---

УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2 сесія 6 скликання

РІШЕННЯ

Із змінами та доповненнями, внесеними

рішеннями Харківської міської ради

8 сесія 6 скликання від 06.07.2011 р. № 358/11

12 сесія 6 скликання від 23.12.2011 р. № 572/11

15 сесія 6 скликання від 25.04.2012 р. № 720/12

20 сесія 6 скликання від 24.10.2012 р. № 908//12

22 сесія 6 скликання від 27.02.2013 р. № 1054/13

27 сесія 6 скликання від 20.11.2013 р. № 1339/13

39 сесія 6 скликання від 25.02.2015 р. № 1873/15

42 сесія 6 скликання від 23.09.2015 р. № 2019/15

Від 22.12.2010 р. № 60/10

м. Харків

Про затвердження Комплексної програми «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров’я м. Харкова на 2011– 2015 роки»

На підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного Закону, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Комплексну програму «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров’я м. Харкова на 2011 – 2015 роки» (додається).

2. Фінансування Комплексної програми «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров’я м. Харкова на 2011 – 2015 роки» здійснювати відповідно до затверджених кошторисів на кожний рік.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Харківської міської ради з соціального захисту та охорони здоров’я та секретаря Харківської міської ради.

Міський голова Г.А. Кернес

Додаток

до рішення 2 сесії Харківської міської ради 6 скликання

«Про затвердження Комплексної програми

«Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі

охорони здоров’я м. Харкова на 2011-2015 роки»

від 22.12.2010р . №60/10

(в редакції  рішення 42 сесії Харківської міської ради

6 скликання від 23.09.2015 р. № 2017/15)

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА

«ІННОВАЦІЇ В ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКАХ

РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

м.ХАРКОВА

НА 2011-2020 РОКИ»

м. Харків 2015 р.

ЗМІСТ

І. Паспорт Програми

ЧАСТИНАІ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Життя і здоров'я людини - найвищі соціальні цінності. Стан здоров'я населення є головним критерієм доцільності й оцінки ефективності діяльності влади у сфері охорони здоров'я, є інтегрованим показником розвитку суспільства.

Охорона здоров'я населення є важливою сферою суспільного життя, внутрішньою функцією і частиною соціальної політики держави.

Поряд із загальним фінансуванням охорони здоров'я в Україні прийнятий ряд цільових програм, спрямованих на організацію та підвищення рівня медичної допомоги.

Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими чинними нормативними актами у разі необхідності на місцевому рівні ініціатором розробки галузевих комплексних програм є місцеві органи влади.

Виконання Комплексної програми «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров'я міста Харкова на 2007-2010 роки», затвердженої рішенням 10 сесії Харківської міської ради 5 скликання, дала можливість системно та поетапно покращити матеріально-технічне оснащення медичних установ, здійснити впровадження медикаментозної та високотехнологічної медичної допомоги новонародженим, а також окремим категоріям населення за життєвими показаннями, у тому числі хворим на цукровий діабет, гемофілію, із гострими порушеннями серцевого, мозкового кровообігу тощо.

Такий підхід в умовах існуючої економічної та правової ситуації в країні дав змогу більш раціонально використовувати обмежені фінансові, кадрові, енергетичні та матеріальні ресурси комунальних закладів охорони здоров'я для підвищення рівня надання своєчасної та висококваліфікованої медичної допомоги жителям м. Харкова.

Враховуючи позитивний досвід попередніх років та перевагу цільових фінансових потоків на найбільш важливі напрямки розвитку галузі, є необхідність пролонгувати Програму, зважаючи на необхідність надання доступної та достатньої медичної допомоги населенню.

Підставою для розробки міської Комплексної програми «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров'я м. Харкова на 2011-2020 роки» (далі - Програма) є Основні концептуальні напрями реформування системи охорони здоров'я, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 208.

Турбота держави про здоров'я населення визначається статтею 49 Конституції України.

Реалізуючи конституційні права громадян України, Кабінет Міністрів, Міністерство охорони здоров'я в ході роботи над проектом Державного бюджету України і підходами до розподілу бюджетних коштів формують цільові програми щодо забезпечення лікування і медичного обслуговування окремих категорій населення за життєвими показаннями.

Однак аналіз виконання Державного бюджету України у попередні роки свідчить, що існуючі державні централізовані програми не спроможні забезпечувати у повному обсязі медикаментозну потребу за життєвими показаннями хворих на ту чи іншу патологію жителів м. Харкова, а також потребу у високовартісному медичному обладнанні для надання висококваліфікованої медичної допомоги шляхом впровадження новітніх технологій на рівні європейських стандартів діагностики та лікування.

У країнах з ринковою економікою і демократичним суспільним устроєм обов'язковим компонентом регуляції у всіх сферах є інституційно й функціонально забезпечена можливість здійснення альтернативних заходів щодо організації та забезпечення галузі охорони здоров'я.

В Україні необхідні спеціальні заходи з боку держави та органів місцевого самоврядування щодо активізації інноваційних процесів сприяння розбудові комунальної системи охорони здоров'я.

З огляду на вищевикладене запропоновано для розвитку та удосконалення муніципальної системи охорони здоров'я Програму, спрямовану на задоволення потреб хворих за життєвими показаннями, а також на впровадження новітніх технологій на рівні міжнародних стандартів діагностики та надання висококваліфікованої, доступної та своєчасної медичної допомоги жителям міста Харкова.

Визначення основних понятійних термінів

У цій Програмі наведені нижче понятійні терміни вживаються у такому значенні:

органи державної влади - органи законодавчої влади, міністерства, інші центральні чи місцеві органи виконавчої влади, органи судової влади чи прокуратури;

державні кошти - кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошти державних цільових фондів;

медична субвенція - вид міжбюджетних трансфертів для використання з метою фінансування закладів охорони здоров'я та програм у сфері охорони здоров'я в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції;

інновація - фактор цілеспрямованих результативних дій або процесів; пріоритетність в інвестиційній та фінансово-кредитній політиці; сукупність організаційно-технічних заходів щодо розробки, впровадження та реалізації нового або вдосконаленого продукту діяльності, який використовується на практиці;

бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій; видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом;

місцеві бюджети - бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування;

санітарне та епідемічне благополуччя населення - стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на установленому рівні для певної території;

інформатизація - сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та сучасних інформаційних технологій.

Обґрунтування Програми

Активізація інноваційних процесів є найбільш дієвим механізмом соціально-економічних перетворень. Технічне оновлення і науково-технічний розвиток у комплексі з соціально-економічними реформами - це єдино можливий шлях розвитку галузі.

Існуюча соціально-економічна і демографічна ситуація, подальше погіршення стану здоров'я населення ставлять перед державою такі серйозні завдання, які вже неможливо вирішувати на старих організаційно-методологічних засадах господарювання. Економічний розвиток країни характеризується багатьма економічними та соціальними показниками, зокрема рівнем життя населення, рівнем народжуваності, смертності, середньої тривалості життя, накопичення хронічних захворювань, інвалідності тощо.

Найважливішим із питань щодо соціального захисту населення є охорона здоров'я. Існуюча система впровадження досягнень науки і техніки в лікувально-профілактичні заклади забезпечена державними коштами не в повному обсязі. Недостатньо мотивовані та не підтримані законодавчо багатоканальні системи фінансування галузі, існуюча нормативна база не сприяє впровадженню заходів для підвищення рівня якості надання медичної допомоги мешканцям великих міст з мільйонним населенням.

Через це зусилля з приводу впровадження інноваційних процесів у пріоритетні напрямки галузі охорони здоров'я міста Харкова є актуальною необхідністю, що сприятиме вирішенню багатьох нагальних проблем щодо надання послуг з охорони здоров'я харків'янам.

