Про створення системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова

Номер
316/16
Сесія
7/7
Тип
Ненормативные документы
Дата прийняття
06/07/2016
Видавник
Харьковский городской совет
Вид
Решение

УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7 сесія 7 скликання

УКРАИНА

ХАРЬКОВСКИЙ ГОРОДСКОЙ СОВЕТ

ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ

7 сессия 7 созыва


РІШЕННЯ


Від 06.07.2016 р. № 316/16

м. Харків

Про створення системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова

З метою підвищення рівня обслуговування пасажирів у міському електротранспорті міста Харкова, реалізації інноваційних та інвестиційних проектів у сфері міського електричного транспорту, удосконалення системи оплати проїзду шляхом запровадження електронних засобів безготівкової оплати проїзду, впровадження єдиної ефективної системи оплати проїзду на всі види міського електротранспорту, на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного Закону, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Концепцію системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова (додаток 1).

2. Надати згоду КП «Харківський метрополітен», КП «Салтівське трамвайне депо», КП «Жовтневе трамвайне депо», КП «Тролейбусне депо № 2», КП «Тролейбусне депо № 3», КГІ «Міськелектротранссервіс», КП «Міський інформаційний центр» та КП «Підземне місто» на впровадження системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова на умовах залучення інвестицій на конкурсних засадах.

3. Затвердити Положення про умови проведення конкурсу з відбору інвестора для впровадження системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова (додаток 2).

4. Департаменту інфраструктури Харківської міської ради доручити:

4.1. Організувати та провести інвестиційний конкурс з метою залучення суб’єкта підприємницької діяльності (інвестора) для впровадження системи «Електронний        квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова.

4.2. Розробити та затвердити конкурсну документацію для проведення інвестиційного конкурсу.

5. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань транспорту, зв’язку та екології і секретаря Харківської міської ради.


Міський голова Г.А. Кернес


Додаток 1

до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання

«Про створення системи «Електронний квиток»

у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї,

тролейбусі) м. Харкова»

від 06.07.2016  № 06.07.2016 р. № 316/16



КОНЦЕПЦІЯ

системи «Електронний квиток»

у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова

1. Загальні положення

Концепція системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова (далі - Концепція) розроблена на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з урахуванням положень Закону України «Про транспорт», Закону України «Про міський електричний транспорт», Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1735, Державної цільової програми розвитку міського електротранспорту на період до 2017 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2006 № 1855, Програми розвитку міського електротранспорту м. Харкова на 2013-2020 роки, затвердженої рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 997/12, Програми будівництва та розвитку Харківського метрополітену на 2010-2020 роки, затвердженої рішенням 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.02.2010 № 37/10, та інших нормативно-правових актів у галузі транспорту.

Концепцію розроблено Департаментом інфраструктури Харківської міської ради. При розробленні Концепції використано інформацію, надану спеціалізованими підприємствами у галузі транспортного обслуговування м. Харкова: КП «Харківський метрополітен», КП «Салтівське трамвайне депо», КП «Жовтневе трамвайне депо», КП «Тролейбусне депо № 2», КП «Тролейбусне депо № 3», КП «Міськелектротранссервіс».

Концепція може коригуватися у зв’язку зі зміною сучасних умов розвитку та вдосконаленням нормативно-правового забезпечення систем оплати транспортних послуг в Україні.

Концепція є відображенням позиції Харківської міської ради відносно основних засад та напрямків розвитку системи оплати проїзду в міському електротранспорті м. Харкова та вдосконаленням існуючої системи в цілому шляхом запровадження системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова (далі - Система).

2. Мета Концепції

Метою створення Концепції є:

- визначення основних засад та напрямків розвитку системи оплати проїзду в міському електротранспорті;

- забезпечення стабільного функціонування і створення матеріально- технічного підґрунтя для подальшого розвитку системи оплати проїзду шляхом впровадження новітніх технологій;

- підвищення рівня технічного оснащення підприємств міського електротранспорту та ефективності їх роботи;

- збереження і розвиток електротранспортної інфраструктури;

- впровадження єдиної ефективної системи оплати проїзду на всі види міського електротранспорту;

- удосконалення системи оплати проїзду шляхом запровадження електронних засобів безготівкової оплати проїзду поряд з існуючими;

- підвищення рівня ефективності експлуатації міського електротранспорту;

- оптимізація видатків перевізників на адміністрування оплати проїзду.

3. Стан і тенденції розвитку систем оплати проїзду у світі та в Україні

Розвиток систем оплати проїзду значною мірою пов’язаний з розвитком міського електротранспорту. Системи оплати проїзду розвивалися поступово від звичайної готівкової оплати за надання послуг з перевезення пасажирів з фіксованою вартістю поїздки у відповідному виді електротранспорту до сучасних електронних систем організації оплати проїзду.

У світі існує декілька напрямків підвищення рівня ефективності експлуатації міського електротранспорту. До таких напрямків можна віднести:

- зменшення витрат та підвищення ефективності за рахунок залучення суб’єктів приватного права до обслуговування транспортних компаній, які здійснюють перевезення пасажирів;

- впровадження сучасних автоматизованих систем оплати проїзду та збору коштів за проїзд;

- впровадження сучасних інформаційних систем моніторингу пасажирських потоків, транспортних маршрутів тощо з метою прийняття зважених рішень щодо задоволення потреб населення в транспортних послугах.

Використання електронних засобів з метою організації оплати послуг з перевезення пасажирів значно полегшує завдання з контролю та планування надання транспортних послуг, адміністрування отриманих коштів та їх розподілу між перевізниками, а також скорочення втрат перевізників від неоплачених проїздів та шахрайських дій. Не менш важливим аспектом впровадження Системи стане об’єднання перевізників однією системою оплати проїзду, що посилить контроль та збільшить надходження до бюджетів.

Втрати доходів від несплати за проїзд або підробки квитків на багатьох транспортних підприємствах Європи та Латинської Америки досягає ЗО %. Впровадження електронних засобів забезпечує об’єднання різних транспортних послуг та зниження втрат доходів транспортних підприємств.

На теперішній час в більшості міст розвинених країн надійно працюють автоматизовані системи оплати проїзду, які досить часто інтегровані з іншими міськими та комерційними сервісами.

Досвід України у цьому аспекті незначний. Якщо в метрополітенах міст Харкова та Києва автоматизовані системи оплати проїзду були впроваджені понад 15 років тому, безперервно модернізуються та розвиваються, то в наземному міському електричному транспорті існуюча система оплати проїзду є застарілою.

