Про затвердження Стратегії розвитку міста Харкова до 2020 року

Номер: /
Сесія: 10/7
Тип: Проекти рішеннь

Дата прийняття: 16/11/2016
Видавник: Харківська міська рада
Вид: Рішення

У К Р А Ї Н А

ХАРКІВСЬКА

МІСЬКА РАДА
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10 сесія 7 скликання

У К Р А И Н А

ХАРЬКОВСКИЙ

ГОРОДСКОЙ СОВЕТ
ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ

10 сессия 7 созыва

ПРОЕКТ

Р І Ш Е Н Н Я

Від 14.12.2016 № _____/16

м.Харків

Про затвердження Стратегії розвитку міста Харкова до 2020 року

З метою забезпечення соціально-економічного розвитку міста Харкова та визначення його пріоритетних напрямів до 2020 року, на підставі Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів», Закону України «Про засади державної регіональної політики», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року», розпорядження міського голови від 02.06.2016 № 78 «Про створення Робочої групи з розробки стратегії розвитку міста Харкова на 2016-2020 роки «Харків – стратегія успіху», керуючись статтями 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Стратегію розвитку міста Харкова до 2020 року (далі – Стратегія), що додається.

2. Виконавчим органам Харківської міської ради за напрямками діяльності при розробленні та внесенні змін до галузевих, цільових програм та щорічних програм соціально-економічного розвитку міста Харкова керуватися основними положеннями Стратегії та забезпечити моніторинг її виконання.

3. Контроль за виконанням рішення покласти на постійні комісії Харківської міської ради і секретаря Харківської міської ради.

Міський голова Г.А. Кернес

Page 1
Page 2
Page 3
Page 4
Page 5
Page 6
Page 7
Page 8
Page 9
Page 10
Page 11
Page 12
Page 13
Page 14
Page 15
Page 16
Page 17
Page 18
Page 19
Page 20
Page 21
Page 22
Page 23
Page 24
Page 25
Page 26
Page 27
Page 28
Page 29
Page 30
Page 31
Page 32
Page 33
Page 34
Page 35
Page 36
Page 37
Page 38
Page 39
Page 40
Page 41
Page 42
Page 43
Page 44
Page 45
Page 46
Page 47
Page 48
Page 49
Page 50
Page 51
Page 52
Page 53
Page 54
Page 55
Page 56
Page 57
Page 58
Page 59
Page 60
Page 61
Page 62
Page 63
Page 64
Page 65
Page 66
Page 67
Page 68
Page 69
Page 70
Page 71
Page 72
Page 73
Page 74
Page 75
Page 76
Page 77
Page 78
Page 79
Page 80
Page 81
Page 82
Page 83
Page 84
Page 85
Page 86
Page 87
Page 88
Page 89
Page 90
Page 91
Page 92

Харків, 2016

СТРАТЕГІЯ

РОЗВИТКУ

МІСТА ХАРКОВА

ДО 2020 РОКУ

ПРОЕКТ

Географічні особливості

Харків — сучасний промисловий, науковий,

освітній, торговий, туристичний, культурний
центр східної України та транспортно-логістичний
вузол Північно-Східної Європи.

Місто

займає

зручне

транспортно-

географічне положення на перетині міжнарод-
них шляхів «північ-південь» і «захід-схід».

Розвиненість дорожньо-транспортної інфра-

структури  і  близькість  меж  індустріально-роз ви-
нених регіонів України (Сумська, Полтавська, Дні-
пропетровська,  Донецька,  Луганська  області)  ви-
значають  економічну  і  логістичну  привабливість
міста.

Помірна відстань (900–1200 км) до захід-

них кордонів України (Польща, Угорщина) спри-
яє розвитку торгово-транспортних зв’язків з євро-
пейськими країнами.

 Через Харків

проходить
міжнародний
транспортний коридор
Європа – Азія.

 Відстань до великих

міст України
становить:

Київ — 478 км;

Дніпро — 213 км;

Одеса — 831 км;

Львів — 1028 км.

Активна проєвропейська діяльність Харко-

ва спрямована на розвиток дружби і співробітни-
цтва з європейськими містами і регіонами та роз-
ширення зв’язків між ними.

Розвиваючи і укріплюючи міждержавне спів-

робітництво, Харків став побратимом для 28 міст
із 19 країн світу.

Харків — перше і єдине місто в Україні, яке во-
лодіє повним комплектом нагород Ради Європи:

 Дипломом Європи (2003 р.);

 Почесним Прапором Ради Європи (2004 р.);

 Таблицею Європи (2008 р.);

 Призом Європи (2010 р.).

Володіння
європейськими
нагородами сприяє
значному підвищенню
статусу міста,
відкриває широкі
можливості в галузі
співробітництва
з перспективними
містами та регіонами,
міжнародними
організаціями
та фондами.

1.2. Статистичний аналіз стану і тенденцій

соціально-економічного розвитку міста

Населення і демографія

Показник

2005 р.

2010 р.

2015 р.

Чисельність
населення, тис. осіб

1463,2 1446,5 1449,7

Кількість народжених
(осіб на 1 тис.
жителів)

7,6

8,8

12,7

Кількість померлих
(осіб на 1 тис.
жителів)

13,1

12,4

19,3

Природний приріст/
скорочення
населення (осіб
на 1 тис. жителів)

-5,5

-3,6

-6,6

Міграційний
приріст/скорочення
населення (осіб
на 1 тис. жителів)

4,4

-0,3

3,5

Забезпеченість житлом

Показник

2005 р.

2010 р.

2015 р.

Житловий фонд,
млн. кв. м

29,9

31,3

31,2

Забезпечення
населення житлом
на 1 особу, кв. м
загальної площі

20,2

21,3

21,8

Прийнято
в експлуатацію
житла, тис. кв. м

182,9

249,6

245,5

Кількість сімей
на квартирному
обліку, тис.

58,0

41,4

19,6

Людські ресурси, ринок праці

Показник

2005 р.

2010 р.

2015 р.

Наймані працівники,
тис. осіб

458,8

451,9

384,6

Зареєстроване
безробіття, %

0,8

0,9

Заробітна плата, грн.

803

2141

3840

Характерні особливості та тенденції:

Позитивні показники міграційного приросту

з 2012 р. впливали на тимчасову тенденцію
зростання чисельності жителів міста
в середньому на 0,3 % за рік;

На фоні зростання показників народжуваності

збільшується різниця між показниками
смертності та народжуваності, що впливає
на загальне скорочення чисельності
жителів — на 1,4 тис. щорічно;

Вікова структура населення міста: 0–14 рр. —

12,4 %, 15–34 рр. — 29,2 %, 35–49 рр. —
22,5 %, 50–64 рр. — 20,6 %, 65 р. і більше —
15,3 %;

Починаючи з 2011 р. відбувається зміна

структури населення: скорочення кількості
осіб працездатного віку — на 1,9 %,
збільшення дітей — на 0,9 % і осіб похилого
віку — на 1 %.

Протягом 2005–2015 рр.:

 житловий фонд збільшився

на 1,3 млн. кв. м, або на 4,2 %;

 забезпечення населення

житлом на 1 особу збільшилось
на 1,6 кв. м загальної площі, або на 7,3 %;

 прийнято в експлуатацію житла —

на 62,6 тис. кв. м більше, або на 34,2 %;

 кількість сімей на квартирному обліку

зменшилась на 38,4 тис., або в 3,0 рази.

2/3 трудових ресурсів області працює у місті,

де рівень зареєстрованого безробіття —
0,9 %, що значно нижче, ніж в області — 1,5 %;

Кількість найманих працівників за 10 років

зменшилась на 74,2 тис. осіб, або на 16,2 %;

Середній рівень заробітної плати в місті

на 4 % вище, ніж в області, і на 8,5 % нижче,
ніж у середньому по Україні.

Транспортна інфраструктура

Показник

2005 р.

2010 р.

2015 р.

Перевезення
вантажів
автотранспортом,
млн. т

7,0

10,4

9,3

Вантажооборот
автотранспорту,
млн. т км

1078,4 1784,9 1428,1

Перевезення
пасажирів
автотранспортом,
млн. осіб

111,8

103,1

75,0

Пасажирооборот
автотранспорту,
млн. пас. км

1060,1

988,6

810,4

Інженерна інфраструктура

Показник

2013 р.

Протяжність мережі централізованого
водопостачання, км

2657,9

Рівень зношеності мережі, %

52,7

Витік та невраховані витрати води, %

39,0

Протяжність мережі централізованого
водовідведення, км

1638,1

Рівень зношеності мережі, %

79,1

Охоплення населення послугою
централізованого водовідведення, %

83,5

Протяжність мереж централізованого
теплопостачання, км

3202,9

Енергетичне споживання

Показник

2005 р.

2010 р.

2015 р.

Газ природний,
млн. куб. м

1339,4

1151

904,8

Бензин моторний,
тис. т

47,9

35,5

19,9

Вугілля кам’яне,
тис. т

117,0

205,2

150,7

Газойлі (паливо
дизельне), тис. т

99,2

80,1

62,1

Паливно-енергетичні ресурси

Котельно-пічне
паливо, тис. т у. п.

1614,6 1396,4 1110,5

Теплоенергія,
тис. Гкал

2706,8 2241,8 1433,3

Електроенергія,
млн. кВт · год.

2659,4 2909,9 2409,9

Характерні особливості та тенденції:

У місті в 2015 р. порівняно з 2010 р.

скоротився вантажооборот на 356,8 млн. т км,
або на 20,0%, проте у порівнянні з 2005 р.
відбулось його збільшення на 349,7 млн. т км,
або на 24,5%;

У 2015 р. порівняно з 2005 р. спостерігалося

скорочення пасажирообороту на
249,7 млн. пас. км, або на 23,6%;

У місті є розвинута транспортна

інфраструктура:

 міжнародний аеропорт «Харків» —

пропускна здатність — 650 пас./год.;

 залізничний вокзал «Харків» — один

із центрів транспортної логістики України;

 автовокзал «Харків» — вузол міжнародних

маршрутів і міжрегіональних пасажирських
перевезень;

 метрополітен — другий в Україні

за протяжністю ліній;

 внутрішня авто- та електротранспортна

мережа — щоденний обсяг пасажирських
перевезень 1,4 млн. пасажирів.

У Харкові найбільша протяжність мереж

водо- і теплопостачання серед обласних міст
України;

Мережі водопостачання і водовідведення

мають великий рівень зношеності —
відповідно 52,7 % і 79,1 %;

Рівень охоплення населення послугою

централізованого водовідведення складає
83,5 %.

У 2015 р. порівняно з 2005 р. знизилось

використання енергоресурсів:

 газу природного — на 434,6 млн. куб. м,

або на 32,4 %;

 бензину моторного — на 28,0 тис. т,

або на 58,5 %;

 газойлю (палива дизельного) —

на 37,1 тис. т, або на 37,4 %;

 котельно-пічного палива —

на 504,1 тис. т у. п., або на 31,2 %;

 теплоенергії — на 1273,5 тис. Гкал,

або на 47,0 %;

 електроенергії — на 249,5 млн. кВт год.,

або на 9,4 %.

