Про Концепцію розвитку туризму в м. Харкові на 2008-2010 роки

Номер
327/07
Сесія
17/5
Тип
Нормативні документи
Дата прийняття
25/12/2007
Видавник
Харківська міська рада
Вид
Рішення

УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17 сесія 5 скликання


РІШЕННЯ


Від 25.12.2007 р. № 327/07

м. Харків

Про Концепцію розвитку туризму в м. Харкові на 2008-2010 роки

З метою створення необхідної туристичної інфраструктури в м. Харкові, ефективного й раціонального використання ресурсів й історико-культурної спадщини, розвитку внутрішнього і в'їзного туризму, на виконання рішення 10 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.12.2006 р. № 238/06 «Про Програму економічного і соціального розвитку  м. Харкова на 2007 рік», на підставі ст.26, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.59 зазначеного Закону, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Концепцію розвитку туризму в м. Харкові на 2008-2010 роки згідно з додатком.

2. Визначити галузеві департаменти та управління Харківської міської ради виконавцями відповідних розділів Концепції розвитку туризму в м. Харкові на 2008-2010 роки.

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійні комісії Харківської міської ради та секретаря Харківської міської ради.


Міський голова М.М. Добкін



Додаток

до рішення 17 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про Концепцію розвитку туризму в м. Харкові на 2008-2010 роки»

від 25.12.07 р. № 327/07


Концепція

розвитку туризму в м. Харкові

на 2008-2010 роки


Міська концепція розвитку туризму в м. Харкові на 2008-2010 роки (далі - Концепція) розроблена робочою групою, створеною розпорядженням міського голови від 11.06.2007 року № 1551, - з метою створення необхідної туристичної інфраструктури в Харкові, ефективного та раціонального використання ресурсів та історико-культурної спадщини, розвитку внутрішнього і в'їзного туризму.

При розробці Концепції враховані положення:

- Закону України «Про туризм»;

- Указу Президента України «Про основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010р.» від 10.08.1999 р. № 973;

- Постанов Кабінету Міністрів України:

- «Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки», від 29.04.2002 № 583;

- «Про затвердження Положення про Міністерство культури і туризму України», від 08.11.2006 № 1566;

- Програми економічного і соціального розвитку м. Харкова на 2007 рік, затвердженої рішенням 10 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.12.2006 р. № 238/06;

- Рекомендацій Всесвітньої туристичної організації.

В Концепції на підставі аналізу та оцінки сучасного стану туристичної галузі в Харкові визначені мета і завдання її розвитку на 2008-2010 роки, обґрунтовані найважливіші напрямки та пріоритети, заходи та механізми їхньої реалізації, моніторингу, прогнозовані основні очікувані результати. Дана Концепція має розглядатися в контексті загальних заходів з підготовки м. Харкова до проведення матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу, зокрема викладених у Концепції Програми підготовки та проведення матчів фінального турніру чемпіонату Європи 2012 року з футболу в м. Харкові, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 204/07 від 3.10.2007 р.


ВВЕДЕННЯ

1. Основні поняття в області туризму

Туризм - тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування;

Турист - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін;

Туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо);

Супутні туристичні послуги та товари - послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких несуттєво скоротиться без їх реалізації туристам;

Характерні туристичні послуги та товари - послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких суттєво скоротиться без їх реалізації туристам;

Просування туристичного продукту - комплекс заходів, спрямованих на створення та підготовку до реалізації туристичного продукту чи туристичних послуг (організація рекламно-ознайомлювальних подорожей, участь у спеціалізованих виставках, ярмарках, видання каталогів, буклетів тощо);

Місце продажу (реалізації) туристичних послуг - країна, в якій зареєстровано відповідний суб'єкт господарювання, що реалізує туристичний продукт;

Місце надання туристичних послуг - країна, на території якої безпосередньо надаються туристичні послуги.

MіCE-індустрія - MІCE industry (від англ. Meetings (зустрічі), Incentives (інсентив, заохочувальні поїздки), Congresses (конгреси, конференції), Exhibitions (виставки) - загальна назва спектра технології ділового туризму. MіCE-індустрія виникла як сектор професійного виконання busіnesstravel - послуг спочатку в США, потім у Європі та інших країнах в епоху глобалізації економіки.

Туризм розглядається як одна з найбільш прибуткових галузей світового господарства, що інтенсивно розвивається. Про це свідчить той факт, що на частку туризму доводиться близько 10 відсотків світового валового національного продукту.

До початку третього тисячоріччя на частку міжнародного туризму доводилося 8 відсотків загального обсягу світового експорту та 30-35 відсотків світової торгівлі послугами. Загальні витрати на внутрішній і міжнародний туризм становлять 12 відсотків світового валового національного продукту.

За даними звіту, опублікованого Міжнародною радою по туризму та подорожам, у світі у сфері подорожей і туризму зайнято майже 73,7 млн. осіб, що становить 2,8 відсотки від загального числа працюючих. Крім того, у суміжних галузях туризм забезпечує роботою майже 214,7 млн. осіб. В цілому, в індустрії туризму та сферах економіки, пов'язаних із нею, зайнято 8,1 відсотка працездатних жителів Землі. За прогнозом, до 2014 року цей показник виросте до 8,6 відсотка. У 2014 оборот індустрії збільшиться майже в два рази порівняно з нинішнім.

Розвиток туризму відіграє важливу роль у вирішенні соціальних проблем. У багатьох країнах світу саме за рахунок туризму створюються нові робочі місця, підтримується високий рівень життя населення, створюються передумови для поліпшення платіжного балансу країни. Необхідність розвитку сфери туризму сприяє підвищенню рівня освіти, удосконалюванню системи медичного обслуговування населення, впровадженню нових засобів поширення інформації і т.д.

Туризм впливає на збереження та розвиток історико-культурної спадщини, веде до гармонізації відносин між різними країнами та народами, змушує уряди, недержавні організації та комерційні структури брати активну участь у справі збереження та оздоровлення довкілля.


2. Стан і тенденції розвитку світового та

українського ринків туристичних послуг

Згідно з даними Всесвітньої туристичної Організації об'єднаних націй (ВТОООН) - провідної міжнародної установи в області туризму, об'єднує в цей час 140 країн, люди літнього віку представляють найбільш швидкозростаючу частку туристів в усьому світі. Вони мають досить коштів, але дуже вимогливі до сервісу. Знижується попит на групові поїздки та активізується індивідуальний туризм. Підвищеним попитом користуються туристично-екскурсійні маршрути з використанням автобусів. Росте інтерес до корпоративного та сімейного відпочинку, спеціалізованих турів за інтересами.

Туристична діяльність з організації поїздки «ділова», зокрема для участі або проведення конгресів, фестивалів, бізнес-зустрічей, належить до вигідних видів подорожей і тих, що найбільш динамічно розвиваються. Щорічні темпи росту цього виду туризму у світі становлять 8 відсотків. Даний напрямок у туризмі дає вдвічі більше доходу приймаючій стороні, ніж туризм з організації поїздки «відпочинок».

Більшим попитом стали користуватися короткострокові тури містами і тури вихідного дня. Усе більш популярними стають пригодницькі та спортивні тури. Одним із самих перспективних видів туризму називають екотуризм. Інтенсивно розвивається туризм, що використовує проведення спеціалізованих спортивних і культурних заходів, особливо на ринку США і Японії.

В Україні туризм є однією з галузей, які:

- стійко та динамічно розвиваються в останні 5-6 років (за даними адміністрації Держкордонслужби України, приріст в'їзного потоку забезпечується збільшенням приватних поїздок. Разом з тим, число службових поїздок залишається на одному рівні три роки підряд, а пізнавальний туризм, культурні та релігійні поїздки зменшуються в обсязі, починаючи з 2004 року);

- потенційно має високі прогнозовані темпи розвитку в майбутньому (12-15% у рік до 2010 року), з перспективою подвоєння турпотоків за 7-8 років;

- має мультиплікативний соціально-економічний ефект прискорення розвитку ряду суміжних галузей;

- впливає не тільки на економічний, соціальний, але й на духовний розвиток, культурне та патріотичне виховання населення.

Відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні» від 21 лютого 2007 року №136/2007, 2008 рік оголошено Роком туризму і курортів в Україні.

Що стосується ділового туризму, то на українському ринку цей сектор турбізнесу став по-справжньому розвиватися лише на початку 90-х. Коло вітчизняних туроператорів, що спеціалізуються винятково на діловому туризмі, досить компактне. Причому практично всі компанії були орієнтовані на організацію ділових поїздок закордон.

У створенні інфраструктури в'їзного бізнес-туризму в нашій країні в останні роки також робляться певні кроки - будуються бізнес-готелі та бізнес-центри, створюються конгресні бюро та виставочні організації, розширюється календар конгресів, форумів і інших ділових заходів. Цю тенденцію легко пояснити - за останні роки бізнес-туризм перетворюється в одну з найвисокоприбутковіших галузей світової туріндустрії.

Проте, український ринок ділового туризму залишається ненасиченим і по багатьом напрямкам - вакантним. Одна з основних причин - практична відсутність конгресних комплексів, що мають достатню місткість та відповідають сучасним вимогам. Відомі випадки, коли проведення престижних і представницьких міжнародних форумів в Україні переносилося в інші країни з єдиної причини - відсутність необхідних приміщень.

Однак, у цей час індустрія MICE в Україні стрімко набирає оберти. Просування української індустрії MICE на базі останніх світових досягнень у цій галузі може стати одним з ефективних ресурсів розвитку вітчизняних компаній і їхньої інтеграції у світовий економічний процес.

З огляду на актуальність і перспективність ділового туризму для України, необхідне сприяння розвитку інфраструктури галузі, створення єдиного інформаційного простору постачальників і споживачів послуг шляхом просування та розвитку світової концепції ділового туризму.


3. Харків як туристичний регіон України

Харків - одне з історичних міст України, входить до складу Ліги історичних міст. Його заснування відноситься до середини XVII ст., але ще в 7-8 сторіччях у сучасних межах міста знаходився укріплений форпост Київської Русі - місто Донець (відоме і по літописах, і по «Слову про полк Ігоревий»).

Історична спадщина міста містить у собі велику кількість пам'ятників різних століть. Особливо багате місто архітектурними визначними пам'ятками ХІХ-ХХст.ст., але є видатні спорудження і більш раннього періоду (Покровський і Успенський собори, старий будинок університету та ін.). Найбільш повно представлено два напрямки - модерн і конструктивізм. У Харкові знаходяться 7 державних музеїв (історичний, художній, природи при Національному університеті, літератури та ін.). Десятки музеїв створені на суспільних засадах. Серед пам'ятників монументальної архітектури привертають до себе увагу один із кращих пам'ятників Т.Г. Шевченку, пам'ятник В.Н. Каразіну та ін.