У період з 2005 по 2014 рік були зроблені спроби створення автоматизованих систем оплати проїзду у міському електротранспорті міст: Кам’янського (Дніпродзержинська), Києва, Харкова, Вінниці, Донецька, Тернополя та інших міст України.

У 2005 році у м. Кам’янському (Дніпродзержинську) впроваджено тестовий проект з використання соціальних карт пенсіонерів на основі зчитуваного штрих-коду з метою визначення кількості пільгового контингенту, перевезеного в тролейбусах. Проект було зупинено з причин організаційно-фінансового характеру.

У 2011 році у м. Києві автоматизовану систему оплати проїзду було встановлено на кільцевій електричці та на лініях швидкісного трамваю. У 2012-2013 pp. в якості пілотного проекту здійснено спробу встановлення окремих елементів автоматизованої системи оплати проїзду у Тролейбусному депо № 2 та на автопідприємстві «Автобусний парк № 2». Система не отримала розвитку і не була інтегрована з причин фінансового характеру. У червні 2015 року у м. Києві стартував проект для оплати проїзду у метрополітені, на кільцевій електричці та фунікулері за допомогою системи PayPass. Про результати впровадження цього проекту говорити ще зарано, оскільки пройшло занадто мало часу.

У 2012 році у КП «Тролейбусне депо № 2» м. Харкова два тролейбуси було обладнано системами валідації електронних карток та передачі даних каналами GPRS оператора мобільного зв’язку. Тестування обладнання пройшло вдало, але повноцінно проект не було запущено.

У 2012-2013 роках впровадження автоматизованої системи оплати проїзду експериментально проводилося на окремих тролейбусних маршрутах у м. Донецьку, однак подальшого розвитку система не отримала, зважаючи на ситуацію у регіоні.

У 2014-2015 роках органами місцевого самоврядування м. Вінниці проведено інтенсивну підготовку до впровадження автоматизованої системи оплати проїзду на міських маршрутах. Було отримано згоду Європейського банку реконструкції та розвитку на фінансування проекту обсягом 8,0 млн евро. Станом на 01.04.2016 процес консультацій триває, за планом система має бути впроваджена до кінця 2018 року.

У грудні 2015 року у м. Тернополі стартував пілотний проект із використанням безконтактних електронних карток у тролейбусах, результати якого можна буде аналізувати не раніше 2017 року.

Таким чином, на теперішній час на території України існують автоматизовані системи оплати проїзду тільки в харківському та київському метрополітені. У системі наземного електричного транспорту немає жодної повноцінно працюючої автоматизованої системи оплати проїзду, а також відсутні складні інтегровані системи оплати проїзду між двома або більше перевізниками.

4. Загальна характеристика існуючих систем оплати проїзду у м. Харкові

На теперішній час у КП «Харківський метрополітен» працює автоматизована система оплати проїзду пасажирів. Основою такої системи є: автоматичні контрольні пункти, які забезпечують пропуск пасажирів на станції метрополітену та оснащені валідатором для роботи з безконтактними електронними картками та блоком управління для прийому разових паперових квитків зі штрих-кодом; автомати з продажу безконтактних електронних карток; автоматичні термінали поповнення безконтактних електронних карток; автомати продажу разових паперових квитків (автоматичні квиткові каси); мобільні пристрої пропуску пасажирів.

У Харківському метрополітені експлуатується 217 терміналів поповнення безконтактних електронних карток, які розміщені у вестибюлях та в підземних пішохідних переходах станцій метрополітену.

Автомати продажу разових паперових квитків (автоматичні квиткові каси) призначені для забезпечення пасажирів засобами оплати разового проїзду в метрополітені м. Харкова (паперовими квитками зі штрих-кодом).

Оплата проїзду в трамваях та тролейбусах здійснюється за досить застарілою системою: в якості засобів оплати проїзду в усіх транспортних засобах наземного міського електротранспорту використовують стандартні паперові квитки та місячні проїзні квитки. Пільгові категорії пасажирів пред’являють наявні документи, що підтверджують право на пільговий проїзд. Однією з причин цього факту є відсутність єдиної концепції системи оплати проїзду в міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) у м. Харкові.

5. Проблема, яка потребує розв’язання

Значна активізація процесів життя великих міст, впровадження сучасних технологій, прогрес у розвитку суспільства, підвищення його вимог та потреб викликає необхідність розвитку транспортної інфраструктури, зокрема міського електротранспорту як екологічно чистого транспорту.

Застарілі та неефективні методи планування транспортних потреб населення, недосконалі системи оплати проїзду в міському електротранспорті та відсутність чіткого обліку наданих транспортних послуг ведуть до деградації та занепаду транспортної інфраструктури, яка є запорукою розвитку будь-якого регіону.

Виходячи з цього, виникає потреба у формуванні єдиної концепції системи оплати проїзду в міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) у м. Харкові, як системи поглядів на проблеми щодо впровадження єдиної системи оплати проїзду в міському електротранспорті, яка забезпечить ефективне планування транспортних потреб населення, облік наданих транспортних послуг та створить зручності громадянам у користуванні транспортними послугами. Система має відповідати не тільки сучасним вимогам, але й мати перспективу вдосконалення.

До основних проблем, на розв’язання яких спрямована Концепція, також можна віднести вдосконалення місцевих нормативно-правових актів та ініціювання вдосконалення законодавчої бази у питаннях оплати проїзду, обліку наданих транспортних послуг та створення сприятливих умов для інвестування у міський електричний транспорт як найбільш перспективний вид транспорту, враховуючи світові процеси та досягнення у сфері відновлювальних джерел енергії, екології та енергозбереження.

6. Мета впровадження Системи

Основною метою впровадження системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова є:

- підвищення рівня технічного оснащення підприємств міського електротранспорту та ефективності їх роботи;

- збереження і розвиток електротранспортної інфраструктури;

- впровадження економічних механізмів управління транспортною інфраструктурою;

- підвищення прозорості та точності обліку фактично здійсненних перевезень пасажирів;

- забезпечення стабільного функціонування і створення матеріально- технічного підґрунтя для подальшого впровадження єдиної системи оплати проїзду через застосування новітніх технологій;

- створення єдиного транспортного простору з уніфікацією засобів оплати транспортних послуг;

- удосконалення системи оплати проїзду шляхом запровадження електронних засобів, що сприятиме встановленню більш зручних умов для пасажирів;

- досягнення балансу інтересів пасажирів та перевізників (побудову більш зручної системи оплати проїзду та підвищення ефективності організації оплати проїзду);

- виключення можливості використання фальшивих засобів оплати проїзду;

- зменшення експлуатаційних витрат підприємств міського електротранспорту на організацію збору виручки та контроль за ним;

- підвищення економічних показників роботи підприємств міського електротранспорту за рахунок використання зібраної у системі інформації з метою оцінки можливості запровадження та підтримки гнучкої системи тарифів, впровадження інноваційних технологій;

- надання повної, достовірної та деталізованої інформації про здійснені перевезення пасажирів для вирішення завдань планування та аналізу пасажирських перевезень;

- участь органів місцевого самоврядування у впровадженні єдиної системи оплати проїзду на міському електротранспорті;

- пошук додаткових джерел розвитку транспортної інфраструктури міського електротранспорту;

- створення сприятливого інвестиційного клімату для вітчизняного та іноземного капіталу;

- створення умов для взаємодії між перевізниками.