У той же час збільшилось використання:

 вугілля кам’яного — на 33,7 тис. т,

або на 28,8 %.

Освітня інфраструктура

Показник

2005 р. 2010 р. 2015 р.

Дошкільні заклади,
од.

206

216

232

Чисельність дітей,
тис. осіб

31,6

38,5

45,4

Загальноосвітні
заклади, од.

236

225

Чисельність учнів,
тис. осіб

131,2

107,1

119,4

ВНЗ (І–ІІ р. а.), од.

Чисельність
студентів, тис. осіб

24,2

18,9

15,8

Випуск студентів,
тис. осіб

6,1

5,7

4,9

ВНЗ (ІІІ–ІV р. а.), од.

Чисельність
студентів, тис. осіб

246,8

223,7

156,6

Випуск студентів,
тис. осіб

40,3

50,2

38,0

Інфраструктура туризму,
спорту і дозвілля

Показник

2012 р. 2013 р. 2015 р.

Готелі та
аналогічні засоби
розміщування,
од./місць

4249

4468

4108

Спеціалізовані
засоби розміщення
(кемпінг, турбази,
гуртожитки тощо),
од./місць

1159

709

Харків — культурний центр:

 6 великих театрів; 84 бібліотеки; 24 школи

естетичного виховання; 31 клубна установа
культури; 6 парків культури і відпочинку;

 Музеї та кіноконцертні зали (зал органної

і камерної музики);

 Театральні групи, театри-студії, самодіяльні

театри, креативна творчість (незвичайні
й гумористичні пам’ятники).

Характерні особливості та тенденції:

У 2015 р. порівняно з 2005 р. у дошкільних
закладах збільшилась чисельність дітей
на 43,7% і кількість дошкільних закладів
на 12,6%;

У 2015 р. порівняно з 2010 р. зросла кількість
учнів у загальноосвітніх закладах на 10,3%;

У 2015 р. порівняно з 2005 р. скоротилась
чисельність студентів ВНЗ — на 34,7%
(І–ІІ р. а.) і на 36,5% (ІІІ–ІV р. а.);

У 2015 р. порівняно з 2010 р. кількість
випускників ВНЗ (ІІІ–ІV р. а.) скоротилася
на 12,2 тис., або на 24,3%;

Харків — студентська столиця:

 20 університетів, 8 академій, 8 інститутів,

8 коледжів, 5 училищ, 7 технікумів;

 2-ге місце в Україні за кількістю студентів

(11% загальної чисельності) і випускників
(10%) ВНЗ;

 До рейтингу кращих університетів світу

(QS World University Rankings 2015) входять
ХНУ ім. В.Н. Каразіна та НТУ «ХПІ».

Харків — туристичний центр:

 В 2015 р., в порівнянні з 2012 р.,

знизилась кількість готелів та аналогічних
засобів розміщення на 2 од.,
спеціалізованих засобів розміщення
на 4 од.;

 7 чудес Харкова: Благовіщенський собор

(1888–1901 рр.); Покровський собор
(1689 р.); Успенський собор (1783 р.);
Держпром (1925–1928 рр.); пам’ятник
Тарасові Шевченку (1935 р.); фонтан
«Дзеркальний струмінь» (1947 р.);
житловий будинок зі шпилем (1950 р.);

 Одна з найбільших площ Європи —

площа Свободи (близько 12 га, 6-те місце
в Європі, 12-те місце у світі);

 Найбільший парк розваг в Україні

та СНД — ЦПКіВ ім. М. Горького (1893 р.);

 Мала Південна залізниця (1940 р.),

аквапарк «Джунглі» (2007 р.), дельфінарій
«Немо» (2009 р.).

Харків — спортивний центр:

 Щорічні марафонські забіги і вело-

марафони;

 Спортивні комплекси для заняття

багатьма видами спорту, проведення
спортивних змагань на вищому світовому
та європейському рівні.

Економіка і підприємництво

Показник

2005 р.

2010 р.

2015 р.

Кількість
підприємств, тис.

н/д

18,1

19,4*

Обсяг реалізованої
пром. продукції,
млрд. грн.

11,0

26,7

52,9

Капітальні інвестиції,
млрд. грн.

н/д

5,9

6,6

Обсяг реалізованих
послуг (у ринкових
цінах), млрд. грн.

4,8

10,2

15,6*

25,1 %

23,3 %

21,6 %

27,0 %

3,0 %

Товари проміжного споживання

Інвестиційні товари

Споживчі товари короткострокового використання

Споживчі товари тривалого використання

Енергія

Структура реалізованої продукції

м. Харкова, % до загального обсягу

Характерні особливості та тенденції:

Харків — великий промисловий центр
України: 19,4 тис. підприємств з обсягом
реалізованої промислової продукції 52,9
млрд. грн.;

Основу виробничого потенціалу міста
складають підприємства високотехнологічних
галузей: енергомашинобудування,
електротехнічної промисловості,
транспортного і сільськогосподарського
машинобудування, приладобудування,
радіоелектроніки, авіакосмічної
промисловості;

Обсяг освоєних (використаних) капітальних
інвестицій у 2015 р. склав 6,6 млрд. грн.
і збільшився порівняно з 2010 р.
на 0,7 млрд. грн., або на 11,9 %.

У структурі обсягів реалізованої промислової
продукції Харкова переважають товари
проміжного споживання (сировина) — 23,3 %
та короткострокового використання (харчова,
побутова промисловість) — 27,0 %. Частка
споживчих товарів тривалого використання
(машинобудування) складає лише 3 %.

Провідними підприємствами міста є:

 У галузі машинобудування:

ВАТ «Турбоатом»; ДП Завод
«Електроважмаш»; ПАТ «ФЕД»;
ПАТ «Завод «Південкабель»;
ДП «Завод ім. В.О. Малишева»;
ПАТ «Харківський підшипниковий завод»;
ПАТ «ХМБЗ «Світло шахтаря».

 У харчовій промисловості:

Корпорація «Бісквіт-Шоколад»;
ПрАТ «Хладопром»; ДП «ХЗШВ»;
ТОВ «Харківський м’ясокомбінат»;
ТОВ «Салтівський м’ясокомбінат».

 У галузі охорони здоров’я:

ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я»;
ВАТ «Харківське фармацевтичне
підприємство «Здоров’я народу»;
ЗАТ «Стома»; ПАТ «Фармстандарт-Біолік».

Харків інноваційний

Показник

2003 р.

2010 р.

2015 р.

Інноваційно активні
підприємства, од.

114

Питома вага
в загальній кількості
пром. підприємств, %

21,5

20,1

31,4

Упровадження нових
технол. процесів, од.

159

840

166

Обсяг реалізованої
інноваційної
продукції, млрд. грн.

0,7

1,4

2,7

Питома вага
в загальному обсязі
реалізованої пром.
продукції, %

8,6

5,1

5,4

Харків торговий

Показник

2005 р.

2010 р.

2015 р.

Мережа роздрібної
торгівлі, тис. од.

2,2

2,5

2,7

Роздрібний
товарообіг, млрд.
грн.

5,9

15,8

30,5

Оптовий товарообіг,
млрд. грн.

20,6

35,2

48,3

Харків інвестиційний

Показник

2005 р.

2010 р.

2015 р.

Прямі іноземні
інвестиції
в економіку міста,
млрд. дол. США

0,4

2,4

1,3

Темп зростання
(зниження) прямих
іноземних інвестицій,
у % до початку року

117,8

135,3

93,0

Прямі іноземні
інвестиції
на 1 жителя,
тис. дол. США

0,2

1,7

0,9

Характерні особливості та тенденції:

У місті в 2015 р. налічувалося 88 інноваційно
активних підприємств, питома вага яких
складала 31,4 % в загальній кількості
промислових підприємств;

Обсяг реалізованої інноваційної продукції
підприємствами міста в 2015 р. становить
2,7 млрд. грн., або 5,4 % в загальному обсязі
реалізованої промислової продукції;

У місті працюють:

 17,9 тис. фахівців наукових організацій;

 628 докторів наук;

 2428 кандидатів наук;

Харків займає друге місце в Україні
за кількістю наукових і науково-технологічних
організацій (162 од.).

Мережа роздрібної торгівлі міста у 2015 р.
складала 2,7 тис. од., роздрібний товарообіг
становив 30,5 млрд. грн.;

Оптовий товарообіг у місті в 2015 р. склав
48,3 млрд. грн.;

На території міста працює ТЦ «Барабашово»
(площа більше 75 га) — найбільший торговий
центр в Україні і Східній Європі, 14-те місце
в рейтингу найбільших ринків світу.

Прямі іноземні інвестиції в економіку
міста в 2015 р. склали 1,3 млрд. дол.США,
що в 3,3 разу більше, ніж у 2005 р., порівняно
з 2010 р. сума іноземних інвестицій
скоротилася на 45,8 %;

Найбільше прямих іноземних інвестицій
в економіку міста вклали підприємства таких
країн, як Франція — 61,3 %; Кіпр — 17,1 %;
Великобританія — 8,1 %; Росія — 2,2 %;
Польща — 1,5 %;

Галузева структура прямих іноземних
інвестицій в економіку міста має вигляд:

 фінансова і страхова діяльність — 72,9 %;

 операції з нерухомим майном — 7,2 %;

 промисловість — 7,2 %;

 інші галузі — 12,6 %.

Екологічний стан

Показник

2005 р.

2010 р.

2015 р.

Використання свіжої
води, млн. куб. м

161,4

147,9

132,1

Обсяг оборотної
та послідовно
використаної води,
млн. куб. м

143,4

134,4

87,3

Викиди забруд.
речовин в атм.
повітря, тис. т

89,1

68,9

49,4

Викиди забруд.
речовин на 1 особу,
кг

60,9

47,6

34,1

Бюджет Харкова

Показник

2013 р.

2014 р.

2015 р.

Доходи міського
бюджету всього,
млн. грн.

4764,5 5197,8 7863,3

Власні надходження,
млн. грн.

3443,3 3545,8 4345,8

Трансферти, млн. грн. 1321,2 1652,0 3517,5
Питома вага
в доходах, %

27,7

31,8

44,7

Бюджетна
забезпеченість
(без трансфертів)
на 1 особу, тис. грн.

2,37

2,44

2,99

Видатки міського
бюджету всього,
млн. грн.

4589,5 5526,1 7573,3

Видатки на 1 особу,
тис. грн.

3,16

3,80

5,22

Єдиний

податок

(15,3 %)

Акцизний

податок

(7,2 %)

Податок

на майно

(18,2 %)

Інші

(13,6 %)

Податок

на доходи

фізичних

осіб

(45,7 %)

Питома вага окремих податкових надходжень

у структурі власних доходів міста

Характерні особливості та тенденції:

У місті в 2015 р., у порівнянні з 2005 р.,

використання свіжої води зменшились на
18,2%;

Обсяги оборотної та послідовно використаної

води в 2015 р., у порівняння з 2005 р.,
скоротилися на 39,1%;

Обсяги викидів забруднюючих речовин в

2015 р., у порівняння з 2005 р., знизилися на
44,6%.

