---

УКРАЇНА                                                                     УКРАИНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА                       ХАРЬКОВСКИЙ ГОРОДСКОЙ СОВЕТ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                    ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ

21 сесія 6 скликання                                                     21 сессия 6 созыва

РІШЕННЯ

від 19.12.2012 р. № 990/12

м. Харків

Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища м. Харкова на 2013-2017 рр.

З метою покращення існуючого стану довкілля м. Харкова, зниження техногенного тиску на його компоненти, раціонального використання природних ресурсів, зменшення обсягів викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, безпечного поводження з промисловими і побутовими відходами, а також визначення природоохоронних заходів, спрямованих на запобігання, зменшення і усунення забруднення навколишнього природного середовища м. Харкова, на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного Закону, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити «Програму охорони навколишнього природного середовища м. Харкова на 2013-2017 рр.» згідно з додатком.

2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію Харківської міської ради з питань транспорту, зв'язку та екології та секретаря Харківської міської ради.

Міський голова Г.А. Кернес

Додаток

до рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про затвердження «Програми охорони навколишнього природного середовища м. Харкова на 2013-2017 рр.»

від 19.12.2012 № 990/12

ПРОГРАМА

ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО

СЕРЕДОВИЩА М. ХАРКОВА НА 2013-2017 рр.

Харків 2012

ЗМІСТ

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ                                                                        3

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ                                                                5

Розділ 2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ДЛЯ РОЗРОБЛЕННЯ ПРОГРАМИ        6

Розділ 3. МЕТА ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ ПРОГРАМИ                        7

Розділ 4. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ                        7

4.1. Пріоритетні напрямки екологічної політики                                                8

4.2. Реалізація пріоритетних напрямків екологічної політики Харківської міської ради        8

4.3. Екологічні індикатори сталого розвитку м. Харкова                                        9

Розділ 5. СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В

М. ХАРКОВІ                                                                                                                          10

5.1. Загальна характеристика екологічного стану міста                                         10

5.2. Стан атмосферного повітря                                                                 11

5.3. Стан поверхневих вод                                                                         14

5.4. Підземна гідросфера                                                                         15

5.5. Зелені насадження та об'єкти природно-заповідного фонду                                     17

5.5.1. Стан зелених насаджень міста                                                         17

5.5.2 Природно-заповідний фонд м. Харкова                                                 19

5.6. Стан грунтів у межах м. Харкова                                                         21

5.7. Сфера поводження з відходами                                                         23

5.8. Охорона та раціональне використання ресурсів тваринного світу                         24

5.8.1. Поводження з безпритульними тваринами                                                 24

5.9. Моніторинг довкілля у м. Харкові                                                         25

Розділ 6. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ                         26

Розділ 7. ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ                                     26

Розділ 8. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ                 27

Розділ 9. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ                                         27

Розділ 10. МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ТА МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У

ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА                 29

Додаток. ЗАХОДИ ПРОГРАМИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО

СЕРЕДОВИЩА М. ХАРКОВА НА 2013-2017 рр                                                      31

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

Програма охорони навколишнього природного середовища міста Харкова на 2013 - 2017 рр. спрямована на поліпшення екологічного стану довкілля та зниження екологічних ризиків у м. Харкові.

Значною мірою стан довкілля в м. Харкові обумовлюється впливом промислових підприємств та об'єктів міської інфраструктури.

Оцінка стану довкілля в м. Харкові свідчить, що практично немає природних компонентів екосистеми, які б не зазнавали постійного негативного антропогенного впливу. Тобто, у м. Харкові наявні екологічні ризики і проблеми щодо стану повітряного басейну, поверхневих водних об'єктів та підземних вод, земель та міських зелених насаджень.

Дана Програма розроблена у зв'язку із закінченням терміну дії «Програми охорони навколишнього природного середовища м. Харкова на 2008-2012 рр.», яку було затверджено рішенням 25 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 10.09.2008 р. № 249/08.

У чинній Програмі проаналізовано і відображено характеристику екологічного стану міста, який склався протягом останніх років. За результатами аналізу сформульовано основні напрями екологічної політики Харківської міської ради та передбачені природоохоронні заходи, спрямовані на покращення екологічного стану міста, які повністю відповідають «Переліку видів діяльності, що відносяться до природоохоронних заходів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996р. № 1147 (із змінами).

Вибір стратегії екологічного розвитку міста визначається основними напрямками екологічної політики Харківської міської ради, яка має стати основою для впровадження державної екологічної політики, забезпечення оптимального співвідношення між економічним розвитком міста, станом навколишнього природного середовища та здоров'ям населення. Ефективне управління процесом узгодженого вирішення соціально-економічних та екологічних проблем такого складного соціально-природно-техногенного комплексу, яким є місто Харків, передбачає проведення комплексного моніторингу сталого розвитку міста, який об'єднує контроль, аналіз і прогноз економічного, екологічного та соціального стану міста.

Екологічний стан довкілля міста порушується внаслідок його забруднення. Це негативно позначається на соціальній і виробничій сферах. Головною причиною негативних екологічних ситуацій є пріоритет матеріальних та економічних цілей над соціальними та екологічними. Змінити таку ситуацію можливо, керуючись принципово іншим підходом, заснованим на підвищенні екологічної безпеки у всіх сферах виробництва, зниженні ресурсоємності виробництва, зменшенні обсягів утворення відходів, зниженні техногенного тиску на компоненти довкілля.

Розділ 2. НОРМАТИВНО - ПРАВОВА БАЗА ДЛЯ

РОЗРОБЛЕННЯ ПРОГРАМИ

Програма охорони навколишнього природного середовища м. Харкова на 2013-2017 рр. (далі - Програма) розроблена Департаментом комунального господарства Харківської міської ради відповідно до Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21.12.2010р. № 2818-17, Постанови Верховної Ради України від 05.03.1998 р. № 188/98-ВР «Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.05.2011р. № 577-р «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки» та на підставі Постанови Верховної Ради України від 24.12.1999 р. № 1359-ХІУ «Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів».

Програма розроблена з урахуванням вимог Конституції України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Кодексу України про надра, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про благоустрій населених пунктів», «Про охорону атмосферного повітря», «Про рослинний світ», «Про охорону земель», «Про відходи», «Про природно-заповідний фонд України», «Про загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами», «Про тваринний світ», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр.», «Про екологічну експертизу», Постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» від 17.09.1996р. № 1147 (зі змінами), «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля» від 30.03.1998 р. № 391 (зі змінами), «Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря» від 09.03.1999 р. № 343, рішення 2 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 22.12.2010р. № 75/10 «Про затвердження Положення про Фонд охорони навколишнього природного середовища міста Харкова» в редакції рішення 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 16.11.2011р. № 506/11, інших нормативно-правових актів, державних, регіональних та галузевих програм у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Програма розроблена з урахуванням виконання заходів державних, регіональних, обласних екологічних програм.

Розділ 3. МЕТА ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ ПРОГРАМИ

Метою Програми є: зменшення викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, безпечне поводження з промисловими і побутовими відходами, збереження і відновлення біотичного розмаїття, формування безпечних умов життєдіяльності людей, забезпечення екологічної безпеки, відновлення та створення територій природно-заповідного фонду, визначення охоронних територій та інше.

Шляхи реалізації завдань Програми: визначення екологічної стратегії сталого розвитку м. Харкова, розроблення екологічної політики Харківської міської ради, визначення природоохоронних, ресурсозберігаючих заходів, спрямованих на запобігання, зменшення і усунення забруднення навколишнього природного середовища міста.

Розділ 4. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Основою екологічної політики Харківської міської ради є принципи сталого розвитку, закладені в «Концепції сталого розвитку населених пунктів», ухваленій Постановою Верховної Ради України від 24.12.1999 р. № 1359-ХІV, та в «Національному плані дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011р. № 577-р.

У поняття сталого розвитку вкладається соціально, економічно та екологічно збалансований розвиток міста. Останнім часом суспільство вийшло на ту стадію розвитку, коли без вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища, забезпечення належної якості життя людей, їхнього здоров'я і довголіття, подальший сталий розвиток стає неможливим. Стійкість розвитку означає, що теперішнє покоління не повинно використовувати ресурси навколишнього природного середовища на шкоду майбутнім поколінням. Необхідно забезпечити гармонійно збалансоване виробництво і споживання природних ресурсів, виходячи з умов найбільш повного надання мешканцям міста товарів і послуг при мінімальному рівні негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Метою екологічної політики Харківської міської ради є розроблення стратегії сталого розвитку міста, що дозволить у перспективі поліпшити стан навколишнього природного середовища до рівня вимог відповідних стандартів, знизити вплив екологічних факторів на здоров'я населення, підвищити якість життя городян. Принципи екологічної політики необхідно враховувати при формуванні і виконанні відповідних цільових програм і заходів з охорони довкілля міста та Програми соціально-економічного розвитку м. Харкова.

Екологічна політика - це складова частина загальної політики виконавчих органів Харківської міської ради, націлена на досягнення сталого розвитку. Вона дозволяє застосовувати системний підхід до вирішення екологічних, і з їх урахуванням, економічних і соціальних задач, забезпечувати більш широке інформування населення про прийняті рішення, удосконалювати співробітництво і взаємодію з громадськими організаціями.

Керуючись екологічною політикою, органи місцевого самоврядування одержуватиме можливість більш стало керувати всією міською територією.

Для досягнення поставленої мети виконавчі органи Харківської міської ради повинні постійно вести роботу, спрямовану на поліпшення стану і запобігання забрудненню навколишнього природного середовища міста.

4.1. Пріоритетні напрямки екологічної політики

Враховуючи реальний стан довкілля, який сформувався у місті, пріоритетними напрямками екологічної політики слід визнати:

- удосконалення системи екологічного управління містом;

- переоснащення виробництва на основі впровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних та екологічно безпечних технологічних процесів, високоефективних систем очищення пилогазових викидів і стічних вод, утилізація та знешкодження всіх видів відходів;

- здійснення заходів щодо покращення стану атмосферного повітря;

- забезпечення належного санітарно-екологічного стану водних об'єктів;

- здійснення заходів щодо зменшення впливу промислових та інших виробничих об'єктів на забруднення підземних вод;

- забезпечення належних умов утримання, обліку домашніх тварин, поводження з ними, регулювання кількості безпритульних тварин;

- підвищення надійності експлуатації водопровідних мереж та ефективності водопідготовки та очищення стічних вод із застосуванням ефективних технічних рішень, технологій і матеріалів;

- проведення наукових досліджень, які б сприяли вирішенню екологічних питань забезпечення сталого розвитку міста;

- раціональне використання природно-ландшафтних комплексів, проведення робіт щодо їх збереження та відтворення, озеленення вулиць, майданів, територій громадського призначення, житлової забудови;

- здійснення заходів щодо поліпшення екологічного стану території міста, захисту від підтоплення, забруднення відходами виробництва;

- екологічну освіту і виховання.

4.2. Реалізація пріоритетних напрямків екологічної політики

Харківської міської ради

Реалізація пріоритетних напрямків екологічної політики виходить з наявності певних фінансових обмежень, у яких знаходиться міська влада і які будуть зберігатися ще досить тривалий період часу. Тому, реалізація екологічної політики повинна здійснюватися за рахунок коштів Фонду охорони навколишнього природного середовища Харківської міської ради, обласного та державного фондів охорони навколишнього природного середовища, інвестиційних проектів за допомогою механізмів фінансування Кіотського протоколу та інших джерел, не заборонених законодавством України.

Аналіз сформованої в місті ситуації з урахуванням світового досвіду показує, що до числа недостатньо використовуваних резервів відносяться:

- видобування, переробка і вторинне використання ресурсно-цінних компонентів з твердих побутових відходів;

- організація раціонального споживання води, газу, електричної та теплової енергії шляхом встановлення приладів обліку, зменшення витрат; зниження обсягів водовідведення;

- застосування передових технологій у системі водовідведення, що дають скорочення площ, займаних під мулове господарство, зниження енергоємності системи очищення;

- раціональна система збору, переробки і використання садово-паркових відходів;

- оптимізація схеми санітарного очищення міста;

- використання в технічних цілях вод верхніх водоносних горизонтів, що забезпечують зниження рівня ґрунтових вод;

- удосконалювання системи екологічного виховання та освіти, зменшення кількості випадків екологічного вандалізму;

- удосконалення системи управління навколишнім природним середовищем міста шляхом впровадження схеми екологічного менеджменту та аудиту;

- налагодження механізму залучення підприємств, установ, організацій усіх форм власності для рішення міських екологічних проблем.

4.3. Екологічні індикатори сталого розвитку м. Харкова

Екологічними індикаторами сталого розвитку міста є:

1. Задоволеність населення - відсоток громадян, задоволених станом довкілля міста.

2. Фінансування екологічних заходів - відсоток бюджетних та інших коштів, спрямованих протягом року на вирішення екологічних проблем міста.

3. Площа зелених насаджень на одного мешканця.

4. Якість атмосферного повітря - кількість днів на рік, коли концентрації окису вуглецю, сполук сірки, двоокису азоту, завислих речовин, пилу та інших забруднювачів, перевищують гранично допустимі концентрації.

5. Шумове забруднення - відсоток населення, що піддається підвищеним рівням шуму вдень, ввечері і вночі.

6. Якість поверхневих вод - результати аналітичних вимірів хімічного та бактеріологічного забруднення річок та внутрішніх водних об'єктів на території міста.

7. Якість питної водопровідної води - відсоток проб, що відповідають державному стандарту.

8. Відсотковий показник перероблених та знешкоджених побутових і промислових відходів відносно до обсягів їх утворення та захоронення.

9. Споживання природних ресурсів - середні обсяги споживання питної води, гарячої води, електроенергії, газу, теплової енергії на одного мешканця міста на добу (на рік).

10. Площа рекреаційної зони (щорічні середні показники на одного мешканця в межах міста).

11. Сталість управління навколишнім природним середовищем - відсоток (кількість) організацій, що прийняли і використовують екологічні процедури управління (ЕМАS ISO 14001 та ін.).

12. Здоров'я громадян - показник захворюваності, обумовлений станом навколишнього природного середовища: холерою, вірусним гепатитом, кишковими розладами та ін.

Розділ 5. СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО

СЕРЕДОВИЩА В М. ХАРКОВІ

5.1. Загальна характеристика екологічного стану міста

Харків - це велике сучасне місто, один з найбільш розвинених промислових центрів України. Місто займає площу 350,0 кв. км. Чисельність населення за даними Головного управління статистики в Харківській області становить 1, 434 млн. чол. (станом на 01.07.2012р.), а райони м. Харкова дорівнюють за кількістю жителів невеликим містам (від 100 до 300 тис. чол.).

У галузевій структурі промислового комплексу провідна роль належить машинобудуванню і металообробці, електроенергетичній, паливній, харчовій та медичній промисловості. Добре розвинуті деревообробна, поліграфічна та хімічна галузі. Харків має розвинену будівельну базу.

Екологічний стан міста характеризується як стабільний.

Конкретизуючи найвагоміші чинники антропогенного впливу на довкілля, слід передусім виділити такі:

- значне зростання кількості автомобільного транспорту спричинило збільшення шкідливих викидів в атмосферу, що призводить до того, що автомобільний транспорт став найнесприятливішим фактором стану атмосферного повітря міста;

- більше 80 % забруднень, що надходять у водні об'єкти, і перш за все річки, припадає на неочищений поверхневий стік з території міста. Це призвело до замулювання русел, забрудненню вод, порушенню гідрологічного режиму та технічного стану річок;

- відсутність сучасних підприємств з переробки побутових і промислових відходів призвела до накопичення на території міста значної кількості відходів. Багаторічні надходження до навколишнього природного

- середовища не утилізованих промислових відходів роблять цю проблему однією з головних для екологічної безпеки міста;

- накопичення мулового осаду, що утворюється на очисних каналізаційних спорудах міста та складується на мулових полях фільтрації, виводить з обігу 126 га міських земель. Мулові поля є екологічно небезпечними, бо призводять до забруднення атмосферного повітря - пилом та парниковими газами (метан, метилмеркаптан) та підземної гідросфери -фільтратом.

Не менш значними є проблеми покращення стану зеленої та лісової зон м. Харкова, їхнього захисту від впливу фізичних факторів. Це є особливо важливим через те, що місто зростає за рахунок ущільнення міської забудови і тому необхідно застосовувати нові підходи до збереження та використання зелених насаджень.