7. Загальні засади побудови Системи

Система має будуватися на таких засадах:

- впровадження Системи має відбуватися еволюційним шляхом, з поступовим переходом від діючих паперових до новітніх електронних технологій оплати проїзду пасажирів;

- Система повинна мати можливість подальшого розширення на інші види громадського транспорту та інших транспортних операторів;

- Система повинна бути побудована з урахуванням вимог міжнародних та державних стандартів України;

- Система повинна мати різні права доступу персоналу до фінансової та технологічної інформації (доступ персоналу повинен контролюватися технічними засобами);

- обладнання Системи повинно мати максимальну захищеність від крадіжок та вандалізму;

- фінансова безпека Системи та захищеність від зловживань повинна бути незалежною від користувачів, постачальників та розробників її складових;

- працездатність Системи в цілому не повинна залежати від працездатності окремих її компонентів;

- при побудові Системи мають бути передбачені засоби, що виключають втрату чи фальсифікацію фінансової та технологічної інформації;

- структурно Система має бути виконана за ієрархічною архітектурою. Обладнання різних рівнів та поєднувати за допомогою телекомунікаційних мереж, що призначені забезпечувати надійні швидкі канали передачі інформації між всіма її модулями;

- складовою частиною Системи є операційний центр, який призначений для забезпечення цілісності функціонування всіх підсистем та пристроїв, що до них входять, формування фінансової, статистичної та технологічної звітності;

- адміністрування програмних засобів має здійснюватися з єдиного операційного центру;

- програмні засоби мають бути побудовані на модульному принципі та складатися з функціонально закінчених програмних модулів (наприклад, програмний модуль керування розрахунковими операціями, програмний модуль контролю за розповсюдженням та реалізацією електронних засобів оплати проїзду тощо).

Організаційно-технологічні засади Системи

Для сталого функціонування Системи необхідно також забезпечити:

1. Програмно-апаратну базу:

- формування та впровадження спеціалізованого програмного забезпечення;

- оснащення кожної одиниці рухомого складу технічними засобами Системи;

- створення телекомунікаційної мережі;

- оснащення підприємств міського електротранспорту необхідними апаратними засобами.

2. Організаційну та нормативно-правову підтримку:

- формування пропозицій та внесення змін до нормативно-правових актів;

- внесення змін до чинних (або укладення нових) договорів з виконавчими органами Харківської міської ради;

- внесення змін до чинних (або укладення нових) договорів з державними бюджетними установами щодо надання транспортних послуг та їх оплати;

- оптимізація структури підприємств міського електротранспорту (метрополітену, трамвая, тролейбуса);

- уточнення завдань структурних підрозділів та обов’язків персоналу підприємств міського електротранспорту (метрополітену, трамвая, тролейбуса);

- організація навчання персоналу підприємств міського електротранспорту (метрополітену, трамвая, тролейбуса).

8. Основні напрямки реалізації Концепції

Передбачається такі основні напрямки реалізації Концепції:

- створення сприятливого інформаційного поля та позитивного соціального іміджу проекту;

-  нормативно-правове забезпечення впровадження Системи;

-  розробка та затвердження технічного завдання;

- визначення та затвердження схеми фінансування проекту;

- залучення приватних інвестицій для реалізації проекту, пошук комерційних складових проекту;

- побудова фінансової та організаційної структури проекту;

- проектування Системи;

- узгодження проекту;

- побудова операційного центру;

- встановлення необхідного обладнання і поетапне введення Системи в експлуатацію;

- запровадження електронних засобів оплати проїзду;

- у перспективі - залучення до Системи інших перевізників;

Крім того, впровадження Системи потребуватиме правового та нормативно-методичного забезпечення.

9. Очікувані результати реалізації Концепції

Для міста:

- створення умов для надання населенню високоякісних послуг з перевезень міським електротранспортом;

- забезпечення подальшого розвитку міського електротранспорту із запровадженням новітніх технологій;

- підвищення рівня технічного оснащення підприємств міського електротранспорту (метрополітені, трамваї, тролейбусі) та ефективності їх роботи;

- формування прозорих оперативних даних про результати діяльності підприємств міського електротранспорту (метрополітені, трамваї, тролейбусі);

- забезпечення системи взаємодії між комунальними транспортними підприємствами;

- зменшення витрат підприємств міського електротранспорту (метрополітену, трамвая, тролейбуса) і, як наслідок, оптимізація їх бюджетного фінансування;

- отримання достовірної інформації для планування маршрутів, тарифів, графіків руху та контролю за виконанням договорів із перевізниками про організацію надання транспортних послуг;

- впровадження міжнародного позитивного досвіду у вирішенні питань справляння плати за проїзд;

- впровадження новітніх електронних технологій оплати проїзду сприятиме поліпшенню міжнародного іміджу міста та підвищення авторитету міської влади;

- прибутковість підприємств міського електричного транспорту.

Для пасажирів:

- налагоджена та зручна система транспортних перевезень та оплати проїзду;

- комфорт та зручність при оплаті проїзду;

- можливість персоналізації електронних засобів оплати проїзду, що надасть можливість відновити інформацію про попередньо оплачені транспортні послуги у разі втрати або крадіжки картки (при своєчасному блокуванні картки);

- у перспективі - розробка системи знижок на оплату проїзду;

- можливість використання однієї картки для оплати проїзду на різних видах міського електротранспорту;

- можливість розширення переліку послуг, які надаються транспортними компаніями та іншими підприємствами;

- підвищення загальної безпеки руху;

- підвищення рівня обслуговування пасажирів.