Доходи місцевого бюджету в 2015 р.
порівняно з 2013 р. збільшились на 3,1 млрд.
грн., або на 65 %;

У структурі доходів міста зростає частка
трансфертів і скорочується частка власних
надходжень;

Найбільша питома вага окремих податкових
надходжень у власних доходах міста у 2015 р.
така:

 податок на доходи фізичних осіб — 45,7 %;

 податок на майно — 18,2 %;

 єдиний податок — 15,3 %;

 акцизний податок — 7,2 %.

Структура основних статей видатків бюджету
міста у 2015 р. така:

 соціальний захист і забезпечення — 22,3 %;

 ЖКГ — 20,6 %;

 освіта — 19,5 %;

 охорона здоров’я — 15,5 %;

 культура і мистецтво — 3,5 %;

 фізична культура і спорт — 1,2 %;

 інші видатки — 17,4 %.

У структурі видатків у 2015 р. порівняно
з 2013 р. збільшилась частка на ЖКГ —
на 7,1 %, у тому числі на проведення робіт,
пов’язаних з будівництвом, реконструкцією,
ремонтом та утриманням автомобільних
доріг — на 3,0 %, будівництвом
і реконструкцією об’єктів соціально-
культурного та комунального призначення —
на 2,4 %;

У той же час зменшилась частка на соціально-
культурну сферу: освіту — на 6,4 %, охорону
здоров’я — на 3,7 %, соціальний захист
і забезпечення — на 1,9 %.

Позиція Харкова в регіоні:

 займає 1,1 % території області;

 проживає 53,2 % населення;

 працює 67,6 % населення;

 навчається 94,8 % студентів;

 реалізується 54,7 % промислової

і 85,4 % інноваційної продукції;

 здійснюється 70,4 % оптових

і 82,4 % роздрібних торгових операцій;

 експортується 77,3 % та імпортується

59,8 % товарів;

 проводиться більше 50 % автотранспортних

перевезень;

 надається 90,3 % послуг;

 експортується 77,3 % та імпортується

59,8 % товарів.

1.3. Позиціонування міста в регіональному,

національному та міжнародному масштабах

Соціально-економічні показники найбільших обласних центрів України

Показник

Обласні центри

Одеса

Дніпро

Львів

Запоріжжя

Харків

Територія, кв. км

162,4

405

180

331

350

Наявне населення, млн. осіб

1010,8

986,3

758,4

756,9

1449,7

Обсяг реалізованої промислової продукції всього,
млрд. грн.

16,9

82,4

24,3

95,2

52,9

Роздрібний товарообіг всього (2014 р.), млрд. грн.

33,7

21,7

14,1

12,7

26,4

Вантажооборот автотранспорту (2014 р.),
млрд. т км

0,5

0,9

1,1

0,4

1,4

Прийнято в експлуатацію житла, тис. кв. м

371,6

161,5

571,8

58,9

245,5

Обсяг реалізованих послуг всього (2014 р.),
млрд. грн.

18,0

15,2

10,6

4,3

15,6

Підприємства, які виконують НДР (2014 р.), од.

151

Чисельність вчених (2014 р.), тис. осіб

2,1

8,2

3,2

3,8

11,9

Капітальні інвестиції всього, млрд. грн.

5,1

7,0

5,9

4,8

6,6

Прямі іноземні інвестиції в економіку міста всього,
млрд. дол. США

0,6

1,7

0,8

0,9

1,3

Середньомісячна заробітна плата, тис. грн.

4,1

4,3

4,0

4,5

3,8

ВНЗ (I– IV р. а., 2014 р.), од.

Позиція Харкова серед найбільших обласних центрів України:

Серед найбільших обласних міст України Харків
займає лідируючі позиції за такими основними
показниками соціально-економічного розвитку:

 перше місце за чисельністю населення;

 найбільша кількість вищих навчальних за-

кладів;

 найбільша кількість підприємств, що ви-

конують науково-дослідні розробки, і най-
більша чисельність вчених;

 лідер за обсягом вантажообороту;

 друге місце за обсягом капітальних та іно-

земних інвестицій;

 друге місце за обсягом роздрібної торгівлі

й обсягом реалізованих послуг;

 третє місце за обсягом реалізованої про-

мислової продукції й обсягом прийнятого
в експлуатацію житла.

79,2

64,1

59,8

77,3

90,3

55,3

50,2

69,4

82,4

70,4

85,4

54,7

Питома вага м. Харкова в Харківській області, %

Позиція Харкова в рейтингах
серед міст України:

За  результатами  муніципального  досліджен-
ня  рівня  якості  життя 22 міст  України  в 2016 р.,
проведеного  СГ  Рейтинг  спільно  з International
Republican Institute, Харків займає:

 2-ге місце — за загальною оцінкою рівня

якості життя;

 місто перебуває в п’ятірці лідерів за 14

із 21 критерію оцінки міської економіки
і благоустрою території:

 1-ше місце — за рівнем оцінки торгівлі,

опалення, збору сміття, каналізації, зеленої
зони, вуличного освітлення;

 2-ге місце — транспорт, забезпечення

водою, територія біля будинків;

 3-тє місце — спорт і культура;

 4-те місце — дороги і екологія;

 5-те місце — за рівнем медичних послуг.

Позиція Харкова в рейтингах
серед міст Європи:

 17-те місце із 35 міст-міліонерів Європи;

 31-ше місце серед 40 міст з площею більше

100 кв. км;

 48-ме місце займає Харків за результатами

онлайн-дослідження міст Європи
за індексом якості життя, що проводиться
компанією Numbeo.

 Найбільш проблемними серед напрямів

оцінювання для Харкова є:

 рівень купівельної спроможності

населення (50-те місце);

 охорони здоров’я (50);

 вартості життя (50);

 безпеки (47);

 співвідношення вартості нерухомості

до доходів (48).

Місто

Вінниця

Харків

Львів

Луцьк

Хмельницький

Ранг

Місто

Прага

Варшава

Софія

Бухарест

Харків

Київ

Ранг

Загальний рейтинг міст України за оцінкою

рівня якості життя у 2016р. (СГ Рейтинг,

International Republican Institute)

Ранг Місто

12 Будапешт

13 Варшава

14 Відень

15 Бухарест

16 Барселона

17 Харків

18 Мюнхен

19 Мілан

20 Прага

1722

1717

1714

1678

1605

1447

1353

1324

1290

Рейтинг найбільших міст Європи

за чисельністю населення

Рейтинг міст Європи за індексом якості життя

за 1 півріччя 2016 р. (компанія Numbeo)

1.4. Визначення соціально-економічних проблем

і точок зростання міста його громадою

У ході підготовки стратегії в опитувані при-

йняли  участь  представники  таких  зацікавле-
них  сторін:  громадянське  суспільство (35 %),
бізнес-спільнота (25 %), науково-освітня спіль-
нота (29 %),  місцева  влада  і  робоча  група
(11 %).

Респондентам було задане питання про про-

блеми та можливості зростання міста.

У результаті анкетування були визначені такі

найбільші проблеми міста: недостатня соці-
альна підтримка населення (18,4 %), стан ін-
женерної інфраструктури (11,1 %).

До інших проблем міста були віднесені:

 незадовільний екологічний стан (6,3 %);

 недостатньо безпечне та комфортне

проживання (4 %);

 нездоровий спосіб життя (3,9 %);

 недосконале муніципальне

самоврядування (3,4 %);

 відсутність енергоефективного

та енергозберігаючого користування
(2,4 %);

 недосконала архітектурна забудова (1,9 %);

 недостатня інвестиційна привабливість

(2,9 %);

 не завжди ефективна муніципальна

бюджетна політика (1,9 %);

 складність адміністративних послуг (1,9 %);

 зарегульованість бізнесу (2,4 %).

До точок економічного зростання респонден-

ти віднесли позиціонування міста як міста
економіки знань (17,4 %), інноваційну (11,6 %)
та інформаційну (10,1 %) активність населення
і бізнесу.

Структура опитування зацікавлених

у розвитку міста сторін

Частота згадування респондентами проблем

або точок економічного зростання міста

Бізнес-спільнота

(25%)

Грома-

дянське

суспільство

(35%)

Місцева влада

і робоча група

(11 %)

Науково-

освітня

спільнота

(29 %)

Інші

(31 %)

Недостатня

соціальна підтримка

(18,4%)

Місто

економіки

знань

(17,4%)

Місто

інновацій

(11,6%)

Інформа-

ційна

активність

бізнесу

і населення

(10,1 %)

Зношена

інженерна

інфраструктура

(11,1%)

Зміст

ВСТУП

Розділ І. АНАЛІЗ ПОЧАТКОВИХ УМОВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО

СТАНУ ТА РОЗВИТКУ ХАРКОВА (ПРОФІЛЬ ГРОМАДИ)

1.1. Загальний опис міста, його природно-географічних та історичних особливостей

1.2. Статистичний аналіз стану і тенденцій соціально-економічного розвитку міста

1.3. Позиціонування міста в регіональному, національному та міжнародному
масштабах

1.4. Визначення соціально-економічних проблем і точок зростання міста його
громадою

Розділ IІ. ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ

РИЗИКІВ І ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ МІСТ МАЙБУТНЬОГО

2.1. Глобальні виклики і тенденції розвитку світової економіки 21
2.2. Прогноз ризиків і тенденції розвитку економіки України 22
2.3. Світові форсайт-прогнози тенденцій розвитку міст майбутнього

Розділ ІІI. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРОБЛЕМ І ВИЗНАЧЕННЯ МІСІЇ ТА ВІЗІЇ ХАРКОВА

3.1. SWOT-аналіз: ідентифікація загальних проблем і конкурентних переваг міста

3.2. Визначення місії та візії міста

Розділ IV. ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ І СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ ХАРКОВА

4.1. Побудова дерева цілей і відбір завдань та заходів із розвитку міста

4.2. Узгодження цілей розвитку міста з регіональними, національними
та європейськими пріоритетами

4.3. Можливі сценарії розвитку міста і етапи реалізації його стратегії

Розділ V. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ХАРКОВА

Розділ VI. МОНІТОРИНГ І ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ

СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ МІСТА

Нормативно-правове та інформаційне забезпечення стратегії розвитку міста

ДОДАТКИ

А. Організація розробки та затвердження стратегії розвитку міста

Б. Методологія розробки стратегії розвитку міста

В. Аналіз результатів анкетування громади та експертного співтовариства
з питань розвитку міста

Г. Індикативні показники моніторингу та оцінювання ефективності реалізації
стратегії розвитку міста

Список розробників

а р и з м а т и ч н и й

к т и в н и й

і ш у ч и й

р е а т и в н и й

н т е л е к т у а л ь н и й

і д п о в і д а л ь н и й

Розділ II

ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ

ТА ПРОГНОЗУВАННЯ

НАЦІОНАЛЬНИХ РИЗИКІВ

І ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ МІСТ

МАЙБУТНЬОГО

2.1. Глобальні виклики і тенденції розвитку світової економіки

Починаючи з кінця 60-х років XX століття вче-

ні і міжнародні організації, включаючи ООН, стали
ставити перед світовим співтовариством питання
про існування глобальних проблем у суспільстві.