У процесі реалізації цієї мети визначено такі завдання:

- забезпечення надання своєчасної високотехнологічної медичної допомоги новонародженим, в тому числі дітям, народженим передчасно та з низькою вагою, а також хворим дітям першого року життя за життєвими показаннями;

- створення умов для проведення оперативних втручань до народження дитини при встановленні вроджених вад розвитку;

- оновлення медико-технічного оснащення комунальних закладів охорони здоров'я міста Харкова шляхом придбання новітнього високовартісного медичного обладнання;

- забезпечення інсулінозалежних хворих за життєвими показаннями інсулінами вітчизняного та іноземного виробництва згідно із потребою, хворих на цукровий діабет II типу таблетованими цукрознижуючими лікарськими препаратами, а також хворих на іншу ендокринну патологію, в тому числі хворих на нецукровий діабет;

- здійснення цільового забезпечення медикаментами за життєвими показаннями для попередження розвитку респіраторного дистрес-синдрому у новонароджених, особливо у дітей, народжених передчасно та з низькою вагою, для надання екстреної допомоги хворим на гостру серцево-судинну патологію, з порушенням функції згортання крові тощо;

- створення сучасних умов для перебування та лікування отоларингологічних хворих шляхом відновлення госпітальної бази через реконструкцію нежитлової будівлі по проспекту Московському, 197, яка знаходиться в оперативному управлінні комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська клінічна лікарня № 30»;

- забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя в комунальних закладах охорони здоров'я шляхом їх цільового забезпечення сучасними дезінфікуючими засобами;

- створення умов для подальшого покращення якості та збільшення асортименту дитячого харчування, в тому числі для дітей із малозабезпечених сімей, шляхом матеріально-технічного оснащення та оновлення обладнання комунального підприємства «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування»;

- створення сучасних умов для надання медичної допомоги особам похилого віку;

- формування організаційних, науково-технічних, економічних та методичних передумов розвитку інформатизації галузі охорони здоров'я міста;

- застосування сучасних інформаційних технологій при подальшому вдосконаленні служби медичної статистики у сфері охорони здоров'я міста та створення системи інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів місцевого самоврядування в галузі охорони здоров'я.

При виконанні вищезазначених завдань Програми будуть реалізовані найбільш пріоритетні напрямки розвитку та вдосконалення галузі охорони здоров'я міста Харкова, формування єдиної міської політики в медичній сфері при збереженні економічно вигідних співвідношень ресурсів і витрат.

Практичне значення Програми

Практична цінність Програми в умовах існуючої правової системи полягає у можливості більш раціонального використання обмежених фінансових, матеріальних, енергетичних та трудових ресурсів у комунальних закладах охорони здоров'я для поліпшення умов надання своєчасної, доступної та висококваліфікованої медичної допомоги харків'янам.

ЧАСТИНА II

ІННОВАЦІЇ В ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКАХ РОЗВИТКУ

ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я м. ХАРКОВА НА 2011-2020 РОКИ

Розділ 1

Впровадження новітніх технологій з надання високотехнологічної медичної

допомоги новонародженим та дітям першого року життя

Охорона здоров'я матерів та дітей є пріоритетним напрямком діяльності галузі охорони здоров'я України та знаходиться під особливою опікою держави.

Рівень таких найважливіших демографічних показників, як народжуваність та малюкова смертність, є барометром соціально-економічного розвитку країни та характеризує діяльність органів влади.

Найбільш важливою передумовою позитивної динаміки цих демографічних показників, базисом демографічних та економічних перспектив Харківського регіону є стабільність стану репродуктивного здоров'я населення.

Протягом останніх років у м. Харкові спостерігаються негативні демографічні показники, зниження народжуваності та від'ємний показник природного приросту населення, зростання кількості передчасно народжених дітей.

У місті Харкові щорічно відбувається понад тисяча передчасних пологів, які завершуються народженням дітей з низькою та екстремально низькою масою тіла. На жаль, серед передчасно народжених дітей виживає лише кожна третя дитина, а серед новонароджених з екстремально низькою масою тіла реєструються поодинокі випадки виживання.

Смертність передчасно новонароджених дітей складає від 50 до 70 % у структурі смертності новонароджених, а серед передчасно новонароджених, що вижили, кожна п'ята дитина має інвалідність за однією або більше системами.

У структурі смертності новонароджених серед причин, на які можливо впливати, превалюють респіраторні розлади, внутрішньошлуночкові крововиливи як наслідки гіпоксичного поліорганного ураження, а також інфекції, специфічні для перинатального періоду.

В Україні середній показник виживання дітей з екстремально низькою масою тіла, а саме з вагою при народженні від 500 до 999 грамів, становить 28,8 %. Виживання дітей зазначеної категорії у Сполучених Штатах Америки складає до 90 %, у Швеції - до 77 %, у Канаді - до 57 %, у м. Харкові - до 13 %.

Серед передчасно народжених дітей існує високий рівень ризику смертності та інвалідності. Надання їм шансу на виживання можливе лише за умов створення відповідних, прирівняних до всесвітніх стандартів, високотехнологічних методів лікування та виходжування.

Генеральною стратегією зниження неонатальних втрат є профілактика захворювань матері і дитини під час пологів, своєчасна високотехнологічна та висококваліфікована медична допомога новонародженим. Виконання нижченаведених заходів потребує фінансового забезпечення у розмірах, які гарантують розвиток цього напрямку медичної допомоги з деяким випередженням поточних потреб:

Розділ 2

Покращення медико-технічного оснащення

комунальних закладів охорони здоров'я

У сучасних умовах раціональна стратегія не тільки розвитку, але й функціонування соціальної сфери припускає випередження якісних параметрів змін у порівнянні з кількісними.

Ресурси охорони здоров'я - люди, приміщення, устаткування, обладнання, медикаменти, кошти - завжди обмежені. Проблеми обмеженості ресурсів у багато разів гостріші для галузі охорони здоров'я України, яка існує в умовах постійного дефіциту бюджетних коштів і стагнації економіки.

Підтримка й розвиток матеріально-технічної бази охорони здоров'я є досить складним завданням, особливо в останні роки, коли постійним став дефіцит бюджету, надмірною стала частка централізованої закупівлі високовартісного обладнання за державні кошти.

Не зважаючи на суттєве оновлення парку медичного обладнання за останні роки, матеріально-технічна база закладів охорони здоров'я міста Харкова продовжує залишатися застарілою.

Надання екстреної та невідкладної медичної допомоги пацієнтам - жителям м. Харкова у лікарнях, що надають ургентну допомогу, вимагає створення централізованої клініко-діагностичної лабораторії та застосування високотехнологічного та високовартісного медичного обладнання для екстреної діагностики, від якої суттєво залежить кваліфіковане лікарське рішення про своєчасне оперативне втручання або адекватну медикаментозну терапію і тим самим життя людини.

Аналіз стану фінансового забезпечення видатків на придбання медичного

обладнання у галузі охорони здоров'я м. Харкова, млн грн.

За даними аналізу звітів, рівень зносу парку медичного обладнання, особливо рентгенологічного, в комунальних лікувально-профілактичних закладах становить 80-90 %.

Стратегічними напрямками медико-технічного оснащення комунальних закладів охорони здоров'я м. Харкова є придбання найбільш необхідного високотехнологічного медичного обладнання, від наявності якого залежить життя пацієнта. Необхідною умовою для придбання зазначеного обладнання є виконання нижченаведених заходів.

Розділ 3

Впровадження медикаментозних технологій в лікуванні окремих категорій населення м. Харкова за життєвими показаннями

Надання цільової медико-соціальної допомоги найбільш потребує категорія дітей-інвалідів з дитинства, що страждають на гемофілію, тяжкі ендокринні захворювання, фенілкетонурію, муковісцидоз та хронічну ниркову недостатність.

Забезпечення спеціальним лікувальним харчуванням дітей та підлітків, що страждають на фенілкетонурію, та спеціальним лікарським препаратом для дітей-інвалідів, що хворіють на муковісцидоз, є вкрай необхідним за життєвими показаннями.