Сприятливе довкілля означає також здатність задовольняти естетичні, рекреаційні, оздоровчі, культурні, наукові та інші потреби людей. Тому слід приділити велику увагу створенню та охороні оздоровчих зон і об'єктів природно-заповідного фонду міста, плануванню стратегічного розвитку міста, принципів міської забудови з обов'язковим урахуванням довгострокових екологічних наслідків.

5.2. Стан атмосферного повітря

Рівень забруднення атмосферного повітря є одним з головних факторів ризику для здоров'я населення.

Стан атмосферного повітря м. Харкова формується обсягами викидів забруднюючих речовин від пересувних та стаціонарних джерел забруднення.

Джерелами забруднення атмосферного повітря м. Харкова залишаються автотранспорт, промисловість, об'єкти енергетики.

В 2011 р. питома вага проб атмосферного повітря з перевищенням гранично - допустимої концентрації (далі - ГДК) становила 2,5% (в 2010 р. -2,9%, 2009 - 3,0%, 2008 - 3,1% ).

У зв'язку з тим, що на теперішній час основним джерелом забруднення атмосфери стає автотранспорт, значні рівні загазованості від автотранспорту в приземній зоні призводять до збільшення рівнів захворюваності населення. В викидах автотранспорту знаходяться такі шкідливі речовини, як оксид вуглецю, оксиди азоту, незгорілі вуглеводи, альдегіди, сажа, бенз(а)пірен, які мають високий рівень канцерогенної активності.

Найбільший рівень забруднення атмосферного повітря виявлено на центральних вулицях міста - пр. Московський, 37 (питома вага нестандартних проб складала 29,2%), пр. Московський, 138 (21,4%), на перехресті вул. Кірова та вул. Плеханівської (16,7%), пл. Свободи (11,9 %), пр. Гагаріна, 127 (7,3 %), ріг вул. Полтавський шлях та вул. Єлізарова (5,0 %), перехрестя пр. Л. Свободи та пр. Перемоги (6,3%), вул. Пушкінська (3,2%).

В 2011 році у досліджених пробах атмосферного повітря, відібраних на автошляхах було виявлено перевищення ГДК з вмісту пилу неорганічного, оксиду вуглецю. Рівень забруднення атмосферного повітря на більшості автошляхів міста оцінюється як недопустимий, ступень небезпечності - помірно небезпечний.

Питома вага нестандартних проб атмосферного повітря в зоні впливу промислових підприємств за останні роки має тенденцію до зниження та в 2011 році складала 0,6% (2010 - 1,3%, 2009 - 1,3%, 2008 - 1,5%). У 2011 році в досліджених пробах атмосферного повітря, що були відібрані в зоні впливу промислових підприємств було виявлено перевищення ГДК з вмісту пилу неорганічного, сажі, діоксиду азота, формальдегіду. За валовими викидами від стаціонарних джерел промислових підприємств найбільша кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря має місце у Комінтернівському, Жовтневому та Орджонікідзевському районах.

Харківський обласний центр з гідрометеорології проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста Харкова на 10 стаціонарних пунктах спостереження (ПСЗ), обладнаних комплексними лабораторіями «ПОСТ-1» та «ПОСТ-2». Спостереження проводяться щоденно та цілодобово, крім святкових днів, з 20 забруднюючих інгредієнтів.

Ступень забруднення атмосфери на вулицях міста з інтенсивним рухом автотранспорту залишається помірно - небезпечним. Викиди відпрацьованих газів автотранспорту містять такі шкідливі речовини, як оксид вуглецю, діоксид азоту, сажі, бенз(а)пирен, спостерігається стабільне перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) пилу.

Найбільше забруднення атмосферного повітря виявлене на крупних магістралях міста: вул. Пушкінській, вул. Полтавський шлях, вул. Сумській, вул. Плеханівській, пр. Московському та пр. Героїв Сталінграду.

За матеріалами спостережень за станом атмосферного повітря м. Харкова за 5 останніх років відзначається тенденція до погіршення рівня забруднюючих речовин: аміаку, сажі, заліза, марганцю, нікелю, свинцю, хрому та цинку; незначно покращилась якість атмосферного повітря по діоксиду сірки, оксиду вуглецю, міді та бенз(а)пирену.

Основними чинниками інтенсивного забруднення атмосфери автотранспортом є:

- постійно зростаюча кількість автотранспорту;

- експлуатація технічно застарілого автомобільного парку;

- низька якість паливно-мастильних матеріалів;

- недостатня пропускна спроможність дорожньо-транспортної мережі, яка сформувалась в умовах існуючої забудови, особливо в центральній частині міста;

- незадовільний стан дорожнього покриття проїзної частини доріг;

- недосконалість законодавчої бази для ефективного управління і контролю автотранспорту, який є екологічно небезпечним об'єктом.

До стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря слід віднести викиди потужних промислових підприємств, особливо, паливно-енергетичного комплексу, машинобудівних, коксохімічного та хімічного виробництв.

Лабораторією Харківського обласного центру з гідрометеорології проводились також спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста діоксидом сірки, аміаком, сірководнем, оксидом азоту, розчинними сульфатами. Концентрації цих шкідливих домішок знаходились в межах відповідних гранично допустимих норм.

Слід, однак, зазначити, що існуюча система моніторингу атмосферного повітря має певні недоліки, які не дозволяють в повному обсязі контролювати стан атмосферного повітря, а саме:

- недостатня кількість пунктів спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста Харківського регіонального центру з гідрометеорології;

- обмежена кількість інгредієнтів, вміст яких контролюється суб'єктами моніторингу (Харківський обласний центр з гідрометеорології контролює вміст 20 інгредієнтів, лабораторія міської СЕС - 33);

- відсутність цілодобового контролю в районах розміщення промислових зон та окремих промислових підприємств, які здійснюють значний вплив на стан атмосферного повітря.

Шляхи вирішення:

1. Збільшення пропускної спроможності дорожньо-транспортної мережі у центральній частині міста;

2. Покращення якості дорожнього покриття проїзної частини доріг;

3. Зниження інтенсивності руху автомобільного транспорту на центральних вулицях міста;

4. Оптимізація режиму руху автотранспорту шляхом провадження системи «зелена хвиля»;

5. Зменшення використання у якості джерела енергії природного газу та заміщення його відновлюваними джерелами енергії - біогазом з мулового осаду каналізаційних стоків, звалищ побутових відходів, коксового газу.

Такі джерела можуть бути оптимальними для забезпечення енергією невеликих підприємств та у сфері житлово-комунального господарства. Крім того, енергетичне використання біогазу водночас сприяє зменшенню надходження до атмосфери метану, який є озоноруйнівною речовиною і парниковим газом.

6. Збільшення площі зелених насаджень вздовж потужних транспортних магістралей міста, в першу чергу, за рахунок висадки порід дерев з найбільшою здатністю поглинати забруднюючі речовини з атмосферного повітря.

7. Планомірне здійснення будівництва нового або капітального ремонту та реконструкції існуючого пилогазоочисного обладнання на підприємствах, які мають джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

5.3. Стан поверхневих вод

На території м. Харкова протікають 4 річки: Уди, Лопань, Харків, Немишля, які відносяться до басейну р. Сіверський Донець і є водними об'єктами загальнодержавного значення. Відповідно до класифікації р. Уди і р. Лопань віднесено до середніх (площа водозбору відповідно 3840 і 2000 км ), р. Харків і р. Немишля - до малих (площа водозбору відповідно 1160 і 388 км2). Сумарна довжина рік у межах міста складає близько 58 км.

Основним джерелом забруднення річок є скид неочищених зливових стоків. Якість води в річках залежить від якості санітарної очистки міста та проїжджої частини вулиць.

Фахівцями міськ-, райСЕС здійснюються лабораторні дослідження стану водних об'єктів у 49-ти контрольних створах. За результатами проведених санітарно-хімічних досліджень питома вага нестандартних проб становила: 2011 - 59,8%, 2010 - 59%, 2009 - 55,2%, 2008 - 68,2%.

Найбільш забрудненими хімічними речовинами є річки Лопань, Немишля та Уди.

На території міста розташовано близько 20 водойм, як штучного (ставки, кар'єри) так і природного походження.

Ріки м. Харкова маловодні, з незначною швидкістю течії, зазнають значного антропогенного впливу. Підтвердженням цього є дані моніторингу стану поверхневих вод, який веде Харківський обласний центр з гідрометеорології. Аналізуючи дані спостережень, слід відмітити, що скиди Диканівського та Безлюдівського комплексів біологічної очистки є основним чинником, який формує вміст азоту амонійного, азоту нітритного та фосфатів у річках Лопань і Уди. Середньорічні концентрації цих забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК) у декілька разів.

На якість води в ріках Лопань, Харків, Немишля на вході в місто впливає склад стоку, що надходить від розташованих вище за течією агрокомплексів, промислових підприємств і населених пунктів. Показники якості води цих рік по окремих інгредієнтах перевищують ГДК вже на межі міста.

Враховуючи, що р. Уди є притокою р. Сіверський Донець, вода якої є джерелом питного водопостачання ряду населених пунктів Харківської та Луганської областей, зменшення вмісту сполук азоту та фосфатів в стічних водах міської каналізації є однією з першочергових проблем, які необхідно вирішити.

Через відсутність очисних споруд на мережах зливової каналізації об'єми конусів виносу піску в русла досягають 2,5 тис. м3, а в деяких місцях майже перекривають русло. Як наслідок, мілини збільшуються в обсязі, заростають вологолюбною рослинністю, створюють сприятливі умови для розмноження личинок малярійного комара і хвороботворних бактерій, погіршують гідрологічний режим. Товщина донних відкладень складає від 1,5 до 3,0 м. Річки втрачають дренажну здатність.

До джерел забруднення поверхневих вод слід також віднести порушення режиму землекористування прибережних водоохоронних смуг та наявність на цих територіях стихійних звалищ побутових відходів.

Аналізуючи дані спостережень за станом забруднення поверхневих вод, слід відмітити, що середньорічні концентрації речовин, які вміщують азот, перевищують гранично допустимі концентрації у 2-10 разів, зниження рівня їх вмісту не спостерігається. Також спостерігається перевищення нормативів вмісту хрому, фенолів, нафтопродуктів, цинку.

З метою ефективного довгострокового покращення екологічного і гідрологічного стану річок та інших водних об'єктів міста, суттєвого зниження рівня хімічного та бактеріального забруднення поверхневих вод, відповідно до вимог Водного Кодексу України, необхідно:

1. Постійно здійснювати заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок;

2. Планомірно проводити роботи з розчищення русел річок від мулу та осаду;

3. Одночасно з виконанням робіт з розчищення русел оснащувати випуски зливової каналізації у річки очисними спорудами для уловлювання піску та нафтопродуктів, які містяться у водах поверхневого стоку;

4. Виготовлення та впровадження дослідно-промислової установки глибокого очищення стічних вод від сполук азоту та фосфору на комплексах біологічної очистки «Диканівський» та «Безлюдівський» КП «Харківводоканал»;

5. Для оцінки екологічного стану та розробки заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів провести інвентаризацію та паспортизацію водних об'єктів, розташованих на території міста;

6. Встановити правила загального водокористування на водних об'єктах;

7. З метою запобігання забрудненню, засміченню та виснаженню водних ресурсів, забезпечення догляду за прибережними захисними смугами річок та водойм міста:

- провести інвентаризацію прибережних захисних смуг річок та водойм в межах міста та винести їх в натуру;

- передати прибережні захисні смуги у постійне користування спеціалізованій організації для забезпечення належного санітарно-екологічного стану та режиму обмеженої господарської діяльності на цих територіях.

5.4. Підземна гідросфера

За даними Казенного підприємства «Харківська геологорозвідувальна експедиція» на території промислових підприємств міста Харкова налічується 206 діючих артезіанських свердловин.

Відповідно до висновків вчених однією з техногенних причин підтоплення територій м. Харкова є припинення експлуатації мергельно - крейдяного водоносного горизонту в системі артезіанського водопостачання міста. Тому, враховуючи техногенну небезпеку для проживання населення, пов'язану з підтопленням територій (забруднення вод, ґрунтів, заболочування, деформація і руйнація фундаментів будинків, споруд, комунікацій, розвиток зсувних процесів, затоплення вигрібних ям, підвалів, і т.п.), доцільно сприяти відновленню експлуатації водозаборів неглибокого залягання для технічного водопостачання підприємств.

У даний час на території м. Харкова лабораторією Харківської міської санітарно-епідеміологічної станції контролюється якість води 13 природних джерел, вода яких використовується населенням у якості питної. Використання води із 6 природних джерел заборонено постановами Головного державного санітарного лікаря м. Харкова на постійно.

Через те, що природні джерела розташовані в межах міста, зони їхнього живлення уявляють собою практично цілком урбанізовану територію, де в умовах недостатньої природної захищеності багато десятків років відбувається забруднення підземної гідросфери.

Факт облаштування джерел у відповідності до нормативних вимог не завжди є гарантією того, що якість води буде відповідати існуючим нормативам. Причинами незадовільної якості джерельної води є проникнення забруднення вище - розташованих водоносних горизонтів і поверхневого стоку, пориви підземних комунікацій, незадовільне упорядкування джерел.

З огляду на значний попит води природних джерел у мешканців міста, виникла необхідність оцінки їхнього технічного стану, якості води, а також обґрунтування заходів щодо оздоровлення, для використання у якості альтернативного джерела водопостачання.

Слід зазначити, що якість води у всіх джерелах нестабільна. Навіть у самому популярному джерелі у Саржиному Яру, водоносні горизонти якого найбільш захищені, періодично виявляються відхилення бактеріологічних показників якості води від нормативних. Тому воду всіх природних джерел міста небажано використовувати у якості питної води без кип'ятіння.

Враховуючи, що якість води джерел нестабільна за хімічними і бактеріологічними показниками, відповідно до вимог СанПіН каптажі природних джерел повинні бути обладнані пристроями водоочищення и знезараження.

Тому є необхідність у продовженні робіт з благоустрою санітарно -захисних зон джерел, будівництва нових і реконструкції вже наявних каптажів, обладнанню водозаборів пристроями водопідготовки, поточному обслуговуванню каптажів. Ці заходи дозволять істотно поліпшити якість води та уникнути вторинного забруднення вод у місцях виливу на поверхню.

Шляхи вирішення:

1. З метою оцінки ситуації, що склалася з використанням підземних вод, розробки ефективних заходів для попередження забруднення підземних водоносних горизонтів необхідно провести інвентаризацію наявних на території міста артезіанських свердловин.

2. Підприємствам, організаціям, установам, на балансі яких знаходяться свердловини на воду непридатні для експлуатації, необхідно їх затампонувати або ліквідувати.

3. За результатами інвентаризації природних джерел необхідно:

- прийняти об'єкти в комунальну власність;

- передати джерела на баланс експлуатуючої організації.

5.5. Зелені насадження та об'єкти природно - заповідного фонду

5.5.1. Стан зелених насаджень міста

За даними Доповіді про стан навколишнього природного середовища в Харківській області за 2011 рік площа усіх зелених насаджень міста та інших населених пунктів Харківської області складає біля ЗО тис. га, у т.ч. площа зелених насаджень у м. Харкові - 15,4 тис. га, що складає 107 м2 на одного мешканця.

Зелена зона міста представлена:

- лісами приміської зони і лісопаркового масиву;

- парками на місці лісів;

- парками на місці цвинтарів і колишніх кварталів житлової одноповерхової забудови;

- парками, створеними заново;

- берегозахисними насадженнями уздовж русел річок;

- насадженнями санітарно-захисних зон промислових підприємств;

- полезахисними насадженнями на сільськогосподарських землях міських окраїн;

- насадженнями цвинтарів;

- садами.

На балансі СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради знаходиться 94 сквера площею 116 га, в т.ч. сквер «Набережна Лопанська» та набережна Жданова, - площею 1,3 га; 25 парків площею 2524 га, в т.ч.: лісопарк площею 2086 га, 2 гідропарка - Журавлівський та Жовтневий, -площею 148,6 га; 2 лугопарка - ст. Основа та Олексіївський, - площею 89,9 га; 2 сада - Карпівський та сад ім. Т.Г. Шевченко, - площею 36,7 га; 84 інших об'єктів благоустрою площею 709,8 га, в т.р. діброва по вул. Дерев'янко площею 9 га; меморіал Слави площею 7 га, набережні -Нетеченська, Червоношкільна, Лопанська, - площею 16,1 га, всього - 203 природоохоронних об'єкта.