Для перевізників:

- удосконалення системи оплати проїзду шляхом запровадження електронних засобів оплати проїзду;

- підвищення рівня технічного оснащення підприємств міського електротранспорту та ефективності їх роботи;

- здійснення достовірного обліку наданих транспортних послуг (детальний облік пасажирів на окремих маршрутах та за видами електротранспорту);

- одержання достовірних даних про обсяг перевезень пільгових категорій пасажирів за маршрутами та видами електротранспорту;

- підвищення економічної ефективності діяльності підприємств та зменшення залежності від бюджетних дотацій;

- мінімізація витрат на інкасацію готівки та перешкоджання можливим зловживанням працівниками перевізників завдяки радикальному зменшенню використання готівки при сплаті за проїзд;

- підвищення рівня обслуговування пасажирів;

- підвищення загальної безпеки руху;

- скорочення витрат на емісію і обіг паперових проїзних квитків за рахунок довшого терміну служби безконтактних електронних карток (до 8-ми років).

10. Обсяг фінансових ресурсів та джерела фінансування

Виходячи з досвіду міст Вінниці (попередня вартість проекту 8,0 млн євро) і Києва (попередня вартість проекту 14,2-21,5 млн доларів США), можна прийти до висновку, що з урахуванням кількості рухомих одиниць міського електротранспорту в Харкові подібний проект може бути оцінений в 8,5-10,0 млн євро залежно від сформульованого технічного завдання. Остаточна вартість проекту може бути встановлена тільки після розробки проектно-кошторисної документації.

Комплексне розв’язання проблеми вдосконалення системи оплати проїзду в міському електротранспорті м. Харкова можливе лише за умови визначення реальних джерел фінансування впровадження Системи.

У зв’язку з дефіцитом коштів державного та міського бюджетів, обмеженими можливостями підприємств міського електротранспорту, а також де-факто існуючих ставок кредитування (на рівні 20-26 % річних) - найбільш реальним механізмом є залучення приватних інвестицій.


Директор Департаменту інфраструктури С.Б. Дульфан



Додаток 2

до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання

«Про створення системи «Електронний квиток»

у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї,

тролейбусі) м. Харкова»

від 06.07.2016  № 06.07.2016 р. № 316/16

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ

З ВІДБОРУ ІНВЕСТОРА ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ

«ЕЛЕКТРОННИЙ КВИТОК» У МІСЬКОМУ ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТІ (МЕТРОПОЛІТЕНІ, ТРАМВАЇ, ТРОЛЕЙБУСІ) М. ХАРКОВА


1. Загальні положення

1.1. Положення про умови проведення конкурсу з відбору інвестора для впровадження системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова (далі - Положення) розроблене для реалізації Концепції системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова та на принципах відкритості, прозорості, дотримання конкуренції, змагальності та об’єктивності визначає порядок організації, підготовки та проведення конкурсу з визначення особи (переможця конкурсу), яка запропонувала найкращі умови реалізації інвестиційного проекту та якій буде надане право на укладення інвестиційного договору з реалізації цього інвестиційного проекту (далі - конкурс).

Метою проведення конкурсу є визначення інвестора для впровадження системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова.

1.2. Терміни, які вживаються у цьому Положенні, мають таке значення:

замовник конкурсу - територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради;

заява (заява про намір взяти участь у конкурсі) - письмове звернення заявника про бажання та намір взяти участь у конкурсі;

заявники - фінансові установи України та іноземних держав, зареєстровані у встановленому порядку, які є членами платіжної системи, та мають ліцензію Національного банку України на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків;

інвестиційний договір - договір, яким визначаються порядок та умови реалізації інвестиційного проекту шляхом забезпечення інвестором фінансування усіх витрат, пов’язаних із проектуванням, створенням, впровадженням, введенням в експлуатацію та подальшою експлуатацією об’єкта інвестування;

інвестор - переможець конкурсу, з яким у порядку, визначеному цим Положенням та чинним законодавством України, було укладено інвестиційний договір. Переможець конкурсу набуває статус інвестора тільки після укладення інвестиційного договору та набрання ним чинності;

конкурсна документація - комплект документів, необхідних для підготовки у визначений термін конкурсної пропозиції;

конкурсна комісія (Комісія) - тимчасовий колегіальний орган, який створюється для визначення переможця конкурсу за розпорядженням Харківського міського голови за участю представників профільних підприємств;

конкурсна пропозиція - документ, що містить пропозицію щодо участі у конкурсі з відбору інвестора, який оформлюється заявником відповідно до вимог чинного законодавства та цього Положення і подається на розгляд Комісії для прийняття нею рішень згідно з визначеними цим Положенням завданнями та компетенцією Комісії;

об’єкт інвестування - система «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова;

організатор конкурсу - Департамент інфраструктури Харківської міської ради;

перевізники - комунальні підприємства м. Харкова, які надають послуги з перевезення пасажирів міським електротранспортом;

переможець конкурсу - учасник конкурсу, який за рішенням конкурсної комісії виконав усі умови конкурсу та надав найкращу серед інших конкурсну пропозицію щодо реалізації ним інвестиційного проекту;

учасники конкурсу - заявники, які у встановленому цим Положенням порядку подали на розгляд Комісії заяву про намір взяти участь у конкурсі та інші, визначені цим Положенням документи, а також отримали перелік прийнятих документів із вказівкою реєстраційного номера та повідомлені про присвоєння їм статусу учасника конкурсу.

2. Порядок створення та роботи конкурсної комісії

2.1. Для забезпечення підготовки та проведення конкурсу створюється конкурсна комісія (далі - Комісія).

2.2. Комісія є колегіальним органом та створюється з метою забезпечення дотримання єдиних принципів при обранні переможця конкурсу, на умовах, визначених цим Положенням. Склад Комісії затверджується розпорядженням Харківського міського голови.

2.3. У своїй діяльності Комісія керується чинним законодавством України, рішеннями Харківської міської ради, її виконавчих органів, розпорядженнями Харківського міського голови та цим Положенням.

2.4. Основними завданнями Комісії є:

- підготовка та проведення конкурсу;

- розгляд заяв, інших документів, відомостей та конкурсних пропозицій, наданих заявниками та учасниками конкурсу;

- проведення аналізу заяв, інших документів, відомостей та конкурсних пропозицій на визначення їх відповідності умовам конкурсу;

- оцінка наданих конкурсних пропозицій та підготовка протоколу конкурсної комісії про визначення найбільш економічно вигідної конкурсної пропозиції;

- визначення переможця конкурсу за підсумками проведеного конкурсу;

- реєстрація та розгляд претензій та інших звернень, пов’язаних із рішеннями Комісії, підготовкою та проведенням конкурсу;

- повідомлення учасників конкурсу про його результати.

2.5.  Комісія для вирішення своїх завдань:

- видає конкурсну документацію заявникам або їх уповноваженим представникам;

- розглядає заяви, інші документи, відомості та конкурсні пропозиції та проводить їх аналіз;

- повідомляє заявнику про присвоєння йому статусу учасника конкурсу;

- проводить оцінку наданих конкурсних пропозицій та за результатами конкурсу приймає рішення про визначення переможця конкурсу;

- забезпечує виконання рішення про проведення конкурсу.