До числа культурної спадщини міста відносяться бібліотеки та інші книжкові та архівні зібрання. Серед них фундаментальна бібліотека ім. В.Г. Короленка (одна з найбільших в Україні) і бібліотека Харківського національного університету.

Чималу історико-архітектурну цінність представляють сади і парки (серед них найстаріший в Україні університетський ботанічний сад, Лісопарк, комплекс Меморіалу Слави).

З Харковом пов'язане життя і діяльність багатьох видатних діячів української і російської науки і культури (Г.С. Сковороди, Х.Д. Алчевської, А.С. Макаренка, І.І. Мечникова, М.В. Лисенка та ін.). Є меморіальні квартири, на багатьох будинках є меморіальні і пам'ятні дошки.

Значний інтерес представляють пам'ятники технічної думки (найстаріша в Україні обсерваторія та ін.).

По числу пам'ятників, пам'ятників мистецтва, іншим визначним пам'яткам Харків займає друге після Києва місце в Україні, у його музеях зберігаються сотні тисяч документальних матеріалів минулого, у тому числі унікальні, що мають загальнонаціональне значення.

В той самий час, Харків - один з найбільших транспортних вузлів України, великий науковий центр України. Місто Харків як важливий економічний центр, виступає об'єктом ділового туризму. Це підтверджується тим фактом, що більшість клієнтів готельних підприємств міста протягом багатьох десятиріч ХХ ст. - це «відряджені», а не туристи. Залежно від мети відрядження їх цікавлять не визначні пам'ятки, а специфічні об'єкти їх інтересів, причому для кожного виду ділового туризму існують свої - наукові та науково-дослідницькі установи, проектні інститути (для наукового туризму), банки, підприємства, організації і т.п.

Завдяки промисловому, науковому, транспортному значенню, Харків має значні можливості для розвитку ділового туризму.


І. АНАЛІЗ СТАНУ ТУРИЗМУ В М. ХАРКОВІ

І.1. Мета і завдання аналізу

Кінцевою метою аналітичних робіт є розробка концепції, програми розвитку конкурентноздатної туристичної індустрії в м. Харкові. Це забезпечить соціально-економічні результати міста (податкові надходження до бюджету, поліпшення рівня життя населення за рахунок росту зайнятості та середньої зарплати в туріндустрії; якість життя за рахунок підвищення культурного рівня та патріотичного виховання населення міста, збереження для майбутніх поколінь історико-культурної спадщини тощо).

Основні критерії досягнення мети - збільшення потоку туристів, робочих місць, доходів (обороту галузі та надходжень до бюджету) взаємозалежні:

- ріст зайнятості є результатом досягнення достатнього рівня обороту та прибуткової роботи підприємств туристичної індустрії;

- ріст обороту - результат від росту турпотоку;

- у свою чергу, ріст туристичного потоку - результат від виникнення туристичного інтересу та платоспроможного попиту;

- туристичний інтерес виникає стосовно конкретних туристичних продуктів (турів), що викликають бажання відправитися в туристичну поїздку;

- платоспроможний попит виникає при вдалому сполученні туристичного інтересу, цін на турпродукти та платоспроможності потенційних туристів, достатньої для придбання послуг (у тому числі - туристичних);

- конкурентноздатні туристичні продукти формуються на базі об'єктів туристичного інтересу (туристичних ресурсів: кількості і якості музеїв, пам'ятників історії та культури, театрів, місць для проведення виставок, конференцій, конгресів і т.п.), які і є в туризмі основою потенціалу його розвитку;

- можливість реалізації цього первинного потенціалу визначається кількістю і якістю об'єктів інфраструктури туризму (місць розміщення, транспорту, харчування і т.д.).


І.2. Загальна характеристика стану туризму в м. Харкові

І.2.1. Існуючі види туристичної діяльності та туристичні продукти в м. Харкові

Найбільшого розвитку в Харкові набули:

- історико-культурний туризм, що ґрунтується на екскурсійному інтересі до пам'ятників історії та культури на території міста, як з боку внутрішньо українських споживачів (в основному, у форматах освітнього туризму, поїздок вихідного дня і т.д.), так і з боку іноземних гостей.

- діловий туризм, пов'язаний з функціонуванням на території міста центрів адміністративного та бізнес-управління, розвиненою мережею автодоріг та залізничних шляхів, наявністю міжнародного аеропорту;

- шопінг, дозвілля й розваги, у першу чергу для жителів Харківського регіону.

Діловий і культурно-ознайомлювальний туризм є видами діяльності, що працюють не тільки на внутрішньому, але й на міжнародному ринку.

Місто Харків виступає на турринку України як адміністративний й діловий центр в певних напрямках подорожей з діловими цілями, однак, такий туризм поки не став чіткою спеціалізацією Харкова.


І.2.2. Пріоритетні види туризму в Харкові

Статистичний аналіз показує, що в місті Харкові пріоритетними є:

- діловий туризм, що є найбільш перспективним для м. Харкова, поки зростаючий, за експертними оцінками, не за рахунок спеціалізованих послуг (організація ділових комунікацій, корпоративних заходів і т.п.), а за рахунок бронювання квитків, трансферту, екскурсійного обслуговування;

- організований історико-культурний туризм, що при середніх темпах росту споживчої аудиторії має значні перспективи, пов'язані з новими культурними та подієвими проектами, розвитком нових туристичних продуктів та інфраструктур прийому в Харкові.

І.2.3.1. Розвиток ділового туризму в м. Харкові

За експертними оцінками тенденція розвитку ділового туризму в м. Харкові збережеться у довгостроковій перспективі і є підставою для того, щоб вважати діловий туризм основним туристичним сектором Харкова.

Діловий туризм здатний дати Харкову значний економічний ефект. Ріст туристів, які прибувають з діловими цілями, сприяє розвитку економічних зв'язків Харкова з регіонами України та зарубіжжя, позитивно відбивається на стані міської економіки.

Для перетворення Харкова в центр ділового туризму необхідно вирішити багато завдань, у першу чергу, пов'язаних зі зміною співвідношення ціна/якість убік зменшення вартісної складової, а по-друге - безпеки туристів.

З метою забезпечення транспортних потреб бізнес-туристів, необхідно розширювати мережу компаній з прокату автомобілів. В Харкові слабко представлений цей сектор.

Місту необхідно вирішити проблему прокату транспортних засобів за доступними цінами.

Конгресно-виставочний туризм дозволяє зняти таку гостру проблему, як сезонний фактор у туризмі, оскільки пік виставочної та конгресної активності припадає на зиму та міжсезоння, тобто саме на час «низького сезону» в туризмі.

І.2.3.2. Інфраструктура для конференцій і корпоративних заходів

В місті Харкові існує 1 Презентаційно-виставковий центр «Радмір Експохол» (який включає в себе: 3 виставкові зали загальною площею - 6000 м.кв., відкрита виставкова площа - 20000 м.кв., 1 великий конференц-зал на 580 осіб та чотири малих конференц-зали (загальна місткість: 160 місць). Конференц-зали існують при багатьох готелях, зокрема:

- Готель «Cosmopolit» - Бізнес-центр Тelesens Ventures (конференц-зал на 100 місць та кімнати переговорів на 20 місць);

- Готель «Чічіков» - Конференц-зал місткістю до 50 осіб;

- Готель «Харків» - 3 конференц-зали (місткість - 80, 20 та менше місць);

- Готель «Росинка» - Конференц-зал місткістю 200 осіб;

- Готель Київський» - Конференц-зал місткістю до 80 осіб, кімната переговорів;

- Готель «Аврора» - Конференц-зал місткістю 12-14 осіб.


І.2.3. Сучасний стан туроператорської і турагентської діяльності в м. Харкові

На даному етапі в Харкові діє близько 300 ліцензованих організацій, що займаються туристичною діяльністю. Попередній аналіз послуг, що надаються туристичними фірмами Харкова, показав, що більшість надають послуги з організації виїзного туризму. 33% фірм пропонують відпочинок та екскурсійні тури по Україні (як правило гірськолижний відпочинок в Карпатах та відпочинок на березі Азовського та Чорного морів (ця діяльність, найчастіше, носить сезонний характер), відпочинок та лікування в санаторіях). Менше 10 % пропонують безпосередньо екскурсії по Харкову, області та лікування в санаторіях Харкова.

Отже, аналіз діяльності міського турбізнесу показує, що в'їзний турпродукт займає незначну частку в структурі діяльності навіть у лідерів галузі та не грає визначальної ролі в прибутках туристичних компаній на тлі продажу послуг виїзного туризму. Причинами того, що внутрішній та в'їзний туризм на території Харкова недостатньо розвинений, служить, насамперед, недостатньо розвинена туристична інфраструктура міста, а також недостатня реклама на міжнародному та українському ринку туристичних послуг.


І.2.4. Колективні місця розміщення в м. Харкові

Станом на 09.11.2007 в місті Харкові налічується 23 готелі. Згідно з інформацією Харківського регіонального центру стандартизації, метрології і сертифікації, сертифіковані відповідно до чинного законодавства України лише 17 - «Аврора» (4*), «Аеропорт» (1*), «Ахтамар» (2*), «Глорія» (2*), «Дружба» (3*), «Експрес» (1*), «ЗС клуб» (3*), «Київський» (3*), «Космополіт» (4*), «Меркурій» (3*), «Металіст» (без категорії), «Мир» (3*), «Національ» (3*), «Сонячний» (мотель) (без категорії), «Турист» (1*), «Харків» (3*), «Чичиков» (4*). Готель «Старт» проходить процедуру повторної сертифікації (на 1*), готель «Корейський центр» - заявився на сертифікацію, готелі: «Динамо-люкс», «Етуаль», «Нарт» та «Росинка» на сьогоднішній день не мають сертифікату.

Варто зазначити, що вбачається явна невідповідність цін на послуги розміщення в готелях Харкова в порівнянні з європейськими. Так, середня ціна проживання в стандартному готельному номері 4* та 3* становить в середньому близько 500 грн., тоді як у Барселоні (Іспанія), наприклад, порядку 50 у.о. Крім того, «зірковість» харківських готелів не відповідає європейським аналогам.

Крім того, варто враховувати, що потреба в розміщенні туристів у номерах економ-класу різко зросте у зв'язку із проведенням в Україні Чемпіонату Європи по футболу в 2012 році.


І.2.5. Кадрове забезпечення туристичної індустрії м. Харкова

Слід зазначити, що в туристичній індустрії міста відчувається гострий дефіцит висококваліфікованих кадрів, особливо:

- маркетологів, менеджерів за спеціальностями «Організація обслуговування в готелях, громадському харчуванні, у музейній діяльності, що охоплюють персонал трьох- і п'ятизіркових готелів зі знанням іноземної мови» та інших;

- професійних кадрів для категорійних готелів (покоївки, офіціанти, бармени та інші);

- кваліфікованих гідів та екскурсоводів (особливо - зі знанням мов).