Департамент культури Харківської міської ради здійснює функції управління комунальними підприємствами - парками культури та відпочинку міста Харкова, а саме:

- КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького», площа парка - 83,75 га;

- КП «Парк культури та відпочинку «Зелений гай» та «Парк культури та відпочинку ім. В. Маяковського», загальна площа - 65,06 га;

- КП «Об'єднання парків культури та відпочинку м. Харкова», в яке входять:

- Парк культури та відпочинку ім. Артема, площа парка - 60,8 га;

- ПКіВ «Зустріч», площа парка - 19,7 га;

- ПКіВ «Юність», площа парка - 7,2 га.

Загальна площа парків - 236,5 га.

З метою забезпечення сприятливих і безпечних умов життєдіяльності населення, підвищення рівня озеленення й благоустрою території міста, поліпшення екологічної обстановки й оздоровлення навколишнього природного середовища, відновлення та створення нових зелених насаджень на території міста рішенням 48 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.09.2010р. № 263/10 була прийнята «Міська Програма заміни аварійних, сухостійних, уражених омелою дерев, які досягай вікової межі, на період 2010-2014 рр.». Зазначеною Програмою передбачено проведення інвентаризації зелених насаджень, видалення аварійних дерев, а також дерев, які досягли вікової межі, розробку робочих проектів з реконструкції та ремонту об'єктів благоустрою на територіях загального, спеціального, обмеженого користування у відповідності з їх балансовою належністю.

Найбільші площі, зайняті зеленими насадженнями, розташовані уздовж західної та північної меж міста, удаючись «язиками» глибоко в забудовані квартали. Недостатня кількість зелених насаджень на північному сході, сході і південному сході міста, де переважно розташовані промислові зони. Це негативно позначається на санітарно - екологічному стані Орджонікідзевського, Фрунзенського, Комінтернівського, Червонозаводського адміністративних районів.

Зелені насадження є:

- механічним і біологічним фільтром, що очищує атмосферне повітря від пилу і газів;

- екраном, що відбиває звук (шум).

Вони підвищують іонізацію повітря і насичують його сполуками з фітонцидною активністю, що сприяє значному оздоровленню повітряного басейну міста, благотворно впливає на мікроклімат, обмежує силу вітру, регулює температуру і відносну вологість повітря.

Ріст і розвиток рослин в умовах міста відбувається за підвищеної температури повітря і ґрунту, вологості повітря. Висока щільність і забруднення ґрунтів, низька вологість у пристовбурних лунках дерев, забруднення природної і атмосферної води та повітря хлоридами, нітратами, азото- і сіро- утримуючими сполуками, загазованість атмосфери - всі ці фактори пригнічують процеси росту і розвитку деревних рослин, погіршують їхній декоративний вигляд, скорочують тривалість життя рослин.

З наведеного вище ясно, наскільки несприятливі для росту і розвитку рослин умови міста і як важливо зберегти їх здоровими і довговічними.

Необхідно виконати цілий комплекс заходів, які підвищать стійкість і довговічність зелених насаджень. Основними з них є:

1. Біологічні - підбір сталого до міських умов асортименту деревинно-чагарникових порід, створення складних стійких фітоценозів;

2. Агротехнічні - підготовка ґрунту, догляд за рослинами і ґрунтом, внесення добрив, вапнування, і т. і.;

3. Фізіолого - біохімічні - змивання з листя токсичних сполук шляхом дощування крон рослин.

5.5.2. Природно - заповідний фонд м. Харкова

За даними Доповіді про стан навколишнього природного середовища в Харківській області за 2011 рік природні території та об'єкти заповідного фонду області представлені національними природними парками, регіональними ландшафтними парками, обтічними садами, зоологічними парками, заказниками загальнодержавного і місцевого значення, пам'ятками природи та заповідними урочищами місцевого значення.

Природно-заповідний фонд міста складають:

- Ботанічний сад ХНУ ім. В.Н. Каразіна, об'єкт загальнодержавного значення. Заснований у 1804 році. Оголошений постановою РМ УРСР від 22.07.1983р., затверджений постановою КМУ від 12.10.1992р., розширений згідно з Указом Президента України від 09.12.1998 р. Загальна площа ботанічного саду складає 41,9 га, розташований по вул. Клочківська, 52 (5,1га) та вул. Отакара Яроша, 24 (36,8га). Колекція ботанічного саду включає релікти, рідкісні види місцевої та світової флори, екзоти. Кількість видів флори складає понад 2000.

- Харківський державний зоологічний парк, об'єкт загальнодержавного значення. Заснований у 1895 році. Оголошений постановою Ради Міністрів УРСР від 22.07.1983р., розташований по вул. Сумській, 35. Площа зоопарку складає 22,0 га. В зоологічному парку зберігаються понад 384 види тварин, з них 7 видів занесені до Європейського Червоного списку, 14 - до Червоної книги України.

- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Сад ім. Т.Г. Шевченка» площею 0,75 га знаходиться у віданні СКП «Харківзеленбуд». Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984р. № 562 пам'ятка включає 20 вікових дубів віком від 200 до 300 років, що є залишком корінних дубових лісів, які в минулому росли біля м. Харкова.

- «Сокольники - Помірки» - регіональний ландшафтний парк на території Харківського лісопарку площею 1104,6 га, створений рішенням обласної ради від 30.08.2012р. № 518-УІ, в який увійшли:

- «Помірки» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 120,4 га. Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984р. № 562. Розташована в урочищі лісопаркового господарства «Помірки». Пам'ятка природи представляє собою ділянку лісу з насадженнями дубу, клену, берези, хвойних порід, ліщини, бересклету та ранньоквітучими рослинами.

- «Сокольники - Помірки» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 163,1 га. Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984р. № 562. Розташована в урочищі лісопаркового господарства. Ділянка лісу представлена дубовими насадженнями порослевого походження.

- «Інститутська» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,35 га. Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984р. № 562. Розташована по вул. Пушкінській, 86. Ботанічна пам'ятка включає колекцію цінних та рідких порід дерев: ялицю одноколірну, ялину колючу, бук, платан, різні види кленів, ліщину деревовидну, евкомію в'язолисту та інші.

- «Будинок вчених» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,1 га. Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984 р. № 562. Розташована по вул. Раднаркомівській, 10. Залишок корінних дубових лісів. Охороняється 1 дуб черешчатий віком понад 200 років.

- «Чорноглазівська» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,2 га. Розташована у дворі буд. № 5 по вул. Маршала Бажанова. Охороняється 3 дуба черешчатих віком понад 160 років.

- «Пушкінська» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,2 га. Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984р. № 562. Розташована по вул. Пушкінській, 39. Охороняється 2 дуби черешчатих віком понад 160 та 260 років.

- «Дерева Гінкго» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,1 га. Представляє собою реліктові рослини третинного періоду в кількості 3-х одиниць. Розташована в урочищі «Сокольники» Дзержинського району м. Харкова.

- «Чорноглазівські дуби» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,15 га. Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984 р. № 562. Розташована по вул. Маршала Бажанова, 11. Охороняються 2 дуби черешчатих віком понад 160 до 260 років.

- «Дуб Бабушкін» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 0,1 га. Створена рішенням облвиконкому від 03.12.1984 р. № 562. Розташована по вул. Бабушкіна, 16. Охороняється 1 дуб черешчатий віком понад 270 років.

- «Григорівський бір» - ботанічна пам'ятка природи (лісовий заказник) місцевого значення загальною площею 76,0 га. Створена рішенням обласної ради від 23.02.1999р. Представляє собою цінний лісовий масив в межах великого промислового міста. Знаходиться у віданні 100 видів флори та 100 видів фауни.

- «Залютинська» - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення загальною площею 3,0 га. Створена рішенням обласної ради від 23.02.1999р. Розташована в Ленінському районі. Територія ботанічної пам'ятки представляє собою фрагмент заплави р. Уди з лучною та водно-болотною рослинністю.

- «Крюківський» - ботанічна пам'ятка природи (гідрологічний заказник) місцевого значення загальною площею 39,3 га. Створений рішенням Харківської обласної ради від 23.12.2005р. Заповідна територія знаходиться в Червонозаводському районі, вздовж заплави р. Уди, прилеглій до вул. Крюківської.

5.6. Стан ґрунтів у межах м. Харкова

Ґрунт є важливим фактором формування рівня здоров'я населення. Він суттєво впливає на якість води поверхневих та підземних джерел водопостачання, на якісний склад атмосферного повітря, склад харчових продуктів.

Міські ґрунти виконують роль природного геохімічного бар'єру, тому в них накопичуються забруднюючі речовини, які надходять з атмосферного повітря, талих і дощових вод. На санітарно-гігієнічні показники ґрунту також впливають такі чинники, як наявність звалищ побутових та промислових відходів, відсутність централізованого відводу каналізаційних стоків від приватної забудови.

Для м. Харкова, яке є великим промисловим центром, характерно забруднення ґрунтів важкими металами - міддю, ртуттю, цинком, свинцем, кадмієм, хром, що накопичуються у поверхневому горизонті ґрунтів. Вздовж крупних транспортних магістралей характерна надмірна концентрація свинцю, поліциклічних ароматичних вуглеводнів.

На рівень забруднення ґрунтів впливає господарська діяльність людини. Викиди в атмосферу забруднюючих речовин промисловими підприємствами та автотранспортом сприяють накопиченню в ґрунтах важких металів та інших забруднюючих речовин.

Забруднення ґрунтів залежить від загального обсягу викидів забруднюючих речовин, місцезнаходження джерел забруднення та їх кількості, рельєфу місцевості, типу ґрунту, метеорологічних умов.

Мета проведення моніторингу ґрунтів - отримання режимної інформації про рівні забруднення ґрунтів внаслідок антропогенної діяльності людини та зміна цих рівнів у часі.

Харківський обласний центр з гідрометеорології кожні 5 років відбирає проби ґрунту в одних і тих же місцях, а лабораторія спостережень за забрудненням ґрунтів і моніторингу важких металів Центральної геофізичної лабораторії аналізує проби та дає оцінку стану забруднення ґрунтів.

Оцінка стану забруднення проводиться шляхом порівняння концентрацій вмісту забруднюючих речовин з встановленими ГДК.

Ступінь забруднення ґрунтів класифікується згідно ДСТу 17.43.06-86 на:

- сильно забруднені, в яких вміст забруднюючих речовин у декілька разів перевищує ГДК;

- середньо забруднені, в яких вміст забруднюючих речовин перевищує ГДК, але без явних змін властивостей ґрунту;

- слабо забруднені, в яких вміст забруднюючих речовин не перевищує ГДК.

За результатами аналізу проб ґрунтів на 6 важких металів: кадмій, марганець, мідь, свинець, цинк, нікель, - відмічається, що забруднення ґрунтів нікелем незначне, тобто в усіх відібраних пробах вміст нікелю не перевищував відповідну гранично допустиму норму.

Вміст марганцю тільки в одній пробі в районі ДП «Завод «Радіореле» (пр. Гагаріна, 181) незначно перевищував ГДК.

Забруднення ґрунту кадмієм, перевищення ГДК, відмічено в 4 пробах: в районі КБО «Безлюдівський» КП «Харківводоканал» (пр. Гагаріна, 354), АТ «ХарП» (пр. Фрунзе, 3), ЗАТ «Новий стиль» (вул. Комсомольське шосе, 88).

В усіх інших районах міста вміст кадмію - в концентраціях нижче ГДК, а в 20 пробах - відсутній.

Ґрунти міста Харкова значно забруднені свинцем, 50% всіх проаналізованих проб мають концентрації, перевищуючі гранично допустиму норму в 1,2-3,2 рази.

Найвищі концентрації свинцю виявлені: в районі Ботанічного саду (вул. Клочківська, 52), КБО «Безлюдівський» КП «Харківводоканал» (пр. Гагаріна, 354), ЗАТ «Сантехмонтаж - 60» (вул. Котлова, 183), АТ «Харківський електрощитовий завод» (вул. Примакова, 46), ВАТ «Гідропривід» (вул. Мала Панасівська, 1).

Аналіз проб ґрунту на мідь виявив 23,75 % проб з концентраціями, перевищуючими гранично допустиму норму.

Найвищі концентрації міді відмічені в районі КБО «Безлюдівський» КП «Харківводоканал» (пр. Гагаріна, 354), ЗАТ «Південкабель» (вул. Автогенна, 7), ВАТ «Видавництво «Харків» (пр. Московський, 247), ВАТ «Конвектор» (пр. Гагаріна, 98).

Забруднення ґрунту цинком також значне, 25 % відібраних проб мають концентрації, перевищуючі гранично допустиму норму.

Найвищі концентрації цинку виявлені в пробі КБО «Безлюдівський» КП «Харківводоканал» (пр. Гагаріна, 354), в районі Харківського заводу залізобетонних виробів (вул. Диканівська, 50), ДП «Завод «Радіореле» (пр. Гагаріна, 181), Ботанічного саду (вул. Клочківська, 52).

Аналізуючи дані результатів аналізу проб ґрунту по всіх важких металах відмічаємо, що найбільш забрудненим виявився район КБО «Безлюдівський» КП «Харківводоканал» (пр. Гагаріна, 354), ДП «Завод «Радіореле» (пр. Гагаріна, 181), Ботанічного саду (вул. Клочківська, 52), ДП завод «Електроважмаш» (пр. Московський, 299).

Найменш забруднений важкими металами ґрунт в районі ЗАТ «ХЗТО» (вул. Достоєвського, 3).

Згідно класифікації за ступенями забруднення ґрунтів, 80 проб ґрунту розподілились таким чином:

- 38 проб - 47,5 % - слабо забруднені;

- 19 проб - 23,7 % - сильно забруднені;

- 23 проби - 28,8 5 - середньо забруднені.

Порівнюючи результати аналізів проб ґрунту на вміст важких металів за останні роки відзначаємо, що 50 відсотків ґрунту мають тенденцію до покращення якості, в 25 відсотках проб ґрунту, проаналізованих на вміст важких металів, не змінились концентрації металів або змінились незначно. В 20 пробах (25 %) якість ґрунту на забруднення важкими металами погіршилась. Значно збільшились концентрації металів в районі КБО «Безлюдівський» КП «Харківводоканал» (пр. Гагаріна, 354), ЗАТ «Завод «Південкабель» (вул. Автогенна, 7), ВАТ «Конвектор» (пр. Гагаріна, 98), біля Ботанічного саду (вул, Клочківська, 82), в районі Пасажирського вагоного депо Харків-сортувальний ПЗ (вул. Котлова, 201).

Фахівцями санітарно-епідеміологічної служби здійснюється лабораторний контроль стану забруднення ґрунту на промислових підприємствах та в контрольних точках на території житлової забудови міста.

У 2008 - 2012 роках при лабораторному дослідженні проб ґрунту були виявлені перевищення гранично допустимої концентрації з наступних речовин: мідь, цинк, свинець, сульфати, хром, нікель.

5.7. Сфера поводження з відходами

Однією з загрожуючих екологічних проблем є забруднення довкілля відходами, що утворюються в процесі господарської та соціально-побутової діяльності суспільства. Вирішення питань, пов'язаних з ліквідацією чи обмеженням негативного впливу відходів (і в першу чергу небезпечних) на стан здоров'я людей і навколишнє природне середовище, потребує особливої уваги.

Харків є одним з найбільших мегаполісів країни, тож питання утворення та поводження саме з побутовими відходами, повсякчас залишається актуальним.

Рішенням 18 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.12.2003р. № 284/03 затверджено Програму розвитку системи поводження з твердими побутовими відходами в м. Харкові та Схему санітарної очистки м. Харкова, які були розроблені Українським науково-дослідним інститутом прогресивних технологій в комунальному господарстві.

Розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 26.09.2005р. № 474 КП «Муніципальна компанія поводження з відходами» надано в постійне користування земельну ділянку площею 13,2 га для будівництва та обслуговування полігону твердих побутових відходів на території Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області.

Експлуатується Дергачівський полігон з 2005 року.

26.01.2012 р. введено до експлуатації другу чергу Дергачівського полігону твердих побутових відходів.

Розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 01.11.2011р. № 611 КП «Муніципальна компанія поводження з відходами» отримано державні акти на право постійного користування земельними ділянками на території Дергачівської міської ради Харківської земельними ділянками на території Дергачівської міської ради Харківської області для експлуатації та обслуговування діючого полігону побутових відходів.

Збирання та вивезення ТПВ в м. Харкові здійснює КП «Комплекс з вивезення побутових відходів», яке знаходиться в оперативному підпорядкуванні Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, та інші підприємства.

Як і раніше, однією з проблем залишається неповне видалення відходів з сектору індивідуальної забудови.

Актуальним для міста залишається питання утилізації та вивезення промислових відходів. Існує один полігон промислових відходів для ВАТ «Харківський підшипниковий завод» у сел. Кам'яна Яруга площею 14, 21 га. Інші підприємства міста вивозять промислові відходи III - IV класів небезпеки на Дергачівський полігон, що значно прискорює їх заповнення і скорочує термін експлуатації.

Проблему для міста становлять також специфічні медичні відходи та відходи перукарень. Ці відходи повинні видалятись і знешкоджуватись окремо від побутових. Згідно із СанПіН 5179-90 специфічні відходи підлягають обов'язковому централізованому спалюванню в спеціалізованих пічах. Існуюча в місті система збору та утилізації специфічних відходів не відповідає вимогам щодо їх знешкодження.

Таким чином, стан всієї сфери поводження з твердими побутовими відходами в місті потребує суттєвого покращення, і повинен відповідати сучасним екологічним вимогам з урахуванням фактичного економічного та соціального потенціалу міста.

Суттєво покращити ситуацію у сфері поводження з відходами у місті можливо за умов:

1) удосконалення системи збирання та перевезення ТПВ та схеми санітарного очищення міста;

2) впровадження сучасних ефективних методів збирання, зберігання, перероблення, утилізації відходів з метою поступового зменшення обсягів їх накопичення;

3) застосування нового високотехнологічного обладнання для збирання та перевезення відходів;

4) впровадження схеми роздільного збору та сортування відходів і промислової переробки ресурсно-цінних компонентів ТПВ;

5) будівництва сміттєпереробного заводу.

5.8. Охорона та раціональне використання ресурсів тваринного світу

5.8.1. Поводження з безпритульними тваринами

Наявність домашніх тварин у місті, в першу чергу собак та котів, відповідає сучасним моральним та етичним нормам. Але, неконтрольоване їхнє розмноження і безвідповідальне ставлення власників домашніх тварин, з вини яких вони виявляються загубленими, призводить до постійного збільшення кількості безпритульних тварин.

Як наслідок - у місті утворюються напіввільні угрупування безпритульних тварин, які розмножуються поза контролем людини і ставлять небезпеку для населення та впливають на санітарно-екологічну та епізоотичну ситуацію.

Один з напрямків вирішення вказаної проблеми це будівництво та облаштування притулків для утримання безпритульних тварин.

5.9. Моніторинг довкілля у м. Харкові

Моніторинг навколишнього природного середовища - це система спостережень, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для ухвалення рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та додержання вимог екологічної безпеки.

Моніторинг довкілля на території м. Харкова здійснюють:

1) Харківський обласний центр з гідрометеорології. Спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста ведеться на 10 стаціонарних пунктах спостереження, розташованих в зонах проживання населення, зонах промислових підприємств та автомагістралях., обладнаних лабораторіями «ПОСТ-1» та «ПОСТ-2». Контролюється вміст 20 забруднюючих речовин.

В 2008 - 2012 р. р. спостереження за якістю води р. Сіверський Донець проводились на 9 створах, а також на основних її притоках: ріках Уди, Лопань, Харків, Оскіл, Вовча та двох водосховищах - Печенізьському (смт. Печеніги) та Червонооскільському (с. Червоний Оскіл та с. Сінькове). Всі створи розташовані на території Харківської області.

2) Державна екологічна інспекція в Харківській області. Спостереження за якістю поверхневих вод в області проводилися на 25 створах та постах, що розміщені на 7 річках (Сіверський Донець, Оскіл, Уди, Лопань, Харків, Немишля, Сухий Торець) та 2 водосховищах (Печенізькому та Червонооскільському). Особлива увага приділялась контролю якості води в р. Сіверський Донець та р. Оскіл у прикордонних створах на цих транскордонних водних об'єктах. У відповідності з Угодою між Урядом Російської Федерації та Урядом України «Про спільне використання та охорону транскордонних водних об'єктів» суб'єктами державного екологічного моніторингу обох сторін проводились постійні режимні спостереження за станом поверхневих вод. При цьому за допомогою обміну інформацією, проведенням періодичних спільних відборів проб та паралельних вимірів досягалися взаємний контроль достовірності отриманих результатів та можливість прийняття оперативних рішень при виникненні надзвичайних ситуацій.

Оцінка якості поверхневих вод проводилась на основі режимних даних контролю якості води поверхневих водних об'єктів Харківської області по 30 інгредієнтах.

3) Органи санітарно-епідеміологічного нагляду.

Обласна, міська та районні СЕС проводять лабораторні дослідження атмосферного повітря на межі житлової забудови та санітарно - захисних зон на визначення 33 хімічних речовин в атмосферному повітрі, також здійснюється контроль санітарно - гігієнічних показників ґрунтів, води поверхневих водних об'єктів, свердловин та джерел.

4) Харківське регіональне управління водних ресурсів Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів Державного Агентства водних ресурсів України.

Спостереження за зміною концентрацій інгредієнтів (по 48 показникам) проводиться у створі р. Харків (гирло, м. Харків), р. Лопань (гирло, м. Харків), р. Лопань (м. Харків, сел. Мал. Данилівка), р. Уди (нижче м. Харкова, Хорошево, міст), р. Уди (вище м. Харкова, с. Березівське, міст).

5) Підприємства міста.

Здійснюють відомчий контроль стану компонентів довкілля, як безпосередньо на джерелах забруднення, так і на межі санітарно-захисних зон. Ці роботи виконуються відомчими лабораторіями або, на договірних засадах, сторонніми організаціями, які мають акредитовані лабораторії.

Розділ 6. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Пріоритетними напрямками реалізації Програми є:

- охорона і раціональне використання водних ресурсів;

- охорона атмосферного повітря;

- охорона та раціональне використання земель;

- охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів;

- охорона і раціональне використання ресурсів тваринного світу;

- збереження природно - заповідного фонду;

- раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів;

- наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці, забезпечення участі у діяльності міжнародних організацій природоохоронного спрямування, впровадження економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища. Заходи, спрямовані на виконання Програми, надані в додатку до Програми.

Розділ 7. ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ

Джерелами фінансування заходів Програми є:

- кошти Фонду охорони навколишнього природного середовища м. Харкова;

- кошти Харківського обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища;

- кошти Державного Фонду охорони навколишнього природного середовища;

- інвестиційні фонди;

- власні кошти суб'єктів господарювання;

- інші джерела фінансування.

Розділ 8. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ

ПРОГРАМИ

Основний результат реалізації Програми - поліпшення екологічної ситуації міста. Це стане можливим лише тоді, коли загальний обсяг антропогенного навантаження на природне середовище буде меншим або дорівнюватиме екологічному ресурсу території.

Виходячи з необхідності досягнення екологічного балансу, у Програмі визначено два основні напрямки діяльності:

- впровадження заходів, спрямованих на зниження антропогенного навантаження на довкілля;

- впровадження заходів, спрямованих на підтримку та підвищення екологічного ресурсу території.

У результаті впровадження заходів Програми планується досягти наступних результатів:

- знизити показник індексу забруднення атмосфери міста;

- зменшити концентрації нафтопродуктів та завислих речовин у річках міста;

- зменшити середньорічні концентрації азото- та фосфорвміщуючих забруднюючих речовин у скидах з очисних споруд міста;

- покращити гідрологічний режим річок, відновити їх дренажну здатність шляхом розчищення найбільш замулених ділянок русел на ріках Лопань, Харків, Немишля;

- забезпечити належний санітарно-екологічний стан прибережних захисних смуг на території міста;

- забезпечити безаварійний пропуск повені шляхом ремонту та реконструкції гідротехнічних споруд на річках міста - Гончарівської, Павлівської, Журавлівської, Лопанської гребель;

- забезпечити безпечне вживання населенням міста води природних джерел, які користуються найбільшою популярністю у мешканців міста, шляхом щорічного благоустрою зон санітарної охорони джерел, будівництва нових, ремонту існуючих каптажів;

- покращити стан зелених насаджень на території міста шляхом висадження нових зелених насаджень;

- покращити стан міських ґрунтів шляхом ліквідації стихійних звалищ відходів та запобігання їх утворенню, впровадження фітомеліораційних заходів (щорічне створення газонів з багаторічною трав'яною рослинністю з розвиненою кореневою системою).

Розділ 9. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Напрямки і заходи Програми, обсяги їхнього фінансування затверджуються сесією Харківської міської ради окремо на кожний фінансовий рік після прийняття бюджету міста Харкова.

Контроль за ходом реалізації затверджених заходів Програми покладається на Департамент комунального господарства Харківської міської ради.

Запорукою належного виконання Програми є організація ефективної роботи та узгодженість дій виконавців Програми.

Досягнення поліпшення стану довкілля та зниження екологічних ризиків можливо лише за умови інтеграції зусиль структурних підрозділів Харківської міської ради та інших учасників програми.

Інструментами забезпечення міжгалузевого партнерства є:

- міжвідомча координація;

- включення питань охорони навколишнього природного середовища в перелік обов'язкових задач усіх учасників Програми на тому ж рівні, що й економічні та соціальні цілі.

Для підвищення ефективності системи управління охороною навколишнього природного середовища необхідно її удосконалення з урахуванням стандартів серії ISO 14000.

Підвищення ефективності виконання програмних заходів досягається за рахунок: наукового опрацювання технічних та організаційних рішень щодо охорони навколишнього природного середовища та управління екологічною діяльністю; організації екологічної експертизи управлінських рішень та місцевих нормативно - правових актів, що стосуються питань природокористування.

Харківська міська рада та її виконавчі органи забезпечують адміністративну та організаційну підтримку підприємств, які спеціалізуються на виконанні робіт у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом: створення адміністративно - економічних умов для розвитку ринку екологічних послуг; регулярного залучення профільних підприємств до участі в реалізації природоохоронних заходів.

Харківська міська рада та її виконавчі органи сприяють підприємствам усіх форм власності у виконанні ними природоохоронних заходів, що стосуються виконання Програми.

Для ефективного впровадження екологічної політики Харківської міської ради та реалізації заходів Програми необхідно мати ефективний інформаційний механізм, тобто достовірну інформацію про:

- стан навколишнього природного середовища міста і його об'єктів (землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу) та рівнях їхнього забруднення.

- розроблені екологічні прогнози з можливими загрозами навколишньому природному середовищу в місті Харкові;

- дані про витрати, пов'язані зі здійсненням природоохоронних заходів;

- аналіз і оцінку ефективності виконаних природоохоронних заходів.

Основними джерелами такої інформації мають бути дані суб'єктів моніторингу довкілля, інформація громадських організацій і окремих громадян.

В процесі екологічного моніторингу міського середовища проводиться система спостережень, збору, обробки, передачі, збереження й аналізу інформації про стан довкілля міста для прогнозування його змін і розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень.

В межах міської території мають вестися спостереження за:

- якістю атмосферного повітря і джерелами його забруднення;

- рівнем впливу шкідливих фізичних і біологічних факторів;

- гідрологічними та гідрохімічними характеристиками водних об'єктів;

- якістю води джерел централізованого і нецентралізованого питного водопостачання;

- рівнем очищення міста від усіх видів відходів;

- рівнем екологічної безпеки збереження (захоронення) відходів, в тому числі токсичних;

- скидом стічних вод у міську каналізацію і поверхневі водні об'єкти;

- рівнем ґрунтових вод;

- станом зелених насаджень рекреаційних зон і об'єктів природно-заповідного фонду.

З метою здійснення управління охороною навколишнього природного середовища міста, відповідно до ст. 16 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» така інформація буде використана міською радою для виконавчо-розпорядчої діяльності, а також для:

- інформування населення міста через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншої зміни навколишнього природного середовища і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людей;

- негайного інформування населення та всіх зацікавлених організацій про надзвичайні екологічні ситуації;

- забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державну таємницю, і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.

Розділ 10. МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ТА МІЖНАРОДНЕ

СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО

ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Основним завданням цього напрямку є реалізація інтересів м. Харкова шляхом участі у вирішенні регіональних екологічних проблем в інтересах сталого розвитку міста, для чого, зокрема, необхідно:

- участь у виконанні міжнародних договорів щодо охорони та збереження навколишнього природного середовища;

- участь в загальнодержавних та міжнародних екологічних організаціях, у тому числі в тих, які входять до системи Організації Об'єднаних Націй;

- забезпечення обов'язкової державної екологічної експертизи та екологічного контролю за всіма міжнародними програмами і проектами, які реалізуються на території міста;

- забезпечення участі в міжнародних переговорах, що відносяться до використання природних ресурсів, переміщення технологій, товарів і послуг, здатних завдати екологічної шкоди населенню і навколишньому природному середовищу.

Директор Департаменту

комунального господарства В.О. Кітанін

Додаток

до Програми охорони навколишнього природного середовища м. Харкова

на 2013-2017 рр.

ЗАХОДИ

Програми охорони навколишнього природного середовища

м. Харкова на 2013-2017 рр.

Директор Департаменту

комунального господарства В.О. Кітанін

УКРАЇНА                                                                     УКРАИНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА                       ХАРЬКОВСКИЙ ГОРОДСКОЙ СОВЕТ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                    ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ

21 сесія 6 скликання                                                     21 сессия 6 созыва

РЕШЕНИЕ

От 19.12.2012 г. № 990/12

г. Харьков

Об утверждении Программы охраны окружающей природной среды г. Харькова на 2013-2017 гг.

С целью улучшения существующего состояния окружающей природной среды г. Харькова, рационального использования природных ресурсов, уменьшения объемов выбросов и сбросов загрязняющих веществ в окружающую природную среду, безопасного обращения с промышленными и бытовыми отходами, а также определения природоохранных мероприятий, направленных на предотвращение, уменьшение и устранение загрязнения окружающей природной среды г. Харькова, на основании ст. 26 Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине», руководствуясь ст. 59 указанного Закона, Харьковский городской совет

РЕШИЛ:

1. Утвердить «Программу охраны окружающей природной среды г. Харькова на 2013-2017 гг.» согласно приложению.

2. Контроль за выполнением данного решения возложить на постоянную комиссию Харьковского городского совета по вопросам транспорта, связи и экологии и секретаря Харьковского городского совета.

Городской голова Г.А. Кернес

Приложение

к решению 21 сессии Харьковского городского совета 6 созыва «Об утверждении «Программы охраны окружающей природной среды

г. Харькова на 2013-2017 гг.»

от 19.12.2012 г. № 990/12

П Р О Г Р А М М А

ОХРАНЫ ОКРУЖАЮЩЕЙ ПРИРОДНОЙ СРЕДЫ

Г. ХАРЬКОВА НА 2013-2017 ГГ.