На особливу увагу заслуговують новонароджені діти, що народилися передчасно, мають малу вагу при народженні і потребують високотехнологічної допомоги із використанням сучасних медичних препаратів - замінників природного сурфактанту. Використання таких технологій у перинатальному періоді сприятиме зниженню малюкової смертності та дитячої інвалідизації.

Застосування в комунальних закладах охорони здоров'я сучасних лікувальних засобів, які впливають на механізм гемостазу у вагітних, роділь та породіль з матковою кровотечею, дозволить своєчасно в ургентному порядку забезпечити надання медичної допомоги за життєвими показаннями і тим самим запобігти материнській смертності.

Надання кваліфікованої медичної допомоги хворим з хронічною нирковою недостатністю включає медикаментозне забезпечення та проведення гемодіалізу, що сприяє покращенню якості життя хворих, зниженню рівня смертності.

Для покращення умов життя хворих дітей, дорослих і ветеранів війни із тяжкими ураженнями органу слуху необхідне протезування слуховими апаратами.

Надання екстреної допомоги хворим із гострим інфарктом міокарду та гострим порушенням мозкового кровообігу із застосуванням тромболітичної та антитромботичної терапії хворих на гостру серцево-судинну патологію забезпечує зниження летальності як на догоспітальному етапі, так і в умовах спеціалізованих стаціонарів.

Ураження кістково-м'язового апарату, розповсюдження артрологічної патології та запальних хвороб кішківника, особливо серед соціально незахищених верств населення, викликають необхідність забезпечення їх спеціальними медикаментозними препаратами тривалого застосування.

Забезпечення пацієнтів, яким були проведені оперативні втручання з виведенням стоми, кало- та сечоприймачами є чинником їх психологічної адаптації та відновлення працездатності.

Проведення хворим пільгового контингенту з патологією зору оперативних втручань з імплантації інтраокулярних лінз із застосуванням технології факоемульсифікації дозволяє реабілітувати хворих на ранніх стадіях розвитку катаракти.

Комплексне лікування бронхіальної астми та хронічних обструктивних легеневих захворювань відповідно до основних стандартів, затверджених Міністерством охорони здоров'я України, забезпечує зменшення рецидивів захворювань, показників стійкої та тимчасової втрати працездатності, підвищує ефективність реабілітації хворих та знижує рівень смертності від цих захворювань.

Забезпечення витратними матеріалами та контрастними речовинами необхідне для проведення інтервенційних досліджень та втручань з метою діагностики та лікування хворих на гостру цереброваскулярну патологію за життєвими показаннями.

Проведення комплексу заходів шляхом застосування дороговартісних антибактеріальних медичних препаратів спрямовано на попередження та нерозповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій.

Використання медичних препаратів у комплексній терапії хворих на хвороби крові та кровотворних органів, аутоімунні та імунокомплексні захворювання спрямовано на лікування кандидозних ускладнень.

Лікування хворих на епілепсію, у яких застосування традиційної терапії не сприяє позитивній течії захворювання, можливе при використанні протисудомних лікарських засобів нового покоління.

Лікування гострих та хронічних психічних розладів антипсихотичними препаратами нового покоління дає зменшення кількості психозів і тривалу стійку ремісію у хворих із психічними захворюваннями.

Комплексне лікування хворих на хворобу Паркінсона необхідне для їх медико-соціальної адаптації.

Лікування неоваскулярної (вологої) форми вікової макулярної дегенерації у дорослих, а також при зниженні гостроти зору, пов'язаному з діабетичним набряком макули, здійснюється препаратами монотерапії, що перешкоджають проліферації судин, або з водночас з лазерною коагуляцією (Ж) у пацієнтів, у яких раніше проводилася тільки ЛК.

Існує група загальних вимог безпеки (так звані суттєві вимоги), які визначають певні характеристики предметів медичного призначення з урахуванням ризиків, пов'язаних з їх використанням за призначенням. Продукція, виготовлена згідно з вимогами європейських стандартів, гармонізованих із директивами Європейського Союзу (ЄС), вважається такою, що відповідає суттєвим вимогам директив (принципу презумпції відповідальності).

Кожен виріб має відповідати 2 основним споживчим характеристикам: бути безпечним та якісним. Сьогодні з метою захисту інтересів пацієнтів в Україні важливо забезпечити за допомогою централізованого нагляду використання продукції відповідно до вимог, представлених у законодавчих актах.

Найбільш частими і ранніми ускладненнями цукрового діабету є полінейропатія та ангіопатія - складові синдрому діабетичної ступні. Сучасна комплексна терапія та попередження ускладнень цукрового діабету передбачають застосування препаратів, що зменшують оксидативний стрес, інсулінорезистентність і гіпоксію, поліпшують реологічні властивості крові, впливають на процеси внутрішньоклітинного метаболізму.

Порушення серцевого ритму - одне із найчастіших та найважчих ускладнень різних захворювань, які впливають на працездатність та тривалість життя.

Смертність від порушень серцевого ритму у середньому складає 50-60 % усіх випадків смертності від серцево-судинних захворювань. Базова терапія порушень серцевого ритму антиаритмічними препаратами дозволить скоротити кількість випадків важких ускладнень, перш за все серцевої недостатності, тромбоемболії, інфарктів, інсультів, раптової смерті.

Таким чином, забезпечення окремих категорій хворих - жителів міста Харкова, в тому числі новонароджених, може бути здійснено медикаментозними високовартісними препаратами за життєвими показаннями при виконанні нижчезазначених заходів.

Розділ 4

Медикаментозне забезпечення хворих на цукровий діабет та на інші ендокринні захворювання жителів м. Харкова

Законами України про Державний бюджет щорічно передбачено направлення коштів Державного бюджету України на виконання централізованих заходів щодо забезпечення хворих на цукровий та нецукровий діабет інсулінами.

Станом на вересень 2015 р. зареєстровано 100 182 дорослих жителів м. Харкова та 744 дітей та підлітків з ендокринними захворюваннями, у т. ч.: 47 623 хворих на цукровий діабет, серед яких 319 дітей та підлітків, 27 135 хворих із патологією щитовидної залози, 96 хворих на нецукровий діабет, 21 дитина з порушеннями росту та інші.

Розповсюдженість цукрового діабету в м. Харкові (кількість захворювань на 100 тис. населення) перевищує обласні і загальнодержавні показники.

З року в рік збільшується кількість хворих, особливо з цукровим діабетом, у яких захворювання виявлено вперше в житті.

Хворих на інсулінозалежний цукровий діабет І типу, а також II типу, що потребують, окрім лікування таблетованими цукрознижуючими препаратами, вживання інсулінів, у м. Харкові нараховується 7 801 особа, серед яких 4 809 осіб (65,4 %) у процесі лікування використовують інсуліни вітчизняного виробництва. За медичними показниками інсулінами іноземного виробництва лікуються 2 992 хворих, у т. ч. 319 дітей і підлітків.

Розрахунок потреби в інсулінах для хворих на цукровий діабет здійснювався на підставі листа Міністерства охорони здоров'я України від 27.02.2007 № 3.05-52, а саме: 50 одиниць інсуліну на одну особу на добу.

Забезпечення зазначеної категорії хворих лікарськими засобами здійснюється за рахунок Державної субвенції та коштів міського бюджету.

Серед ендокринологічних хворих, які потребують безумовного забезпечення спеціальними ендокринними медичними засобами за життєвими показаннями на пільгових умовах, що встановлено чинним законодавством України, є і такі, що страждають на нецукровий діабет, важкі захворювання щитовидної залози, хронічну надниркову недостатність, передчасний статевий розвиток, акромегалію, пухлину гіпофізу тощо.

Координація та контроль виконання цього розділу Програми покладається на головного позаштатного спеціаліста з ендокринології Департаменту охорони здоров'я Харківської міської ради та фахівців міського поліклінічного ендокринологічного диспансерного відділення комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська клінічна лікарня № 2».