2.6. Комісія має право:

- залучати на договірній основі до роботи Комісії експертів, аудиторські, консультаційні та інші спеціалізовані організації;

- запрошувати на засідання Комісії та заслуховувати представників учасників конкурсу;

- отримувати від учасників конкурсу роз’яснення щодо наданих ними конкурсних пропозицій.

2.7. Рішення про проведення засідання Комісії приймається її головою, а засідання проводиться під його головуванням. У разі відсутності на засіданні голови Комісії його функції виконує заступник голови Комісії.

2.8. Підготовка проведення засідань Комісії здійснюється її секретарем. У разі відсутності секретаря Комісії його функції виконує заступник секретаря Комісії.

2.9. Засідання Комісії вважається правомочним, якщо в його роботі бере участь не менше 2/3 її персонального складу.

2.10. Рішення Комісії приймається простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів Комісії шляхом відкритого голосування. За умови однакової кількості голосів «за» і «проти» голос головуючого на засідання Комісії є вирішальним.

2.11. Рішення Комісії оформлюється протоколом, який складається секретарем, підписується всіма присутніми членами Комісії, її головуючим та секретарем. Член Комісії у разі незгоди з прийнятим рішенням або зі змістом протоколу може викласти у письмовій формі свою окрему думку (додається до протоколу), про що робиться відповідний запис у протоколі.

2.12. Оригінали протоколів засідань та матеріали до них зберігаються у секретаря Комісії.

2.13.  Контроль за виконанням рішень Комісії здійснює її голова.

3. Умови участі у конкурсі

3.1. Для участі у конкурсі заявник, крім заяви на участь у конкурсі, подає на розгляд Комісії конкурсну пропозицію, а також інші документи та відомості, які передбачені цим Положенням.

3.2. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, в порядку, передбаченому пп. 5.5-5.6 цього Положення, отримує у секретаря Комісії таку конкурсну документацію:

- інструкцію для учасників конкурсу (інформацію про вимоги щодо предмета та умов конкурсу, дату і порядок його проведення, порядок розроблення, оформлення і надання конкурсної пропозиції);

- форму заяви на участь у конкурсі;

- перелік документів та відомостей, які повинні додаватися до заяви на участь у конкурсі;

- технічне завдання.

3.3 Конкурсна документація розробляється та затверджується організатором конкурсу. Виконання умов, які пред’являються до конкурсної документації, є обов’язковим для всіх заявників та учасників конкурсу.

3.4. Учасником конкурсу не може бути юридична особа:

- яка не має ліцензії Національного банку України на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків;

- майно якої перебуває в податковій заставі або існують інші обтяження щодо такого майна;

- стосовно якої порушено провадження справи про банкрутство або відновлення платоспроможності;

- щодо якої прийнято рішення про припинення діяльності або діяльність якої припинено;

- яка не надала всі необхідні документи у встановлений термін;

- яка внесла завідомо неправдиві відомості до документів або подала завідомо неправдиві документи.

4. Основні умови конкурсу та вимоги до майбутнього інвестора

4.1. Інвестор повинен забезпечити фінансування усіх витрат, пов’язаних із впровадженням системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова, а саме: проектуванням, створенням, встановленням, проведенням пусконалагоджувальних робіт з демонстраційним пуском об’єкта інвестування. За фактом демонстраційного пуску інвестор здійснює введення в експлуатацію системи, про що письмово повідомляє організатора конкурсу.

4.2. Діяльність інвестора повинна відповідати вимогам постанови правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705 «Про здійснення операцій з використання електронних платіжних засобів».

4.3. Загальна орієнтовна вартість впровадження об’єкта інвестування визначається відповідно до орієнтовних техніко-економічних показників складових об’єкта інвестування.

4.4. Вихідні дані щодо міського електротранспорту м. Харкова та орієнтовні техніко-економічні показники складових об’єкта інвестування:


Табл. 1. Вихідні дані щодо міського

електротранспорту м. Харкова


№ з/п

Назва

Одиниця виміру

Кількість

1.

Кількість станцій/вестибюлів метрополітену

од.

29/50

2.

Орієнтовна кількість перевезень за /добу

КП «Харківський метрополітен»

од.

562 000

3.

Вартість проїзду (наявна) в КП «Харківський метрополітен»

грн/поїздка

3,00

4.

Кількість рухомого складу КП «Салтівське трамвайне депо», КП «Жовтневе трамвайне депо», КП «Тролейбусне депо № 2»,

КП «Тролейбусне депо № 3»

од.

498

5.

Орієнтовна кількість перевезень за добу КП «Салтівське трамвайне депо», КП «Жовтневе трамвайне депо», КП «Тролейбусне депо № 2», КП «Тролейбусне депо № 3»

од.

678 000

6.

Вартість проїзду (наявна) КГІ «Салтівське трамвайне депо», КП «Жовтневе трамвайне депо», КП «Тролейбусне депо № 2»,

КП «Тролейбусне депо № 3»

грн/поїздка

2,50


Табл. 2. Орієнтовні техніко-економічні показники

складових об'єкта інвестивання


№ з/п

Назва

Одиниця виміру

Орієнтовна кількість

(не більше), одиниць

Орієнтовна вартість, грн.

1.Проктно-кошторисна документація

1.1.

Проектно-кошторисна документація

комп.

1

13 780 000

Усього за проектно-кошторисною документацією:

13 780 000

2. Обладнання

2.1.

Устаткування для підготовки без контакти их електрони их карт (БЕК)




2.1.1.

Автоматизоване робоче місце (АРМ) оператора центру випуску БЕК

од.

3


2.1.2.

Принтер друку на картках з функцією кодування смарт-карт

од.

3


2.1.3.

Настільний зчитувач БЕК

од.

3

2.2.

Устаткування наземних транспортних засобів




2.2.1.

Бортовий комп’ютер

од.

530


2.2.2.

Валідатор з функцією прийому БЕК

од.

1590

2.2.3.

Валідатор-компостер

од.

530

2.2.4.

Стабілізатор напруги бортової мережі

од.

530

2.2.5.

Комплект кабельних комунікацій

од.

530

2.3.

Устаткування метрополітену




2.3.1.

Валідатор «Міfare+» для турнікетів метрополітену

од.

405


2.3.2.

Монтажний комплект для валідатора турнікета

од.

405

2.4.

Устаткування продажу і поповнення засобів оплати проїзду (ЗОП)




2.4.1.

Ручні РОБ-термінали поповнення БЕК

од.

50


2.4.2.

Термінали самообслуговування для продажу та поповнення БЕК

од.