Узагальнюючи результати останніх дослі-

джень  найбільш  впливових  організацій  з  цьо-
го  питання: «Глобальні  ризики  та  тренди 2016»
(Всесвітній  економічний  форум), «Глобальні
тренди 2030, чи  спроможна  Європа  відповісти
на виклики» (Європейська система аналізу стра-
тегії  та  політики), «Глобальна  Європа 2050» (Єв-
ропейська комісія), — можна виділити глобальні

виклики, які більшою або меншою мірою стосу-
ються різних країн світу, включаючи Україну.Про-
тягом останніх 35 років під егідою ООН відбулася
низка конференцій та самітів, присвячених гло-
бальним проблемам суспільства.

Результатом роботи конференцій та самітів

ООН стали рекомендації для країн світу, які отри-
мали практичне втілення в Декларації тисячоліт-
тя та інших документах.

Ціла низка міжнародних організацій постій-

но досліджує глобальні проблеми суспільства
і оцінює силу їх впливу і вірогідність настання.

Глобальні проблеми людства,
які стосуються України

Економічна сфера життя суспільства

Природно-
ресурсна група
проблем

Вичерпання запасів низки видів
сировини і палива
Подорожчання видобутку
та використання сировини
і палива

Науково-
технологічна
група проблем

Зміна технологічного укладу
Прискорення науково-технічного

процесу

Гео-
економічна група
проблем

Глобалізація економіки
і створення інтеграційних
об’єднань
Зміна міжнародного поділу праці
внаслідок інтернаціоналізації
Зростання фінансової нестійкості
світової глобальної економіки

Соціальна сфера життя суспільства

Демографічна
група проблем

Депопуляція населення
Старіння населення
Міграція населення

Дохідна група
проблем

Поляризація доходів населення
всередині країн
Зростання нерівності міст між
багатими та бідними країнами

Геополітична сфера життя суспільства
Зміна моделі світоустрою
Виникнення нових центрів сил та загострення
їх протидії
Міжнародний тероризм
Культурна сфера життя суспільства
Стандартизація цінностей на західний зразок
Деградація духовного відтворення
Зростання організованої злочинності
Екологічна сфера життя суспільства
Зміна клімату та глобальне потепління
Вичерпання ресурсів прісної води
Утилізація та переробка відходів
Скорочення біологічного різноманіття видів
Скорочення багатих лісових масивів
Скорочення площі родючих земель
Забруднення атмосфери

Провідні міжнародні організації прогнозують
у найближчі 2 роки повільне зростання світової
економіки:

Прогнози міжнародних організацій

щодо динаміки зростання світової

економіки в 2017–2018 роках, %

Прогнози міжнародних організацій

щодо динаміки зростання економіки

ЄС в 2017–2018 роках, %

2,8

3,0

2,4

2,6

3,5 3,2 3,4

2017 . 2018

" (EIU)

1,6

1,5

1,4

1,6

2,2

1,9

2017 . 2018

" (EIU)

В Європейському Союзі, у порівнянні зі світом
у цілому, передбачається більш повільне зрос-
тання економіки:

2.2. Прогноз ризиків і тенденції розвитку економіки України

Економіка України, як і будь-якої іншої країни світу, піддається як глобальним ризикам, так і спе-

цифічним безпосередньо до неї.

Консенсус-прогнозом, який здійснюється Міністерством економічного розвитку і торгівлі України,

на 2016–2017 рр. визначено такі найбільш впливові і вірогідні зовнішні ризики:

Інтегральна оцінка зовнішніх ризиків України на 2016–2017 рр., бали

Зовнішні

ризики / явища

2016 рік

2017 рік

Інтегральна

оцінка

Оцінка

вірогідності

реалізації

явища

Оцінка

впливу

явища на

економіку

України

Інтегральна

оцінка

Оцінка

вірогідності

реалізації

явища

Оцінка

впливу

явища на

економіку

України

Дефіцит зовнішнього
фінансування
та звуження
можливостей доступу
до міжнародних
ринків капіталу

Неотримання
запланованого
фінансування від МВФ

Повільне відновлення
розвитку світової
економіки
та збереження
низьких цін
на світових
сировинних ринках

Згортання іноземними
компаніями
інвестиційних планів
або перенесення
термінів їх реалізації
на майбутній
період у зв’язку
з макроекономічною
невизначеністю

Ескалація українсько-
російського конфлікту

Звуження зовнішніх
ринків збуту через
високу конкуренцію

Впровадження санкцій
з боку РФ до України

Надходження
незначних обсягів
донорської допомоги

Впровадження
торговельних
обмежень з боку
України до РФ

Цим же консенсус-прогнозом на 2017 рік визначено такі найбільш впливові і вірогідні внутрішні

ризики:

Інтегральна оцінка внутрішніх ризиків України на 2016–2017 рр., бали

Внутрішні

ризики / явища

2016 рік

2017 рік

Інтегральна

оцінка

Оцінка

вірогідності

реалізації

явища

Оцінка

впливу

явища на

економіку

України

Інтегральна

оцінка

Оцінка

вірогідності

реалізації

явища

Оцінка

впливу

явища на

економіку

України

Недостатньо швидке
проведення реформ

Збереження низької кредитної
активності комерційних банків

Поширення неплато-
спроможності реального
сектора економіки

Збереження адміністративних
заходів на валютному ринку

Значне зростання дефіциту
державного бюджету та
касових розривів у Пенсійному
фонді, інших фондах держав-
ного соціального страхування

Посилення девальваційних
тенденцій на валютному
ринку

Дефіцит енергетичних
ресурсів у країні (у т. ч. вугілля)

Нарощування негативних
інфляційних очікувань
населення

Соціальне протистояння

Поширення конкуренції
на внутрішньому ринку через
збільшення імпорту з ЄС

Зростання дефіциту НАК
«Нафтогаз України»

Отримання низького врожаю
зернових культур

Незважаючи  на  наявність
суттєвих  зовнішніх  і  вну-
трішніх  ризиків,  прогнози
державних  органів  влади
країни і міжнародних орга-
нізацій для економіки Укра-
їни  на  період  до 2020 року
передбачаються з відносно
незначним зростанням.

Прогнозування динаміки ВВП України державними органами влади

країни і міжнародними організаціями на 2016–2020 роки, %

0,9

2,3

3,5 3,5

1,0

2,9

3,6

1,99

3,53

3,99

3,98

4,03

1,0

2,0

3,0

2016 . 2017

. 2018

. 2019

. 2020

2.3. Світові форсайт-прогнози тенденцій розвитку міст майбутнього

В Європейському Союзі місто вважається

драйвером  розумного  (розвиток  економіки,  за-
снованої на знаннях та інноваціях), сталого (спри-
яння більш ефективному використанню ресурсів,
екологічно  чистій  і  конкурентоспроможній  еко-
номіці) та інклюзивного (сприяння високому рів-
ню  зайнятості,  що  забезпечує  економічну,  соці-
альну  та  територіальну  згуртованість)  розвитку.
Завдяки високій щільності населення в містах зо-
середжено значний потенціал креативності та ін-
новацій, енергозбереження, екологічності, соціо-
культурного різноманіття.

У країнах ЄС існує загальне бачення міста

майбутнього, яке є:

 місцем передового соціального

прогресу з високим ступенем соціальної
згуртованості, соціальної збалансованості,
а також безперешкодного доступу для
всіх верств населення до соціальних,
оздоровчих та освітніх послуг;

 платформою для демократії, культурного

діалогу і розмаїття;

 місцем зеленого, екологічного та

відновленого навколишнього середовища;

 місцем тяжіння і двигуном економічного

зростання.

Європейське місто майбутнього об’єднує три

ключові концепції:

«розумного міста» (smart city) — низькову-

глецеві і безвідходні міста з розумними інформа-
ційними потоками;

«зеленого міста» (green city) — екологічно

чисті, кліматично пружні і компактні міста;

«інклюзивного міста» (inclusive city) — під-

тримка фізичної та економічної регенерації місь-
кого населення для подолання бідності та побу-
дови справедливого суспільства.

Наразі домінуючою є концепція «розумного

міста», тоді як інші вважаються складовими пер-
шої.

Основи форсайт-прогнозування розвитку

більшості європейських міст майбутнього закла-
дені в ініціативи Європейського інноваційного
партнерства розумних міст і громад, яке об’єднує
міста, промисловості і громадян та сприяє поліп-
шенню міського життя за рахунок більш інтегро-
ваних рішень.

Згідно зі Стратегічними і Операційними пла-

нами партнерства, стратегічними пріоритетами
та операційними цілями трансформації європей-
ських міст є такі:

Стратегічні пріоритети та операційні цілі трансформації
європейських міст згідно зі Стратегічними та Операційними
планами Європейського інноваційного партнерства

Стратегічний пріоритет

Операційні цілі

Стала міська мобіль-
ність передбачає
істотні зміни в тран-
спортних системах
Європи, а також
у мобільній поведінці
населення та під-
приємств у міських
районах

1.1. Покращена інтеграція і управління колективним міським транспортом
для безперешкодної мультимодальної мобільності (від дверей до дверей)
1.2. Електрифікація громадського транспорту
1.3. Чиста, ефективна міська логістика та розподілення вантажів
1.4. Інтелектуалізація систем міського транспорту
1.5. Сприяння сталому і комплексному плануванню мобільності
1.6. Сприяння використанню екологічно чистих транспортних засобів

Поліпшення будівель
та розвиток
районів — скорочення
споживання енергії,
впливу на навколишнє
середовище і викидів
вуглекислого газу;
поєднує конкурентні
галузі для робочих
місць і зростання,
в той же час
забезпечує суспільний
і соціальний розвиток
та добробут громадян

2.1. Розробка масштабованого проектування і багатокритеріального набору
інструментів, які підтримують інтеграцію існуючих і нових будівель
2.2. Розробка систем / інструментів аудиту для існуючих, а також нових
будівель і районів для сертифікації викидів CO

, використання енергії, газу,

води тощо
2.3. Широкомасштабна реконструкція зеленої мережі міських районів
для підвищення їх енергоефективності
2.4. Широкомасштабне розгортання нових районів і будівель з нульовим
використанням енергії
2.5. Розробка і впровадження розумних матеріалів і рішень для освітлення,
опалення, охолодження та електричних систем у громадських та приватних
приміщеннях, а також інфраструктури електротранспорту
2.6. Розвиток і налагодження енергетичного менеджменту міста, регіону
і системи торгівлі енергією

Інтегрована інфра-
структура міста —
підключення об’єктів
інфраструктури з
метою підвищення
ефективності та
сталості розвитку міст