Таким чином, забезпечення окремих категорій хворих на цукровий діабет та іншу ендокринну патологію жителів міста Харкова спеціалізованими високовартісними медикаментозними препаратами за життєвими показаннями можливе при виконанні нижчезазначених заходів.

Розділ 5

Створення умов для ранньої діагностики онкологічних захворювань

Сьогодні в Україні мешкає майже 860 тисяч людей, які в той чи інший час перенесли онкологічне захворювання.

Майже 90 тисяч жителів України щороку помирають від раку, при чому 35 % - особи працездатного віку. Через запізнілу діагностику онкологічних захворювань залишається високим відсоток (38-40 %) онкологічних хворих, які помирають протягом одного року після встановлення діагнозу. У розвинених країнах світу цей показник не перевищує 30 %.

Пухлинні маркери (онкомаркери) - важлива складова діагностичного комплексу в ранній діагностиці онкологічних захворювань. Вимір рівня пухлинних маркерів широко використовується в діагностиці, лікуванні і при спостереженні за станом патологічного процесу онкологічних хворих. Лабораторна діагностика пухлин заснована на використанні чутливих специфічних (асоційованих з пухлиною) онкомаркерів з метою діагностики і моніторингу перебігу захворювання.

Симптоми і перебіг онкологічних захворювань дуже різноманітні, тому завдання ранньої діагностики раку залишається актуальним.

Крім того, навіть після найбільш ранніх і радикальних операцій нерідко спостерігаються рецидиви і виникнення метастазів. Швидкість зростання рівня пухлинного маркера, як правило, дозволяє робити висновки про наявність і природу розвитку захворювання, зокрема про метастазування.

Один із видів новоутворень, що є смертельно небезпечним, - злоякісна меланома. Вона становить приблизно 1 % всіх випадків раку. Для меланоми характерна висока смертність: приблизно кожен третій пацієнт гине. Причина такого явища криється в стрімкому зростанні й схильності до метастазування пухлини. Приблизно третина меланом розвивається в області голови та шиї.

Діагностика ранніх стадій меланоми досить суттєво впливає на радикальність та ефективність лікування хворих. Якби меланома діагностувалась у передінвазивній стадії або при товщині новоутворення менше 0,75 мм, то одне тільки хірургічне лікування призвело б до одужання хворих у 100 % випадків.

З метою виявлення ознак меланоми використовують термографічний та дерматоскопічний метод обстеження новоутворення.

На сьогодні розроблені комп'ютерні системи мікродермоскопії, які підвищують рівень ранньої діагностики меланоми з 60 % до 90 %, збільшують точність діагностики й дозволяють запобігти застосуванню біопсії, а також забезпечують фотодокументування в дерматології. Повне картографування тіла разом із цифровою дерматоскопією дозволяє проводити моніторинг пацієнтів з високим ризиком розвитку злоякісних новоутворень шкіри. Періодичне порівняння базового й наступного знімків є найбільш надійним засобом для точного визначення всіх змін протягом певного часу.

Рак шийки матки складає 15 % від усіх ракових захворювань у жінок і є після раку грудної залози другим найбільш поширеним видом раку.

Ситуація, що склалася із захворюваністю на рак шийки матки, потребує активного втручання шляхом відповідного інформаційного супроводу, вдосконалення діагностики, лікування та профілактики. Зазначений вид онкологічного захворювання реєструється серед жінок у віці з 20 років. Особливо вразливою віковою групою є жінки 45-55 років.

Розділ 6

Удосконалення санітарно-епідеміологічного благополуччя

в комунальних закладах охорони здоров'я

Серед безумовних складових організації медичної допомоги та медичного обслуговування пацієнтів як у первинній медико-санітарній ланці, так і на рівні лікарняних закладів, де надається стаціонарна допомога хворим, є створення умов для безпечного перебування хворих. Це питання потребує постійного і наполегливого проведення та удосконалення спеціальних заходів, спрямованих на профілактику розповсюдження збудників інфекційних хвороб. Внутрішньолікарняна інфекція є одним із головних чинників виникнення ускладнень у хворих всіх хірургічних профілів, при гінекологічній патології, при вагітності та пологах, у дітей раннього віку тощо. За висновками фахівців, збудники внутрішньолікарняних інфекцій в сучасних умовах набули великої контагіозності та агресивності, що є наслідком досить широкого використання в лікувальному процесі антибіотиків традиційних груп та попередніх поколінь. Прояви інфекції гальмують та перешкоджають успішному використанню нових технологій оперативних втручань, особливо за допомогою ендоскопічного обладнання, які зараз впроваджуються практично у всіх комунальних лікарняних закладах міста.

Визнаним у світі та практично єдиним шляхом попередження і боротьби із внутрішньолікарняною інфекцією є використання у медичній практиці сучасних дезінфекційних засобів нових поколінь. Ці засоби спроможні ефективно знезаражувати приміщення і медичне обладнання операційних, перев'язувальних та маніпуляційних кабінетів, медичний інструментарій і предмети довгострокового використання, а також будь-які функціональні та підсобні приміщення лікарняних закладів, меблі, твердий та м'який інвентар, санітарний транспорт і транспорт швидкої медичної допомоги тощо.

Сучасною тенденцією у світовій медичній практиці є перехід від хлорвмістких дезінфекційних засобів, що у свій час масово та широко використовувались у всіх медичних закладах, але приводили до пошкодження інструментарію, медичного обладнання та інвентарю, до сучасних препаратів на основі амонійних сполук, а також до альдегідвмістких засобів. Така тенденція пояснюється і тим, що більшість штамів сучасних збудників внутрішньолікарняної інфекції, які виявляються у лікарняних закладах, мають значну резистентність до попередніх поколінь дезінфекційних засобів і певною мірою практично втратили чутливість до хлорвмістких дезінфекційних засобів. З урахуванням особливостей використання дезінфекційних засобів інших груп та досягнення одночасної комбінаційної дії таких препаратів є доцільним на певний період зберегти використання хлорвмістких дезінфекційних засобів.

Для поетапного впровадження у практичну діяльність комунальних закладів охорони здоров'я міста Харкова використання нових дезінфекційних засобів, насамперед у пологових будинках та у лікарнях для дітей і дорослих, а також у протитуберкульозних закладах, необхідним заходом є розробка та впровадження концептуальних засад переходу до таких препаратів.

Реалізація завдання цієї Програми на рівні комунальних закладів охорони здоров'я, які безпосередньо підпорядковані Департаменту охорони здоров'я Харківської міської ради і фінансуються за рахунок коштів міського бюджету, є етапом поступового впровадження сучасних технологій боротьби із внутрішньолікарняною інфекцією.

Поступове впровадження сучасних технологій боротьби із внутрішньолікарняною інфекцією у закладах охорони здоров'я великого міста дозволить забезпечити безпечні умови для перебування хворих, постійне і наполегливе проведення та удосконалення спеціальних заходів, спрямованих на профілактику розповсюдження збудників інфекційних хвороб.

Вирішення питань щодо забезпечення комунальних закладів охорони здоров'я сучасними дезінфікуючими засобами, організації безпечного перебування хворих дітей та дорослих, вагітних, роділь та породіль під час їх госпіталізації передбачає здійснення нижченаведених заходів.

Розділ 7

Підвищення якості дитячого харчування для дітей раннього віку та

вдосконалення матеріально-технічної бази комунального підприємства

«Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування»

Державна політика в сфері дитячого харчування визначає стратегічні пріоритети забезпечення грудних дітей та дітей раннього віку достатнім, високоякісним та безпечним дитячим харчуванням з метою реалізації конституційних прав дитини на достатній життєвий рівень, охорону здоров'я і життя.

