Про затвердження Програми боротьби з карантинними рослинами в місті Харкові на 2017-2021 рр.

Додаток  

до Програми боротьби

з карантинними рослинами в місті Харкові на 2017-2021 рр.

ЗАХОДИ

з виконання Програми боротьби з карантинними

рослинами в місті Харкові на 2017-2021 рр.

Директор Департаменту

комунального господарства                О.А. Богач

Додаток

до рішення 11 сесії Харківської міської  ради  7  скликання

«Про затвердження Програми боротьби з карантинними рослинами в місті Харкові на 2017-2021 рр.»

від 22.02.2017 № ______/17

ПРОГРАМА

БОРОТЬБИ З КАРАНТИННИМИ РОСЛИНАМИ В МІСТІ ХАРКОВІ

НА 2017-2021 РР.

Харків 2017

ЗМІСТ

Паспорт Програми        3

Розділ 1. Загальні положення        4

Розділ 2. Стан проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання шляхом розроблення і виконання Програми        4

Розділ 3. Мета Програми        8

Розділ 4. Строки виконання Програми        9

Розділ 5. Основні завдання Програми        9

Розділ 6. Перелік заходів Програми        9

Розділ 7. Фінансове забезпечення Програми        10

Розділ 8. Організаційне забезпечення Програми        10

Розділ 9. Очікувані кінцеві результати виконання Програми        10

Додаток

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Програму боротьби з карантинними рослинами в місті Харкові на      2017-2021 рр. (далі – Програма) розроблено відповідно до Законів України  «Про карантин рослин» від 30.06.1993 № 3348-XII, «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-ІV, «Про захист рослин» від 14.10.1998             № 180-XIV, «Про охорону земель» від 19.06.2003 № 962-ІV, наказів  Мінрегіонбуду України від 10.04.2006 № 105 «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», Мінагрополітики України від 27.01.2005 № 40 «Про затвердження Інструкції з виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ карантинних бур’янів», рішення 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 16.11.2011 № 504/11                        «Про встановлення Правил благоустрою території міста Харкова».

Необхідність розробки Програми викликана відсутністю комплексної системи боротьби з карантинними рослинами насамперед амброзією полинолистою, яка поширилась на території міста і негативно впливає на довкілля.

Програма спрямована на розв’язання проблеми поширення карантинних рослин, зокрема, амброзії полинолистої, залучення до цього суб’єктів господарювання, підприємств та установ усіх форм власності.

РОЗДІЛ 2. СТАН ПРОБЛЕМИ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ЇЇ РОЗВЯЗАННЯ ШЛЯХОМ РОЗРОБЛЕННЯ І ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Карантинні рослини – це особливо шкідливі адвентивні види, яких немає на території країни або вони наявні обмежено, і чисельність яких регулюється спеціальними заходами.

Поширеними є амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia L.), гірчак рожевий (повзучий) (Acroptilon repens), ценхрус якірцевий (малоквітковий) (Cenchrus pauciflorus), паслін колючий (Solanum rostratum), сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense) та 15 видів повитиць (Cuscuta sp.sp.) з яких найвідомішими та поширенішими є повитиця польова (Cuscuta campestris) і Лемана (C. Lehmanniana).

Серед культур фітоценозів степу України та поза ними нараховується         49 видів рослин-алергенів.

Найчастіше серед рослин-алергенів у фітоценозах міста є амброзія полинолиста. Загальна маса амброзії полинолистої в структурі забур’яненості складає близько 60 %.

Амброзія полинолиста вперше з'явилась в Україні 1914 року в Дніпропетровській області, де німецький агроном вирощував її як замінник хіни.

Через засміченість понад 70 % ландшафтів України амброзією полинолистою кількість алергічних захворювань серед наших співгромадян, викликаних саме цією рослиною, постійно зростає.

Зараз амброзія полинолиста відноситься до карантинних рослин, обмежено поширених в Україні.

Через свою виняткову шкідливість, негативний вплив на здоров'я людей амброзія посідає одне з перших місць серед небезпечних карантинних бур'янів.

На сьогодні ліквідувати вогнища амброзії полинолистої неможливо через різноманітні властивості виду, тому правильним рішенням у цій ситуації буде постійний контроль чисельності цього карантинного бур'яну.

Амброзія полинолиста розмножується тільки насінням, яке утворюється у великій кількості, тому заходи повинні бути направлені на недопущення утворення насіння, повторного засмічення та зниження його запасів у ґрунті.

Причиною швидкого поширення амброзії полинолистої у місті є те, що цей вид має ряд біологічних особливостей, до яких належать:

- невеликі рослини продукують 50-3000 насінин;

- великі рослини продукують 30-40 тисяч насінин, які зберігають схожість від 5 до 40 років, у результаті чого утворюється значний за обсягом запас насіння у ґрунті;

- рослина має потужну кореневу систему, що проникає вглиб до 4 м;

- здатність рослин витримувати довготривале підтоплення –                до 2 тижнів;

- рослині властива висока регенераційна здатність, після скошування амброзія здатна давати від кореневих частин нові паростки, які утворюють суцвіття і формують життєздатне насіння;

- пластичність та висока адаптаційна здатність виду щодо температури, запасів вологи.

Розвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброзія  полинолиста здатна пригнічувати і витісняти культурні рослини.

При великому забур’яненні надмірно висушуються й виснажуються ґрунти. Дослідження показують, що на утворення однієї тонни сухої речовини амброзія полинолиста виносить з ґрунту 15,5 кг азоту, 1,5 кг фосфору, а також близько 950 тонн води.

Амброзія полинолиста засмічує вулиці та подвір’я, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок, пустирі, створює неестетичний, занедбаний вигляд територій парків, скверів та інших зелених зон міста.

За офіційними даними загальна площа об’єктів благоустрою, що знаходиться на балансі спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» становить 1 260,80 га, з якої на 23 га зростає амброзія полинолиста, що складає близько 2 %. Найбільший відсоток, яку займає амброзія в розрізі адміністративних районів м. Харкова займає Шевченківський район, що становить 4,5 % та Московський район – 3,3 % від загального обсягу зелених насаджень.

Крім шкідливого впливу на культурні рослини, амброзія негативно впливає на здоров’я людини. Пилок амброзії є сильним алергеном і викликає такі алергічні захворювання: бронхіальна астма, алергічний риніт, атопічний дерматит, контактний дерматит. У фазі цвітіння амброзія виділяє велику кількість сапоніну, який викликає алергію у багатьох людей. У пилку містяться особливі білки – антигени Е і К, які проникають через слизову оболонку верхніх дихальних шляхів людини. При потраплянні пилкового зерна на слизову оболонку білки надходять у кров і лімфу. У результаті розвивається нежить, сльозотеча, задишка, відчувається головний біль, підвищується температура, проявляються напади бронхіальної астми і втрачається працездатність. Амброзія виділяє ефірні масла (камфора, борнеол, пенен, гераніол, терпін         та ін.), що викликають головний біль.

Алергени містяться також у насінні та листі амброзії. Вони можуть викликати у людей дерматити.

Статистика засвідчує, що прояви захворювань населення на поліноз щороку частішають. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я кожен п’ятий житель планети, у тому числі і в Україні, хворіє на алергічні захворювання або має минущі симптоми алергії. На жаль, на сьогодні не існує універсальних фармакологічних препаратів для профілактики та захисту здоров’я людей від алергії на амброзію полинолисту.

Захворюваність за окремими класами хвороб, виникнення яких обумовлено дією карантинних рослин у м. Харкові на період 2011-2016 рр.

(За офіційними даними Департаменту охорони здоров’я)

Лікування алергії, спричиненої пилком амброзії, тривале і не завжди успішне.

Враховуючи біологічні особливості амброзії та умови населеного пункту, для ефективної боротьби необхідно запровадити у м. Харкові одночасне та систематичне комплексне застосування механічного, хімічного та фітоценотичного методів протягом мінімум 5 років.

Механічний метод – систематичне (3-4 рази) скошування рослин амброзії з початку вегетації (квітень – травень) до цвітіння (кінець липня – початок серпня) або виривання з корінням.

Хімічний метод – застосування для обприскування рослин амброзії на засмічених ділянках безпечних засобів, які інгібірують ріст та розвиток амброзії або гербіцидів відповідно до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Потенційна небезпека гербіцидів, їх накопичення та забруднення довкілля викликає необхідність пошуку нових безпечних для навколишнього середовища та здоров’я людини засобів боротьби з амброзією.

Запорізьким державним медичним університетом проведені дослідження оцінки безпеки застосування засобу ґрунтопокращувального (органо-мінеральна речовина). У результаті проведених досліджень встановлено, що засіб ґрунтопокращувальний відноситься до IV класу токсичності (малотоксичні сполуки).

Фітоценотичний метод – знищення рослин амброзії на засмічених ділянках шляхом переорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток та подальшим посівом на цих ділянках багаторічних злаково-бобових травосумішей або газонних трав чи розстиланням газонних рулонів.

Штучне створення заростей багаторічних трав сприяє пригніченню осередків амброзії. Добре себе зарекомендувало застосування суміші багаторічних злакових трав з бобовими, які, розростаючись на другий-третій рік, практично повністю витісняють амброзію з території. У зв’язку з тим, що багаторічні трави повільно ростуть у перший період вегетації, найбільш ефективним є поєднання попередньої обробки ґрунту для знищення вегетуючої амброзії з подальшим посівом багаторічних трав і травосумішей в оброблений ґрунт.

Підбір трав для посіву проводиться з урахуванням умов зони вирощування і умов міста.