Відсутність професійної підготовки в переважної більшості підприємців і керівників підприємств туристичної індустрії, у сукупності з дефіцитом кваліфікованих кадрів, є однією з головних причин низької ефективності роботи та зниження конкурентноздатності підприємств галузі.

Для кадрового забезпечення туристичної індустрії м. Харкова необхідно створити нормативно-правову базу та фінансові умови для розширення підготовки у ВНЗах м. Харкова фахівців у сфері туристичної діяльності.

Підготовкою кадрів туристичної галузі в Харкові на даний момент займаються (основні):

- Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу (кафедра туристичного бізнесу) Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна;

- Кафедра туризму Харківського національного економічного університету;

- Кафедра менеджменту Харківського державного університету харчування і торгівлі;

- Кафедра туризму факультету менеджменту Харківської національної академії міського господарства;

- Кафедра менеджменту Міжнародного слов'янського університету.

Необхідно відзначити малу кількість спеціальних стажувань і програм підготовки (перепідготовки), зокрема - гідів та екскурсоводів (наприклад, із числа непрацюючих педагогів).

В місті Харкові процес відтворення кадрового потенціалу вимагає заходів зі стимулювання підготовки кадрів, орієнтації на сучасні технологічні вимоги та вимоги ринку.

Необхідною умовою координації дій із суб'єктами туристичного бізнесу та організаціями культури є формування основних вимог до проекту розміщення міського замовлення на підготовку кадрів в області туризму.


ІІ. ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В М. ХАРКОВІ

ІІ.1. Аналіз сильних і слабких сторін туристичної галузі (SWOT-аналіз)

На основі проведеної оцінки стану туристичної галузі були визначені можливості та обмеження, переваги і недоліки при формуванні концепції розвитку туризму в м. Харкові.


Табл. 1. - SWOT-аналіз розвитку туризму в м. Харкові


Переваги (сильні сторони)

Недоліки (слабкі сторони)

- Величезна історична і культурна спадщина міста, нерозривно пов'язана з історією і культурою усієї Східної Європи;

- Транспортна забезпеченість визначає Харків як відправну точку туристських маршрутів по історичних і культурних об'єктах східної України;

- Можливість проведення міжнародних конгресів, симпозіумів, семінарів, виставок, ярмарків, фестивалів - база розвитку в місті ділового і конгресного туризму;

- Наявність суспільних і комерційних організацій, які можуть сприяти розвитку туризму;

- Проведення масових заходів ділового та розважального плану, тобто організації подієвого туризму;

- Широкий спектр допоміжних послуг (закладів харчування, розважальних закладів тощо);

- Можливість проведення міжнародних змагань з різних видів спорту.

- Недостатня розвиненість інфраструктуру готельно-туристичного комплексу міста, стан її ще не відповідає світовим стандартам в туризмі;

- Низька конкурентоспроможність старого фонду розміщення;

- Стан міської інфраструктури (що не сприяє розвитку туризму) і, в першу чергу, її транспортна складова. Це і брак сучасних автобусів різної місткості для туристів, і відсутність автомобільних стоянок, і низький рівень сервісу в міському транспорті;

- Відсутність комплексного погляду на характер і специфіку Харкова як туристського місця;

- Слабка система просування турпродуктів Харкова на внутрішньому та міжнародному ринках;

- Недосконалість форм галузевої статистики, що забезпечувала б достатню інформаційну та управлінську підтримку розвитку туризму;

- Нестача професійно підготовлених кадрів в індустрії туризму;

- Відсутність програми підтримки турфірм, що займаються в'їзним туризмом;

- Відсутність великих туроператорів по внутрішньому туризмі, що мають власну туристичну інфраструктуру, власний інвестиційний потенціал;

- Відсутність вибудуваної системи безпеки та супроводу туристів на території міста.

Можливості

Загрози

- Вигідне географічне положення, що дозволяє залучати туристів;

- Можливість росту ринку турпослуг, при ефективному використанні наявних турресурсів та інфраструктури;

- Залучення іноземних і українських інвесторів для фінансування розвитку туристичної інфраструктури;

- Стійке сприйняття образу Харкова як міста, привабливого для внутрішнього туризму групами споживачів;

- Зростаючий інтерес громадян до історико-культурної спадщини.

- Зростаюча конкуренція серед туристичних регіонів України;

- Зниження платоспроможного попиту населення внаслідок скорочення прибутковості основних галузей економіки;

- Ризик зниження туристичного потоку при погіршенні криміногенної обстановки в місцях дислокації туристичних об'єктів;

- Посилення виїзного туризму в сусідні регіони та за кордон у зв'язку з низьким рівнем надаваних послуг;

- Відсутність бюджетних можливостей, що дозволяють здійснювати цільову фінансову підтримку туристичної галузі.


Представляючи важливий центр ділового, фінансового, політичного, наукового, духовного і культурного життя України, Харків має унікальні можливості розвивати найбільш перспективні види туризму у всіх наявних формах. Існуючі можливості по розвитку різних видів туризму дозволяють істотно урізноманітнити пропозицію і підвищують конкурентоспроможність міського туристського продукту. Спектр туристської пропозиції достатньо широкий і може базуватися, перш за все, на фрагментах історико-архітектурного середовища міста, що збереглися, пам'ятниках архітектури, інженерного мистецтва, історії, археології і культури.


ІІ.1.1. Орієнтири концептуального розвитку туризму в м. Харкові

Проаналізувавши сильні сторони та можливості для туризму в місті Харкові, а також вивчивши матеріали аналізу тенденцій розвитку основних видів туризму в Україні, можна виділити основні види туристичних послуг, які можуть стати напрямками росту туріндустрії в Харкові.

До таких видів у першу чергу належить діловий туризм. Розвитку ділового туризму може сприяти відкриття нових виставкових площ, будівництво сучасних і комфортабельних готельних комплексів (2*, 3*, 4*), поліпшення якості доріг, транспортних засобів, зв'язку та інфраструктури.

Наявність значного історико-культурного потенціалу в сполученні зі зростаючим інтересом до історії та культурної спадщини дозволяють розвивати історико-культурний туризм. Утримання в належному стані історико-культурних об'єктів, залучення приватного капіталу для створення відповідної інфраструктури, проведення фестивалів, ярмарок, фольклорних заходів дозволять підвищити привабливість історико-культурного туризму.

Менший потенціал росту має подієвий туризм. Хоча цей вид туризму є масовим, він, в основному, носить неорганізований характер та меншою мірою має потребу в сервісі та інфраструктурі високої якості (готелі, кафе і ресторани, засоби зв'язку та транспортні послуги).


ІІ.1.2. Орієнтири внутрішніх перетворень туризму м. Харкова

Порівнюючи слабкі сторони туристичної галузі та можливості, що є на ринку туристичних послуг в м. Харкові, можна зробити висновки:

Існуюча система управління, законодавча база, кадровий, інвестиційний потенціал та інфраструктура туристичної галузі не дозволяють повною мірою реалізувати можливості Харкова, тому важко розраховувати на активний розвиток туризму.

Тому для реалізації наявних можливостей в м. Харкові органам місцевого самоврядування потрібно створити необхідні умови для розвитку туризму, а саме:

- основу для ефективних комунікацій господарюючих суб'єктів, суспільства та органів влади у сфері туризму;

- формування образу Харкова як міста, привабливого для внутрішньо українського та в'їзного туризму;

- умови для взаємин з іншими регіонами країни і світу в туристичній сфері;

- забезпечення цільового фінансування та підтримки органами місцевого самоврядування найбільш пріоритетних напрямків розвитку внутрішньо українського та в'їзного туризму.

Зокрема, в області розвитку туристичних об'єктів:

- охорона пам'ятників природи, культури та історії в рамках міських програм;

- прийняття технологічних стандартів обслуговування туристів для ключових туристичних об'єктів у місті;

- розширення спектру пропозиції на ринку послуг розміщення (зокрема готелів 2* і т.д.);

- створення асоціації готелів міста, орієнтованої на рішення загальних проблем інфраструктури розміщення.

В області розвитку інфраструктури:

- розвиток інфраструктурних схем (транспорту, зв'язку, комунікацій і т.д.).

В області ринку та конкуренції:

- стимулювання туристичних організацій, що нарощують обсяг в'їзного туризму;

- стимулювання розвитку малого бізнесу для надання супутньому туризму сервісних послуг;

- підтримка створення та діяльності асоціацій туристичних господарюючих суб'єктів;

- стимулювання розвитку конкурентноздатних місцевих виробників і постачальників послуг у супутньому туризму галузях;

- стимулювання розвитку ефективного конкурентного середовища в туристичній галузі.

В області підготовки кадрів для туризму:

- розробка програмного навчання та підготовка кадрів для туризму та супутніх галузей.

В області формування та просування нових турпродуктів:

- створення нових туристичних продуктів відповідно до попиту широких споживчих груп;

- стимулювання формування образу Харкова як міста, привабливого для внутрішнього та міжнародного туризму;

- просування міських туристичних продуктів у масштабі області, країни та за кордоном;

- проведення диференційованої політики на внутрішньому туристичному ринку відносно соціальних груп.

В області вдосконалювання системи управління:

- установлення загальних умов діяльності для туристичних організацій, що обслуговують населення на внутрішньому ринку, через сертифікацію основних параметрів діяльності;

- стимулювання інвестицій у розвиток місцевого туризму.


ІІ.1.3. Потенційні переваги туристичної галузі в м. Харкові

Порівнюючи сильні сторони та загрози, можна оцінити потенціал переваг туристичної галузі Харкова та здатність протистояти зовнішнім загрозам. Незважаючи на загострення конкуренції (за інфраструктурою, пропонованим турпродуктом та т.і.) з боку інших туристичних регіонів України, посилення виїзного туризму за кордон у зв'язку з низьким рівнем надаваних послуг і високих цін на них, значний історико-культурний потенціал, інтерес до проведення виставок, семінарів і тематичних конференцій дозволяє туристичному комплексу Харкова розвивати ряд напрямків туристичної галузі (діловий, історико-культурний тощо).

Однак із розвитком туристичних компаній, інфраструктури туристичного бізнесу суміжних регіонів, Харків перебуватиме в конкурентних відносинах з регіонами України.

Для посилення конкурентноздатності Харкова необхідно реально оцінити потенційний ринок турпослуг міста, розробити та почати реалізовувати програму активного просування міського турпродукту, провести цільову перепідготовку персоналу, відробити принципи та механізми підтримки органами місцевого самоврядування та підвищення інвестиційної привабливості туристичної галузі Харкова.