Проблема харчування дітей є однією із найважливіших у формуванні здоров'я дитини. Харчовий раціон великою мірою визначає стан розвитку дитини. Незбалансоване харчування, застосування неякісних і забруднених продуктів зумовлює необхідність впровадження заходів у рамках місцевих програм.

Комунальне підприємство «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування» знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова згідно із рішенням Харківської міської ради від 31.05.2002 року № 654 є єдиним виробником екологічно чистого дитячого харчування для дітей раннього віку.

Комунальне підприємство здійснює свою діяльність на засадах чинної законодавчої бази: Закон України від 23.12.1997 № 771/97-ВР «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини»; Закон України від 24.06.2004 № 1870-ІV «Про молоко й молочні продукти»; Закон України від 14.09.2006 № 142-V «Про дитяче харчування».

За період існування комунального підприємства «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування» впроваджено нові технології виробництва продуктів дитячого харчування, постійно розширюється та оновлюється його асортимент. Для вирішення питання транспортування молочної продукції застосовується спеціальний транспорт, що забезпечує температурний режим та своєчасну доставку цієї продукції споживачам. Здійснюється поетапне оснащення та оновлення матеріально-технічної бази виробництва продуктів дитячого харчування та фасування готової продукції згідно із вимогами санітарного законодавства. На підприємстві забезпечується висока якість продукції з урахуванням поставок екологічно чистої сировини із господарств, що мають відповідні параметри безпечності та специфікації якості. Впроваджені нові рецептури продуктів дитячого харчування шляхом вітамінізації та виготовлення продукції різного рівня калорійності з урахуванням віку дітей та стану їх здоров'я. Застосовуються санітарні заходи, що спрямовані на належну практику виробництва, систему аналізу ризиків та контролю у критичних точках забезпечення безпечності та якості. За рахунок коштів міського бюджету організовано автономне водопостачання цього підприємства зі свердловини, яка знаходиться на території підприємства, та очистка води сучасною установкою згідно із санітарними вимогами.

Відповідно до зазначеної вище нормативної бази на підприємстві розроблено й затверджено у встановленому порядку «Технічні умови». Разом з тим відповідно до Закону України «Про дитяче харчування», затвердженому 14 вересня 2006 року, підвищено вимоги до виробників продуктів дитячого харчування, виробництва продуктів дитячого харчування та його технологічного процесу.

Для реалізації завдань державної політики у сфері дитячого харчування та цієї Програми необхідно здійснити заходи щодо зміцнення матеріально-технічної бази комунального підприємства «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування».

Розділ 8

Матеріально-технічне забезпечення комунального підприємства

«Автобаза швидкої медичної допомоги міста Харкова»

Комунальне підприємство «Автобаза швидкої медичної допомоги міста Харкова» - це підприємство м. Харкова, яке частково забезпечує спеціальним медичним транспортом службу швидкої та невідкладної медичної допомоги, а також надає транспортні послуги іншим лікувально-профілактичним та медико-соціальним закладам. Виробнича потужність підприємства - 107 одиниць автомобілів.

Основний вид діяльності підприємства - надання транспортних послуг із перевезення хворих спеціальними автомобілями швидкої медичної допомоги. Протягом 2008-2010 років на виконання Комплексної програми було оновлено близько 70 % рухомого складу автомобілів швидкої медичної допомоги. Однак з огляду на цілодобовий режим роботи автомобілів оптимальний термін служби санітарного автомобілю швидкої медичної допомоги складає близько 3 років. Поповнення парку автомобілів дозволить збільшити коефіцієнт використання парку автомобілів як основного техніко-експлуатаційного показника роботи транспорту і, відповідно, збільшити вихід автомобілів на лінію з урахуванням вимог нормативів, встановлених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 № 175 «Про заходи щодо удосконалення швидкої медичної допомоги», поліпшити якість і ефективність обслуговування замовника транспорту, забезпечити своєчасність прибуття автомобілів на виклики.

З метою вдосконалення технологічних процесів виробництва необхідно передбачити заходи щодо придбання сучасного гаражного устаткування (гідродомкратів, автомобільних підйомників тощо). Встановлення зазначеного устаткування дасть можливість знизити трудомісткість ремонтних робіт, підвищити якість ремонту і, відповідно, підвищити коефіцієнт технічної готовності автомобілів.

Матеріально-технічне оснащення комунального підприємства «Автобаза швидкої медичної допомоги міста Харкова» за рахунок своєчасного оновлення парку санітарних автомобілів і забезпечення умов для їх технічного обслуговування дасть змогу підвищити рівень якості надання транспортних послуг із перевезення пацієнтів та умов роботи медичного персоналу. Здійснення цих завдань полягає у виконанні нижченаведених заходів.

Розділ 9

Заходи щодо вдосконалення надання отоларингологічної допомоги

населенню м. Харкова

В мережі комунальних закладів галузі охорони здоров'я м. Харкова функціонує комунальний заклад охорони здоров'я «Харківська міська клінічна лікарня № 30», яка цілодобово надає отоларингологічну допомогу населенню м. Харкова.

Комунальний заклад охорони здоров'я «Харківська міська клінічна лікарня № 30» (далі - Лікарня) розміщена у двох пристосованих будівлях 20-х років минулого століття за адресою: вул. Гуданова, 5/7. Площа будівель складає 4 847 кв. м, знос будівель згідно з оцінкою, проведеною спеціалістами будівельно-технічної інспекції, складає близько 100%.

Будівлі перебувають в аварійному стані, фундаменти будівель мають нерівномірну усадку й руйнуються, спостерігається наявність тріщин на стінах й у місцях примикання сходових маршів до будівлі. Також спостерігається порушення капітальної стіни фасаду будівлі, що прилягає до даху. Міжповерхові перекриття дерев'яні, вимагається їх часткова заміна, підлога в коридорах клінічних відділень також знаходиться у непридатному стані. Приміщення гардеробної для хворих перебуває в аварійному стані, також потребує ремонту. Крім перерахованих, є багато інших аварійних ділянок, які ускладнюють умови надання медичної допомоги.

Відповідно до затверджених нормативів, передбачених техніко-економічним обґрунтуванням генерального плану розвитку м. Харкова, прийнято норму 7-7,5 кв. м на одне ліжко, але фактично у Лікарні на одне ліжко припадає 3,7 кв. м, таким чином, для приведення у відповідність до нормативів необхідно залучити додатково близько 740 кв. м площ.

У приміщенні Лікарні розташоване поліклінічно-амбулаторне відділення, де здійснюється амбулаторний прийом хворих згідно із профілем Лікарні. Під амбулаторне відділення відведено 365 кв. м, що згідно із нормативами дозволяє здійснювати 41 відвідування у зміну, але фактично здійснюється понад 57 відвідувань у зміну. Згідно із санітарними нормами на одного хворого, який перебуває на амбулаторному лікуванні, необхідна площа 14 кв. м, але фактично -6,3 кв. м, відповідно дефіцит площі складає біля 435 кв. м. Такий дефіцит площі не дає можливості вести роздільний прийом хворих дітей та дорослого населення, а також хворих на гостру респіраторну патологію.

Крім того, недостатність площ призводить до неможливості дотримання санітарних норм, у зв'язку з чим у центральному стерилізаційному відділенні склалась незабезпеченість потоковості повітря. Розміщення операційного блоку на мінімальній площі ускладнює проведення операцій, а відсутність матеріальної кімнати для передопераційної підготовки також веде до порушень санітарних норм.

Спеціалізовані кабінети кріоультразвукової хірургії та лазеротерапії розташовані у пристосованих приміщеннях, а фоніатричні та сурдологічні кабінети працюють без звукоізоляції та на значно обмежених площах.

Але, незважаючи на дефіцит зазначених площ у Лікарні, пацієнти майже протягом останніх 50 років отримують доступну ургентну та кваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу, про що свідчать стабільні показники роботи за останні роки.