3.1. Скорочення витрат на споживання енергії і технічне обслуговування за
рахунок реалізації, наприклад, ефективного тривалого освітлення, зондування
руху; сонячної енергії. Багатоцільове використання ліхтарних стовпів
3.2. Об’єднання і управління декількома джерелами даних; забезпечення
взаємодії даних протоколів між міськими доменами
3.3. Синергія між розумними енергомережами та інфраструктурою
широкосмугового зв’язку
3.4. Інтегрована розумна енергомережа (відновлювані джерела енергії +
зберігання енергії + теплові насоси + споживання енергії)
3.5. Розгортання систем мобільних ІКТ з метою керування транспортними
потоками
3.6. Використання в режимі реального часу мультимодальної інформації, що
дозволяє персоналізувати поїздки, а також поліпшити якість обслуговування
клієнтів
3.7. Підключення інфраструктури, людей і пристроїв, а також датчиків для
вирішення проблем заторів та паркування
3.8. Створення хмарних гнучких виробничих процесів між людьми
(і їх пристроїв), які підтримують обмін таксі і автомобілями і пропонують
переважне використання дороги
3.9. Використання тепла, що є відходами технологічних галузей + дистанційне
опалення інфраструктури + локальна система когенерації для зниження
викидів CO

і економії енергії

3.10. Підключення ключових джерел інформації з системами моніторингу
міста (датчики, люди інфраструктура) для забезпечення життєво важливих
потреб (транспорт, енергетика, вода і зв’язок), щоб побудувати стале місто до
інцидентів і кризи
3.11. Введення датчиків на бункерах дозволяє містам спілкуватися в рамках
системи збору відходів, оптимізації маршрутизації руху вантажівок, зводячи
до мінімуму споживання енергії і затори

а р и з м а т и ч н и й

к т и в н и й

і ш у ч и й

р е а т и в н и й

н т е л е к т у а л ь н и й

і д п о в і д а л ь н и й

Розділ IІI

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРОБЛЕМ

І ВИЗНАЧЕННЯ МІСІЇ ТА ВІЗІЇ

ХАРКОВА

Внутрішнє середовище

Сильні сторони

Слабкі сторони

І. Природно-ресурсний потенціал

 Сприятливі природні та кліматичні умови

 Достатня наявність покладів природного газу

в регіоні

 Найбільше родовище бурого вугілля в Європі

 Недостатня забезпеченість якісною питною водою

ІІ. Економічний потенціал

 Наявність потужного промислового сектора

з багатогалузевою структурою переробного
виробництва третього-четвертого технологічних
укладів

 Наявність вільних виробничих і торговельних

площ

 Наявність логістичних центрів й найбільшого

у Східній Європі промислово-речового ринку

 Розвинута IT-галузь

 Високий рівень фізичного та морального зносу

виробничих фондів

 Низький рівень використання виробничих фондів

у промисловості

 Застарілі затратні технології на багатьох підприємствах

 Низька експортна орієнтованість місцевої економіки

 Недостатній розвиток малого та середнього бізнесу

в сфері матеріального виробництва

 Слабкі коопераційні та кластерні зв’язки підприємств

малого і великого бізнесу

 Непрацюючі або збиткові великі державні підприємства

ІІІ. Науково-технічний та інноваційний потенціал

 Розвинута освітня сфера, яка входить

до 10 найбільших студентських центрів Європи

 Значний науковий потенціал (проектні установи,

науково-дослідні організації)

 Недостатній рівень інноваційної активності підприємств

 Відсутність ефективної координації взаємодії науки,

бізнесу та освіти

 Нерозвинута інноваційна інфраструктура

IV. Інвестиційний потенціал

 Високий міжнародний імідж міста

 Низький рівень інвестицій у місцеву економіку

 Відсутність якісно підготовлених інвестиційних продуктів

(земельних ділянок, об’єктів нерухомості)

 Несформована база інвестиційних пропозицій

V. Людський і трудовий потенціал

 Високий освітній рівень населення

 2-ге в Україні та 17-те в Європі місце

за чисельністю населення

 Збільшення трудового потенціалу за рахунок

припливу внутрішньо-переміщених осіб

 Неухильне скорочення чисельності населення та його

старіння

 Порушення пропорцій між попитом та пропозицією

робочої сили

VІ. Стан навколишнього природного середовища

 Зменшення обсягів викидів у атмосферне

повітря від стаціонарних джерел

 Збільшення обсягів викидів у атмосферне повітря

від пересувних джерел

 Забрудненість твердими побутовими відходами

і відсутність сучасних сміттєпереробних підприємств

VІІ. Транспортна інфраструктура

 Головний вузловий центр залізничного сполучення

Східної України, який зв’язує 6 суміжних областей

 Розвинута міська електротранспортна система

 Наявність метрополітену, який займає

75-те місце у світі

 Через місто проходить міжнародна автомобільна

дорога «Київ–Харків–Довжанський»

 Наявність нового міжнародного аеропорту

 Значне зменшення обсягів перевезень залізничним

транспортом через анексію Криму та проведення АТО
в Донецькій і Луганській областях

3.1. SWOT-аналіз: ідентифікація загальних

проблем і конкурентних переваг міста

SWOT-аналіз здійснювався групою експер-

тів,  виходячи  з  аналізу  соціально-економічного
стану  та  розвитку  Харкова,  позиціонування  його
в  різних  масштабах  (розділ I), дослідження  гло-
бальних  викликів  і  прогнозування  національних

ризиків, тенденцій розвитку для міст майбутньо-
го (розділ II), а також виявлення проблем та точок
зростання міста, які відзначили його громадяни
та експерти (Додаток А). SWOT-аналіз Харкова має
такий вигляд:

Внутрішнє середовище

Сильні сторони

Слабкі сторони

VІІІ. Житлово-комунальне господарство

 Розвинута інфраструктура електро-, газо-, водо-,

теплопостачання

 Масштаби житлового фонду

 Високий фізичний знос очисних і каналізаційних споруд,

мереж централізованого тепло- та водопостачання

 Високий рівень фізичного та морального зносу

житлового фонду

ІХ. Громадянське суспільство

 Наявність відносно великої кількості

громадських організацій

 Недостатня соціальна активність населення

 Недостатньо активне співробітництво громадських

організацій з міською владою у вирішенні проблем міста

Х. Муніципальне управління

 Наявність офіційних сайтів органів місцевого

самоврядування

 ProZorro — електронна система публічних

закупівель

 Єдине вікно і центри надання адміністративних

послуг

 Неповна інформатизація документообігу в місцевій раді

ХІ. Просторово-економічний потенціал

 Наявність генерального плану міста

 Невідповідність містобудівної документації сучасним

європейським стандартам

ХІІ. Соціально-культурна сфера

 Розвинута соціальна інфраструктура

 Розвинута спортивно-оздоровча інфраструктура

 Лідер в Україні у забезпеченні доступності

міського середовища для людей з особливими
потребами

 Широка мережа культурних закладів

національного рівня

 Недостатнє задоволення потреб вразливих соціальних

груп

 Нерозвиненість ринку соціальних послуг

 Незабезпеченість повної зайнятості населення

Зовнішнє середовище

Можливості

Загрози

І. Політичні фактори

 Політична підтримка ЄС, США, Канади та інших

країн світу

 Військовий конфлікт на сході країни і можлива подальша

ескалація конфлікту з Росією

 Недостатній рівень політичної стабільності в країні

 Корупція, що спричиняє неефективне та непрозоре

використання бюджетних коштів

ІІ. Економічні фактори

 Угода про Асоціацію з ЄС

 Членство України в СОТ

 Нестабільна грошово-кредитна політика

 Низька купівельна спроможність населення

 Недосконала державна дерегуляторна політика

ІІІ. Соціальні фактори

 Підвищення ролі людського фактора в економіці

 Географічна мобільність (впровадження

безвізового режиму)

 Отримання грантів на розвиток людського

потенціалу

 Низький рівень соціального захисту широкого кола

верств населення

 Зростання соціального розшарування населення

 Достатньо високий рівень прихованого безробіття

IV. Технологічні фактори

 Перехід провідних країн світу до четвертої

технологічної революції «Індустрія 4.0»

 Обмеження з боку провідних інноваційних країн світу на

трансфер новітніх технологій у країни, що розвиваються

3.2. Визначення місії та візії міста

Проведене у ході підготовки

стратегії анкетне опитування дозво-
лило  визначити  частоту  згадувань
респондентами  компонентів,  які
складають  сутність  місії  міста  Хар-
кова:  інноваційне (15 %),  комфорт-
не (12 %), креативне (11 %), бізнесо-
ве (10 %) та інші.

Ґрунтуючись на точці зору гро-

мадян і експертів, а також врахову-
ючи  результат SWOT-аналізу,  який
дозволив  визначити  головні  про-
блеми  міста  і  його  конкурентні  пе-
реваги,  місія  Харкова  визначається
таким чином:

Місія міста

— бути точкою інноваційно-креативного зростання

національної економіки з комфортними умовами
проживання освіченого і здорового населення.

Візія міста

— велике європейське зелене місто з унікальною

архітектурою, з комфортними і безпечними
умовами проживання освіченого
населення, яке працює в інноваційно-
креативних галузях економіки.

Анкетне опитування громадян

і  експертів  щодо  сутності  візії  міста
Харкова  відокремило  компоненти,
які її складають: європейське (16 %),
наукове (14 %),  екологічно  чисте
(13 %), безпечне (10 %) та інші.

Ґрунтуючись на точці зору гро-

мадян і експертів, а також врахо-
вуючи глобальні виклики і прогно-
зи національних ризиків і тенденцій
розвитку для міст майбутнього, візія
Харкова визначається таким чином:

Структура компонентного складу визначення

місії Харкова громадянами і експертами

Структура компонентного складу визначення

візії Харкова громадянами і експертами

Інше

(28%)

Освітнє

(8%)

Бізнесове

(10%)

Інноваційне

(15%)

Креативне

(11%)

Наукове

(7%)

Комфортне

(12%)

Безпечне

(10%)

Екологічно

чисте
(13%)

Європейське

(16%)

Інше

(21%)

Інноваційне

(8%)

Креативне

(9%)

Наукове

(14%)

Комфортне

(12%)

Шановні харків’яни!

Харків – місто, яке має славну історію,

потужний науково-виробничий потенціал
і непереборне прагнення до розвитку.

Разом з Вами ми вже досягли певних успі-

хів. Але сучасний світ постійно змінюється,
і нам потрібно своєчасно реагувати на нові
виклики і тренди глобального розвитку.

Розуміння спільної відповідальності за

до лю Харкова, його місця в міжнародному
та національному розподілі праці з боку міс-
цевої влади, бізнесу, небайдужих громадян
і сприяло розробці Стратегії розвитку міста.

У ході підготовки cтратегії громада ви-

значила місію міста як точку зростання су-
часної національної економіки.

Харків’яни бажають бачити місто єв-

ропейським, з унікальною архітектурою,
комфортними та безпечними умовами про-
живання населення, яке забезпечене робо-
чими місцями.

Громада визначила такі пріоритетні цілі розвитку міста:
– соціальна впевненість і здоров`я населення;
– розумна економіка і забезпеченість робочими місцями;
– екологічна врівноваженість і енергетична ефективність;
– сучасний простір та забезпеченість інженерною інфраструктурою;
– інвестиційна привабливість та муніципальний бюджет;
– е фективність управління і громадянське суспільство.
Я вірю в майбутнє Харкова як європейського, комфортного і безпечного міста для його

жителів, які матимуть високий рівень життя, як одного із провідних центрів інноваційно-
креативної економіки в Україні та Східній Європі.