400

2.5.

Устаткування, що встановлюється в депо наземного електротранспорту




2.5.1.

АРМ випускаючого диспетчера

од.

8


2.5.2.

Настільний зчитувач БЕК

од.

8

2.6.

Устаткування сервісного центру




2.6.1.

АРМ оператора сервісного центру

од.

2


2.6.2.

Принтер друку на картках з функцією кодування смарт-карт

од.

2

2.6.3.

Настільний зчитувач БЕК

од.

2

2.6.4.

Ручний термінал контролера

од.

30

2.7.

Устаткування центрального серверного вузла




2.7.1.

Серверна шафа в зборі

од.

2


2.7.2.

Центральний сервер бази даних (основний + резервний)

од.

2

2.7.3.

Сервера доступу та резервного копіювання

од.

2

2.7.4.

Джерело безперебійного живлення

од.

1

2.7.5.

Мережеві комутатори

од.

3

2.7.6.

АРМи операторів та диспетчерів центрального серверного вузла

од.

6


2.7.7.

Устаткування мережі передачі даних

компл.

1

2.8.

Запчастини та приладдя (ЗІП)




2.8.1.

Бортовий комп’ютер

од.

27


2.8.2.

Валідатор з функцією прийому БЕК

од.

80

2.8.3.

Валідатор-компостер

од.

27

2.8.4.

Стабілізатор напруги бортової мережі

од.

27

2.8.5.

Настільний зчитувач БЕК

од.

5

2.8.6.

Валідатор «Міfare+» для турнікетів метрополітену

од.

20

2.8.7.

Купюроприймач

од.

5

Усього за обладнанням:

123 415 000

3. Засоби оплати проїзду

3.1.

Безконтактні «Міfare+» карти

од.

500 000

9 959 000

Усього за засобами оплати проїзду:

9 959 000

4. Програмне забезпечення (ПЗ)

4.1.

Системне ПЗ (операційні системи, СУБД, допоміжне ПЗ)

компл.

1


4.2.

ПЗ для системи оплати проїзду в наземному електротранспорті та метрополітені

компл.

1


Усього за програмним забезпеченням:

22 542 000

5. Автоматизована система диспетчерського управління (АСДУ)

5.1.

АРМ оператора АСДУ

од.

4


5.2.

АРМ адміністратора АСДУ

од.

2

5.3.

Основний сервер АСДУ

од.

1

5.4.

Сервера доступу та резервного копіювання

од.

1

5.5.

Джерело безперебійного живлення

од.

1

5.6.

Устаткування мережі передачі даних

компл.

1

5.7.

Програмне забезпечення для АСДУ

од.

1

Усього за автоматизованою системою диспетчерського управління

5 300 000

6. Будівельно-монтажні роботи


6.1.

Будівельно-монтажні роботи

-

-


Усього за будівельно-монтажними роботами:

10 504 000

Орієнтовна вартість реалізації проекту (у т.ч. ПДВ):

185 500 000


4.5. Орієнтовна вартість реалізації проекту підлягає уточненню після розробки та затвердження проектно-кошторисної документації.

4.6. Термін введення в експлуатацію об’єкта інвестування повинен визначатися проектно-кошторисною /документацією, але в будь-якому разі - не пізніше 15 (п’ятнадцяти) місяців з дати набрання чинності інвестиційним договором. Інвестор зобов’язується з урахуванням технічного завдання розробити та подати проектно-кошторисну документацію на затвердження протягом п’яти місяців з дати набрання чинності інвестиційним договором.

4.7.  Протягом шістдесяти календарних днів із дня затвердження проектно-кошторисної документації затверджується графік реалізації проекту шляхом підписання додаткової угоди до інвестиційного договору, який буде його невід’ємною частиною.

4.8. Протягом дії інвестиційного договору інвестор є власником обладнання, іншого майна та майнових прав на створені об’єкти в результаті впровадження об’єкта інвестування. Після закінчення строку дії інвестиційного договору інвестор передає об’єкт інвестування у комунальну власність за вартістю одна гривня.

4.9. Інвестиційний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє 10 років з дня підписання додатка до договору, складеного на підставі наданого інвестором акта про введення в експлуатацію об’єкта інвестування.

4.10. Організація приймання коштів від споживачів послуг, їх обробка, розподіл та перерахування перевізникам з використанням об’єкта інвестування повинна здійснюватися на підставі окремих господарських договорів та норм чинного законодавства.

4.11. Інвестор несе відповідальність за організацію повного та своєчасного фінансування впровадження об’єкта інвестування, розробку проектно-кошторисної документації, підготовку графіка реалізації проекту, виконання всіх інших умов, спрямованих на впровадження об’єкта інвестування.

4.12. Інвестор зобов’язується щомісячно в письмовій формі надавати організатору конкурсу інформацію стосовно стану реалізації окремих етапів інвестиційного проекту.

4.13. Учасник конкурсу має право подати додаткові пропозиції до конкурсної пропозиції, спрямовані на найбільш ефективну реалізацію інвестиційного проекту, створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, нових робочих місць.

5. Оголошення конкурсу

5.1. Організатор конкурсу протягом тридцяти робочих днів із дня затвердження цього Положення розробляє та затверджує конкурсну документацію, оголошує дату проведення конкурсу.

5.2. Офіційне оголошення про дату, час, місце та умови проведення конкурсу (інформація про проведення конкурсу) публікується в газеті Харківської міської ради «Харьковские известия» та на офіційному сайті Харківської міської ради (http://www.city.kharkov.ua).

5.3. Інформація про проведення конкурсу повинна містити:

- найменування і місцезнаходження організатора конкурсу та конкурсної комісії, їх контакти;

- предмет конкурсу та вимоги до заявників;

- основні положення інвестиційного проекту;

- дату, час і місце проведення конкурсу;

- порядок і терміни подачі для участі у конкурсі заяви та конкурсних пропозицій, поштову адресу для їх надання;

- суттєві умови договору;

- перелік документів, що додаються до заяви на        участь у конкурсі;

- інші відомості, у разі необхідності (за рішенням        Комісії).

5.4. Конкурс складається з таких етапів:

- подача заявок на участь у конкурсі та інших документів, визначених цим Положенням;

- аналіз та оцінка наданих заявником документів на відповідність цьому Положенню (кваліфікаційна оцінка);

- присвоєння заявнику статусу учасника конкурсу або відмова у його присвоєнні;

- розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями учасників конкурсу та їх оцінка (оцінка конкурсних пропозицій);

- визначення переможця конкурсу.

5.5. Після оголошення конкурсу особа, яка виявила бажання взяти у ньому участь та відповідає вимогам до заявників, має право отримати конкурсну документацію.