Харьков 2012

ОГЛАВЛЕНИЕ

ПАСПОРТ ПРОГРАММЫ..................................................................................            ....4

Раздел 1. ОБЩИЕ ВОПРОСЫ..........................................................................           .......6

Раздел 2. НОРМАТИВНО - ПРАВОВАЯ БАЗА ДЛЯ РАЗРАБОТКИ

ПРОГРАММЫ.................................................................................................           .... .....7

Раздел 3. ЦЕЛЬ И ПУТИ РЕШЕНИЯ ЗАДАЧ ПРОГРАММЫ..................... .             ... ..8

Раздел 4. ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ПОЛИТИКА ХАРЬКОВСКОГО ГОРОДСКОГО

СОВЕТА....                                                                                                                            .8

4.1. Приоритетные направления экологической политики........................... ...            ...9

4.2. Реализация приоритетных направлений экологической политики

Харьковского городского совета.. .                                                                                     10

4.3. Экологические индикаторы устойчивого развития г. Харькова............             .. ..11

Раздел 5. СОСТОЯНИЕ ОКРУЖАЮЩЕЙ ПРИРОДНОЙ СРЕДЫ В

Г. ХАРЬКОВЕ..........................                                                                                         ...11

5.1. Общая характеристика экологического состояния города.................       . ... .  .    ..11

5.2. Состояние атмосферного воздуха............................................................. .             ...12

5.3. Состояние поверхностных вод.................................................................                ...15

5.4. Подземная гидросфера............................................................................ ..            . .. ..17

5.5. Зеленые насаждения и объекты природно-заповедного фонда...........           ..  .....19

5.5.1. Состояние зеленых насаждений города..............................................           ....  ...19

5.5.2 Природно - заповедный фонд г. Харькова.............................................            ..  ..21

5.6. Состояние почвы в пределах г. Харькова..................................................             ...23

5.7. Сфера обращения с отходами..................................................................... .            ...25

5.8. Охрана и рациональное использование ресурсов животного мира.......              . .27

5.8.1. Обращения с беспризорными животными...........................................            .. ...27

5.9. Мониторинг окружающей природной среды в г. Харькове................... . .           ...27

Раздел 6. ПРИОРИТЕТНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ РЕАЛИЗАЦИИ

ПРОГРАММЫ................................................................................................  .           ...... .28

Раздел 7. ИСТОЧНИКИ ФИНАНСИРОВАНИЯ МЕРОПРИЯТИЙ

ПРОГРАММЫ..................................................................................................  .           ..  ...29

Раздел 8. ОЖИДАЕМЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ РЕАЛИЗАЦИИ МЕРОПРИЯТИЙ

ПРОГРАММЫ...................................................................................................           ..    ...29

Раздел 9. МЕХАНИЗМЫ РЕАЛИЗАЦИИ ПРОГРАММЫ...........................             ....    .30

Раздел 10. МЕЖРЕГИОНАЛЬНОЕ И МЕЖДУНАРОДНОЕ

СОТРУДНИЧЕСТВО В ОБЛАСТИ ОХРАНЫ ОКРУЖАЮЩЕЙ ПРИРОДНОЙ

СРЕДЫ....................................................................................... .                                        ...32

Приложение: МЕРОПРИЯТИЯ ПРОГРАММЫ ОХРАНЫ ОКРУЖАЮЩЕЙ

ПРИРОДНОЙ СРЕДЫ Г. ХАРЬКОВА НА 2013-2017 гг.                                                   33

ПАСПОРТ ПРОГРАММЫ

Раздел 1. ОБЩИЕ ВОПРОСЫ

Программа охраны окружающей природной среды города Харькова на 2013 - 2017 гг. направлена на улучшение экологического состояния окружающей среды и снижение экологических рисков в г. Харькове.

В значительной степени состояние окружающей среды в г. Харькове обусловливается влиянием промышленных предприятий и объектов городской инфраструктуры.

Оценка состояния окружающей среды в г. Харькове свидетельствует, что практически нет природных компонентов экосистемы, которые не испытывали бы постоянного негативного антропогенного воздействия. То есть, в г. Харькове имеют место экологические риски и проблемы состояния воздушного бассейна, поверхностных водных объектов и подземных вод, земель и городских зеленых насаждений.

Данная Программа разработана в связи с окончанием срока действия «Программы охраны окружающей природной среды г. Харькова на 2008-2012 гг.», утвержденной решением 25 сессии Харьковского городского совета 5 созыва от 10.09.2008 г. № 249/08.

В данной Программе проанализирована и отражена характеристика экологического состояния города, сложившегося на протяжении последних лет. По результатам анализа сформулированы основные направления экологической политики Харьковского городского совета и предусмотрены природоохранные мероприятия, направленные на улучшение экологического состояния города, полностью соответствующие «Перечню видов деятельности, относящихся к природоохранным мероприятиям», утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 17.09.1996 г. № 1147 (с изменениями).

Выбор стратегии экологического развития города определяется основными направлениями экологической политики Харьковского городского совета, которая должна стать основой для внедрения государственной экологической политики, обеспечения оптимального соотношения между экономическим развитием города, состоянием окружающей природной среды и здоровьем населения. Эффективное управление процессом согласованного решения социально-экономических и экологических проблем такого сложного социально - природно -техногенного комплекса, каким является город Харьков, предусматривает проведение комплексного мониторинга устойчивого развития города, который объединяет контроль, анализ и прогноз экономического, экологического и социального состояния города.

Экологическое состояние окружающей среды города нарушается вследствие его загрязнения. Это негативно сказывается на социальной и производственной сферах. Главной причиной негативных экологических ситуаций является приоритет материальных и экономических целей над социальными и экологическими. Изменить такую ситуацию возможно, руководствуясь принципиально иным подходом, основанным на повышении экологической безопасности во всех сферах производства, снижении ресурсоемкости производства, уменьшении объемов образования отходов, снижении техногенного давления на компоненты окружающей среды.

Раздел 2. НОРМАТИВНО - ПРАВОВАЯ БАЗА ДЛЯ РАЗРАБОТКИ ПРОГРАММЫ

Программа охраны окружающей природной среды г. Харькова на 2013-2017 гг. (далее - Программа) разработана Департаментом коммунального хозяйства Харьковского городского совета в соответствии с Законом Украины «Об основных принципах (стратегии) государственной экологической политики Украины на период до 2020 года» от 21.12.2010 г. № 2818-17, Постановлением Верховной Рады Украины от 05.03.1998 г. № 188/98-ВР «Об Основных направлениях государственной политики Украины в области охраны окружающей среды, использования природных ресурсов и обеспечения экологической безопасности», распоряжением Кабинета Министров Украины от 25.05.2011 г. № 577-р «Об утверждении Национального плана действий по охране окружающей природной среды на 2011 -2015 годы» и на основании Постановления Верховной Рады Украины от 24.12.1999 г. № 1359-XIV «О Концепции устойчивого развития населенных пунктов».

Программа разработана с учетом требований Конституции Украины, Земельного кодекса Украина, Водного кодекса Украины, Кодекса Украины о недрах, Законов Украины «О местном самоуправлении в Украине», «Об охране окружающей природной среды», «О благоустройстве населенных пунктов», «Об охране атмосферного воздуха», «О растительном мире», «Об охране земель», «Об отходах», «О природно-заповедном фонде Украины», «Об общегосударственной программе обращения с токсичными отходами», «О животном мире», «О питьевой воде и питьевом водоснабжении», «Об Общегосударственной программе формирования национальной экологической сети Украины на 2000-2015 гг.», «Об экологической экспертизе», Постановлений Кабинета Министров Украины «Об утверждении перечня видов деятельности, относящихся к природоохранным мероприятиям» от 17.09.1996 г. № 1147 (с изменениями), «Об утверждении Положения о государственной системе мониторинга окружающей среды» от 30.03.1998 г. № 391 (с изменениями), «Об утверждении Порядка организации и проведения мониторинга в области охраны атмосферного воздуха» от 09.03.1999 г. № 343, решения 2 сессии Харьковского городского совета 6 созыва от 22.12.2010 г. № 75/10 «Об утверждении Положения о Фонде охраны окружающей природной среды города Харькова» в редакции решения 11 сессии Харьковского городского совета 6 созыва от 16.11.2011 г. № 506/11, других нормативно -правовых актов, государственных, региональных и отраслевых программ в сфере охраны окружающей природной среды.

8 Программа разработана с учетом выполнения мероприятий государственных, региональных, областных экологических программ.

Раздел 3. ЦЕЛЬ И ПУТИ РЕШЕНИЯ ЗАДАЧ ПРОГРАММЫ

Целью Программы является: уменьшение выбросов и сбросов загрязняющих веществ в окружающую природную среду, безопасное обращение с промышленными и бытовыми отходами, сохранение и восстановление биотического разнообразия, формирование безопасных условий жизнедеятельности людей, обеспечение экологической безопасности, восстановление и создание территорий природно - заповедного фонда, определение охранных территорий и прочее.

Пути реализации задач Программы: определение экологической стратегии устойчивого развития г. Харькова, выработка экологической политики Харьковского городского совета, определение природоохранных, ресурсосберегающих мероприятий, направленных на предотвращение, уменьшение и устранение загрязнения окружающей природной среды города.

Раздел 4. ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ПОЛИТИКА ХАРЬКОВСКОГО ГОРОДСКОГО СОВЕТА

Основой экологической политики Харьковского городского совета являются принципы устойчивого развития, заложенные в «Концепции устойчивого развития населенных пунктов», принятой Постановлением Верховной Рады Украины от 24.12.1999 г. № 1359-XIV, и в «Национальном плане действий по охране окружающей природной среды на 2011-2015 годы», утвержденном распоряжением Кабинета Министров Украины от 25.05.2011г. №577-р.

В понятие устойчивого развития входит социально, экономически и экологически сбалансированное развитие города. В последнее время общество вышло на ту стадию развития, когда без решения проблем охраны окружающей природной среды, обеспечения надлежащего качества жизни людей, их здоровья и долголетия, дальнейшее устойчивое развитие становится невозможным. Устойчивость развития означает, что нынешнее поколение не должно использовать ресурсы окружающей природной среды в ущерб будущим поколениям. Необходимо обеспечить гармонично сбалансированное производство и потребление природных ресурсов, исходя из условий наиболее полного предоставления жителям города товаров и услуг при минимальном уровне негативного воздействия на окружающую природную среду.

Целью экологической политики Харьковского городского совета является разработка стратегии устойчивого развития города, что позволит в перспективе улучшить состояние окружающей природной среды до уровня требований соответствующих стандартов, снизить влияние экологических факторов на здоровье населения, повысить качество жизни горожан.

Принципы экологической политики необходимо учитывать при формировании и выполнении соответствующих целевых программ и мероприятий по охране окружающей природной среды города и Программы социально - экономического развития г. Харькова.

Экологическая политика - это составная часть общей политики исполнительных органов Харьковского городского совета, нацеленная на достижение устойчивого развития. Она позволяет применять системный подход к решению экологических, и с их учетом, экономических и социальных задач, обеспечивать более широкое информирование населения о принятых решениях, совершенствовать сотрудничество и взаимодействие с общественными организациями.

Руководствуясь экологической политикой, органы местного самоуправления получают возможность более продуманно управлять всей городской территорией.

Для достижения поставленной цели исполнительные органы Харьковского городского совета должны постоянно вести работу, направленную на улучшение состояния и предотвращение загрязнения окружающей природной среды города.

4.1. Приоритетные направления экологической политики

Учитывая реальное состояние окружающей природной среды, которое сформировалось в городе, приоритетные направления экологической политики определяются как:

- совершенствование системы экологического управления городом;

- переоснащение производства на основе внедрения энерго- и ресурсосберегающих технологий, малоотходных и экологически безопасных технологических процессов, высокоэффективных систем очистки пылегазовых выбросов и сточных вод, утилизация и обезвреживание всех видов отходов;

- осуществление мероприятий по улучшению состояния атмосферного воздуха;

- обеспечение надлежащего санитарно-экологического состояния водных объектов;

- осуществление мероприятий по уменьшению воздействия промышленных и других производственных объектов на загрязнение подземных вод;

- обеспечение надлежащих условий содержания, учета домашних животных, обращения с ними, регулирование количества беспризорных животных;

- повышение надежности эксплуатации водопроводных сетей и эффективности водоподготовки и очистки сточных вод с применением эффективных технических решений, технологий и материалов;

- проведение научных исследований, которые бы способствовали решению экологических вопросов обеспечения устойчивого развития города;

- рациональное использование природно-ландшафтных комплексов, выполнение работ по их сохранению и воспроизводству, озеленение улиц, площадей, территорий общественного назначения, жилой застройки;

- осуществление мероприятий по улучшению экологического состояния территории города, защиты от подтопления, загрязнения отходами производства;

- экологическое образование и воспитание.

4.2. Реализация приоритетных направлений экологической политики Харьковского городского совета

Реализация приоритетных направлений экологической политики вытекает из наличия определенных финансовых ограничений, в которых находятся органы исполнительной власти и которые будут сохраняться еще достаточно длительный период времени. Поэтому, реализация экологической политики должна осуществляться за счет средств Фонда охраны окружающей природной среды Харьковского городского совета, областного и государственного фондов охраны окружающей природной среды, инвестиционных проектов с помощью механизмов финансирования Киотского протокола и других источников, не запрещенных законодательством Украины.

Анализ сложившейся в городе ситуации с учетом мирового опыта показывает, что к числу недостаточно используемых резервов относятся:

- добыча, переработка и вторичное использование ресурсно-ценных компонентов из твердых бытовых отходов;

- организация рационального потребления воды, газа, электрической и тепловой энергии путем установки приборов учета, уменьшение расходов, снижение объемов водоотведения;

- применение передовых технологий в системе водоотведения, дающих возможность сокращения площадей, занимаемых под иловое хозяйство, снижение энергоемкости системы очистки;

- рациональная система сбора, переработки и использования садово-парковых отходов;

- оптимизация схемы санитарной очистки города;

- использование в технических целях вод верхних водоносных горизонтов, обеспечивающих снижение уровня грунтовых вод;

- совершенствование системы экологического воспитания и образования, уменьшение количества случаев экологического вандализма;

- усовершенствование системы управления окружающей природной средой города путем внедрения схемы экологического менеджмента и аудита;

- налаживание механизма привлечения предприятий, учреждений, организаций всех форм собственности для решения городских экологических проблем.

4.3. Экологические индикаторы устойчивого развития г. Харькова

Экологическими индикаторами устойчивого развития города являются:

1. Удовлетворенность населения - процент граждан, удовлетворенных состоянием окружающей природной среды города.

2. Финансирование экологических мероприятий - процент бюджетных и других средств, направляемых в течение года на решение экологических проблем города.

3. Площадь зеленых насаждений на одного жителя.

4. Качество атмосферного воздуха - количество дней в году, когда концентрации окиси углерода, соединений серы, двуокиси азота, взвешенных веществ, пыли и других загрязнителей, превышают предельно допустимые концентрации.

5. Шумовое загрязнение - процент населения, который подвергается повышенным уровням шума днем, вечером и ночью.

6. Качество поверхностных вод - результаты аналитических измерений химического и бактериологического загрязнения рек и внутренних водных объектов на территории города.

7. Качество питьевой водопроводной воды - процент проб, соответствующий государственному стандарту.

8. Процентный показатель переработанных и обезвреженных бытовых и промышленных отходов относительно объемов их образования и захоронения.

9. Потребление природных ресурсов - средние объемы потребления питьевой воды, горячей воды, электроэнергии, газа, тепловой энергии на одного жителя города в сутки (в год).

10. Площадь рекреационной зоны (ежегодные средние показатели на одного жителя в черте города).

11. Усовершенствование управления окружающей природной средой -процент (количество) организаций, которые приняли и используют экологические процедуры управления (EMAS ISO 14001 и др.).

12. Здоровье граждан - показатели заболеваемости, обусловленные состоянием окружающей природной среды: холерой, вирусным гепатитом, кишечными расстройствами и др.

Раздел 5. СОСТОЯНИЕ ОКРУЖАЮЩЕЙ ПРИРОДНОЙ СРЕДЫ В Г. ХАРЬКОВЕ

5.1. Общая характеристика экологического состояния города

Харьков - это крупный современный город, один из наиболее развитых промышленных центров Украины. Город занимает площадь 350,0 кв. км. Численность населения по данным Главного управления статистики в Харьковской области составляет 1,434 млн. чел. (по состоянию на 01.07.2012 р.), а районы г. Харькова приравниваются по числу жителей к небольшим городам (от 100 до 300 тыс. чел.).

В отраслевой структуре промышленного комплекса ведущая роль принадлежит машиностроению и металлообработке, электроэнергетической, топливной, пищевой и медицинской промышленности. Хорошо развиты деревообрабатывающая, полиграфическая и химическая отрасли. Харьков имеет развитую строительную базу.