ІІ.1.4. Істотні обмеження розвитку туризму в м. Харкові

Порівняння слабких сторін і загроз визначають обмеження розвитку туризму в Харкові, які виражаються в недостатній ефективності координації спільних зусиль існуючого турбізнесу та влади. Також у туристичній галузі Харкова існують проблеми, які можна згрупувати за трьома блоками.

1-й блок проблем, пов'язаних з туристичною інфраструктурою:

- Недостатньо розвинена туристична інфраструктура (включаючи місця розміщення, дороги, транспорт, громадське харчування, торговельне обслуговування туристів та ін.).

- Непідготовленість населення міста до роботи з туристами.

- Невідповідність ціни і якості послуг.

- Відсутність великих туроператорів із внутрішнього туризму, що мають власну туристичну інфраструктуру та інвестиційний потенціал.

2-й блок проблем, пов'язаних з розробкою та просуванням на ринок конкурентноздатних туристичних продуктів:

- Слабка система просування турпродуктів Харкова на внутрішньому та міжнародному ринках.

- Недостатність зон відпочинку, відсутність нових туристичних об'єктів;

3-й блок проблем інформаційно-організаційного забезпечення розвитку індустрії туризму:

- Недосконалість галузевої статистики, що забезпечує інформаційну та управлінську підтримку розвитку туризму.

- Нестача професійно підготовлених кадрів в індустрії туризму.

- Необхідність більш широкої системи зустрічей та обговорень (у даний момент такі зустрічі проводяться Департаментом міжнародного співробітництва Харківської міської ради), що дозволяють детально обговорювати актуальність розвитку туризму в місті.

- Відсутність вибудуваної системи безпеки та супроводи туристів на території міста та області.

Аналіз існуючих проблем і загроз привів до висновку, що використання поточних резервів розвитку туризму в місті та ринкових можливостей, виявлених за результатами проведеного аналізу, незважаючи на безумовний позитивний ефект, не зможе докорінно змінити ситуацію. Необхідна комплексна програма поетапного рішення проблем у туристичній індустрії для активного розвитку туризму в м. Харкові.


ІІ.2. Сценарії розвитку туризму м. Харкова та вибір концептуального рішення, що рекомендується

Можливі два основних сценарії розвитку індустрії туризму:

1) інерційний (пасивний, непроектний, що характеризується відсутністю істотних змін), для якого характерне збереження сформованої структури, темпів росту та мінімальний рівень підтримки органами місцевого самоврядування;

2) інноваційний (активний), що допускає участь органів місцевого самоврядування та опирається на значне використання потенційних ресурсів. У даному сценарії досягаються істотні зміни, які приведуть до помітного росту кінцевих результатів.

Інерційний сценарій розвитку неприйнятний, тому що він не забезпечує досягнення поставленої мети та призведе до різкого відставання індустрії туризму Харкова від середньоукраїнських темпів.

Максимальний (найбільш оптимістичний) варіант інноваційного сценарію припускає повне використання потенціалу, оптимізацію структури і системи управління індустрії туризму, розвитку інфраструктури і т.д. При цьому сценарій розвитку може бути максимальним. Це надасть можливість подвоїти турпотік, доходи та зайнятість за 5-6 років.

Можливий і мінімальний варіант інноваційного сценарію розвитку, коли дії мають бути зорієнтовані на темпи розвитку туристичного сектора не нижче середньоукраїнських, тобто 8 - 11%.

На жаль, оптимістичний інноваційний сценарій не можна достатньо реалізувати через ризики, пов'язані з наявною непідготовленістю кадрів, низьким управлінням, низкою інвестиційною привабливістю туріндустрії міста. Але, з іншого боку, неприйнятна і відмова від можливості лідерства. Треба ставити за мету позицію лідера туріндустрії.

Виходячи з аналізу, оптимальним представляється сценарій, у якому можуть бути використані сильні сторони обох варіантів. Як оптимальний варіант пропонується двоетапний змішаний сценарій.

На першому етапі варто реалізувати мінімальний варіант інноваційного сценарію з темпом розвитку не нижче середньоукраїнського (9 %).

У 2008-2009 роках варто реалізувати першочергові заходи з підвищення ефективності використання існуючих туристичних ресурсів та інфраструктури (освоєння досвіду лідерів України, закордонного досвіду і т.д.); створити ефективну систему управління, здійснити професійні маркетингові дослідження, розробити та почати реалізовувати програму активного просування міського турпродукту; підготовити персонал, відпрацювати принципи і механізми підтримки органами місцевого самоврядування та підвищення інвестиційної привабливості, створити систему моніторингу, управлінського обліку та статистики і т.п., почати реалізовувати прийняті інвестиційні проекти.

Наприкінці 2008 року варто відкоригувати сценарій розвитку туристичної індустрії, щоб на другому етапі підвищити темпи росту й більш повно використати потенційні можливості розвитку туризму.


ІІІ. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В М. ХАРКОВІ

ІІІ.1. Мета і критерії розвитку туризму в м. Харкові

З урахуванням існуючого потенціалу та виявлених проблем, формулюється мета розвитку туріндустрії Харкова на 2008-2010 роки:

- розвиток конкурентноздатної туристичної індустрії Харкова, що забезпечує в 2008-2010 рр. (відносно 2007р.) поліпшення соціально-економічних результатів міста (податкових надходжень до бюджету, росту рівня життя населення за рахунок росту зайнятості та середньої зарплати в туріндустрії; росту якості життя за рахунок підвищення культурного рівня та патріотичного виховання населення міста, збереження для майбутніх поколінь історико-культурної спадщини та екології);

- ефективне використання наявного природного, виробничого та інфраструктурного потенціалу.

Мета політики органів місцевого самоврядування в області туризму - це створення на території міста умов для вигідного (для обох сторін) функціонування суб'єктів туристичної діяльності, використання потенційних можливостей міста, як одного з найкрупніших українських центрів зосередження адміністративного, економічного, ділового, наукового, гуманітарного потенціалу країни, для розвитку ділового туризму, який в усьому світі визнано одним з найдинамічніших, перспективних і прибуткових видів туризму.


ІІІ.2. Основні завдання та пріоритетні проекти в області туризму

ІІІ.2.1. Основні завдання та пріоритетні проекти

Досягнення мети, сформульованої в п. ІІІ.1 забезпечується вирішенням трьох завдань (підцілей), що випливають зі SWOT-аналізу п. ІІ.1.


Табл. 2. - Основні завдання та пріоритетні проекти


Завдання

Характеристика

Заходи

Основні результати

Завдання 1. Розвиток туристичної інфраструктури (включаючи розміщення, конференц-зали, виставочні центри, дороги, транспорт, громадське харчування, торговельне обслуговування туристів та ін.) і розвиток об'єктів туристичного інтересу.

Дане завдання пов'язане, в основному, з реалізацією інвестиційних проектів з реконструкції існуючих і будівництвом нових об'єктів інфраструктури туризму, реконструкції та реставрації пам'ятників і т.п. На перспективу 8-12 років рішення цього завдання дасть стратегічно важливі результати. Доцільним є залучення великих міжнародних компаній, що володіють мережами готелів.

- підтримка реконструкції (у тому числі часткової) і будівництва готелів з метою збільшення частки номерів економ- і бізнес-класу;

- підтримка прискореного будівництва виставочних площ;

- обов'язкове передбачення у проектах будівництва готелів наявності конференц-залів місткістю до 1000 осіб;

- придбання спеціалізованих автомобільних засобів;

- стимулювання розвитку малого бізнесу для надання супутньому туризму сервісних послуг;

- проведення зонування, підготовка об'єктів нерухомості до залучення в ринковий оборот.

- усунення наявних диспропорцій у сфері розміщення (наприклад, усунення дефіциту номерів економ- і бізнес-класу, дефіциту мотелів, сімейних готелів і т.д.);

- розвиток інфраструктури та туроб'єктів відповідно до перспективних вимог клієнтів та, у першу чергу, комплексним забезпеченням пріоритетних турпродуктів (маршрутів).

Завдання 2. Розробка та просування на ринок конкурентноздатних туристичних продуктів (включаючи конкретні маршрути).

Група проектів, що реалізують завдання 2 (маркетингові дослідження, створення мережі збуту), характеризуються середніми строками (півроку - рік).

- аналіз результатів маркетингових досліджень і виділення затребуваних і вигідних для Харкова пріоритетних тур продуктів;

- комплексне пророблення основних маршрутів і цільова реалізація в рамках міського замовлення (тури, транспорт і дороги, об'єкти туристичного інтересу):

- Містом Харковом:

- Оглядова екскурсія по Харкову;

- Харків літературний;

- Харків театральний;

- Храми Харкова;

- Видатні художники Харкова інші

- Пріоритетні турпродукти (наприклад, для ділового туризму, дитячого туризму ін.);

- створення мережі збуту: представництв і турагентів в інших регіонах України та країнах - потенційних клієнтах (наприклад, у містах-побратимах). - розробка переліку основних туристичних подій (свят) та шляхів підтримки їх проведення владою міста.

- комерційні обґрунтування затребуваних і вигідних пріоритетних турпродуктів м. Харкова;

- пакет розроблених затребуваних турпродуктів, запропонованих на ринок;

- програма їхнього просування на вітчизняний і світовий ринок;

- вимоги до розвитку об'єктів туристичного інтересу (турресурсів) і виділення пріоритетних проектів їхнього розвитку;

- механізми безперервної адаптації турпродуктів, пріоритетних об'єктів і програми просування до змін вимог ринку;

- пропозиції з програми подієвих заходів у рамках концепції.

Завдання 3. Інформаційно-організаційне забезпечення розвитку індустрії туризму (включаючи першочергові швидкореалізуючі заходи та кадрове забезпечення).

Вирішення (реалізація головних організаційних змін) завдання 1 є логічно необхідною умовою успішного та ефективного вирішення завдань 2 і 3.

- проведення досліджень попиту та переваг основних споживачів туристичних послуг, включаючи іноземні, і інформування виробників цих послуг у м. Харкові;

- створення та розвиток ефективної системи управління розвитком туризму в місті між органами місцевого самоврядування та підприємствами туристичної сфери всіх форм власності, включаючи моніторинг і статистичне спостереження за міжнародними стандартами, просуванням турпродуктів і забезпечення безпеки туристів у м. Харкові;

- вивчення та освоєння позитивного досвіду провідних у сфері туризму регіонів України (у першу чергу Києва та Львова), міст-партнерів (Познань (Польща), Варна (Болгарія), Брно (Чеська Республіка), Даугавпілс (Латвія) тощо, інших закордонних країн;

- освоєння, стимулювання та розвиток у м. Харкові ділового туризму, що дає на світовому ринку туризму основний прибуток;

- створення висококонкурентної місцевої корпорації (кластера) між органами місцевого самоврядування та підприємствами туристичної сфери всіх форм власності, що поєднує виробників затребуваного і якісного комплексу послуг (турагенти, розміщення, транспорт, харчування, екскурсії, шопінг і т.д.);

- цільова перепідготовка, включаючи стажування:

а) викладачів;

б) команд підприємств туристичної індустрії;

в) співробітників всіх організацій - учасників процесу управління реалізацією концепції;

- розширення підготовки кваліфікованих фахівців, включаючи закордонні стажування;

- прийняття міської Програми розвитку туризму до 2012р., затвердження форм та обсягу підтримки органами місцевого самоврядування та інших нормативно-правових документів, що підвищують зацікавленість підприємців та інвесторів у розвитку туризму в м. Харкові.