5.6. Видача конкурсної документації заявникам або їх уповноваженим представникам проводиться секретарем Комісії. Факт передачі заявнику конкурсної документації реєструється у відповідному журналі, який ведеться секретарем Комісії.

6. Порядок оформлення права на участь у конкурсі

6.1. До участі у конкурсі допускаються особи, які відповідно до цього Положення мають право участі у конкурсі, своєчасно подали на розгляд Комісії заявку на участь у конкурсі, а також надали інші документи, які за оцінкою Комісії відповідають вимогам, передбаченим цим Положенням.

6.2. Подача заяви на участь у конкурсі означає згоду заявника з умовами конкурсу і прийняття ним обов’язку неухильно дотримуватися цих умов. За порушення зобов’язань учасник не допускається до конкурсу, а його заява відхиляється.

6.3. Для участі у конкурсі заявником надається:

6.3.1. Заява на участь у конкурсі за формою, затвердженою Комісією, до якої додаються:

- засвідчена належним чином відповідно до вимог чинного законодавства копія статуту та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців (для юридичних осіб, що зареєстровані у порядку, передбаченому законодавством України);

- документи, що свідчать про реєстрацію (утворення) іноземної юридичної особи у державі її місцезнаходження (наприклад, витяг із банківського або судового реєстру), засвідчені відповідно до законодавства держави їх видачі, перекладені українською мовою та легалізовані у консульській установі України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами України) або засвідчені у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в центральному органі виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх відносин України (для юридичної особи - нерезидента);

- засвідчена належним чином відповідно до вимог чинного законодавства копія чинної ліцензії Національного банку України на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків;

- документи, які підтверджують участь фінансової компанії в одній із небанківських платіжних систем;

- довідка органів Державної фіскальної служби України, що підтверджує відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів (для юридичної особи - резидента);

- засвідчена належним чином відповідно до вимог чинного законодавства копія документа(-ів), що підтверджує(-ють) право інтелектуальної власності або наявність права використання програмного забезпечення (ліцензійний договір або договір про наміри з автором(ами) чи правовласником(ами-)), необхідного для впровадження об’єкта інвестування та його подальшої роботи;

- підтвердження повноважень керівника на укладання інвестиційного договору (для юридичних осіб);

- інші документи, якщо такі будуть вказані в конкурсній документації.

6.3.2. Конкурсна пропозиція щодо виконання умов конкурсу.

6.4. У разі якщо особа, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі, вважає за необхідне залучити для виконання договору співвиконавців (співінвесторів, кредиторів тощо), до пропозиції можуть бути додані документи, що свідчать про реальну домовленість із зазначеними співвиконавцями (протоколи про наміри, попередні договори, гарантійні листи тощо).

6.5. Пропозиції осіб, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, повинні відповідати умовам цього Положення.

6.6. Заява і документи, що додаються до неї, повинні бути підписані керівником учасника конкурсу та завірені печаткою учасника (у разі наявності печатки), документи прошиті та пронумеровані.

6.7. Конкурсні пропозиції подаються запечатаними в окремих конвертах відповідно до пп. 7.4 цього Положення. Підписи повинні бути завірені печатками. Всі документи повинні бути заповнені розбірливо, оформлені належним чином та підписані однією і тією ж особою. Виправлення не допускаються. Невідповідність документів пред’явленим вимогам є підставою визнання їх Комісією такими, що не відповідають конкурсу та вимогам, визначеним цим Положенням, що є підставою для відхилення заяви.

6.8. Заява, інші документи, відомості та конкурсна пропозиція надаються до Комісії за вказаною в оголошенні поштовою адресою. Термін прийому документів визначається за датою їх фактичної доставки, що вказується у розписці.

6.9. Секретар Комісії реєструє подану заявником заяву в журналі заяв (журналі прийому конкурсних пропозицій), після чого, в день реєстрації заяви видає йому перелік прийнятих документів із вказівкою реєстраційного номера.

6.10. За результатами аналізу та оцінки наданих заявником документів на відповідність цьому Положенню (кваліфікаційної оцінки) до участі в конкурсі не допускаються претенденти, які:

- визнані банкрутами або стосовно яких порушено справу про банкрутство;

- перебувають у стадії ліквідації;

- контролюються один одним, перебувають під спільним контролем або є пов’язаними особами згідно із Законом України «Про захист економічної конкуренції» (у разі подання заявки окремо кожним таким претендентом);

- надали невідповідні документи;

- подали заявку, що не відповідає вимогам, визначеним цим Положенням та конкурсною документацією.

Після проведення кваліфікаційної оцінки заявнику надається статус учасника конкурсу або приймається рішення про недопущення заявника до участі в конкурсі з обґрунтуванням.

6.11. Після закінчення встановленого терміну прийом заяв припиняється. Внесення змін до поданих конкурсних пропозицій після їх реєстрації не допускається.

6.12. Учасник конкурсу має право відкликати свою конкурсну пропозицію до останнього дня прийому заяв (включно), повідомивши про це письмово Комісію або організатора конкурсу. Датою відклику пропозиції є дата реєстрації секретарем Комісії письмового звернення учасника в журналі заяв (журналі прийому конкурсних пропозицій).

7. Подача конкурсних пропозицій

7.1. Заява про намір взяти участь у конкурсі, конкурсна пропозиція та інші, визначені цим Положенням, документи надаються заявниками до Комісії через її секретаря особисто або через представників в установлений в оголошенні про проведення конкурсу термін та за вказаною в ньому поштовою адресою. Секретар Комісії повинен зареєструвати подану заявником заяву та інші надані заявником документи у журналі заяв (журналі прийому конкурсних пропозицій) і проінформувати заявника про присвоєння йому відповідного номера.

Надана заявником (учасником конкурсу за умов присвоєння заявнику такого статусу в порядку, визначеному цим Положенням) конкурсна пропозиція розглядається як його безвідклична оферта (пропозиція) щодо укладення інвестиційного договору на умовах, визначених як основні умови конкурсу, та умовах, додатково викладених заявником (учасником конкурсу за умов присвоєння заявнику такого статусу в порядку, визначеному цим Положенням) у своїй конкурсній пропозиції.

7.2. Якщо кінець строку для подання конкурсних пропозицій припадає на неробочий день, то останнім днем строку подачі конкурсних пропозицій вважається перший після нього робочий день.

7.3. Заявник може оформити та подати тільки одну конкурсну пропозицію. Заявник може надати єдину конкурсну пропозицію від групи компаній (співінвесторів, фінансових установ тощо), що має бути зафіксовано відповідними угодами між ними.