Экологическое состояние города характеризуется как стабильное. Конкретизируя значимые факторы антропогенного воздействия, следует прежде всего выделить следующие:

- значительное увеличение количества автомобильного транспорта привело к увеличению вредных выбросов в атмосферу, таким образом автомобильный транспорт стал неблагоприятным фактором состояния атмосферного воздуха города;

- более 80% загрязнений, поступающих в водные объекты, и прежде всего реки, приходится на неочищенный поверхностный сток с территории города, что приводит к заиливанию русел, загрязнению вод, нарушению гидрологического режима и технического состояния рек;

- отсутствие современных предприятий по переработке бытовых и промышленных отходов привело к накоплению на территории города большого количества отходов. Многолетние накопления не утилизируемых промышленных отходов делают эту проблему одной из главных для экологической безопасности города;

- накопление илового осадка, образующегося на очистных канализационных сооружениях города и складируемого на иловых полях фильтрации, выводит из обращения 126 га городских земель. Иловые поля являются экологически опасными, поскольку приводят к загрязнению атмосферного воздуха - пылью и парниковыми газами (метан, метилмеркаптан) и подземной гидросферы - фильтратом.

Не менее значимы проблемы улучшения состояния зеленой и лесной зон г. Харькова, их защиты от воздействия физических факторов, что особенно важно, так как город растет за счет уплотнения городской застройки, и поэтому необходимо применять новые подходы к сохранению и использованию зеленых насаждений.

Благоприятное состояние окружающей природной среды означает также способность удовлетворять эстетические, рекреационные, оздоровительные, культурные, научные и иные потребности людей. Поэтому следует уделить большое внимание созданию и охране оздоровительных зон и объектов природно-заповедного фонда города, планированию стратегического развития города, принципов городской застройки с обязательным учетом долгосрочных экологических последствий.

5.2. Состояние атмосферного воздуха

Уровень загрязнения атмосферного воздуха является одним из главных факторов риска для здоровья населения.

Состояние атмосферного воздуха г. Харькова формируется объемами выбросов загрязняющих веществ от передвижных и стационарных источников загрязнения.

Источниками загрязнения атмосферного воздуха г. Харькова остаются автотранспорт, промышленность, объекты энергетики.

В 2011 г. удельный вес проб атмосферного воздуха с превышением предельно-допустимых концентраций (далее - ПДК) составил 2,5% (в 2010 г. - 2,9%, 2009 - 3,0%, 2008 - 3,1%).

В связи с тем, что в настоящее время основным источником загрязнения атмосферы становится автотранспорт, значительные уровни загазованности от автотранспорта в приземной зоне приводят к повышению уровня заболеваемости населения. В выбросах автотранспорта находятся такие вредные вещества, как оксид углерода, оксиды азота, несгоревшие углеводороды, альдегиды, сажа, бенз(а)пирен, имеющие высокий уровень канцерогенной активности.

Наибольший уровень загрязнения атмосферного воздуха обнаружен на центральных улицах города - пр. Московский, 37 (удельный вес нестандартных проб составляет 29,2%), пр. Московский, 138 (21,4%), на перекрестке ул. Кирова и ул. Плехановской (16,7%), пл. Свободы (11,9%), пр. Гагарина, 127 (7,3%), угол ул. Полтавский шлях и ул. Елизарова (5,0%), пересечение пр. Л. Свободы и пр. Победы (6,3%>), ул. Пушкинская (3,2%).

В 2011 году в исследованных пробах атмосферного воздуха, отобранных на автодорогах, было выявлено превышение ПДК по содержанию пыли неорганической, оксида углерода. Уровень загрязнения атмосферного воздуха на большинстве автодорог города оценивается как недопустимый, степень опасности - умеренно опасный.

Удельный вес нестандартных проб атмосферного воздуха в зоне влияния промышленных предприятий за последние годы имеет тенденцию к снижению, и в 2011 году составил 0,6% (2010 - 1,3%, 2009 - 1,3%, 2008 -1,5%>). В 2011 году в исследованных пробах атмосферного воздуха, отобранных в зоне влияния промышленных предприятий, было выявлено превышение ПДК по содержанию пыли неорганической, сажи, диоксида азота, формальдегида. По валовым выбросам от стационарных источников промышленных предприятий наибольшее количество выбросов загрязняющих веществ в атмосферный воздух имеет место в Коминтерновском, Октябрьском и Орджоникидзевском районах.

Харьковский областной центр по гидрометеорологии проводит наблюдения за загрязнением атмосферного воздуха города Харькова на 10 стационарных пунктах наблюдения за загрязнениями (ПНЗ), оборудованных комплексными лабораториями «ПОСТ-1» и «ПОСТ-2». Наблюдения проводятся ежедневно и круглосуточно, кроме праздничных дней, по 20 загрязняющим ингредиентам.

Степень загрязнения атмосферы на улицах города с интенсивным движением автотранспорта остается умеренно-опасным. Выбросы отработанных газов автотранспорта содержат такие вредные вещества, как оксид углерода, диоксид азота, сажи, бенз(а)пирен, наблюдается стабильное превышение предельно-допустимых концентраций пыли.

Наибольшее загрязнение атмосферного воздуха обнаружено на крупных магистралях города: ул. Пушкинской, ул. Полтавский шлях, ул. Сумской, ул. Плехановской, пр. Московском и пр. Героев Сталинграда.

По материалам наблюдений за состоянием атмосферного воздуха г. Харькова за 5 последних лет отмечается тенденция к ухудшению уровня загрязняющих веществ: аммиака, сажи, железа, марганца, никеля, свинца, хрома и цинка; незначительно улучшилось качество атмосферного воздуха по диоксиду серы, оксиду углерода, меди и бенз(а)пирену.

Основными факторами интенсивного загрязнения атмосферы автотранспортом являются:

- постоянно увеличивающееся количество автотранспорта;

- эксплуатация технически устаревшего автомобильного парка;

- низкое качество горюче-смазочных материалов;

- недостаточная пропускная способность дорожно-транспортной сети, которая сформировалась в условиях существующей застройки, особенно в центральной части города;

- неудовлетворительное состояние дорожного покрытия проезжей части дорог;

- несовершенство законодательной базы для эффективного управления и контроля автотранспорта, который является экологически опасным объектом.

К стационарным источникам загрязнения атмосферного воздуха следует отнести выбросы крупных промышленных предприятий, особенно топливно - энергетического комплекса, машиностроительных, коксохимического и химического производств.

Лабораторией Харьковского областного центра по гидрометеорологии проводились также наблюдения за загрязнением атмосферного воздуха города диоксидом серы, аммиаком, сероводородом, оксидом азота, растворимыми сульфатами. Концентрации этих вредных примесей находились в пределах соответствующих предельно допустимых норм.

Следует, однако, отметить, что существующая система мониторинга атмосферного воздуха имеет определенные недостатки, которые не позволяют в полном объеме контролировать состояние атмосферного воздуха, а именно:

- недостаточное количество пунктов наблюдения за загрязнением атмосферного воздуха города Харьковского регионального центра по гидрометеорологии;

- ограниченное количество ингредиентов, содержание которых контролируется субъектами мониторинга (Харьковский областной центр гидрометеорологии контролирует содержание 20 ингредиентов, лаборатория городской СЭС - 33);

- отсутствие круглосуточного контроля в районах размещения промышленных зон и отдельных промышленных предприятий, осуществляющих значительное влияние на состояние атмосферного воздуха.

Пути решения:

1. Увеличение пропускной способности дорожно-транспортной сети в центральной части города;

2. Улучшение качества дорожного покрытия проезжей части дорог;

3. Снижение интенсивности движения автомобильного транспорта на центральных улицах города;

4. Оптимизация режима движения автотранспорта путем осуществления системы «зеленая волна»;

5. Уменьшение использования в качестве источника энергии природного газа и замещение его возобновляемыми источниками энергии -биогазом из илового осадка канализационных стоков, свалок бытовых отходов, коксового газа.

Такие источники могут быть оптимальными для обеспечения энергией небольших предприятий и в сфере жилищно-коммунального хозяйства. Кроме того, энергетическое использование биогаза одновременно способствует уменьшению поступления в атмосферу метана, который является озоноразрушающим веществом и парниковым газом.

6. Увеличение площади зеленых насаждений вдоль мощных транспортных магистралей города, в первую очередь, за счет высадки пород деревьев с наибольшей способностью поглощать загрязняющие вещества из атмосферного воздуха.

7. Планомерное осуществление строительства нового или капитального ремонта и реконструкции существующего пылегазоочистного оборудования на предприятиях, имеющих источники выбросов загрязняющих веществ в атмосферу.

5.3. Состояние поверхностных вод

На территории г. Харькова протекают 4 реки: Уды, Лопань, Харьков, Немышля, которые относятся к бассейну реки Северский Донец и являются водными объектами общегосударственного значения. Согласно классификации р. Уды и р. Лопань относятся к средним (площадь водосбора соответствии 3840 и 2000 км2), р. Харьков и р. Немышля - к малым (площадь водосбора соответствии 1160 и 388 км2). Суммарная длина рек в пределах города составляет около 58 км.

Основным источником загрязнения рек является сброс неочищенных ливневых стоков. Качество воды в реках зависит от качества санитарной очистки города и проезжей части улиц.

Специалистами городской и районных СЭС осуществляются лабораторные исследования состояния водных объектов на 49-ти контрольных створах. По результатам проведенных санитарно-химических исследований удельный вес нестандартных проб составил: 2011 - 59,8%, 2010 - 59%, 2009 - 55,2%, 2008 - 68,2%.

Наиболее загрязненными химическими веществами являются реки Лопань, Немышля и Уды.

На территории города расположено около 20 водоемов как искусственного (пруды, карьеры), так и естественного происхождения.

Реки г. Харькова маловодные, с незначительной скоростью течения, подвергаются значительному антропогенному воздействию.

Подтверждением этого являются данные мониторинга состояния поверхностных вод, который ведет Харьковский областной центр по гидрометеорологии. Анализируя данные наблюдений, следует отметить, что сбросы Диканевского и Безлюдовского комплексов биологической очистки являются основным фактором, формирующим содержание азота аммонийного, азота нитритного и фосфатов в реках Лопань и Уды. Среднегодовые концентрации этих загрязняющих веществ превышают предельно допустимые концентрации (ПДК) в несколько раз.

На качество воды в реках Лопань, Харьков, Немышля на входе в город влияет состав стока, поступающего от расположенных выше по течению агрокомплексов, промышленных предприятий и населенных пунктов. Показатели качества воды этих рек по отдельным ингредиентам превышают ПДК уже на границе города.

Учитывая, что р. Уды является притоком реки Северский Донец, вода которого является источником питьевого водоснабжения ряда населенных пунктов Харьковской и Луганской областей, уменьшение содержания соединений азота и фосфатов в сточных водах городской канализации является одной из первоочередных проблем, требующих решения.

Из-за отсутствия очистных сооружений на сетях ливневой канализации объемы конусов выноса песка в русла достигают 2,5 тыс. м3, а в некоторых местах почти перекрывают русло. Как следствие, мели увеличиваются в объеме, зарастают влаголюбивой растительностью, создают благоприятные условия для размножения личинок малярийного комара и болезнетворных бактерий, ухудшают гидрологический режим. Толщина донных отложений составляет от 1,5 до 3,0 м. Реки теряют дренажную способность.

К источникам загрязнения поверхностных вод следует также отнести нарушение режима землепользования прибрежных водоохранных полос и наличие на этих территориях стихийных свалок бытовых отходов.

Анализируя данные наблюдений за состоянием загрязнения поверхностных вод, следует отметить, что среднегодовые концентрации веществ, содержащих азот, превышающих предельно допустимые концентрации в 2-10 раз, снижение уровня их содержания не наблюдается. Также наблюдается превышение нормативов содержания хрома, фенолов, нефтепродуктов, цинка.

С целью эффективного долгосрочного улучшения экологического и гидрологического состояния рек и других водных объектов города, существенного снижения уровня химического и бактериального загрязнения поверхностных вод в соответствии с требованиями Водного Кодекса Украины, необходимо:

1. Постоянно осуществлять мероприятия по восстановлению и поддержанию благоприятного гидрологического режима и санитарного состояния рек;

2. Планомерно проводить работы по расчистке русел рек от ила и осадка;

3. Одновременно с выполнением работ по расчистке русел оснащать выпуски ливневой канализации в реки очистными сооружениями для улавливания песка и нефтепродуктов, содержащихся в водах поверхностного стока;

4. Изготовление и внедрение опытно-промышленной установки глубокой очистки сточных вод от соединений азота и фосфора на комплексах биологической очистки «Диканевский» и «Безлюдовский» КП «Харьков-водоканал»;

5. Для оценки экологического состояния и разработки мероприятий по рациональному использованию и охране вод и воссоздания водных ресурсов провести инвентаризацию и паспортизацию водных объектов, расположенных на территории города;

6. Установить правила общего водопользования на водных объектах;

7. С целью предотвращения загрязнения, засорения и истощения водных ресурсов, обеспечения ухода за прибрежными защитными полосами рек и водоемов города:

- провести инвентаризацию прибрежных защитных полос рек и водоемов в черте города и вынести их границы в натуру;

- передать прибрежные защитные полосы в постоянное пользование специализированной организации для обеспечения надлежащего санитарно-экологического состояния и режима ограниченной хозяйственной деятельности на этих территориях.

5.4. Подземная гидросфера

По данным Казенного предприятия «Харьковская геологоразведочная экспедиция» на территории промышленных предприятий города Харькова насчитывается 206 действующих артезианских скважин.

Согласно выводам ученых одной из техногенных причин подтопления территорий г. Харькова является прекращение эксплуатации мергельно -мелового водоносного горизонта в системе артезианского водоснабжения города. Поэтому, учитывая техногенную опасность для проживания населения, связанную с подтоплением территорий (загрязнение вод, почв, заболачивание, деформация и разрушение фундаментов зданий, сооружений, коммуникаций, развитие оползневых процессов, затопление выгребных ям, подвалов и т.п.), целесообразно способствовать восстановлению эксплуатации водозаборов неглубокого залегания для технического водоснабжения предприятий.

В настоящее время на территории г. Харькова лабораторией Харьковской городской санитарно-эпидемиологической станции контролируется качество воды 13 природных источников, вода которых используется населением в качестве питьевой. Использование воды из 6 природных источников запрещено постановлениями Главного государственного санитарного врача г. Харькова.

Из-за того, что природные источники расположены в черте города, зоны их питания представляют собой практически полностью урбанизированную территорию, на которой в условиях недостаточной естественной защищенности в течение многих лет происходит загрязнение подземной гидросферы.

Факт обустройства источников в соответствии с нормативными требованиями не всегда является гарантией того, что качество воды будет соответствовать существующим нормативам. Причинами неудовлетворительного качества родниковой воды является проникновение загрязнений из выше - расположенных водоносных горизонтов и поверхностного стока, порывы подземных коммуникаций, неудовлетворительное обустройство источников.

Учитывая значительный спрос на воду природных источников у жителей города, возникла необходимость оценки их технического состояния, качества воды, а также обоснование мероприятий по оздоровлению, для использования в качестве альтернативного источника водоснабжения.

Следует отметить, что качество воды во всех источниках нестабильно. Даже в самом популярном источнике в Саржином Яру, водоносные горизонты которого наиболее защищены, периодически выявляются отклонения бактериологических показателей качества воды от нормативных. Поэтому воду всех природных источников города нежелательно использовать в качестве питьевой воды без кипячения.

Учитывая, что качество воды источников нестабильно по химическим и бактериологическим показателям, в соответствии с требованиями СанПиН каптажи природных источников должны быть оборудованы устройствами водоочистки и обеззараживания.

Поэтому есть необходимость в продолжении работ по благоустройству санитарно - защитных зон источников, строительству новых и реконструкции уже имеющихся каптажей, оборудованию водозаборов устройствами водоподготовки, текущему обслуживанию каптажей. Эти меры позволят существенно улучшить качество воды и избежать вторичного загрязнения вод в местах выхода их на поверхность.

Пути решения:

1. С целью оценки ситуации, сложившейся с использованием подземных вод, разработки эффективных мер для предупреждения загрязнения подземных водоносных горизонтов необходимо провести инвентаризацию имеющихся на территории города артезианских скважин.

2. Предприятиям, организациям, учреждениям, на балансе которых находятся артезианские скважины, непригодные для эксплуатации, необходимо их затампонировать или ликвидировать.

3. По результатам инвентаризации природных источников необходимо:

- принять объекты в коммунальную собственность;

- передать источники на баланс эксплуатирующей организации.