- реалізація організаційних заходів, що забезпечують підвищення ефективності використання наявних об'єктів туристичних ресурсів;

- підвищення кваліфікації персоналу та створення команд, здатних реалізувати інноваційні проекти;

- створення ефективної розподіленої за учасниками системи управління розвитком індустрії туризму між органами місцевого самоврядування та підприємствами туристичної сфери всіх форм власності;

- інформаційне забезпечення основних учасників (клієнтів, туроператорів, органів управління).

- збір первинної інформації з управлінського обліку та статистики.



ІІІ.2.2. Можливі напрямки розвитку м. Харкова як туристичного міста

Як пріоритет можна прийняти спеціалізацію Харкова на діловому туризмі різних типів, що не має орієнтації на певний сектор як цільовий ринок.

Додатковими ринками, у більшій мірі орієнтованими на внутрішньоукраїнський попит та супутню пропозицію, є:

- Культурний туризм.

- Соціальний туризм, пов'язаний з молодіжною політикою, а також з політикою підтримки розвитку відпочинку інших соціальних груп (пенсіонери, інваліди та ін.);

Серед ключових заходів з розвитку туризму в м. Харкові варто передбачити:

- Створення сприятливих умов для розвитку існуючих і приходу українських і закордонних мережних лідерів туристичного сектора. Стимулювання розвитку конкуренції в секторі;

- Налагодження системи інформування цільових груп споживачів про туристичні можливості Харкова;

- Налагодження системи управління привабливістю Харкова;

- Введення сучасних технологій покупки турпродукту (пряме бронювання, онлайн-бронювання і т.д.);

- Просування концепції «дружелюбні та комфортні міста» та її технологічне забезпечення;

- Забезпечення безпеки перебування в м. Харкові та супровід індивідуальних туристів;

- Формування привабливості для туристів міського середовища;

- Розвиток ділового туризму;

- Розвиток культурного туризму;

- Налагодження системи управління подієвістю, у т.ч. у сфері культури та спорту;

- Розвиток індустрії дозвілля, шопінгу та розваг в Харкові, зокрема необхідно включити комплекс заходів:

1. Будівництво торговельних і розважальних центрів. Концептуальне оформлення даних центрів, включення в структуру даних центрів дитячих розважальних комплексів і ресторанних двориків.

2. Розвиток центрів дозвілля сімейного формату, а також спеціалізованих центрів дитячого відпочинку, зокрема, дитячого тематичного парку.

3. Розвиток культурної (музейної, концертної, фестивальної, подієвої) складової в рамках відпочинку і дозвілля в міському середовищі м. Харкова.

В якості пріоритетного цільового ринку Харкова необхідно розглядати діловий туризм і пов'язану з ним групу технологій MіCE-індустрії.

Відповідно до цільового ринку необхідно перетворити Харків на центр ринкової інфраструктури та ділових послуг: конгресних, торгово-посередницьких і розподільних, кредитно-фінансових і страхових, консультаційних і маркетингових; регіональний і національний центр освіти і науки, науково-технічних розробок та інноваційної діяльності (розробка та впровадження нових технологій і матеріалів) тощо.

Тому ядром ділового туризму в Харкові в стратегічній перспективі є турпослуги, орієнтовані на попит з боку управлінської та інноваційної ланки зазначених економічних напрямків.

Таким чином, як пріоритет можна прийняти спеціалізацію Харкова на діловому туризмі певних типів, в орієнтації на зазначені сектори (базові для економіки міста) як цільовий ринок.

У цьому зв'язку основними факторами розвитку є:

- наявність достатнього числа готелів, що відповідають міжнародним стандартам якості та задовольняють платіжних спроможностей потенційних туристів;

- наявність інфраструктури для проведення виставок, ділових зустрічей та конференцій.


Табл. 3. - Можливі заходи з розвитку туризму в м. Харкові


Мета

Існуюче положення

Пріоритетні заходи

Транспортна інфраструктура

Якісна транспортна інфраструктура прибуття туристів в Харків (аеропорт, вокзали, автотраси).

Розвинена служба таксі. Відсутні засоби інформування (покажчики, карти, схеми) туристів, що прибувають.

Удосконалювання транспорту на ділянці: аеропорт, вокзали - центр міста. Наявність у роботі транспорту спеціальної орієнтації на туриста.

Легкий і дешевий доступ до об'єктів, що цікавлять, визначним пам'яткам та іншим важливим місцям, виставковим площам тощо.

Погана транспортна доступність центру. Нестача паркувальних місць.

Розробка схеми руху туристичного транспорту в рамках генерального плану міста.

Інфраструктура розміщення

Зниження дефіциту готельних місць під час масових заходів.

Широкий набір варіантів розміщення різного класу для задоволення реальних або очікуваних потреб відвідувачів (з погляду цінової категорії, розміру, зручностей, доступу до визначних пам'яток і т.д.).

Декілька категорійних готелів сегмента 4*. Перевага готелів сегмента 3*. Сегмент 2* практично не представлений.

Нестача бізнес-центрів та виставкових залів.

Цільове залучення девелоперів під проекти 2* і міжнародних операторів готелів.

Підвищення якості послуг у діючих готелях шляхом введення міських стандартів.

Інфраструктура харчування

Розвиненість громадського харчування.

 

Ринок має гарні темпи розвитку.

Нестача кав'ярень, чайних, ресторанів місцевої кухні.

Залучення українських і закордонних мереж.

Підтримка розвитку місцевих мереж громадського харчування.

Розвиток концептуальних ресторанів і ресторанів з унікальним меню для гостей міста.

Інфраструктура дозвілля та розваг

Наявність розважальних центрів і клубів, здатних бути місцем, що приваблює туристів.

Майже відсутні торгові центри з розважальною складовою, унікальна пропозиція для туристів відсутня.

Проектування декількох концептуальних центрів розваг з орієнтуванням на турпотік.

Залучення міжнародних інвесторів.

Туристичні зони та маршрути в міському середовищі

Наявність виділених та обладнаних туристичних зон.

Наявність обладнаних туристичних маршрутів (коридорів) у місті.

Є в наявності екскурсійні маршрути. Туристи орієнтуються на довідники, (відчувається їх нестача) та доступну їм інформацію (Інтернет).

Розробка містобудівної схеми центральної туристичної зони.

Проекти перебудови міського середовища повинні плануватися з урахуванням потреб туристів.

Розробка міських маршрутів самостійного огляду.

Зонування центру  (наприклад, Туристично-інформаційного центру) з метою функціонального управління потоками туристів.

Архітектурне обличчя міста.

Райони старої забудови (що є в незадовільному стані) псують візуальне враження від міста.

Зміна вимог до архітектури (особливо тверде регулювання забудови в центральній частині міста та реконструкція прилягаючих до центра районів старої малоповерхової забудови з обліком історичного архітектурного ансамблю міста).

Управління туристичними потоками

Наявність Туристично- інформаційного центру як інструменту управління турпотоками.

Розгляд міською радою питання про організацію Туристично- інформаційного центру в м. Харкові.

Організація єдиної (координаційної) служби, відповідальної за все, що пов'язане з туристичною галуззю.

Виділення на її роботу бюджетних коштів.

Проведення маркетингових досліджень та створення портрету приїжджаючих відвідувачів, використання цього портрета в проектах підвищення привабливості міста.

Недостатньо якісно ведеться галузева держстатистика.

Проведення соціологічних і маркетингових досліджень потоків туристів.

Інфраструктура інформації та зв'язку

Наявність служб інформування туристів з будь-яких питань.

Існує офіційний сайт міста з туристичною інформацією.

У місті є в наявності інтернет-кафе. Існує дефіцит довідкової інформації, путівників, карт і книг.

Створення цілодобової інформаційної служби (різними мовами) з питань туризму для різних груп туристів (спеціалізована інформація для людей похилого віку, іноземців і подорожуючою всією родиною).

Устаткування готелів внутрішніми телевізійними каналами, що інформують про події, пам'ятки, ресторани та варіанти проводження часу в Харкові. Підтримка розвитку технологій бронювання через Інтернет.

Соціальні фактори

Забезпечення підготовленості працівників сервісних служб до роботи з туристами.

Спеціальні інструкції відсутні.

Організація короткострокових курсів для людей, що мають відношення до обслуговування відвідувачів: таксисти, водії автобусів і т.д.

Введення системи контролю якості їхньої роботи з відвідувачами.

Створенню в м. Харкові навчальних курсів з туризму, з наданням проф. спеціалізації у сфері туристичної діяльності  на базі середньої освіти

Мовна дружелюбність.

 

Низький рівень підготовки співробітників готелів (частіше нижче 4*) і турфірм.

Переклад ключових інструментів управління турпотоком (інформації, покажчиків, вивісок) на іноземні мови (зокрема англійську).

Підстроювання режиму роботи та цільової орієнтації ряду сервісів під вимоги туристів.

Години роботи (режим міста) не адаптовані для закордонних гостей.

Введення технологічних вимог гостинності різного роду об'єктів інфраструктури стосовно   відвідувачів по ряду параметрів (години роботи, прийом кредитних карт, мова, вивіски, дорожній рух, паркування, суспільні служби і т.д.).

Інфраструктура безпеки та супроводу

Безпека присутності туристів на території.

Спеціальних засобів забезпечення безпеки немає.

Іноземні туристи не мають можливості одержати оперативну допомогу з боку правоохоронних органів у зв'язку з язиковим бар'єром.

Забезпечення безпеки пересування туристів.

Розробка спеціальних інструкцій і засобів безпеки туристів.

Розвиток служб супроводу. Доступність звернення до правоохоронних органів.

Підготовка та перепідготовка у вищих навчальних закладах працівників правоохоронних органів, зокрема вивчення ними 1-2 іноземних мов.

 

ІІІ.3. Основні етапи та загальна характеристика

програми реалізації концепції


ІІІ.3.1. Основні етапи реалізації концепції


Табл. 4 - Основні етапи реалізації концепції

 Етапи

Зміст робіт

Строки

Етап 1

Створення міської цільової програми «Розвитку туризму в м. Харкові до 2012р.».