Для ефективної боротьби з карантинними рослинами необхідно не тільки комплексне застосування механічного, хімічного і фітоценотичного методів, а й підвищення відповідальності за неналежне утримання земельних ділянок їх власників та орендарів, прилеглої території – суб’єктів господарювання. Очищення власних земельних ділянок та прилеглих територій сприяє зменшенню площі розповсюдження карантинних рослин і зниження їх негативного впливу на довкілля.

РОЗДІЛ 3. МЕТА ПРОГРАМИ

Основна мета Програми – впровадження комплексу заходів щодо знищення та попередження розповсюдження амброзії полинолистої на території м. Харкова протягом 2017-2021 років:

• -.зменшення кількості випадків захворювання на алергію серед населення, пов’язаних із цвітінням амброзії полинолистої та інших карантиних рослин; 

• -.поступове зменшення площ засмічення карантинним бур’яном; 

• -.посилення уваги широких верств населення та громадськості до існуючої проблеми шляхом популяризації знань та роз’яснень щодо шкідливості буряну-алергену; 

• -.приведення до належного фітосанітарного, екологічного та естетичного стану території міста; 

• -.забезпечення контролю за виконанням заходів проти карантинних рослин підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами. 

РОЗДІЛ 4. СТРОКИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Програма складається із декількох етапів:

- обприскування органо-мінеральним розчином засмічених амброзією земель;

- застосування механічного методу боротьби з амброзією.

За умови поетапного виконання Програми площа засмічення амброзією полинолистою кожен наступний рік буде зменшуватись.

РОЗДІЛ 5. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ

Основними завданнями Програми є:

- забезпечення виконання та проведення заходів щодо боротьби з амброзією підприємствами, установами, організаціями та закладами незалежно від форми власності;

- виконання комунальними підприємствами міста заходів щодо локалізації та ліквідації амброзії в місцях її розповсюдження із комплексним застосуванням механічного та хімічного методів;

- оснащення комунальних підприємств міста необхідною кількістю спецтехніки та обладнання для забезпечення ефективної боротьби з амброзією;

- привернення уваги населення та громадськості міста до проблеми, пов’язаної  із зараженням земель амброзією;

- підвищення відповідальності за виконання та проведення карантинних заходів проти карантинного бур`яну на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, відповідальності громадян, що мешкають у приватному секторі;

- ознайомлення з карантинними рослинами, в тому числі з амброзією, та методами боротьби з ними у навчальних закладах міста.

РОЗДІЛ 6. ПЕРЕЛІК ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ

Перелік заходів Програми наведено у додатку.

РОЗДІЛ 7. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

Джерелами фінансування заходів, передбачених Програмою, є:

• .бюджетні кошти; 

• .кошти підприємств, установ та організацій;  

• .інші кошти, які передбачені законодавством. 

РОЗДІЛ 8. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

Організаційне забезпечення реалізації Програми і контроль за виконанням передбачених Програмою заходів здійснює Департамент комунального господарства Харківської міської ради.

Результативність реалізації Програми й оцінювання ефективності виконання її заходів визначаються на основі таких індикаторів:

• -.площа розповсюдження амброзії полинолистої у районах міста; 

• -.площа знищення амброзії полинолистої механічним методом            у районах міста; 

• -.площа оброблення амброзії полинолистої органо-мінеральним розчином у районах міста; 

• -.кількість осіб, хворих на алергічні захворювання, які звернулися до лікаря. 

РОЗДІЛ 9. ОЧІКУВАНІ КІНЦЕВІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Реалізація Програми дозволить:

-        зменшити площі зараження амброзією полинолистою;

-        покращити фітосанітарний та естетичний стан території міста;

-        зменшити кількість випадків захворювання на алергію серед населення;

-        підвищити продуктивність праці людей, схильних до алергічних захворювань;

-        знизити вплив алергенів на здоров’я дітей як найбільш вразливих до впливу алергенів.

Директор Департаменту

комунального господарства                                                                        О.А. Богач

	У К Р А Ї Н А   ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 11 сесія 7 скликання	У К Р А И Н А   ХАРЬКОВСКИЙ ГОРОДСКОЙ СОВЕТ ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ 11 сессия 7 созыва
	ПРОЕКТ        Р І Ш Е Н Н Я

Від 22.02.2017 № _______ /17

м. Харків  

Про затвердження Програми

боротьби з карантинними рослинами

в місті Харкові на 2017-2021 рр.

З метою ліквідації вогнищ карантинного бур'яну, попередження його подальшого розповсюдження на території міста, шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я населення відповідно до Закону України «Про карантин рослин», «Про захист рослин», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного Закону, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Програму боротьби з карантинними рослинами в місті Харкові на 2017-2021 рр. (додається).

2. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію Харківської міської ради з питань транспорту, зв'язку та екології і секретаря Харківської міської ради.

Міський голова                                                                  Г.А. Кернес