Дякую всім, хто брав участь у складі робочої групи, засіданнях круглих столів, фокус-

групах, надав пропозиції та зауваження, знайшов час зробити свій внесок у бачення май-
бутнього міста.

Ми відкриті для спілкування та нових інноваційних і креативних ідей!
Переконаний, що спільне партнерство та взаємовигідна співпраця принесуть свої плоди!

З повагою,

Харківський міський голова

Геннадій Кернес

а р и з м а т и ч н и й

к т и в н и й

і ш у ч и й

р е а т и в н и й

н т е л е к т у а л ь н и й

і д п о в і д а л ь н и й

Розділ IV

ФОРМУВАННЯ ЦІЛЕЙ

І СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ

ХАРКОВА

Стратегічна ціль 1.

Соціальна впевненість

і здоров’я населення міста

Операційна

ціль 1.1.

Безпечне

та комфортне

місто

Операційна

ціль 1.2.

Молодіжне

місто здорового

способу життя

Операційна

ціль 1.3.

Соціальна

забезпеченість

і підтримка

вразливих верств

населення

Напрямок 1.2.1.

Харків —

молодіжне

місто

майбутнього

Напрямок 1.2.2.

Харків — лідер

молодіжного

спортивного

руху в Європі

Операційна

ціль 1.1.

Безпечне

та комфортне

місто

Напрямок 1.2.1.

Харків —

молодіжне

місто

майбутнього

Операційна

ціль 1.2.

Молодіжне

місто здорового

способу життя

Напрямок 1.2.2.

Харків — лідер

молодіжного

спортивного

руху в Європі

Операці

на

ціль 1.3.

Соціальна

забезпеченість

і підтримка

вразливих верств

населення

Стратегічна ціль 1.

Соціальна впевненість

і здоров’я населення міста

Стратегічна ціль 1. Соціальна впевненість і здоров’я населення міста





Операційна ціль 1.1. Безпечне та комфортне місто

Проблеми (слабкі сторони):

високий рівень вуличної та побутової злочин-

ності;

небезпечний дорожній рух і збільшення кіль-

кості постраждалих у ДТП;

висока смертність населення від різних захво-

рювань у зв’язку зі запізнілою їх діагностикою;

низька ефективність управління у сфері надан-

ня житлово-комунальних послуг;

недостатня забезпеченість населення житлом

і його зношеність.

Ресурси (сильні сторони):

2 національні університети готують фахівців
з безпеки населення; 2 університети готують
лікарів,

1 фармацевтичний університет;
6 коледжів медичного спрямування;

20  пішохідних  мостів, 2241 транспорт-
ний  та 1418 пішохідних  світлофорів;
22  лікарні, 24 поліклініки, 6 пологових
будинків, 6 диспансерів;

виробничі потужності житлового будівництва.

Діючі міські програми:
Програма підвищення безпеки дорож-
нього руху в м. Харкові на 2013–2020 рр.;
Комплексна програма «Інновації в прі-

оритетних напрямках розвитку галузі охоро-
ни здоров’я м. Харкова на 2011–2020 рр.; Місь-
ка

цільова

соціально-економічна

програ-

ма  будівництва  (придбання)  доступного  житла
на 2010–2020 рр.;  Програма  підтримки  житлово-
будівельних  кооперативів,  житлових  кооперати-
вів  та  об’єднань  співвласників  багатоквартирних
будинків  у  місті  Харкові  на 2015–2019 рр.;  Комп-
лексна програма розвитку цивільного захисту міс-
та Харкова на 2014–2017 рр.

Завдання:

 підвищення рівня суспільної безпеки;

 поліпшення стану безпеки дорожнього руху

і зменшення кількості постраждалих у ДТП;

 зменшення смертності населення від захворю-

вань за рахунок їх ранньої діагностики;

 дотримання міжнародних стандартів якості

у медичному обслуговуванні населення;

 надання житлово-комунальних послуг

відповідно до встановлених нормативів
і національних стандартів;

 підвищення ефективності управління у сфері

надання житлово-комунальних послуг;

 забезпечення населення якісним житлом

з різними вимогами.

Заходи:

 організація постійного відеоспостереження

у місцях скупчення людей;

 створення у місті повноцінного підрозділу

муніципальної поліції для забезпечення
суспільної безпеки громадян;

 реконструкція існуючої автоматизованої

системи керування дорожнім рухом у місті
із застосуванням сучасних технологій
та обладнання;

 будівництво, реконструкція та капітальний

ремонт технічних засобів регулювання
дорожнього руху;

 оснащення медичних закладів

високотехнологічним медичним обладнанням
і апаратурою для діагностики та лікування
хворих;

 оснащення закладів охорони

здоров’я сучасним комп’ютерно-
обчислювальним обладнанням та засобами
зв’язку;

 запровадження уніфікованих медичних

записів, впровадження електронного запису
в поліклініках;

 розвиток реабілітаційного напрямку

в медицині міста;

 створення ОСББ і розвиток органів

самоорганізації населення;

 створення єдиного обслуговуючого центру

у сфері надання житлово-комунальних послуг;

 будівництво (придбання) для населення

доступного житла з різними вимогами.

Відповідальні: департамент по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту; департамент охо-
рони здоров’я; департамент інфраструктури.
Індикатори: кількість злочинів; смертність населення у ДТП; очікувана тривалість життя населення;
кількість створених ОСББ; обсяги реконструйованого та збудованого житла.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 1.3, ОЦ 5.

Проблеми (слабкі сторони):

великий рівень безробіття серед молоді;
розповсюдження наркоманії, ВІЛ/СНІДу серед

молоді;

неповна забезпеченість молоді доступним

житлом;

пасивне ставлення молоді до створення сім’ї;
невисока активність участі молоді у суспільно-

му житті;

недостатнє патріотичне виховання молоді.

Ресурси (сильні сторони):

412,8 тис. молодих людей віком до 27 ро-
ків, з них 114 тисяч учнів;

204  загальноосвітні  навчальні  закла-
ди; 28 позашкільних  навчальних  за-
кладів; 20 народних  та  зразкових  ху-

дожніх колективів.

Діючі програми:
Міська програма «Молодь Харкова»
на 2012–2017 рр.;

Міська  комплексна  програма  «Назустріч  дітям»
на 2011–2017 рр.;
Міська цільова програма молодіжного житлово-
го кредитування на 2011–2020 рр.;
Міська  програма  відновлення,  реконструкції
та  благоустрою  воїнських,  братських  поховань,
пам’ятників,  що  символізують  перемогу  над  на-
цизмом  у  Другій  світовій  війні,  на  період 2010–
2020 рр.

Завдання:

 підтримка та заохочення молодіжного

підприємництва;

 формування здорового способу життя молоді;

 розвиток молодіжного житлового

будівництва і поліпшення стану забезпечення
молодих сімей житлом;

 підвищення соціальної активності молоді

у соціально-економічному, політичному
та культурному житті міста;

 розвиток духовності, моралі та національно-

патріотичного виховання молоді.

Заходи:

 розвиток підприємницьких навичок молоді,

у тому числі шляхом створення стартапів при
ВНЗ;

 профілактика наркоманії, ВІЛ/СНІДу і хвороб,

що передаються статевим шляхом;

 іпотечне житлове кредитування молоді;

 будівництво (придбання) доступного житла

для молоді;

 забезпечення постійної співпраці міської

ради з молодіжними громадськими
організаціями;

 налагодження стажування молоді в місцевій

раді;

 надання підтримки просвітницьким

і патріотичним об’єднанням та ініціативам
громадськості, спрямованим на виховання
гармонічної високоморальної особи;

 сприяння створенню та діяльності

волонтерських організацій.

Стратегічна ціль 1. Соціальна впевненість і здоров’я населення міста





Операційна ціль 1.2. Молодіжне місто здорового способу життя





Напрямок 1.2.1. Харків — молодіжне місто майбутнього

Відповідальні: департамент у справах сім’ї, молоді та спорту; департамент освіти; департамент комунального
господарства; департамент культури; департамент економіки та комунального майна.
Індикатори: обсяг наданих молодіжних кредитів на житло; введення в експлуатацію доступного жит-
ла для молоді; коефіцієнт безробіття серед молоді; показник захворюваності на ВІЛ/СНІД серед молоді;
кількість діючих молодіжних громадських організацій.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 2.1, ОЦ 2.2, ОЦ 2.3.

Стратегічна ціль 1. Соціальна впевненість і здоров’я населення міста





Операційна ціль 1.2. Молодіжне місто здорового способу життя





Напрямок 1.2.2. Харків — лідер молодіжного спортивного руху в Європі

Проблеми (слабкі сторони):

відсутність спадкоємності між дитячим спор-
том та спортом високих досягнень;

недостатня кількість і забезпеченість закладів
дитячо-юнацького та резервного спорту;

наявність великої частки населення, в тому чис-
лі молоді, яка ще не займається фізичною куль-
турою і спортом;

недостатня кількість і забезпеченість місць
для занять фізичною культурою і спортом;

недостатня

поінформованість

суспільства

як в Україні, так і за кордоном про спортивні за-
ходи, які проводяться у місті.

Ресурси (сильні сторони):

близько 225 тис. жителів міста займаються
фізкультурою і спортом;
академія і 2 училища фізичної культури

та спорту; 35 дитячо-юнацьких спортивних шкіл;
641 штатний тренер; 130 майстрів спорту;

18 стадіонів, 1532 спортивні майданчи-
ки, 366 спортивних залів, 23 басейни,
90 тенісних кортів, 116 стрілецьких ти-

рів, 5 Палаців спорту, гольф-клуб.

Діючі програми:
Міська комплексна цільова соціаль-
на програма розвитку фізичної культури
та спорту на 2012–2016 рр. (потребує про-

довження або розробки нової);
Міська програма спортивних і іміджевих проектів
та інвестиційної діяльності на 2013–2020 рр.;
Комплексна цільова програма розвитку футболу
в м. Харкові на 2014–2016 рр. (потребує продов-
ження або розробки нової);

Програма розвитку молодіжних урбан-культур
і вуличних видів спорту до 2020 року (потребує
розробки та затвердження).

Завдання:

 підтримка діяльності закладів дитячо-

юнацького та резервного спорту;

 забезпечення розвитку спорту вищих

досягнень, спорту ветеранів та інвалідів;

 залучення всіх верств населення міста

до занять фізичною культурою та спортом;

 активне залучення до футболу всіх верств

населення, в першу чергу молоді та дітей;

 розвиток молодіжних урбан-культур і вуличних

видів спорту;

 створення іміджу міста як спортивної столиці

України і лідера молодіжного спортивного
руху в Європі;

 пропаганда здорового способу життя.

Заходи:

 створення шкільних і студентських ліг;

 збереження та розширення мережі дитячо-

юнацьких спортивних шкіл, літніх таборів,
забезпечення їх інвентарем та обладнанням;

 забезпечення підготовки та участі

харківських спортсменів різних вікових груп
у чемпіонатах світу та Європи, всесвітніх іграх
з неолімпійських видів спорту;

 проведення спортивних іміджевих заходів

міжнародного та всеукраїнського рівнів;

 проведення міських спортивних змагань з різних

видів спорту для різних вікових груп населення;

 створення місць для занять фізичною

культурою та спортом за місцем мешкання
та у місцях масового відпочинку населення;

 створення умов для проведення на високому

рівні міських, національних та іміджевих змагань;

 збільшення кількості спеціалізованих

майданчиків і залів для занять вуличними
видами спорту;

 популяризація в мережі Інтернет,

у всеукраїнських та зарубіжних засобах
масової інформації спортивних та іміджевих
заходів, що проводяться на території міста.