З метою подальшого удосконалення надання отоларингологічної допомоги населенню м. Харкова необхідна реструктуризація ліжкового фонду з виділенням відділення мікрохірургії вуха на 25-30 ліжок, ендоскопичної риносинусохірургії на 30 ліжок, але на існуючих площах це зробити неможливо.

Вирішення питань щодо покращення умов для функціонування Лікарні можливе шляхом її переведення у будівлю по проспекту Московському, 197, де виникає можливість збільшення загальної площі, покращення умов для пацієнтів та проведення лікувально-діаностичного процесу шляхом розташування лікувально-консультативного, ургентного, стаціонарного та лікувально-допоміжного підрозділів, а також забезпечення дотримання санітарних та протипожежних норм.

Вирішення зазначених питань щодо покращення умов для функціонування Лікарні вимагає впровадження наведених нижче заходів.

Розділ 10

Створення умов для надання медичної допомоги особам похилого віку

з урахуванням геронтологічних особливостей та вікового аспекту

Одна з важливих причин зростання витрат на охорону здоров'я - зростання потреб населення в різних видах медичної допомоги. Деякою мірою це обумовлено тенденціями в демографічному розвитку, а саме: зі старінням населення, зі зміною характеру захворюваності населення. Для України останніми роками характерним є збільшення чисельності осіб старших вікових груп. Так, чисельність осіб пенсійного віку наближається до 30 % загальної кількості населення.

Україна відноситься до найбільш демографічно проблемних країн світу. Частка населення старше працездатного віку становить більш 23 %.

У м. Харкові також спостерігаються негативні демографічні тенденції. Збільшення кількості людей пенсійного віку обумовлює значне навантаження на працездатне населення та необхідність здійснення заходів щодо підвищення та збереження здоров'я людей похилого віку. Кількість осіб старше працездатного віку (55-60 років і старше) у м. Харкові складає понад 340 тисяч, що становить 23,7 % загальної чисельності населення.

Зі збільшенням віку громадян росте кількість хронічних захворювань, зростає потреба в медичній допомозі. В осіб старше 40 років у нашій країні виявляється 3-4 різні хронічні захворювання.

У структурі захворюваності переважають серцево-судинні захворювання, злоякісні новоутворення, психічні та ендокринні розлади, алергічні прояви, які характеризуються негативною динамікою.

Поширеність серцево-судинної патології збільшилася за останнє десятиліття в 1,9 рази, онкологічної патології — на 18 %, бронхіальної астми — на 35,2 %, цукрового діабету — на 10,1 %. Сьогодні в Україні кожен п'ятий житель хворіє на артеріальну гіпертензію. Зростають захворюваність і смертність від раку у зв'язку з несприятливою екологічною ситуацією та значним старінням населення. У більшості розвинених країн генеральною лінією в охороні здоров'я населення прийняті положення щодо рівноправності всіх громадян і груп населення відносно доступності та якості медичної допомоги, сприяння оздоровленню за допомогою широких соціально-політичних заходів, профілактики захворювань, розвитку первинних ланок охорони здоров'я, активної участі широких суспільних кіл, місцевих органів самоврядування і соціально направлених приватних структур у реалізації оздоровчих програм і подальшому вдосконаленні охорони здоров'я.

Однією зі складових політики соціально орієнтованої держави є піклування про здоров'я та покращення якості життя і добробуту літніх людей.

У зв'язку з постарінням населення збільшується кількість людей похилого віку з хронічною, прогресуючою патологією, яка обмежує їхню самостійність у повсякденному житті і створює залежність від оточення.

Рівні захворюваності, первинної інвалідності і смертності населення пенсійного віку вищі у декілька разів, ніж у працездатному віці, що детерміновано віковими змінами організму. Погіршення з віком стану здоров'я літніх людей супроводжується значними змінами обсягу і характеру їхніх потреб у різних видах медичної допомоги і зумовлює необхідність переорієнтації сучасних систем надання медичної допомоги населенню літнього віку.

Літні люди є тією верствою населення, яка найбільш потребує медико-соціальної допомоги і найменш платоспроможна.

Надання адекватної медичної допомоги людям старше 65 років на 17 % знижує рівень їхньої смертності та на 23 % підвищує бажання жити в громаді.

На жаль, сучасний рівень надання медичної і соціальної допомоги населенню літнього віку в Україні не відповідає його реальним потребам і має високу соціально-демографічну значимість - зростання захворюваності і смертності.

За станом здоров'я 43,1 % населення старше працездатного віку потребує періодичного медичного нагляду і профілактичних реабілітаційних заходів, 40,7 % - активного медичного нагляду і відновного лікування, 9,7 % - інтенсивного стаціонарного лікування.

Організацію допомоги особам старших вікових груп слід розглядати як окрему частину загальної системи лікувально-профілактичних заходів. Весь комплекс заходів повинен бути спрямований не тільки на лікування хворого, але й значною мірою на максимальне стимулювання його рухомості, здатності до самообслуговування, трудову реабілітацію.

З метою своєчасного виявлення захворювань та попередження їх ускладнень, на підставі рішення сесії Харківської міської ради від 22.09.2010 № 258/10 у комунальних закладах міста Харкова з 2010 року організовано проведення щорічних профілактичних медичних оглядів ветеранів праці та осіб похилого віку.

Людям похилого віку в закладах охорони здоров'я надається амбулаторно-поліклінічна і стаціонарна допомога. Однак для врахування особливостей вікових аспектів стану здоров'я літніх людей та їхньої психологічної підтримки необхідно запровадити систему надання медико-соціальної допомоги особам похилого віку шляхом організації комплексу заходів щодо надання зазначеній категорії громадян консультативної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної та реабілітаційної допомоги спеціально підготовленими фахівцями з геріатрії.

РОЗДІЛ 11

Створення єдиного інформаційного поля та вдосконалення служби медичної статистики в системі охорони здоров'я міста

Впровадження новітніх інформаційних технологій надає можливість підвищення ефективності управлінської діяльності в галузі охорони здоров'я.

Оснащення закладів охорони здоров'я сучасним обладнанням для забезпечення своєчасного збору, обробки та передачі інформації, виконання спільного із комунальним підприємством «Міський інформаційний центр» проекту щодо забезпечення зв'язку за допомогою оптико-волоконних засобів дадуть змогу створити умови для прийняття оптимальних управлінських рішень в галузі охорони здоров'я.

З метою створення єдиного інформаційного поля в системі охорони здоров'я міста Харкова та ефективної реалізації концептуальних положень державної політики інформатизації охорони здоров'я та оптимізації процесу управління галуззю охорони здоров'я міста Харкова створено комунальний заклад охорони здоров'я «Харківський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» (далі - Центр).

Створення інформаційно-аналітичних центрів медичної статистики передбачено чинними нормативно-правовими актами (постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 № 815 «Про затвердження Національного плану розвитку системи охорони здоров'я на період до 2010 року», накази Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.1998 № 127 «Про створення Єдиного інформаційного поля системи охорони здоров'я України», від 28.10.2002 № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я», від 02.12.2004 № 592 «Про подальше вдосконалення служби медичної статистики системи МОЗ України»).

Метою діяльності Центру є реалізація державної політики з питань медичної статистики, інформаційно-аналітичне забезпечення управління галуззю охорони здоров'я, впровадження інноваційних технологій у систему охорони здоров'я.

Джерело фінансування Центру - кошти загального та спеціального фондів міського бюджету галузі охорони здоров'я.

Розділ 12

Створення умов для удосконалення медичної допомоги студентам вищих

навчальних закладів м. Харкова

За висновками Всесвітньої організації здоров'я, протягом останнього десятиліття стан здоров'я населення Європи має тенденцію до погіршення, особливо серед осіб працездатного віку, збільшується кількість інвалідів та скорочується тривалість життя.