5.5. Зеленые насаждения и объекты природно - заповедного фонда

5.5.1. Состояние зеленых насаждений города

По данным Доклада о состоянии окружающей природной среды в Харьковской области за 2011 год площадь всех зеленых насаждений города и других населенных пунктов Харьковской области составляет около 30 тыс. га, в т.ч. площадь зеленых насаждений в г. Харькове - 15,4 тыс. га, что составляет 107 м2 на одного жителя. Зеленая зона города представлена:

- лесами пригородной зоны и лесопаркового массива;

- парками на месте лесов;

- парками на месте кладбищ и бывших кварталов жилой одноэтажной застройки;

- вновь созданными парками;

- берегозащитными насаждениями вдоль русел рек;

- насаждениями санитарно-защитных зон промышленных предприятий;

- полезащитными насаждения на сельскохозяйственных землях городских окраин;

- насаждениями кладбищ;

- садами.

На балансе СКП «Харьковзеленстрой» Харьковского городского совета находится 94 сквера площадью 116 га, в т.ч. сквер «Набережная «Лопанская» и набережная Жданова, - площадью 1,3 га, 25 парков площадью 2524 га, в т.ч.: лесопарк площадью 2086 га, 2 гидропарка - Журавлевский и Октябрьский, - площадью 148,6 га, 2 лугопарка - ст. Основа и Алексеевский, -площадью 89,9 га, 2 сада - Карповский и сад им. Т.Г. Шевченко, - площадью 36,7 га; 84 других объектов благоустройства площадью 709,8 га, в т.ч. дубрава по ул. Деревянко площадью 9 га; мемориал Славы площадью 7 га, набережные - Нетеченская, Красношкольная, Лопанская, - площадью 16,1 га, всего - 203 природоохранных объекта.

Департамент культуры Харьковского городского совета осуществляет функции управления коммунальными предприятиями - парками культуры и отдыха города Харькова, а именно:

- КП «Центральный парк культуры и отдыха им. М. Горького», площадь парка - 83,75 га;

- КП «Парк культуры и отдыха «Зеленый гай» и «Парк культуры и отдыха им. В. Маяковского», общая площадь - 65,06 га;

- КП «Объединение парков культуры и отдыха г. Харькова», в которое входят:

- Парк культуры и отдыха им. Артема, площадь парка - 60,8 га;

- ПКиО «Встреча», площадь парка - 19,7 га;

- ПКиО «Юность», площадь парка - 7,2 га.

Общая площадь парков - 236,5 га.

С целью обеспечения благоприятных и безопасных условий жизнедеятельности населения, повышения уровня озеленения и благоустройства территории города, улучшения экологической обстановки и оздоровления окружающей природной среды, восстановления и создания новых зеленых насаждений на территории города решением 48 сессии Харьковского городского совета 5 созыва от 22.09.2010 г. № 263/10 была принята «Городская Программа замены аварийных, сухостойных, пораженных омелой деревьев, достигших возрастного предела, на период 2010-2014 гг.». Указанной Программой предусмотрено проведение инвентаризации зеленых насаждений, удаление аварийных деревьев, а также деревьев, которые достигли возрастного предела, разработку рабочих проектов по реконструкции и ремонту объектов благоустройства на территориях общего, специального, ограниченного пользования в соответствии с их балансовой принадлежности.

Наибольшие площади, занятые зелеными насаждениями, расположены вдоль западной и северной границ города, глубоко вдаваясь «языками» в застроенные кварталы. Недостаточное количество зеленых насаждений на северо-востоке, востоке и юго-востоке города, где преимущественно расположены промышленные зоны. Это отрицательно сказывается на санитарно - экологическом состоянии Орджоникидзевского, Фрунзенского, Коминтерновского, Червонозаводского административных районов.

Зеленые насаждения являются:

- механическим и биологическим фильтром, который очищает атмосферу от пыли и газов;

- экраном, отражающим звук (шум).

Они повышают ионизацию воздуха и насыщают его соединениями с фитонцидной активностью, что способствует оздоровлению воздушного бассейна города, благотворно влияет на микроклимат, ограничивает силу ветра, регулирует температуру и относительную влажность воздуха.

Рост и развитие растений в условиях города происходит при повышенной температуре воздуха и почвы, влажности воздуха. Высокая плотность и загрязнение почв, низкая влажность в приствольных лунках деревьев, загрязнение природной и атмосферной воды и воздуха хлоридами, нитратами, азот- и серо-содержащими соединениями, загазованность атмосферы - все эти факторы подавляют процессы роста и развития древесных растений, ухудшают их декоративный вид, сокращают продолжительность жизни растений.

Из приведенного выше ясно, насколько неблагоприятны для роста и развития растений условия города и как важно сохранить их здоровыми и долговечными.

Необходимо выполнить целый комплекс мероприятий, которые повысят устойчивость и долговечность зеленых насаждений.

Основными из них являются:

1. Биологические - подбор устойчивого к городским условиям ассортимента древесно - кустарниковых пород, создание сложных устойчивых фитоценозов;

2. Агротехнические - подготовка почвы, уход за растениями и почвой, внесение удобрений, известкование и т. п.;

3. Физиолого-биохимические - смывание с листьев токсичных соединений путем дождевания крон растений.

5.5.2. Природно - заповедный фонд г. Харькова

По данным Доклада о состоянии окружающей природной среды в Харьковской области за 2011 год природные территории и объекты заповедного фонда области представлены национальными природными парками, региональными ландшафтными парками, террасными садами, зоологическими парками, заказниками общегосударственного и местного значения, памятками природы и заповедными урочищами местного значения.

Природно-заповедный фонд города составляют:

- Ботанический сад ХНУ им. В.Н. Каразина, объект общегосударственного значения. Основан в 1804 году. Объявлен Постановлением Совета Министров УССР от 22.07.1983 г., утвержден Постановлением КМУ от 12.10.1992 г., расширен согласно Указу Президента Украины от 09.12.1998 г. Общая площадь ботанического сада составляет 41,9 га, расположен по ул. Клочковская, 52 (5,1 га) и ул. Отакара Яроша, 24 (36,8 га). Коллекция ботанического сада включает реликты, редкие виды местной и мировой флоры, экзоты. Количество видов флоры составляет более 2000.

- Харьковский государственный зоологический парк, объект общегосударственного значения. Основан в 1895 году. Объявлен Постановлением Совета Министров УССР от 22.07.1983 г., расположен по ул. Сумской, 35. Площадь зоопарка составляет 22,0 га. В зоологическом парке хранятся свыше 384 вида животных, из них 7 видов занесены в Европейский Красный список, 14 - в Красную книгу Украины.

- Ботанический памятник природы местного значения «Сад им. Т.Г. Шевченко» площадью 0,75 га находится в ведении СКП «Харьковзеленстрой». Создан решением облисполкома от 03.12.1984 г. № 56, памятник включает 20 вековых дубов возрастом от 200 до 300 лет, является остатком коренных дубовых лесов, которые в прошлом росли возле г. Харькова.

- «Сокольники - Померки» - региональный ландшафтный парк на территории Харьковского лесопарка площадью 1104,6 га, создан решением областного совета от 30.08.2012р. № 518-VI, в который вошли:

- «Померки» - ботанический памятник природы местного значения общей площадью 120,4 га. Создан решением облисполкома от 03.12.1984 г. № 562. Расположен в урочище лесопаркового хозяйства «Померки». Памятник природы представляет собой участок леса с насаждениями дуба, 22 клена, березы, хвойных пород, лещины, бересклета и раннецветущих растений.

- «Сокольники - Померки» - ботанический памятник природы местного значения общей площадью 163,1 га. Создан решением облисполкома от 03.12.1984 г. № 562. Расположен в урочище лесопаркового хозяйства. Участок леса представлен дубовыми насаждениями порослевого происхождения.

- «Институтский» - ботанический памятник природы местного значения общей площадью 0,35 га. Создан решением облисполкома от 03.12.1984 г. № 562. Расположен по ул. Пушкинской, 86. Ботанический памятник включает коллекцию ценных и редких древесных пород: пихту одноцветную, ель колючую, бук, платан, различные виды клена, лещину древовидную, эвкомию вязолистную и другие.

- «Дом ученых» - ботанический памятник природы местного значения общей площадью 0,1 га. Создан решением облисполкома от 03.12.1984 г. № 562. Расположен по ул. Совнаркомовской, 10. Остаток коренных дубовых лесов. Охраняется 1 дуб черешчатый старше 200 лет.

- «Черноглазовский» - ботанический памятник природы местного значения общей площадью 0,2 га. Расположен во дворе дома № 5 по ул. Маршала Бажанова. Охраняются 3 дуба черешчатых старше 160 лет.

- «Пушкинский» - ботанический памятник природы местного значения общей площадью 0,2 га. Создан решением облисполкома от 03.12.1984 г. № 562. Расположен по ул. Пушкинской, 39. Охраняются 2 дуба черешчатых возрастом от 160 до 260 лет.

- «Деревья Гинкго» - ботанический памятник природы местного значения общей площадью 0,1 га. Представляет собой реликтовые растения третичного периода в количестве 3-х единиц. Расположен в урочище «Сокольники» Дзержинского района г. Харькова.

- «Черноглазовские дубы» - ботанический памятник природы местного значения общей площадью 0,15 га. Создан решением облисполкома от 03.12.1984 г. № 562. Расположен по ул. Маршала Бажанова, 11. Охраняются 2 дуба черешчатых возрастом от 160 до 260 лет.

- «Дуб Бабушкин» - ботанический памятник природы местного значения общей площадью 0,1 га. Создан решением облисполкома от 03.12.1984 г. № 562. Расположен по ул. Бабушкина, 16. Охраняется 1 дуб черешчатый старше 270 лет.

- «Григорьевский бор» - ботанический памятник природы (лесной заказник) местного значения общей площадью 76,0 га. Создан решением областного совета от 23.02.1999 г. Представляет собой ценный лесной массив в пределах крупного промышленного города, на территории которого находится 100 видов флоры и 100 видов фауны.

- «Залютинский» - ботанический памятник природы местного значения общей площадью 3,0 га. Создан решением областного совета от 23.02.1999 г. Расположен в Ленинском районе. Территория ботанического памятника представляет собой фрагмент поймы р. Уды с луговой и водно-болотной растительностью.

- «Крюковский» - ботанический памятник природы (гидрологический заказник) местного значения общей площадью 39,3 га. Создан решением Харьковского областного совета от 23.12.2005 г. Заповедная территория находится в Червонозаводском районе, вдоль поймы р. Уды, прилегающей к ул. Крюковского.

5.6. Состояние почвы в пределах г. Харькова

Почва является важным фактором формирования уровня здоровья населения. Она существенно влияет на качество воды поверхностных и подземных источников водоснабжения, на качественный состав атмосферного воздуха, состав пищевых продуктов.

Городские почвы выполняют роль естественного геохимического барьера, поэтому в них накапливаются загрязняющие вещества, поступающие из атмосферного воздуха, талых и дождевых вод. На санитарно-гигиенические показатели почвы также влияют такие факторы, как наличие свалок бытовых и промышленных отходов, отсутствие централизованного отвода канализационных стоков от частной застройки.

Для г. Харькова, который является крупным промышленным центром, характерны загрязнения почв тяжелыми металлами - медью, ртутью, цинком, свинцом, кадмием, хромом, накапливающимися в поверхностном горизонте грунта. Вдоль крупных транспортных магистралей характерна чрезмерная концентрация свинца, полициклических ароматических углеводородов.

На уровень загрязнения почвы влияет хозяйственная деятельность человека. Выбросы в атмосферу загрязняющих веществ промышленными предприятиями и автотранспортом способствуют накоплению в почве тяжелых металлов и других загрязняющих веществ.

Загрязнение почв зависит от общего объема выбросов загрязняющих веществ, местонахождения источников загрязнения и их количества, рельефа местности, типа почвы, метеорологических условий.

Цель проведения мониторинга почв - получение режимной информации об уровнях загрязнения почв в результате антропогенной деятельности человека и изменении этих уровней во времени.

Харьковский областной центр гидрометеорологии каждые 5 лет отбирает пробы грунта в одних и тех же местах, а лаборатория наблюдений за загрязнением почв и мониторинга тяжелых металлов Центральной геофизической лаборатории анализирует пробы и дает оценку состояния загрязнения почв.

Оценка состояния загрязнения проводится путем сравнения концентраций содержания загрязняющих веществ с установленными ПДК.

Степень загрязнения почв классифицируется согласно ГОСТу 17.43.06-86 на:

- сильно загрязненные, в которых содержание загрязняющих веществ в несколько раз превышает ПДК;

- средне загрязненные, в которых содержание загрязняющих веществ превышает ПДК, но без явных изменений свойств почвы;

- слабо загрязненные, в которых содержание загрязняющих веществ не превышает ПДК.

По результатам анализа проб почв на 6 тяжелых металлов: кадмий, марганец, медь, свинец, цинк, никель, - отмечается, что загрязнение почв никелем незначительное, т.е. во всех отобранных пробах содержание никеля не превышает соответствующую предельно допустимую норму.

Содержание марганца только в одной пробе в районе ГП «Завод «Радиореле» (пр. Гагарина, 181) незначительно превышало ПДК.

Загрязнение почвы кадмием, превышение ПДК, отмечено в 4 пробах: в районе КБО «Безлюдовский» КП «Харьковводоканал» (пр. Гагарина, 354), АО «ХарП» (пр. Фрунзе, 3), ЗАО «Новый стиль» (ул. Комсомольское шоссе, 88).

Во всех других районах города содержание кадмия - в концентрациях ниже ПДК, а в 20 пробах - отсутствует.

Почвы города Харькова значительно загрязнены свинцом, 50% всех проанализированных проб содержат концентрации, превышающие предельно допустимую норму в 1,2-3,2 раза.

Высокие концентрации свинца обнаружены: в районе Ботанического сада (ул. Клочковская, 52), КБО «Безлюдовский» КП «Харьковводоканал» (пр. Гагарина, 354), ЗАО «Сантехмонтаж - 60» (ул. Котлова, 183), АО «Харьковский электрощитовой завод» (ул. Примакова, 46), ОАО «Гидропривод» (ул. Малая Панасовская, 1).

Анализ проб почвы на медь обнаружил 23,75% проб с концентрациями, превышающими предельно допустимую норму.

Высокие концентрации меди отмечены в районе КБО «Безлюдовский» КП «Харьковводоканал» (пр. Гагарина, 354), ЗАО «Южкабель» (ул. Автогенная, 7), ОАО «Издательство «Харьков» (пр. Московский, 247), ОАО «Конвектор» (пр. Гагарина, 98).

Загрязнение почвы цинком также значительное, 25% отобранных проб содержат концентрации, превышающие предельно допустимую норму.

Высокие концентрации цинка обнаружены в пробе КБО «Безлюдовский» КП «Харьковводоканал» (пр. Гагарина, 354), в районе Харьковского завода железобетонных изделий (ул. Диканевская, 50), ГП «Завод «Радиореле» (пр. Гагарина, 181), Ботанического сада (ул. Клочковская, 52).

Анализируя данные результатов анализа проб почвы по всем тяжелым металлам отмечаем, что наиболее загрязненным оказался район КБО «Безлюдовский» КП «Харьковводоканал» (пр. Гагарина, 354), ГП «Завод «Радиореле» (пр. Гагарина, 181), Ботанического сада (ул. Клочковская, 52), ГП завод «Электротяжмаш» (пр. Московский, 299).

Наименее загрязненная тяжелыми металлами почва - в районе ЗАО «ХЗТО» (ул. Достоевского, 3).

Согласно классификации по степени загрязнения почв, 80 проб почвы распределились следующим образом:

- 38 проб - 47,5% - слабо загрязненные;

- 19 проб - 23,7% - сильно загрязненные;

- 23 пробы - 28,8 5 - средне загрязненные.

Сравнивая результаты анализов проб почвы на содержание тяжелых металлов за последние годы отмечаем, что 50 процентов почв имеет тенденцию к улучшению качества, в 25 процентах проб грунта, проанализированных на содержание тяжелых металлов, не изменились концентрации металлов или изменились незначительно. В 20 пробах (25%) качество почвы на загрязнение тяжелыми металлами ухудшилось. Значительно увеличились концентрации металлов в районе КБО «Безлюдовский» КП «Харьковводоканал» (пр. Гагарина, 354), ЗАО «Завод «Южкабель» (ул. Автогенная, 7), ОАО «Конвектор» (пр. Гагарина, 98), возле Ботанического сада (ул. Клочковская, 82), в районе Пассажирского вагонного депо Харьков-сортировочный (ул. Котлова, 201).