Відповідальні: департамент спортивних іміджевих проектів та маркетингу, департамент у справах сім’ї, молоді
та спорту.
Індикатори: питома вага населення, яке займається фізичною культурою та спортом; питома вага молоді,
яка займається вуличними видами спорту; кількість учасників масових спортивних заходів.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 1.1, ОЦ 2.3., ОЦ 5.1.

Стратегічна ціль 1. Соціальна впевненість і здоров’я населення міста





Операційна ціль 1.3. Соціальна забезпеченість

і підтримка вразливих верств населення

Проблеми (слабкі сторони):

неповне задоволення потреб вразливих соці-
альних груп;

недостатньо ефективне використання коштів,
які спрямовані на адресні дотації для пільго-
вих категорій населення;

неповна забезпеченість зайнятості населення;

нерозвиненість ринку соціальних послуг;

недостатня поінформованість сімей про мож-
ливості дитячої паліативної допомоги;

недостатній соціально-правовий захист дітей,
які опинилися у складних життєвих обставинах.

Ресурси (сильні сторони):

410,1 тис. пенсіонерів; 64,8 тис. пенсіонерів-
інвалідів; більше 1,5 тис. дітей-інвалідів че-
рез захворювання ЦНС.

3 спеціалізовані загальноосвітні на-
вчальні заклади для дітей з особливи-
ми потребами;

УкрНДІпротезування;
обласний центр паліативної медицини «Хоспіс»;
12 центрів соціального обслуговування;
додаткові соціальні гарантії окремим пільго-
вим категоріям громадян міста (місцеві пільги
на житлово-комунальні послуги, проїзд у місько-
му наземному пасажирському електротранспор-
ті та метрополітені).

Діючі програми:
Програма сприяння безпечній життєді-
яльності у сфері соціального захисту на-
селення м. Харкова на 2013–2016 рр. (по-

требує подовження);
Міська комплексна програма «Назустріч дітям»
на 2011–2017 рр.

Завдання:

 задоволення потреб найбідніших вразливих

соціальних груп (інвалідів; людей похилого
віку; дітей, позбавлених батьківської опіки);

 підвищення ефективності адресних

дотацій для компенсації витрат на проїзд
у пасажирському транспорті пільговим
категоріям громадян;

 сприяння зростанню офіційної зайнятості

населення;

 розвиток ринку соціальних послуг.

Заходи:

 створення спеціальних патронажних

служб у місцях найбільшої концентрації
переселенців;

 забезпечення доступності середовища

для маломобільних груп населення;

 створення інфраструктури ефективної взаємодії

сімей, лікарень, соціальних служб щодо
надання педіатричної паліативної допомоги;

 розробка маршрутів паліативного пацієнта;

 забезпечення виплат одноразової адресної

грошової допомоги пільговим категоріям
громадян;

 надання натуральної допомоги

малозабезпеченим верствам населення;

 створення нових робочих місць;

 надання соціальних послуг безробітним;

 удосконалення системи виявлення дітей,

які опинилися у несприятливих умовах
через складні життєві обставини батьків.

Відповідальні: департамент праці і соціальної політики; департамент охорони здоров’я.
Індикатори: питома вага вразливих верств населення, яким надається державна соціальна допомога; рівень
безробіття населення.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 1.1, ОЦ 5.2, ОЦ 6.2.

Стратегічна ціль 2.

Розумна економіка міста і забезпеченість

населення робочими місцями

Операційна ціль 2.1.

Інноваційно

активне

підприємницьке

місто

Операційна ціль 2.2.

Інформаційно-креативне місто

Операційна

ціль 2.3.

Науково-

освітнє місто

економіки

знань

Напрямок

2.1.1.

Харків —

провідний

інноваційний

центр України

Напрямок

2.1.2.

Харків —

активне

підприєм-

ницьке

місто

Напрямок

2.2.1.

Харків —

провідний

центр ІТ

в Україні

Напрямок

2.2.2.

Харків —

туристичний

центр

Східної

Європи

Напрямок

2.2.3.

Харків —

креативний

центр

європейського

рівня

Операційна

ціль 2.3.

Науково-

освітнє місто

економіки

знань

Операційна ціль 2.2.

Інформаційно-креативне місто

Операційна ціль 2.1.

Інноваційно

активне

підприємницьке

місто

Напрямок

2.1.1.

Харків —

провідний

ін

новаційний

центр України

Напрямок

2.2.1.

Харків —

пр

овідний

центр ІТ

в Україні

Напрямок

2.1.2.

Харків —

активне

підприєм-

ницьке

місто

Напрямок

2.2.2.

Харків —

туристичний

центр

Східної

Європи

Напрямок

2.2.3.

Харків —

креативний

центр

європейського

рівня

Стратегічна ціль 2.

Розумна економіка міста і забезпеченість

населення робочими місцями

Стратегічна ціль 2. Розумна економіка міста

і забезпеченість населення робочими місцями





Операційна ціль 2.1. Інноваційно активне підприємницьке місто





Напрямок 2.1.1. Харків — провідний інноваційний центр України

Відповідальні: департамент міжнародного співробітництва; департамент освіти; департамент підприємництва
та споживчого ринку.
Індикатори:  кількість упроваджених інновацій;  обсяг витрат підприємств на інновації;  кількість техно-
парків, технополісів, центрів трансферу технологій, кластерів;  кількість підприємств, що реалізують іннова-
ційну продукцію;  обсяг реалізованої інноваційної продукції;  обсяг експортованої високотехнологічної про-
дукції.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 2.3, ОЦ 3.1.

Проблеми (слабкі сторони):

незабезпеченість інноваційною інфраструкту-
рою;

відсутність налагоджених зв’язків між науко-
вими і впроваджувальними установами та біз-
несом;

недостатній рівень інноваційної активності
підприємств;

недостатня поінформованість іноземних ін-
весторів про наявність вітчизняних інновацій-
них розробок.

Ресурси (сильні сторони):

142 науково-дослідні центри та інститути;
1808 винахідників;
472 раціоналізатори;

133 інноваційно активні підприємства;
176 впроваджених нових технологіч-
них процесів;

31  підприємство  експортує  інноваційну  продук-
цію;
кластер інноваційної інфраструктури;
технопарк  державного  значення  «Інститут  мо-
нокристалів»;  науковий  парк  «Радіоелектроніка
та інформатика».

Програма  підтримки  розвитку  інно-
ваційної  інфраструктури  в  м.  Харків
до 2020 року  (потребує  розробки  і  за-

твердження).

Завдання:

 забезпечення інноваційною інфраструктурою;

 підвищення інноваційної активності

підприємств;

 налагодження тісної співпраці між науковими

і впроваджувальними установами та бізнесом;

 покращення поінформованості інвесторів про

новітні

інноваційні розробки.

Заходи:

 створення інжинірингових центрів при ВНЗ;

 створення регіональної мережі наукових,

технологічних та індустріальних парків;

 створення нових та розвиток існуючих

високотехнологічних кластерів;

 створення мережі установ з трансферу

технологій;

 створення Громадської ради з проблем

організації інноваційного розвитку при
міському голові;

 оновлення та постійна актуалізація веб-

сайта «Харків інноваційний» українською
та англійською м

овами.

Стратегічна ціль 2. Розумна економіка міста

і забезпеченість населення робочими місцями





Операційна ціль 2.1. Інноваційно активне підприємницьке місто





Напрямок 2.1.2. Харків — активне підприємницьке місто

Відповідальні: департамент підприємництва та споживчого ринку; департамент реєстрації; департамент міжна-
родного співробітництва.
Індикатори:  чисельність суб’єктів підприємницької діяльності;  частка підприємців у загальній чисельності
зайнятого населення;  чисельність найманих працівників; питома вага малих підприємств у загальному обся-
зі виробництва;  рівень зайнятості населення;  середня заробітна плата;  середній наявний дохід;  кіль-
кість перевірок суб’єктів господарювання.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 2.1, ОЦ 2.2, ОЦ 3.1, СЦ 5.

Проблеми (слабкі сторони):

недостатня взаємодія між органами місцево-
го самоврядування, бізнесом і територіаль-
ною громадою;

недосконалість окремих процедур отримання
документів дозвільного характеру;

велика кількість заходів державного нагляду
(контролю);

нерозвиненість інфраструктури підтримки
підприємництва;

незабезпеченість активної частини населення
робочими місцями.

Ресурси (сильні сторони):

9 профільних вищих навчальних закладів;
713 середніх підприємств, 18 759 малих
підприємств, 111 438 фізичних осіб-під-

приємців;
Центр надання адміністративних послуг;

Координаційна рада з питань розвитку
підприємництва, зовнішньоекономіч-
ної діяльності та залучення інвестицій

при Харківському міському голові;
Рада з питань промислової політики при Харків-
ському міському голові.

Діючі програми:
Програма підтримки розвитку підприєм-
ництва у м. Харкові на 2012–2017 рр.

Завдання:

 посилення взаємодії «органи місцевого

самоврядування — бізнес — територіальна
громада»;

 удосконалення дозвільної системи в частині

максимального переходу на декларативний
принцип;

 зменшення кількості перевірок

контролюючих органів;

 формування інфраструктури підтримки

підприємництва;

 формування та розвиток кластерів;

 вбудова підприємств малого і середнього

бізнесу в ланцюжки доданої вартості ТНК;

 розвиток публічно-приватного партнерства;

 активізація роботи міської ради щодо

створення сприятливих умов для розвитку
малого підприємництва;

 налагодження виробничих та комерційних

зв’язків між підприємствами великого і
малого бізнесу;

 забезпечення інформаційної та організаційної

підтримки іноземних інвесторів.

Заходи:

 розширення сфери застосування IT-технологій

при отриманні документів дозвільного
характеру та ліцензій;

 інформування суб’єктів господарювання

про зміни нормативно-правової бази у
сфері підприємництва засобами інтернет-
комунікацій;

 створення бізнес-інкубаторів і центру

трансферу технологій;

 утворення консультаційних центрів з питань

публічно-приватного партнерства;

 створення міського центру підтримки

та розвитку підприєм

ництва.