Враховуючи вікові та середові особливості студентської молоді, а саме: недостатню інформованість щодо правил поведінки та здорового способу життя, низьку самостійну адаптаційну спроможність, високе сприйняття шкідливих звичок, а потім залежність від них, активне входження в статеві стосунки та високу схильність до хронічних хвороб, виникла нагальна необхідність змін у системі надання медичної допомоги та впровадження інформаційно-просвітницьких програм для студентів вищих навчальних закладів міста. Збереження та покращення здоров'я студентської молоді як майбутньої еліти нації здійснюється за рахунок підвищення якості лікувально-діагностичної та профілактичної медичної допомоги.

Заходи з поліпшення умов для удосконалення надання медичної допомоги студентам вищих навчальних закладів м. Харкова, які обслуговуються в комунальному закладі охорони здоров'я «Харківська міська студентська лікарня», розроблено згідно із чинними нормативно-правовими актами: Декларацією ВООЗ «Про сприяння здоров'ю у XXI столітті», міжнародним проектом «Стратегія попередження хронічних захворювань в Європі», Законом України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю», Законом України «Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя».

Впровадження окремих напрямків профілактичної медицини, які мають суттєвий вплив на попередження найбільш поширених серед молоді хронічних захворювань, факторів ризику, шкідливих звичок та поведінкових чинників і формування у студентів навичок здорового способу життя, надає можливість підвищення ефективності та якості надання профілактичної, діагностичної та лікувальної допомоги молоді міста Харкова.

Враховуючи ефективність інформаційно-просвітницьких програм, у комунальному закладі охорони здоров'я «Харківська міська студентська лікарня» організовано Центр психічного здоров'я студентської молоді, основною функцією якого в профілактичному розділі роботи є:

- формування у студентів розуміння того, що успіх в особистому житті та професійній діяльності можливий лише при відповідальному ставленні до свого здоров'я та необхідній умові його збереження, що здоров'я - це поняття інтегральне і включає: здоров'я фізичне, психічне та інтелектуальне;

- профілактика та боротьба зі шкідливими звичками і формування позитивного ставлення студентів до свого здоров'я з урахуванням показників захворюваності, враженості студентів шкідливими звичками та поширеності факторів ризику;

- вдосконалення форм та методів інформаційно-просвітницьких програм із використанням сучасних технічних засобів та технологій.

Керуючись Рекомендаціями парламентських слухань про становище молоді в Україні «Молодь за здоровий образ життя» від 03.11.2010 та зважаючи на очевидну ефективність моделі інформаційно-просвітницьких програм у попередженні розвитку захворювань, виникає потреба у продовженні заходів щодо удосконалення і поширення інформаційно-просвітницької моделі та системи надання медико-санітарної та психологічної допомоги молоді у місті Харкові на базі комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська студентська лікарня».

Дооснащення комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська студентська лікарня» комп'ютерним, новітнім діагностичним та лікувальним обладнанням дасть можливість:

- підвищити якість надання профілактичної, лікувально-діагностичної та психологічної допомоги студентам вищих навчальних закладів до сучасного європейського рівня;

- забезпечити збір, обробку, накопичення та аналіз медичної інформації в автоматичному режимі та формування електронного медичного паспорта студента.

Джерело фінансування вдосконалення системи надання медико-санітарної і психологічної допомоги молоді та поширення інформаційно-просвітницької моделі у м. Харкові - кошти загального та спеціального фондів міського бюджету галузі охорони здоров'я.

Розділ 13

Створення умов для впровадження методу дентальної імплантації пільговим

категоріям населення м. Харкова

Надання безоплатної, доступної, кваліфікованої стоматологічної допомоги пільговим категоріям населення є пріоритетним напрямком державної політики, що визначено законодавчо-нормативними актами, а саме: Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС», «Про основні заходи щодо захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку України», «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», «Про донорство крові та її компонентів», розпорядженням Президента України від 03.11.2000 № 344/2000-рп «Про додаткові заходи щодо поліпшення соціального захисту та медичного обслуговування інвалідів».

Найбільш суттєвою проблемою надання стоматологічної допомоги пацієнтам похилого віку є зубне протезування при повній адентії нижньої та верхньої щелеп із атрофією альвеолярних гребенів, коли повні знімні протези фіксуються недостатньо або повністю не фіксуються.

Близько 30 % пацієнтів похилого віку мають діагноз «повна вторинна адентія», тобто повна відсутність зубів та деформація ясен, що унеможливлює прийняття їжі. Ефективним методом рішення цієї проблеми є протезування незнімними або умовно знімними зубними протезами зі стабільною фіксацією. Надання такої медичної допомоги гарантує жителям пільгових категорій покращення якості життя.

Впровадження сучасних методів стоматологічної допомоги в комунальних закладах охорони здоров'я міста Харкова надасть можливість здійснення дентальної імплантації ветеранам війни та праці, інвалідам, громадянам, які постраждали від наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, донорам та іншим пільговим категоріям населення міста.

Пацієнти зазначають, що проведення дентальної імплантації сприяє більш повній соціальній адаптації, а саме: швидкому звиканню до протезів, реставрації жувальних та мовних функцій, естетичності зовнішнього вигляду.

Проведене теоретичне та практичне навчання лікарів-стоматологів комунальних закладів охорони здоров'я протягом 2011 року створило передумови для організації надання відповідних медичних послуг у стоматологічних поліклініках міста та щелепно-лицьовому відділенні комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова».

З метою впровадження протезування імплантами пільгових категорій населення необхідно передбачити зазначені нижче заходи, спрямовані на створення кращої якості життя хворого.

Розділ 14

Створення умов для поліпшення матеріально-технічної бази галузі охорони

здоров'я м. Харкова

Першочерговим у діяльності органів місцевого самоврядування є формування інноваційного типу розвитку економіки міста, в тому числі соціальної сфери, з урахуванням потреб територіальної громади.

Надання своєчасної, безоплатної, доступної, кваліфікованої медичної допомоги населенню міста є пріоритетним напрямком розвитку галузі охорони здоров'я міста Харкова.

З урахуванням економічних реалій в Україні, які унеможливлюють фінансове забезпечення сталого розвитку галузі охорони здоров'я, виникає необхідність формування цільових фондів органів місцевого самоврядування для поліпшення матеріально-технічної бази комунальних закладів охорони здоров'я міста.

Суттєвою проблемою щодо створення умов для надання медичної допомоги є стан матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я:

- заклади охорони здоров'я розташовані у 320 будівлях та спорудах;

- близько 43 % загальної кількості будівель та споруд, в яких розташовані заклади охорони здоров'я, збудовані більш ніж 50 років тому, з них у 17 будівель термін служби - більш 100 років;

- 90 % загальної кількості будівель та споруд потребують капітального ремонту.

Створення умов для поліпшення матеріально-технічної бази комунальних закладів охорони здоров'я міста Харкова надасть можливість забезпечити надання медичної допомоги з урахуванням встановлених стандартів надання цілодобової екстреної медичної допомоги у повному спектрі, що є складовою частиною діяльності галузі з урахуванням особливостей великого міста, та підвищити ефективність і результативність діяльності галузі охорони здоров'я.

З метою створення належних умов організації надання медичних послуг для населення міста необхідно передбачити зазначені нижче заходи.

Розділ 15

Створення сприятливого інвестиційного клімату та розвиток соціального

партнерства в сфері надання медичних послуг

Незважаючи на реформи, що проводяться в галузі охорони здоров'я України з метою переходу на сучасні економічні відносини, заклади охорони здоров'я залишаються поза полем цих процесів.

Медицина в Україні не є найбільш вигідним об'єктом для інвестицій. Найістотніші перешкоди для залучення інвестицій - відсутність чітко вираженої стратегії розвитку державної економіки на тривалий період, відсутність верховенства права, що веде до серйозних перешкод для розвитку цивілізованого бізнесу, непрогнозованість податкової політики, відсутність ефективної системи захисту прав інтелектуальної власності, що особливо актуально для охорони здоров'я і фармації. Для потенційних інвесторів важлива як стабільність ринку, так і прогнозованість напрямків його розвитку.