Специалистами санитарно-эпидемиологической службы осуществляется лабораторный контроль состояния загрязнения почвы на промышленных предприятиях и в контрольных точках на территории жилой застройки города.

В 2008 - 2012 годах при лабораторном исследовании проб грунта были обнаружены превышения предельно допустимой концентрации следующих веществ: медь, цинк, свинец, сульфаты, хром, никель.

5.7. Сфера обращения с отходами

Одной из угрожающих экологических проблем является загрязнение окружающей среды отходами, образующимися в процессе хозяйственной и социально-бытовой деятельности общества. Решение вопросов, связанных с ликвидацией или ограничением негативного воздействия отходов (и в первую очередь опасных) на состояние здоровья людей и окружающую среду, требует особого внимания.

Харьков является одним из крупнейших мегаполисов страны, поэтому вопросы образования и обращения именно с бытовыми отходами, постоянно остаются актуальными.

Решением 18 сессии Харьковского городского совета 4 созыва от 24.12.2003 г. № 284/03 утверждена Программа развития системы обращения с твердыми бытовыми отходами в г. Харькове и Схема санитарной очистки г. Харькова, которые были разработаны Украинским научно-исследовательским институтом прогрессивных технологий в коммунальном хозяйстве.

Распоряжением председателя Харьковской областной государственной администрации от 26.09.2005 г. № 474 КП «Муниципальная компания обращения с отходами» предоставлен в постоянное пользование земельный участок площадью 13,2 га для строительства и обслуживания полигона твердых бытовых отходов на территории Дергачевского городского совета Дергачевского района Харьковской области.

Эксплуатируется Дергачевский полигон с 2005 года.

26.01.2012 г. введена в эксплуатацию вторая очередь Дергачевского полигона твердых бытовых отходов.

Распоряжением председателя Харьковской областной государственной администрации от 01.11.2011 г. № 611 КП «Муниципальная компания обращения с отходами» получены государственные акты на право постоянного пользования земельными участками на территории Дергачевского городского совета Харьковской области для эксплуатации и обслуживания действующего полигона бытовых отходов.

Сбор и вывоз ТБО в г. Харькове осуществляет КП «Комплекс по вывозу бытовых отходов», которое находится в оперативном подчинении Департамента жилищного хозяйства Харьковского городского совета, и другие предприятия.

По-прежнему одной из проблем остается неполное удаление отходов с территории сектора индивидуальной застройки.

Актуальным для города остается вопрос утилизации и вывоза промышленных отходов. Существует один полигон промышленных отходов для ОАО «Харьковский подшипниковый завод» в пос. Каменная Яруга площадью 14, 21 га. Другие предприятия вывозят промышленные отходы III - IV классов опасности на Дергачевский полигон, что значительно ускоряет его заполнение и сокращает срок эксплуатации.

Проблему для города представляют также специфические медицинские отходы и отходы парикмахерских. Эти отходы должны вывозиться и обезвреживаться отдельно от бытовых. Согласно СанПиН 5179-90 специфические отходы подлежат обязательному централизованному сжиганию в специализированных печах. Существующая в городе система сбора и утилизации специфических отходов не отвечает требованиям их обезвреживания.

Таким образом, состояние всей сферы обращения с твердыми бытовыми отходами в городе требует существенного улучшения, и должно отвечать современным экологическим требованиям с учетом фактического экономического и социального потенциала города.

Существенно улучшить ситуацию в сфере обращения с отходами в городе возможно при условиях:

1) совершенствования системы сбора и перевозки ТБО и схемы санитарной очистки города;

2) внедрения современных эффективных методов сбора, хранения, переработки, утилизации отходов с целью уменьшению объемов их накопления;

3) применения нового высокотехнологичного оборудования для сбора и перевозки отходов;

4) внедрения схемы раздельного сбора и сортировки отходов и промышленной переработки ресурсно-ценных компонентов ТБО;

5) строительства мусороперерабатывающего завода.

5.8. Охрана и рациональное использование ресурсов животного мира

5.8.1. Обращение с бездомными животными

Наличие домашних животных в городе, в первую очередь собак и кошек, соответствует современным моральным и этическим нормам. Но, неконтролируемое их размножение и безответственное отношение владельцев домашних животных, по вине которых они оказываются утерянными, приводит к постоянному увеличению количества бездомных животных.

Как следствие - в городе образуются полусвободные группировки бездомных животных, которые, бесконтрольно размножаясь, представляют угрозу для населения и отрицательно влияют на санитарно-экологическую и эпизоотическую ситуацию.

Одним из направлений решения указанной проблемы является строительство и обустройство приютов для содержания бездомных животных.

5.9. Мониторинг окружающей природной среды в г. Харькове

Мониторинг окружающей природной среды - это система наблюдений, сбора, обработки, хранения и анализа информации о состоянии окружающей природной среды, прогнозирование его изменений и разработки научно обоснованных рекомендаций для принятия решений о предотвращении негативных изменений состояния окружающей природной среды и соблюдения требований экологической безопасности.

Мониторинг окружающей среды на территории г. Харькова осуществляет:

1) Харьковский областной центр по гидрометеорологии. Наблюдение за загрязнением атмосферного воздуха города ведется на 10

стационарных пунктах наблюдения, расположенных в зонах проживания населения, зонах промышленных предприятий и автомагистралях, оборудованных лабораториями «ПОСТ-1» и «ПОСТ-2». Контролируется содержание 20 загрязняющих веществ.

В 2008 - 2012 г. г. наблюдения за качеством воды реки Северский Донец проводились на 9 створах, а также на основных ее притоках: реках Уды, Лопань, Харьков, Оскол, Волчья и двух водохранилищах - Печенежском (мгт. Печенеги) и Краснооскольском (с. Красный Оскол и с. Сеньково).

Все створы расположены на территории Харьковской области.

2) Государственная экологическая инспекция в Харьковской области. Наблюдения за качеством поверхностных вод в области проводились на 25 створах и постах, расположенных на 7 реках (Северский Донец, Оскол, Уды, Лопань, Харьков, Немышля, Сухой Торец) и 2 водохранилищах (Печенежском и Краснооскольском). Особое внимание уделялось контролю качества воды в Северском Донце и Осколе, в пограничных створах на этих трансграничных водных объектах. В соответствии с Соглашением между

Правительством Российской Федерации и Правительством Украины «О совместном использовании и охране трансграничных водных объектов» субъектами государственного экологического мониторинга обеих сторон проводились постоянные режимные наблюдения за состоянием поверхностных вод. При этом, благодаря обмену информацией, проведению периодических совместных отборов проб и параллельных измерений, достигались взаимный контроль достоверности полученных результатов и возможность принятия оперативных решений при возникновении чрезвычайных ситуаций.

Оценка качества поверхностных вод проводилась на основе режимных данных контроля качества воды поверхностных водных объектов Харьковской области по 30 ингредиентам.

3) Органы санитарно-эпидемиологического надзора.

Областная, городская и районные СЭС проводят лабораторные исследования атмосферного воздуха на границе жилой застройки и санитарно - защитных зон на определение 33 химических веществ в атмосферном воздухе, также осуществляется контроль санитарно -гигиенических показателей почв, воды поверхностных водных объектов, скважин и источников.

4) Харьковское региональное управление водных ресурсов Северско-Донецкого бассейнового управления водных ресурсов Государственного Агентства водных ресурсов Украины.

Наблюдение за изменением концентрации ингредиентов (по 48 показателям) проводится в створе р. Харьков (устье, г. Харьков), р. Лопань (устье, г. Харьков), р. Лопань (г. Харьков, пос. Малая Даниловка), р. Уды (ниже г. Харькова, Хорошево, мост), р. Уды (выше г. Харькова, с. Березовское, мост).

5) Предприятия города.

Осуществляют ведомственный контроль состояния компонентов окружающей природной среды, как непосредственно на источниках загрязнения, так и на границе санитарно-защитных зон. Эти работы выполняются ведомственными лабораториями или, на договорных началах, сторонними организациями, имеющими аккредитованные лаборатории.

Раздел 6. ПРИОРИТЕТНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ РЕАЛИЗАЦИИ ПРОГРАММЫ

Приоритетными направлениями реализации Программы являются:

- охрана и рациональное использование водных ресурсов;

- охрана атмосферного воздуха;

- охрана и рациональное использование земель;

- охрана и рациональное использование природных растительных ресурсов;

- охрана и рациональное использование ресурсов животного мира;

- сохранение природно - заповедного фонда;

- рациональное использование и хранение отходов производства и бытовых отходов;

- наука, информация и образование, подготовка кадров, экологическая экспертиза, организация труда, обеспечение участия в деятельности международных организаций природоохранного направления, внедрение экономического механизма обеспечения охраны окружающей природной среды.

Мероприятия, направленные на выполнение Программы, приведены в приложении к Программе.

Раздел 7. ИСТОЧНИКИ ФИНАНСИРОВАНИЯ МЕРОПРИЯТИЙ ПРОГРАММЫ

Источниками финансирования мероприятий Программы являются:

- средства Фонда охраны окружающей природной среды г. Харькова;

- средства Харьковского областного Фонда охраны окружающей природной среды;

- средства Государственного фонда охраны окружающей природной среды;

- инвестиционные фонды;

- собственные средства субъектов хозяйствования;

- другие источники финансирования.

Раздел 8. ОЖИДАЕМЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ РЕАЛИЗАЦИИ МЕРОПРИЯТИЙ ПРОГРАММЫ

Основной результат реализации Программы - улучшение экологической ситуации города. Это станет возможным только тогда, когда общий объем антропогенной нагрузки на природную среду будет меньше или равен экологическому ресурсу территории.

Исходя из необходимости достижения экологического баланса, в Программе определены два основных направления деятельности:

- внедрение мероприятий, направленных на снижение антропогенной нагрузки на окружающую природную среду;

- внедрение мероприятий, направленных на поддержку и повышение экологического ресурса территории.

В результате внедрения мероприятий Программы планируется достичь следующих результатов:

- снизить показатель индекса загрязнения атмосферы города;

- уменьшить концентрации нефтепродуктов и взвешенных веществ в реках города;

- уменьшить среднегодовые концентрации азот - и фосфорсодержащих загрязняющих веществ в сбросах очистных сооружений города;

- улучшить гидрологический режим рек, восстановить их дренажную способность путем расчистки наиболее заиленных участков русел на реках Лопань, Харьков, Немышля;

- обеспечить надлежащее санитарно-экологическое состояние прибрежных защитных полос на территории города;

- обеспечить безаварийный пропуск паводка путем ремонта и реконструкции гидротехнических сооружений на реках города Гончаровской, Павловской, Журавлевской, Лопанской плотин;

- обеспечить безопасное употребление населением города воды природных источников, пользующихся наибольшей популярностью у жителей города, путем ежегодного благоустройства зон санитарной охраны источников, строительства новых, ремонта существующих каптажей.

- улучшить состояние зеленых насаждений на территории города путем высадки новых зеленых насаждений;

- улучшить состояние городских почв путем ликвидации стихийных свалок отходов и предотвращения их образования, внедрения фитомелиорационных мероприятий (ежегодное создание газонов с многолетней травянистой растительностью с развитой корневой системой).

Раздел 9. МЕХАНИЗМЫ РЕАЛИЗАЦИИ ПРОГРАММЫ

Направления и мероприятия Программы, объемы их финансирования утверждаются сессией Харьковского городского совета конкретно на каждый финансовый год после принятия бюджета города Харькова.

Контроль за ходом реализации утвержденных мероприятий Программы возлагается на Департамент коммунального хозяйства Харьковского городского совета.

Условием надлежащего выполнения Программы является организация эффективной работы и согласованность действий исполнителей Программы.

Достижение улучшения состояния окружающей природной среды и снижения экологических рисков возможно только при условии интеграции усилий структурных подразделений Харьковского городского совета и других участников программы.

Инструментами обеспечения межотраслевого партнерства:

- межведомственная координация;

- включение вопросов охраны окружающей природной среды в перечень обязательных задач всех участников Программы на том же уровне, что экономические и социальные задачи.

Для повышения эффективности системы управления охраной окружающей природной среды необходимо ее совершенствование с учетом стандартов серии ISO 14000.

Повышение эффективности выполнения программных мероприятий достигается за счет: научной проработки технических и организационных решений по охране окружающей природной среды и управления экологической деятельностью; организации экологической экспертизы 31 управленческих решений и местных нормативно - правовых актов, касающихся вопросов природопользования.

Харьковский городской совет и его исполнительные органы обеспечивают административную и организационную поддержку предприятий, специализирующихся на выполнении работ в области охраны окружающей природной среды путем: создания административно-экономических условий для развития рынка экологических услуг; регулярного привлечения профильных предприятий к участию в реализации природоохранных мероприятий.

Харьковский городской совет и его исполнительные органы оказывают содействие предприятиям всех форм собственности в выполнении природоохранных мероприятий, касающихся выполнения Программы.

Для эффективного внедрения экологической политики Харьковского городского совета и реализации мероприятий Программы необходимо иметь эффективный информационный механизм, т.е. достоверную информацию о:

- состоянии окружающей природной среды города и его объектов (земли, вод, недр, атмосферного воздуха, растительного и животного мира) и уровнях их загрязнения;

- разработанных экологических прогнозах с возможными угрозами окружающей природной среде в городе Харькове;

- данных о расходах, связанных с осуществлением природоохранных мероприятий;

- анализе и оценке эффективности выполненных природоохранных мероприятий.

Основными источниками такой информации должны быть данные субъектов мониторинга, информация общественных организаций и отдельных граждан.

В процессе экологического мониторинга городской среды проводится система наблюдений, сбора, обработки, передачи, хранения и анализа информации о состоянии окружающей природной среды города для прогнозирования его изменений и разработки научно обоснованных рекомендаций для принятия эффективных управленческих решений.

В границах городской территории должны вестись наблюдения за:

- качеством атмосферного воздуха и источниками его загрязнения;

- уровнем воздействия вредных физических и биологических факторов;

- гидрологическими и гидрохимическими характеристиками водных объектов;

- качеством воды источников централизованного и нецентрализованного питьевого водоснабжения;

- уровнем очистки города от всех видов отходов;

- уровнем экологической безопасности хранения (захоронения) отходов, в том числе токсичных;

- сбросом сточных вод в городскую канализацию и поверхностные водные объекты;

- уровнем грунтовых вод;

- состоянием зеленых насаждений рекреационных зон и объектов природно-заповедного фонда.

С целью осуществления управления охраной окружающей природной среды города, согласно ст. 16 ЗУ «Об охране окружающей природной среды» такая информация будет использована городским советом для исполнительно-распорядительной деятельности, а также для:

- информирования населения города через средства массовой информации о состоянии окружающей природной среды, динамике его изменений, источниках загрязнения, размещении отходов или других изменениях окружающей природной среды и характере влияния экологических факторов на здоровье людей;

- немедленного информирования населения и всех заинтересованных организаций о чрезвычайных экологических ситуациях;

- обеспечения свободного доступа к экологической информации, не составляющей государственную тайну, и содержащейся в списках, реестрах, архивах и других источниках.

Раздел 10. МЕЖРЕГИОНАЛЬНОЕ И МЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВА В ОБЛАСТИ ОХРАНЫ ОКРУЖАЮЩЕЙ ПРИРОДНОЙ СРЕДЫ

Основной задачей этого направления является реализация интересов г. Харькова путем участия в решении региональных экологических проблем в интересах устойчивого развития города, для чего, в частности, необходимо:

- участие в выполнении международных договоров по охране и сохранению окружающей природной среды;

- участие в общегосударственных и международных экологических организациях, в том числе в тех, которые входят в систему Организации Объединенных Наций;

- обеспечение обязательной государственной экологической экспертизы и экологического контроля по всем международным программам и проектам, которые реализуются на территории города;

- обеспечение участия в международных переговорах, относящихся к использованию природных ресурсов, перемещении технологий, товаров и услуг, способных нанести экологический ущерб населению и окружающей природной среде.

Директор Департамента

коммунального хозяйства В.А. Китанин

Приложение

к Программе охраны

окружающей

природной среды г. Харькова на 2013-2017 гг.

МЕРОПРИЯТИЯ

Программы охраны окружающей природной среды г. Харькова на 2013-2017 гг.

Директор Департамента

коммунального хозяйства В.А. Китанин