Врахування в Генеральному плані міста необхідності майданчиків згідно з програмами, зокрема під готелі та виставкові площі.

січень 2008р. - червень

2008р.

Етап 2

Маркетингові дослідження ринку для просування турпродукту Харкова. Створення ефективної системи управління та нових механізмів взаємодії всіх учасників туристичного бізнесу, включаючи моніторинг і нову статистику. Освоєння позитивного досвіду, перепідготовка кадрів і реалізація інших першочергових пріоритетних організаційних змін (Завдання 3). Одержання перших результатів.

Розробка (Завдання 2) затребуваних турпродуктів і відпрацьовування систем їхнього просування. Коригування (при необхідності) концепції розвитку туризму в місті Харкові.

Виконання (Завдання 1) планів робіт з інвестиційних проектів в інфраструктурі.

2009р.

Етап 3

Одержання основних результатів. Корегування концепції.

2010р.


ІІІ.3.2. Загальна характеристика ключових елементів

реалізації концепції

Розвиток туристичної галузі повинен бути прийнятий як один з пріоритетних напрямків у рамках соціально-економічної політики влади м. Харкова.

Концепція з розвитку туризму, яка рекомендується, включає ряд взаємозалежних політик, структурних (галузевих) і кластерних заходів, а також програмних завдань і заходів.


ІІІ.3.2.1. Ключові напрямки політики органів місцевого самоврядування

- Маркетингова політика реалізується у форматі присутності на міжнародних і міжрегіональних виставках і застосуванні інструментів просування (наприклад, випуск путівника «Харків туристичний» тощо). У цьому плані перспективно використати маркетингові опитування серед різних споживчих груп.

- Політика управління туристичними ресурсами. Принципово важливе складання реєстру туристичних ресурсів, бо це дозволяє впорядкувати відносини з власності з усіма учасниками діяльності. Безумовно, що в майбутньому має бути встановлений порядок використання туристичних ресурсів. Зокрема, передбачити плату за користування туристичними ресурсами, включаючи витрати за компенсацію збитку ресурсам - біологічним, ландшафтним, культурним та ін., а також пільги для соціальних груп туристів (школярів, студентів, пенсіонерів та ін.).

- Соціальна політика може реалізовуватися через механізм міського замовлення.

- Інвестиційна політика. Одна із пріоритетних форм - використання партнерства між органами місцевого самоврядування та підприємствами туристичної сфери всіх форм власності. Це відкриває можливість направляти під пріоритетні цілі не тільки бюджетні кошти, але й залучати приватні інвестиції. З огляду на те, що приватний капітал більш чутливий до змін попиту на туристичному ринку, присутність приватних інвесторів у реалізації проекту формування туристичного комплексу в Харкові є перспективним. Правова база для цього створена. Закон України «Про концесії» закріпив основи партнерства бізнесу та місцевого самоврядування. Також пріоритетом є формування інвестмайданчиків, надання підтримки органами місцевого самоврядування і сприяння інвесторам через інструментарій, що існує в Законі України «Про інвестиційну діяльність». Дана діяльність також включає інформаційну роботу, постійні презентації, PR і медіа-акції для залучення інвесторів.

- Кластерна політика - тобто політика міжгалузевого регулювання в складі:

1. Прийняття нормативних актів, що стимулюють розвиток туристичного кластера в Харкові.

2. Вживання необхідних заходів у галузі освіти - формування міського замовлення на навчання, підготовку кадрів для роботи в туристичній індустрії територіального кластера (на конкурсній основі).

3. Узагальнення специфічної для даного кластера інформації.

4. Вивчення та стимулювання попиту на послуги, які буде поставляти туристичний кластер.


ІІІ.3.2.2. Ключові програмні завдання та заходи органів місцевого самоврядування

Дії, спрямовані на підготовку нових і конкурентноздатних туристичних продуктів в Харкові:

1. Основний напрямок: посилення конкурентноздатності харківського турпродукту за якістю та підтримка інноваційних і креативних нових продуктів.

2. Просування традиційних цінностей в інноваційних, нових формах подачі.

3. Пріоритетні продукти:

- комплексні (інтегруючі різні окремі турпродукти),

- кооперативні (що задіють учасників з інших сфер),

- міжрегіональні турпродукти, створення спільних турпродуктів із сусідніми регіонами,

- для індивідуальних подорожей.

4. Введення системи управління споживчими характеристиками турпродукту, у т.ч. системи тестування відносини до продукту за допомогою методу фокусів-груп, виділення базових властивостей конкурентноздатності, розробка заходів із посилення споживчих якостей турпродуктів Харкова.

5. Здійснення цілеспрямованої підтримки органами місцевого самоврядування суб'єктів туристичного ринку, що розвивають пріоритетні туристичні напрямки та продукти, соціальний і заохочувальний туризм. Створення щорічного конкурсу на приз міського голови на кращий турпродукт в різних номінаціях.

6. Прийняття пакета «зразкових» продуктів, які будуть візитною карткою міста на ринку України.

7. Розвиток туризму в сезони «весна та осінь» на основі постійно діючих свят, фестивалів.

8. Розробка нових туристичних маршрутів.

Дії, спрямовані на розвиток туристичних об'єктів Харкова:

1. Підтримка охорони та відновлення пам'ятників культури та історії у рамках міських програм.

2. Устаткування об'єктів показу відповідно до вимог туристичних технологій (санітарні та технологічні стоянки; оглядові площадки, покажчики і т.д.) без завдання збитків об'єктам показу.

3. Створення умов для розвитку та модернізації об'єктів за допомогою інвестицій, у тому числі позабюджетних.

4. Створення карти потенційних об'єктів, придатних для залучення в сферу туризму (карти та реєстру культурних і туристичних ресурсів міста).

5. Реконструкція та підтримка в належному вигляді історичного ареалу міста: освітлення вулиць і підсвічування пам'ятників архітектури тощо.

6. Забезпечення безкоштовного паркування та проведення екскурсій біля основних об'єктів туристичного відвідування.

7. Забезпечення утримання в належному стані системи вуличного освітлення і прибудинкових територій в історичному центрі міста.

Дії, спрямовані на розвиток туристичної інфраструктури Харкова:

1. Реалізація великих туристичних проектів за участю Харкова.

2. Пріоритетна увага розширенню пропозиції послуг готелів.

3. Створення умов для розвитку мереж торговельних і розважальних комплексів.

4. Розвиток спеціалізованого туристичного транспорту (екскурсійні автобуси тощо).

5. Створення та благоустрій під'їзних шляхів до значимих туристичних об'єктів.

6. Підвищення ефективності транспортно-логістичних схем, а також надання транзитних і трансферних послуг для туристів.

7. Введення регіональних стандартів на встановлення строку та проведення класифікації готелів міста за категоріями. Проведення навчального семінару з класифікації об'єктів розміщення.

8. Розвиток конкурентноздатних місцевих виробників і постачальників послуг у супутньому туризму галузях (транспорт, побутові, культурні, спортивні, інформаційні послуги і т.п.).

9. Підтримка розвитку внутрішніх інфраструктурних схем (транспорту, зв'язку, комунікацій і т.д.).

10. Встановлення інформаційних карт міста у місцях, найбільш відвідуваних туристами.

11. Встановлення багатомовних табличок - покажчиків вулиць з назвами українською, російською та англійською мовами в історичній частині міста.

12. Встановлення стендів туристичної інформації на залізничному вокзалі, автовокзалі, Міжнародному аеропорті Харкова.

Дії, спрямовані на вдосконалення підготовки кадрів для сфери туризму Харкова:

1. Створення ефективної системи підготовки та перепідготовки кадрів в рамках екскурсійної роботи.

2. Створення системи підготовки та перепідготовки фахівців з маркетингу, реклами та просуванню туризму Харкова на цільових ринках.

3. Підтримка розробки програмного навчання та підготовки кадрів для туризму та супутніх галузей.

4. Проведення періодичних досліджень та аналізу потреб міської туристичної індустрії у кваліфікованих кадрах і розміщення міського замовлення по пріоритетних напрямках розвитку туристичної індустрії міста Харкова. Проведення відкритого конкурсу на розміщення замовлення по підвищенню кваліфікації службовців органів місцевого самоврядування у сфері туризму.

5. Запровадження міського замовлення на підготовку фахівців у сфері туризму в навчальних закладах міста.

Дії, спрямовані на розвиток маркетингу та просування туризму Харкова:

1. Концепція «присутності в основних каталогах, журналах, довідниках». Особлива увага до сучасних методів (медіа-, інтерактив-, культурні та художні інновації) просування турпродукту міста.

2. Заходи з розробки структури просування міста на зовнішніх ринках:

1) просування серед елітгруп, 2) просування в державному секторі, 3) просування в корпоративному секторі, 4) просування серед подорожуючих транзитом.

Розробка структури туристичного образу та бренду міста, у тому числі із просуванням рис унікальності, ексклюзивності, безпеки, якості та ін. споживчих властивостей. Проведення семінару з розробки образу міста та турпродуктів Харкова.

3. Щорічне маркетингове дослідження ринків і визначення цільових груп споживачів туристичних послуг, виділення затребуваних ними турпродуктів.

4. Використання міжнародних зв'язків і дипломатичних каналів для забезпечення ефективного розвитку туристичної галузі (міста-побратими).

4.1. Позиціювання та просування Харкова в Україні, країнах СНД та у світовому співтоваристві як привабливого міста, у якому здійснюється формування територіального туристичного кластера.

5. Створення «Туристично-інформаційного центру» в центрі міста, метою діяльності якого має бути надання рекламної інформації про готелі, ресторани, туристичні агентства з прийому туристів і т.і., а також супутній продаж сувенірної продукції, і мережі центрів туристичної інформації в місцях концентрації потенційних споживачів туристичних послуг.

Дії, спрямовані на розвиток статистики в галузі туризму в місті Харкові:

1. Розробка цільових показників моніторингу розвитку туристичної індустрії Харкова з використанням Методики розрахунку обсягу туристичної діяльності, затвердженої наказом Державної туристичної адміністрації України, Державного комітету статистики України від 12.11.2003р. №142/394.

2. Використання сучасних технологій для процедур збору, обробки та аналізу статистичної інформації з туристичної індустрії Харкова.

3. Перехід на міжнародні стандарти, закордонні стажування фахівців.

4. В рамках розвитку партнерства між органами місцевого самоврядування та підприємствами туристичної сфери всіх форм власності провести опитування суб'єктів туристичного ринку з метою виявити їхню готовність до участі у формуванні ринку туристичних послуг в Харкові.