Однак треба відзначити, що організатори вітчизняної охорони здоров'я мають слабке уявлення про маркетингову діяльність із метою залучення інвесторів і перспективи розвитку бізнесу в медицині.

У більш вигідному положенні перебуває фармацевтичний ринок. Також одними із перспективних секторів інвестування є стоматологія, діагностичні кабінети й лабораторії, реабілітаційні підрозділи, медичний туризм, транспортні послуги з перевезення пацієнтів, крім швидкої допомоги.

Великий потенціал і в організації приватних клінік, але в цій ситуації доводиться враховувати не тільки конкуренцію цих клінік між собою, але й між ними і клініками державної або комунальної форми власності, у яких вартість медичних послуг значно нижча. При цьому доводиться враховувати, що в державних і комунальних закладах охорони здоров'я ще не скоро з'явиться можливість забезпечити гідний рівень надання медичних і готельних послуг для пацієнтів та їхніх родичів.

З огляду на вищевикладене, а також подальше вдосконалювання законодавчої й податкової систем, варто зробити висновок про те, що ніша галузі охорони здоров'я залишається не тільки привабливою, але й перспективною для інвестицій.

З огляду на важливість розвитку соціального партнерства як системи інститутів і механізмів узгодження інтересів територіальної громади, органів місцевого самоврядування й суб'єктів господарювання галузі охорони здоров'я різних форм власності, заснованої на рівному співробітництві, у місті склалася сприятлива ситуація для роботи із соціально направленим бізнесом. Розвиток соціального партнерства в його різних формах - важлива складова процесу посилення соціальної спрямованості сучасної ринкової економіки, її соціалізації.

Беручи до уваги бажання сторін установити тісні відносини, побудовані на основі чинного законодавства з урахуванням інтересів жителів міста, Департаментом охорони здоров'я ведеться робота щодо установлення партнерських відносин у сфері надання медичних послуг між органами місцевого самоврядування міста й суб'єктами різних форм власності, які здійснюють свою господарську діяльність на території міста Харкова.

Так, на цей час підписані договори про соціальне партнерство з комерційними структурами:

- ТОВ Спортивним клубом «АКВА-СПОРТ», де щорічно одержують медико-соціальні послуги у вигляді безоплатних занять з аквагімнастики 36 вагітних жінок із соціально незахищених верств населення (по 8 занять) і 5 000 вагітних жінок (по 1 заняттю), а також надаються оздоровчі послуги для дітей раннього віку (5 000 дітей);

- Харківським дельфінарієм «НЕМО», де проводяться безоплатні сеанси дельфінотерапії з дітьми-інвалідами й дітьми, які виховуються в малозабезпечених родинах (675 дітей на рік);

- Європейським радіологічним центром ТОВ «Гемо Медика Харків» щодо проведення безоплатних комп'ютерно-томографічних і магнітно-резонансних досліджень із використанням дороговартісного сучасного медичного обладнання (240 чоловік на рік);

- ТОВ «Міжнародний медичний центр Офтальміка» щодо проведення безоплатного комплексного діагностичного обстеження й ефективного лікування (10 чоловік на рік);

- ФОП Шелест Е.Л. щодо проведення науково-методичної й консультативної допомоги лікарям-стоматологам з питань дентальної імплантації й протезування (20 чоловік на рік);

- та іншими.

Усвідомлюючи необхідність поліпшення умов надання медичної допомоги, визначаючи важливість зусиль органів місцевого самоврядування, спрямованих на перехід економіки галузі охорони здоров'я від державної монополії на медичні послуги й централізованої планової економіки до ринкової економіки, фахівці Департаменту охорони здоров'я переконані в тому, що соціальне партнерство створить новий клімат для сучасних економічних відносин, особливо у сфері надання медичних послуг.

Зміцнювати зв'язки, які вже встановлені, формувати партнерство та співробітництво в інших галузях охорони здоров'я населення необхідно за такими напрямками, як стоматологія, офтальмологія, дерматовенерологія, косметологія, лабораторна діагностика та інші.

Надання безоплатної, доступної, кваліфікованої стоматологічної допомоги є одним із пріоритетних напрямків медичної допомоги.

Беручи до уваги зобов'язання держави щодо охорони здоров'я нації України, зміцнення політичних та економічних волевиявлень, які є основою партнерства, враховуючи зобов'язання органів місцевого самоврядування та їхніх виконавчих органів щодо задоволення потреб територіальної громади в наданні медичних послуг, необхідно приділити особливу увагу співробітництву зі структурами некомунальної форми власності щодо надання стоматологічної медичної допомоги.

Найбільш важливою проблемою надання стоматологічної допомоги пацієнтам є дефіцит фінансових і кадрових ресурсів у комунальних закладах охорони здоров'я. Так, станом на 01.01.2015 черговість на зубопротезування ветеранів Великої Вітчизняної війни склала більше 2 900 осіб, учасників бойових дій - більше 280 осіб, інвалідів Великої Вітчизняної війни - більше 60 осіб.

У місті здійснюють господарську діяльність більше 1 000 стоматологічних клінік і кабінетів некомунальної форми власності. Підтримка партнерських відносин із цими структурами буде сприяти підвищенню рівня якості надання стоматологічної допомоги всім жителям міста.

З метою формування сприятливого інвестиційного клімату й розвитку соціального партнерства у сфері надання спеціалізованих медичних послуг населенню необхідно здійснити наведені нижче заходи.

ЧАСТИНА III

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ця Програма передбачає реалізацію фінансування інноваційних заходів для цільового забезпечення окремих напрямків розвитку галузі охорони здоров'я міста Харкова у 2011-2020 роках за рахунок коштів Державного бюджету, загального та спеціального фондів міського бюджету, інших джерел, що не заборонені чинним законодавством України.

Програма розроблена з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших чинних нормативних актів.

Директор Департаменту

охорони здоров'я Ю.В. Сороколат

Додаток

до Комплексної програми «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров'я м. Харкова на 2011-2020 роки»

Окремі показники

ресурсного забезпечення галузі охорони здоров'я,

стану здоров'я населення та діяльності

комунальних закладів охорони здоров'я

м. Харкова

за 2011-2014 роки

м. Харків

2015

Динаміка показників фінансового забезпечення

галузі охорони здоров'я м. Харкова

Виконання завдань Комплексної програми

«Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров'я

м. Харкова на 2011-2020 роки»

На реалізацію завдань Комплексної програми за три роки використано 215,4 млн грн, у т. ч. за рахунок загального фонду бюджету - 175,1 млн грн.

тис. гривень

- за рахунок спеціального фонду бюджету - 40,3 млн грн.

тис, гривень

Забезпечення пільгового контингенту населення медикаментами,

безкоштовним зубним протезуванням, харчуванням дітей раннього віку

із малозабезпечених сімей

Розвиток ринку платних медичних послуг та госпрозрахункової

діяльності

Обсяги надання медичної допомоги

в закладах охорони здоров'я м. Харкова

Розвиток стаціонарозамінних форм надання медичної допомоги

Профілактичні огляди жінок

Демографічні показники м. Харкова

(за даними обласного управління статистики)

Смертність населення м. Харкова за основними причинами

(на 100 тисяч населення)

Поширеність захворювань і захворюваність населення

м. Харкова

Зареєстровано захворювань усього

Зареєстровано захворювань уперше в житті

Обстеження вагітних

(на 100 вагітних, вагітність у яких завершилася пологами)

Захворюваність немовлят

(на 1 000 народжених живими)

Використання ліжкового фонду

в закладах охорони здоров'я

міста Харкова

Захворюваність дітей першого року життя (на 1000 дітей першого року життя)

Захворюваність найбільш соціально небезпечними

і соціально значущими хворобами

(на 100 тисяч населення)

Директор Департаменту

охорони здоров'я Ю.В. Сороколат