7.4. Конкурсна пропозиція передається заявником або уповноваженою особою у подвійному конверті. На зовнішньому та внутрішньому конвертах зазначається поштова адреса Комісії та найменування конкурсу. На внутрішньому конверті, крім вказаної інформації, зазначається найменування заявника та його місцезнаходження.

7.5. До закінчення строку подачі конкурсних пропозицій заявники (учасники конкурсу) мають право вносити зміни до них з метою їх удосконалення або зняти свою пропозицію з розгляду. Після розпечатування конвертів із заявами вносити зміни до конкурсних пропозицій та інших документів, обов’язкове надання яких передбачено цим Положенням, не дозволяється.

7.6. Конкурсні пропозиції, отримані Комісією після закінчення строку подачі, не розглядаються і повертаються учаснику конкурсу у нерозпечатаних конвертах.

7.7. У день закінчення строку для подачі конкурсних пропозицій секретар Комісії проводить закриття журналу заяв (журналу прийому конкурсних пропозицій) відповідним записом у рядку, наступному після реєстраційних даних про останнього учасника.

7.8. Ненадання в конкурсній пропозиції необхідної інформації, надання її у неповному обсязі, надання неправдивої інформації є підставою для відмови учаснику конкурсу у розгляді та оцінці його конкурсної пропозиції та підставою для виключення його з числа учасників конкурсу.

7.9. Проведення конкурсу розпочинається у визначені в оголошенні про проведення конкурсу день і годину шляхом проведення засідання Комісії у присутності представника організатора конкурсу, учасників конкурсу (їх представників). На цьому засіданні Комісії секретар Комісії або обраний Комісією член Комісії ознайомлює з документами і розпечатує конверти із конкурсними пропозиціями, що надійшли на розгляд Комісії від учасників конкурсу, та здійснює певні дії відповідно до пп. 5.4 цього Положення.

В протоколі розкриття конкурсних пропозицій відображається інформація про комплектність документів кожного учасника, правильність їх оформлення та завірення, відповідність наданої інформації технічному завданню.

Учасники конкурсу, конкурсні пропозиції яких не відповідають умовам проведення конкурсу, зазначаються в протоколі окремо та їх конкурсні пропозиції не розглядаються.

8. Порядок організації та проведення конкурсу.

Оголошення переможця конкурсу

8.1. За результатами оцінки конкурсних пропозицій Комісія приймає рішення про переможця конкурсу протягом трьох робочих днів, враховуючи день його проведення.

8.2 Переможцем конкурсу визнається учасник конкурсу, який у своїй конкурсній пропозиції запропонував найкращі умови реалізації інвестиційного проекту відповідно до умов конкурсу, а також виконав усі інші, передбачені цим Положенням умови конкурсу.

8.3. Основними критеріями визначення переможця конкурсу є:

- найбільш економічно приваблива для замовника пропозиція співробітництва з інвестором;

-  наявність досвіду роботи з юридичними особами, які надають транспортні послуги, не менше трьох років.

8.4. Конкурс може бути оголошений таким, що не відбувся, у разі якщо протягом встановленого строку не надійшло жодної конкурсної пропозиції.

Після підписання Комісією протоколу про визнання конкурсу таким, що не відбувся, приймається рішення про перегляд конкурсних умов і проведення нового конкурсу згідно з умовами його проведення, встановленими цим Положенням.

8.5. У разі коли після оголошення конкурсу лише один учасник конкурсу виявив бажання взяти участь у конкурсі або умовам конкурсу відповідає конкурсна пропозиція тільки одного учасника конкурсу, він визнається переможцем. Інвестиційний договір може бути укладений з таким учасником після узгодження з ним всіх умов інвестиційного договору в порядку, передбаченому розділом 9 цього Положення.

8.6. За результатами конкурсу у день визначення переможця Комісія складає та підписує протокол, у якому зазначаються:

-  склад присутніх членів Комісії;

- найменування об’єкта інвестиції;

- відомості про учасників конкурсу;

- пропозиції учасників конкурсу;

- пропозиції присутніх на засіданні членів Комісії щодо визначення переможця конкурсу;

- результати голосування за оцінкою конкурсної пропозицій;

-обґрунтування визначення переможця конкурсу;

- окрема думка осіб, що проголосували проти прийнятого рішення.

8.7. Після підписання протоколу (за умови дотримання процедури проведення конкурсу) конкурс вважається таким, що відбувся. Протокол Комісії за результатами конкурсу підписується переможцем конкурсу. Документальним підтвердженням для переможця на конкурсі є отримання письмового запрошення на переговори з організатором для уточнення кінцевої редакції інвестиційного договору.

8.8. Спори, пов’язані з проведенням конкурсу, вирішуються відповідно до чинного законодавства України.

9. Порядок укладення інвестиційного договору

9.1. Протягом п’яти робочих днів із дня вручення письмового запрошення на переговори переможцю конкурсу організатор конкурсу затверджує своїм наказом результати конкурсу та оголошує його результати в газеті Харківської міської ради «Харьковские известия» та на сайті Харківської міської ради (http://www.city.kharkov.ua).

9.2. Проект інвестиційного договору розробляється організатором конкурсу відповідно до законодавства України та умов конкурсу. Інвестиційний договір повинен містити всі істотні умови, необхідні для здійснення інвестиційної діяльності та визначені чинним законодавством України.

9.3. Якщо протягом п’яти робочих днів з моменту підписання протоколу та отримання запрошення відповідно до п. 8.7 цього Положення переможець конкурсу не з’явився для узгодження умов інвестиційного договору та підготовки тексту його остаточної редакції, рішення про результати конкурсу скасовується. В такому випадку оголошується про проведення нового конкурсу в порядку, передбаченому цим Положенням.

9.4. Узгодження сторонами договору всіх умов та тексту остаточної редакції інвестиційного договору відбувається протягом десяти робочих днів з моменту підписання протоколу та отримання запрошення відповідно до п. 8.7 цього Положення. Після чого перед підписанням інвестиційного договору переможець конкурсу протягом п’яти робочих днів має надати організатору конкурсу висновок аудитора (-ів), що має (-ють) сертифікат серії А та Б, щодо відповідності тексту остаточної редакції інвестиційного договору чинному законодавству України. Витрати на отримання аудиторського висновку несе переможець конкурсу. Інвестиційний договір скріплюється підписами уповноважених представників сторін договору після прийняття рішення Харківською міською радою щодо надання згоди на його укладання протягом п’яти робочих днів.

9.5. Переможець конкурсу набуває статус інвестора з моменту підписання ним інвестиційного договору в порядку та на умовах, визначених цим Положенням та чинним законодавством України.


Директор Департаменту інфраструктури С.Б. Дульфан