Дії, спрямовані на розвиток нормативної бази з туризму в Харкові, що включають:

1. Рішення Харківської міської ради «Про затвердження Концепції розвитку туризму в м. Харкові на 2008-2010 роки».

2. Затвердження міської цільової програми «Розвиток туризму в м. Харкові» та її бюджету.

3. Створення «кодексу», що забезпечує регулювання відповідальності туристичних організацій за якість туристичного продукту.

4. Формування переліку показників і розробка методики моніторингу розвитку туристичної індустрії Харкова.

Дії, спрямовані на формування інвестиційних і фінансових інструментів розвитку туризму в Харкові:

1. Стимулювання залучення українських та іноземних інвестицій до об'єктів туристичної інфраструктури.

2. Створення сприятливих умов для інвесторів туристичного сектора.

2.1. Передбачення в Генеральному плані земельних ділянок для будівництва готелів чи готельних комплексів.

3. Стимулювання розвитку суспільнозначимих туристичних проектів і заохочувального туризму.

4. Створення інвестиційних основ для розвитку бізнесу в туристичній індустрії.

Дії, спрямовані на підвищення ефективності роботи турбізнесу та розвиток конкуренції:

1. Стимулювання розвитку ефективного конкурентного середовища в туристичній галузі. Підтримка створення та діяльності асоціацій туристичних господарюючих суб'єктів та інституцій кластеру; залучення до міста великих туроператорів.

2. Проведення загальноміської науково-практичної конференції з розвитку загального ринку туризму в Харкові. Щорічно проводити конкурс із метою виявлення кращих організацій туристичної індустрії Харкова за різними номінаціями. Заснувати розпорядженням міського голови відповідну премію.

3. Проведення «круглого столу» на тему «Підсумки туристичного року в Харкова, проблеми розвитку та функціонування місцевого ринку туристичних послуг».

4. Установлення загальних умов діяльності для туристичних організацій, що обслуговують населення на внутрішньому ринку через сертифікацію основних параметрів діяльності.

5. Створення системи оперативного управлінського обліку діяльності міського сегмента туристичної галузі.

6. Створення системи добровільної сертифікації екскурсоводів у місті.

7. Підтримка в проведенні ярмарків, виставок і фестивалів, зокрема міжнародного рівня.

8. Підготовка та підвищення кваліфікації кадрового ресурсу для туристичної галузі.


ІІІ.4. Принципи та механізми управління реалізацією концепції

ІІІ.4.1. Методологічні принципи

Методологічною базою системи управління є програмно-цільовий підхід в умовах дії ринкових механізмів.

Основні принципи:

- основою є розвиток ринку туристичних послуг і підвищення конкурентноздатності туристичної індустрії в місті Харкові;

- узгодження інтересів всіх учасників і добровільність їхньої участі в реалізації концепції;

- використання механізмів управління, орієнтованих на кінцевий результат, зокрема, бюджетності та звітності;

- підтримка тільки пріоритетних, з погляду корисності для міста, проектів без адміністративного нав'язування суб'єктам ринку рішень (складу турпродуктів і т.д.).

Державна влада. Розвиток державної інфраструктури (залізничний транспорт тощо), підтримка туроб'єктів (пам'ятників загальноукраїнського значення), нормативно-правове забезпечення, особливо у сфері спрощення процедури перетинання державного кордону, оформлення віз.

Місцеве самоврядування. Підтримка розвитку місцевої інфраструктури, забезпечення безпеки туристів, підтримка туроб'єктів, міських мереж. Підтримка пріоритетних проектів, організація місцевих інформаційних центрів, допомога в скороченні частки збиткових підприємств, організація міського замовлення, організація забезпечення медичним страхуванням закордонних туристів.

Підприємці, власники та топ-менеджмент підприємств туркомплексу. Створення нових затребуваних і рентабельних турпродуктів, каналів збуту, підвищення ефективності діяльності та конкурентноздатності підприємств.

Громадські організації (ради, асоціації): відстеження інтересів населення, підприємств туркомплексу та інших місцевих співтовариств, активна участь у створенні ефективних механізмів співробітництва між органами місцевого самоврядування та підприємствами туристичної сфери всіх форм власності.

На місцевому рівні повинні бути реалізовані основні принципи державної політики в сфері туризму:

1) захист прав і захищених законом інтересів громадян, у тому числі забезпечення їхньої безпеки при занятті туризмом;

2) розвиток туризму та індустрії туризму як пріоритетного напрямку державної соціально-економічної політики України;

3) формування сприйняття України як країни, сприятливої для розвитку туризму;

4) забезпечення стійкого розвитку туризму на території України;

5) погодженість, а також забезпечення балансу інтересів населення регіонів України,

туристів, які відвідують дані регіони (території), і суб'єктів туристичної індустрії, що направляють туристів;

6) пріоритетна підтримка малого підприємництва в області туризму;

7) розвиток конкуренції та недопущення монополізму на туристичному ринку України;

8) гласність і відкритість у розробці, прийнятті та застосуванні заходів державного регулювання туризму;

9) обґрунтованість та об'єктивність застосування заходів державного регулювання туризму;

10) єдність системи державного регулювання туризму.

Перераховані вище принципи мають адаптуватися до рівня місцевого самоврядування. Крім того, доцільно додати умови, пов'язані з рівнодоступністю туристичних послуг для різних соціальних груп.


ІІІ.4.2. Об'єкти управління і їхня взаємодія

Об'єктом управління є туристична індустрія, що включає такі елементи (складові частини) і їхню взаємодію: туристичні ресурси, туристичний продукт, туроператорська та турагентська мережа, турист.

На основі виявлення та оцінки туристичних ресурсів міста (потенціалу розвитку туризму) туроператори створюють турпродукти, забезпечують просування турпродуктів на ринок, продаж через турагентів туристам - у цьому полягає ринковий механізм створення та реалізації турпродуктів. Туроператори забезпечують реалізацію продукту. Турист у процесі поїздки несе витрати на послуги туроператорів, а так само на додаткові послуги підприємств туристичної індустрії, на покупки і т.п. , забезпечуючи зростання доходів на території як підприємств і підприємців, так і населення.

Самостійний туризм не користується послугами турагентств, хоча й використовує інформацію про туристичні ресурси територій і частково - про турпродукти. Він так само приносить прибуток підприємствам туристичної індустрії, торгівлі, населенню, що, відповідно, призводить до росту рівня життя населення та поповненню бюджетів всіх рівнів.

Комплекс механізмів управління включає:

- механізми розробки та координації реалізації концепції та програм розвитку туризму на регіональному та місцевому рівнях;

- механізми надання підтримки пріоритетним напрямкам розвитку туризму;

- механізми, що забезпечують підготовку та перепідготовку дефіцитних кадрів;

- механізми ефективного управління туристичними ресурсами (включаючи їхнє збереження та розвиток) і підприємствами туристичної індустрії, що перебувають у державній і міській власності;

- створення та зміна існуючих нормативних і правових актів, що регламентують функціонування та розвиток туризму.


ІІІ.4.3. Механізм управління реалізацією концепції

Механізм управління реалізацією концепції розвитку туризму включає етапи:

Етап 1: Прийняття міської цільової програми (МЦП) «Розвитку туризму в місті Харкові».

Етап 2: Затвердження методики моніторингу, переліку показників (індикаторів) розвитку туризму в Харкові, що характеризують кінцеві та проміжні результати реалізації концепції та заходи міської цільової програми. Затвердження форм звітних документів.

Етап 3: Розробка та затвердження квартального календарного плану робіт з виконання заходів МЦП, а також планового завдання за проміжними і кінцевими результатами.

Етап 4: Збір даних про хід робіт і фактично отриманих результатах (відповідно до затвердженої методики моніторингу):

а) від виконавців заходів міської цільової програми;

б) від організацій туристичної індустрії;

в) від органу статистики.

Етап 5: Зіставлення фактичних і планових даних.

Етап 6: Формування пропозицій за календарним планом на черговий квартал.

Етап 7: Затвердження календарного плану міської цільової програми та планових вимог до результатів на черговий квартал;

Етап 8: Підведення підсумків року, коригування та затвердження заходів міської цільової програми та планових вимог до результатів (поквартально) на наступний рік.


ІІІ.4.4. Політика органів місцевого самоврядування, спрямована на активізацію розвитку туризму

Основними функціями органів місцевого самоврядування м. Харкова є:

- організація розробки та затвердження концепції розвитку туризму в м. Харкові;

- розробка, затвердження, контроль виконання та щорічне коригування міської цільової програми (МЦП), що реалізує концепцію розвитку туризму;

- виділення бюджетних коштів на реалізацію МЦП і розподіл їх на заходи програми;

- надання інших видів підтримки організаціям, що входять до туристичної індустрії міста та виконують суспільно значимі проекти її розвитку.

Основою політики органів місцевого самоврядування є підтримка створення туріндустрії, здатної самостійно та конкурентноздатно працювати на українському та світовому ринку туристичних послуг.

Основні форми підтримки органами місцевого самоврядування м. Харкова:

- включення в державні програми та бюджетне фінансування частини пріоритетних з погляду необхідності для міста проектів;

- співфінансування заходів із залученням позабюджетних джерел;

- надання земельних ділянок;

- створення інфраструктури.

У майбутньому можливе прийняття інших форм підтримки суспільно значимих проектів та об'єктів.

Основні форми політики органів місцевого самоврядування м. Харкова:

Ринкова політика:

- сприяння в проведенні маркетингових досліджень, створенні та просуванні затребуваних турпродуктів;

- пріоритетними є внутрішній і в'їзний туризм;

- прискорений розвиток ділового туризму в м. Харкові, здатного принести значні додаткові доходи та ін.

- формування та фінансування міського замовлення на турпродукти, що дають внесок у патріотичне виховання та підвищення культурного рівня населення;

Структурна політика:

- створення інфраструктури для ділового туризму;

- реставрація пріоритетних туристичних об'єктів;

- усунення дефіциту номерів економ-класу в колективних місцях розміщення;

- залучення сильних туроператорів;

- підвищення якості туристичних послуг при конкурентноздатних цінах та ін.

Кадрова політика:

- підготовка та перепідготовка кадрів;

- освоєння позитивного досвіду підготовки кадрів для туризму в інших регіонах України і світу.

Фінансова та інвестиційна політика:

- бюджетна підтримка реставрації історико-культурних об'єктів і пріоритетних заходів міської цільової програми;

- підвищення прибутковості та інвестиційної привабливості підприємств туріндустрії;

- поступове заміщення бюджетних джерел фінансування за рахунок залучення позабюджетних.


ІІІ.5. Система моніторингу реалізації концепції розвитку туризму в м. Харкові

IІІ.5.1. Методика моніторингу

Основні методологічні принципи:

1. Програмно-цільовий підхід до управління реалізацією концепції, що забезпечує досягнення кінцевих результатів.

2. Формування завдань моніторингу в рамках прийнятої системи управління з поділом на два класи: стандартні та нестандартні.

3. Структуризація інформації для рішення стандартних завдань статистичного спостереження здійснюється на основі класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД), що відповідають затвердженим формам первинної статистичної звітності та методикам їхнього збору.

4. Структуризація інформації для рішення нестандартних завдань інформаційного забезпечення, вимоги до яких сформульовані в розглянутій системі управління реалізацією концепції розвитку туризму в Харкові, здійснюється на основі:

- угруповань за міжнародними стандартами, прийнятим Всесвітньою туристичною організацією Організації Об'єднаних Націй (ВТОООН), у першу чергу, з обліку туристичних витрат, у тому числі до поїздки, у ході поїздки та після поїздки;

- відповідних форм первинної інформації, для одержання якої використаються спеціально розроблені методики, включаючи вибіркові обстеження.

У рамках реалізації концепції пропонується здійснити:

- моніторинг на основі даних державної статистики для цілей управління;

- щорічні соціологічні якісні дослідження розвитку туризму для цілей розрахунку економічних і мультиплікативних ефектів від туризму.


ІІІ.5.2. Статистичні показники для цілей управління розвитком туризму в м. Харкові


Табл. 5. - Основні статистичні показники для цілей управління розвитком туризму в м. Харкові

 

Група показників

Вимоги до розвитку системи показників

1. Туристичні потоки

 

Чисельність туристів

Розрахунок даного показника (через колективні місця розміщення та туристичні потоки, формовані суб'єктами турбізнесу) здійснюється на основі даних, що збираються органом державної статистики. У даний момент структура показника не деталізована в рамках економічних, соціально-демографічних і маркетингових (маркетинг турпродукту та напрямків) проекцій.

Необхідна більш глибока деталізація показника. Зокрема, необхідне введення в інструменти збору даних (і розрахунок розподілів) наступних показників:

- стать (ч/ж);

- вік (дошкільні, шкільний, студенти, 25-30 років,

30-40 років, 40-50 років, більше 50 років);

- родинний стан;

- професійна приналежність (робітник, службовець, керівник,  ін.);

- сфера діяльності (держслужба, бізнес, наукова діяльність, бюджетна сфера, інше);

- місце фактичного проживання;

- місце початку туристичного переміщення;

- транспорт переміщення;

- напрямок туристичного переміщення (турмаршрут);

- розмір витрат під час перебування в Харкові і їхня структура;

- кількість ночей перебування в місті;

- більше детальна система категорій, що відбивають цілі прибуття. 

2. Туристичні інфраструктури

 

Інфраструктурні об'єкти (кількість по видах і власниках)

 

Розрахунок даного показника здійснюється на основі даних, що збираються органом державної статистики, а також органів ведення та контролю майна, статистики галузевих відомств.

Необхідно включити в цей показник дані не тільки про специфічно туристичні інфраструктури (колективні місця розміщення), але й про супутні інфраструктури: об'єкти громадського харчування, об'єкти туристичного інтересу (культурні ресурси), засоби транспорту, що використовуються туристами, спеціальні сервіси, які надають послуги туристам та екскурсантам.

Дану групу показників необхідно формувати для одержання комплексного показника інфраструктурного розвитку (наявності і якості всіх елементів «інфраструктурного пакета», необхідного для того або іншого виду туризму або туристичного циклу, ланцюжка).

3. Туристична діяльність

 

Суб'єкти діяльності (кількість по видах діяльності)

 

Розрахунок даного показника (через діяльність колективних місць розміщення та суб'єктів турбізнесу) здійснюється на основі даних, що збираються органом державної статистики.

Необхідно включити в розрахунок показника кількісні та якісні дані по всіх суб'єктах туристичного циклу, зокрема, послугах харчування, транспорту та інших туристичних сервісах, а також відомості про організації, що здійснюють рекламні та супутні послуги (наприклад, інформаційні, страхові) суб'єктам туристичного ринку та туристам. Зокрема, у групу показників входять:

- спеціалізовані виставки, ярмарки;

- статистика перевезень туристів і туристичного транспорту;

- страхування;

- охорона, безпека в сфері туризму;

- організації дозвілля та розваги, включені в обслуговування туристів.

3. Економічні параметри турсектору

 

Фінансові показники

Крім фінансових показників діяльності суб'єктів турринку (виторг, прибуток, заборгованість, податкові відрахування), необхідні якісні обстеження підприємств сфери послуг з виділенням фізичних обсягів і фінансового вираження послуг, що надаються туристам. Також необхідна статистика обсягу та структури інвестицій у турбізнес та інфраструктурні проекти, що мають відношення до обслуговування туристів.

Основний метод: експертне опитування, дані курируючих і контролюючих органів.

4. Соціальні ефекти

 

Зайнятість населення

в туристичній індустрії, а також вплив туристичної діяльності на населення

Крім розрахунку зайнятості населення в турсекторі необхідні:

Якісний аналіз числа робочих місць в організаціях сфери послуг (харчування, сервісів), які дійсно залучені до конкретних туристичних циклів (технологічних схем);

Якісний аналіз сприйняття туристів і туристичної діяльності місцевим населенням;

Суб'єктивні думки населення про соціальні та інші зміни, формовані туристичною діяльністю та туристами.


ІІІ.5.3. Якісне обстеження у сфері в'їзного туризму для цілей розрахунку

економічних і мультиплікативних ефектів від туризму


Табл. 6. - Структурна схема якісного дослідження для цілей розрахунку економічних і мультиплікативних ефектів від туризму

 

Мета дослідження

Об'єкт дослідження

Сформувати соціально-демографічний портрет туристів

- Одиночні, масові та організовані подорожі;

- Тип транспорту туристів;

- Первинне або вторинне відвідування;

- Територіальні джерела тур потоку;

- Основні джерела одержання інформації для туриста;

- Вікові, статеві та соціально-демографічні структури турпотоків.

Одержати оцінку привабливості міста з боку туристів.

Одержати оцінку від туристів рівня сервісу і якості підготовки туристичних програм.

- Якісна характеристика враження туристів від міста; 

- Негативні реакції;

- Інтереси туристів;

- Оцінка роботи екскурсоводів;

- Оцінка сфери послуг, роботи магазинів та інших сервісів.

Оцінити фінансові потоки безпосередньо від туристів, які в'їжджають.

- Середні витрати одного туриста під час перебування в місті та інших пунктах;

- Структура витрат туристів у місті (харчування, проживання, сувеніри, покупки). Статево-вікова, демографічна (соціологічна), культурна інтерпретація структур витрат туристів у місті (через опитування);

- Структура витрат іноземних туристів у місті;

Структура витрат по різних типах туризму.


ІІІ.5.4. Методика збору даних

Введення нового методичного стандарту даних для цілей розвитку туризму вимагає організаційних заходів:

1) розвиток існуючих інструментів збору та інтерпретації даних органом статистики. Узгодження з обласним органом державної статистики введення нових показників збору даних;

2) створення нових інструментів моніторингу та дослідження, які може здійснювати орган державної статистики. Проводиться разом з обласним органом державної статистики;

3) створення спеціальних інструментів одержання інформації для досліджень, проведених іншими організаціями. Наприклад, розміщення замовлення на розробку подібних інструментів і проведення відповідних опитувань в університетських структурах міста. До цієї групи заходів відносяться пошук та інтерпретація даних, наприклад, за непрямими інвестиціями до сектору, розрахунок індексів фізичного обсягу виробництва та фінансових показників у супутніх і зв'язаних секторах, розрахунок витрат туристів у місті і т.д.

Загальні вимоги до інструментів моніторингу та дослідження:

Структура інструмента 1 (для колективних місць розміщення).

За основу беруться дані статистики, при цьому необхідно:

- ввести показник, що відображає регіон, з якого прибувають туристи кожного типу;

- ввести індикатори, що відображають соціальну групу туристів;

- ввести показник, що більш детально відображає структуру розміщених за цілями поїздок;

- ввести перехресні індикатори: за тривалістю перебування - розподіл за цілями поїздок, у тому числі іноземних громадян.

Структура інструмента 2 (для суб'єктів турбізнесу).

Ввести нову форму звітності, що відображає:

- кількість реалізованих путівок за напрямками внутрішнього туризму: 1) Харковом, 2) за міжрегіональними маршрутами із вказівкою проміжних точок - кінцевої точки маршруту;

- кількість реалізованих путівок за соціальними групами;

- кількість реалізованих путівок за типами турпродуктів;

- розподіл прийнятих туристів за регіонами-джерелами турпотоку;

- розподіл відправлених туристичними фірмами за суб'єктами України.

Структура інструмента 3 (для організацій - об'єктів туристичного інтересу).

- вичленити в загальній структурі відвідувачів закордонних туристів, зробити їх розподіл за віковими і соціально-демографічними характеристиками.

Структура інструмента 4 (для організацій супутніх секторів - організації харчування, транспорту і т.д.).

- вичленити в загальній структурі споживачів частки закордонних споживачів їх розподіл за віковими і соціально-демографічними характеристиками.


ІІІ.6. Очікувані результати розвитку туризму в м. Харкові

Використання унікального та надзвичайно різноманітного історико-культурного, освітньо-наукового, промислового бізнес-потенціалу, зміцнення матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення; подальше розширення інфраструктури туристичного бізнесу, готельного господарства затвердять позиції туристичної сфери міста як пріоритетного та високоприбуткового виду економічної діяльності.

Удосконалення механізмів реклами та просування на національному та міжнародному ринках вітчизняних і місцевих екскурсійно-туристичних, готельних, транспортних послуг; нарощування їхньої пропозиції, поліпшення якості та доступності (разом з поліпшенням естетичних і побутових характеристик міського середовища) підвищать привабливість Харкова та всієї України.

У цілому політика всебічного розвитку індустрії туризму (в першу чергу ділового туризму) забезпечить:

- прискорення темпів реформування економіки Харкова та зміцнення ринкових основ господарювання;

- зміцнення дохідної бази бюджету міста;

- залучення довгострокових інвестицій у високотехнологічні об'єкти дозвілля;

- поглиблення зовнішньоекономічних і культурних зв'язків, поліпшення міжнародного іміджу міста;

- створення достатнього резерву ресурсів, призначених для договірного фінансування, дотування та інших видів підтримки суспільно значимих видів, культурно-художньої, фізкультурно-оздоровчої та інших видів діяльності;

- поліпшення економічних результатів функціонування супутніх областей господарського комплексу;

- подальшу оптимізацію сфери зайнятості;

- підвищення ефективності діяльності з організації змістовного дозвілля населення, пропаганди національної історико-культурної спадщини тощо.


Директор Департаменту

міжнародного співробітництва В.О. Рудь