Необхідність розробки Стратегії розвитку

міста Харкова викликана такими подіями:

– прийняттям Державної стратегії регіональ-

ного розвитку на період до 2020 року (Постано-
ва Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р.
№ 385);

– затвердженням Стратегії розвитку Харків-

ської області на період до 2020 року (рішення
сесії Харківської обласної ради від 05.03.2015 р.
№ 1151-VI);

– відсутністю затвердженої Стратегії розви-

тку м. Харкова;

– глобальними викликами, які виникли пе-

ред світовою економікою в нинішній час;

– ризиками, які постали перед економікою

України в останні роки;

– тенденціями, що склалися в розвитку міст

майбутнього в ЄС;

– підписанням Угоди про асоціацію з ЄС.
Стратегія розвитку м. Харкова до 2020 року

розроблена  згідно  з  чинним  законодавством:
Законом  України  «Про  стимулювання  розвитку
регіонів» (від 08.09.2005 р.  № 2850-IV) і  Зако-
ном  України  «Про  засади  державної  регіональ-
ної політики» (від 05.02.2015 р. № 156-VII), а та-
кож  на  виконання  Постанови  Кабінету  Міністрів
України  «Про  затвердження  Державної  стратегії
регіонального розвитку на період до 2020 року»
і  розпорядження  Харківського  міського  голови
від 02.06.2016 № 78.

Головні цілі розвитку м. Харкова узгодже-

ні зі стратегічними цілями Державної стратегії
регіонального розвитку на період до 2020 року
і Стратегії розвитку Харківської області на період
до 2020 року, а також принципами Європейської
хартії міст і Стратегії «Європа-2020».

У Стратегії розвитку м. Харкова враховані

основні положення Концепції стратегії розвитку
міста Харкова до 2030 року і Генерального пла-
ну міста.

У ході роботи над стратегією міста були вико-

ристані рішення самітів і конференцій ООН і хар-
тій та декларацій ЄС.

При написанні стратегії міста враховано на-

працювання і рекомендації проектів різних країн
і організацій в Україні: швейцарсько-українського
проекту «Підтримка децентралізації в Україні —
DESPRO», проекту «Підтримка розвитку громади

зсередини» Агентства США з міжнародного роз-
витку USAID, проекту «Регіональне врядування
та розвиток» канадської інтернаціональної аген-
ції розвитку, проекту ЄС «Підтримка політики ре-
гіонального розвитку України» та інших.

У Стратегії використано праці вітчизняних

і закордонних вчених і організацій, які займають-
ся проблемами розвитку міст і регіонів.

Стратегія розроблена у тісній співпраці пе-

редусім громадськості, експертного співтовари-
ства, бізнесу та органів виконавчої влади за учас-
ті вчених і фахівців із різних сфер соціально-
економічного життя міста.

Стратегія міста побудована на основі науково

обґрунтованої методології з використанням су-
часних методів прийняття управлінських рішень.

Вступ

Стратегічна ціль 2. Розумна економіка міста

і забезпеченість населення робочими місцями





Операційна ціль 2.2. Інформаційно-креативне місто





Напрямок 2.2.1. Харків — провідний центр

інформаційних технологій в Україні

Відповідальні: департамент освіти; департамент міжнародного співробітництва; департамент економіки та ко-
мунального майна; департамент інфраструктури.
Індикатори:  обсяг експорту послуг у ІТ-сфері;  кількість ІТ-компаній;  кількість офісів глобальних ІТ-
компаній; кількість зайнятих у ІТ-сфері;  кількість стартап-проектів ІТ-сфери;  обсяг залучених інвестицій
у розвиток ІТ;  доступність та швидкість доступу до Інтернету;  кількість комп’ютерів із доступом до Інтерне-
ту на одного учня середньої школи;  кількість патентів (заявок) на ІТ-розробки.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 2.1, ОЦ 2.3, ОЦ 4.2, ОЦ 5.1, ОЦ 5.2.

Проблеми:

відтік кращих ІТ-фахівців до інших міст та за
кордон;

недостатня інформація у світовому просторі
про ІТ-галузь міста;

недостатній розвиток інфраструктури для ІТ-
галузі;

відсутність умов для розвитку та підтримки
стартапів в ІТ-галузі.

Ресурси (сильні сторони):

12 ВНЗ забезпечують підготовку понад
4 тис. ІТ-фахівців;
22 тис. ІТ-фахівців;
11 міжнародних центрів досліджень та роз-

робок;
доступ до мережі Інтернет забезпечу-
ють п’ять із ТОП-10 провадерів Украї-
ни,

33 ІТ-компанії з понад 80 працівниками;
200 малих та середніх підприємств;
близько 3 тисяч нових вакансій за рік.

Програма розвитку ІТ-галузі м. Харкова
до 2020 р. (потребує розробки і затвер-
дження).

Завдання:

 підтримка освітніх та наукових заходів

місцевого та міжнародного рівня з розвитку
ІТ-галузі;

 створення позитивного іміджу міста як

ІТ-привабливого;

 розвиток інфраструктури для ІТ-галузі;

 створення умов для реалізації стартапів

у ІТ-галузі;

 сприяння співпраці ВНЗ , ІТ-бізнесу та міста.

Заходи:

 організація та проведення щорічної

конференції-фестивалю у форматі Open Air;

 створення ІТ бізнес-інкубатора на засадах

публічно-приватного партнерства;

 розробка програми підтримки молодіжних

стартапів у ІТ-галузі;

 популяризація ІТ-професій серед молоді міста;

 забезпеченість шкіл комп’ютерною технікою,

сучасним програмним забезпеченням для
навчання;

 організація міських та відкритих конкурсів,

олімпіад для учнівської та студентської молоді.

Відповідальні: департамент міжнародного співробітництва; департамент спортивних іміджевих проектів та
маркетингу.
Індикатори:  кількість внутрішніх та іноземних туристів, що відвідали місто;  кількість проведених у місті
міжнародних, всеукраїнських фестивалів, конкурсів та кількість їх учасників;  кількість місць у готелях, хосте-
лах, мотелях тощо.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 1.2, ОЦ 3.2, СЦ 4.

Проблеми (слабкі сторони):

відсутність послідовної державної політики
у сфері туризму;

переважна орієнтація туроператорів та турис-
тичних фірм на виїзний туризм;

низький рівень поінформованості туристів
та жителів міста щодо туристичних і супутніх
послуг і товарів;

недостатня координація діяльності підпри-
ємств туристичної та суміжних з нею галузей.

Ресурси (сильні сторони):

5 ВНЗ здійснюють підготовку фахівців з ту-
ризму;

32  музеї; 39 театрів;  понад 10 кіноте-
атрів;  понад 25 галерей;  планетарій;
зоопарк;  екопарк;  дельфінарій;  цирк;
Центральний  парк  культури  та  відпо-

чинку  ім.  М.  Горького; 2 аквапарки;  близько 60
культових  закладів; 9 стадіонів; 10 гірськолиж-
них  та  лижних  баз; 9 скалодромів; 16 прокатів
спортивного  обладнання; 9 критих  катків;  понад
90 готелів та хостелів; презентаційно -виставковий
центр «Радмір-Експохол»; 100 конференц-залів.
Розвинена транспортна система.
Туристична рада при Харківському міському голові.

Діюча стратегія розвитку туризму в місті
Харкові.

Зав

ання:

 позиціонування Харкова на міжнародному

та національному рівнях як міста,
привабливого для туристів;

 сприяння комплексному забезпеченню

інформованості туристів та транзитних
пасажирів щодо культурних закладів, розваг,
місць відпочинку у місті;

 сприяння розвитку пізнавального, освітнього,

спортивного, бізнесового та розважального
туризму;

 сприяння розвитку системи хостелів,

кемпінгів для вело- та автотуристів;

 підтримка самоорганізації та взаємодії між

суб’єктами туристичної діяльності;

 підтримка розробки туроператорами турів

«вихідного дня»;

 розвиток фестивального руху з популяризації

міста.

Заходи:

 просування бренда Kharkiv SMART city;

 сприяння розвитку міжнародних контактів,

організації та проведенню заходів у сфері
туризму (виставок, ярмарок, конференцій,
семінарів і форумів);

 участь Харкова у масштабних туристичних

виставках і форумах в Україні та за кордоном;

 сприяння створенню туристичної мапи

Харкова «просто неба»;

 створення туристично-інформаційних

центрів;

 розробка проектів «Туристичний автобус»,

«Туристичний трамвай»;

 підтримка (замовлення) розробки

інтерактивних додатків на допомогу
туристу;

 розробка програми «Харків’янин – активний

гід по рідному місту»;

 створення довідників з розважального та

подієвого туризму.

Стратегічна ціль 2. Розумна економіка міста

і забезпеченість населення робочими місцями





Операційна ціль 2.2. Інформаційно-креативне місто





Напрямок 2.2.2. Харків — туристичний центр Східної Європи

Відповідальні: департамент культури; департамент у справах сім’ї, молоді та спорту; департамент освіти.
Індикатори:  кількість проведених конкурсів і фестивалів;  кількість відвідувачів театрів, музеїв тощо;  кіль-
кість лауреатів мистецьких конкурсів;  кількість нових постановок;  кількість проведених масових культурних
заходів, у тому числі з неформальних ініціатив;  кількість стипендій для обдарованих дітей та молоді;  рівень
задоволеності мешканців міста.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 1.2, ОЦ 4.1, ОЦ 1.3, ОЦ 5.1.

Проблеми:

невідповідність матеріально-технічного за-
безпечення закладів культури сучасним вимо-
гам;

недостатня поінформованість населення і гос-
тей міста про культурні заклади і заходи, які
відбуваються;

неповна забезпеченість населення і гостей
міста умовами для відпочинку;

недостатня підтримка культурних проектів,
програм і конкурсів.

Ресурси (сильні сторони):

університет мистецтв і 2 академії, що готу-
ють фахівців творчих професій;
26 шкіл мистецтв;

32 музеї, 39 театрів;
понад 10 кінотеатрів,
понад 20 художніх галерей,

86 публічних бібліотек,
5 Будинків культури.

Комплексна міська програма розвитку
культури в місті Харкові на 2011–2016 рр.
(потребує продовження).

Завдання:

 підтримка різноманітних культурних проектів,

фестивалів і конкурсів;

 сприяння подальшому розвитку масових

бібліотек із використанням новітніх
інформаційних технологій;

 сприяння партнерству між державними

та недержавними закладами культури;

 зміцнення матеріально-технічної бази

закладів культури;

 розробка програми підтримки професійних

та молодіжних конкурсів у сфері дизайну,
моди, індустрії краси;

 створення умов для відпочинку населення

і гостей міста шляхом облаштування
відповідних паркових зон.

Заходи:

 креативне висвітлення культурних подій

у засобах масової інформації;

 перехід мережі бібліотек на новий рівень

обробки і надання інформації населенню;

 участь міста в міжнародних культурних

проектах;

 створення кластерних структур у креативній

сфері міста;

 здійснення освітньої програми

для актуалізації функцій закладів культури
у сучасному місті та залучення додаткового
фінансування.

Стратегічна ціль 2. Розумна економіка міста

і забезпеченість населення робочими місцями





Операційна ціль 2.2. Інформаційно-креативне місто





Напрямок 2.2.3. Харків — креативний центр європейського рівня

Відповідальні: департамент освіти; департамент міжнародного співробітництва.
Індикатори:  кількість відкритих дошкільних закладів;  кількість студентів ВНЗ;  кількість іноземних сту-
дентів ВНЗ;  кількість переможців всеукраїнських та міжнародних учнівських та студентських олімпіад, науко-
вих конкурсів;  якісні результати ЗНО;  кількість ВНЗ міста, які входять до ТОП-500 ВНЗ світу.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 1.2, ОЦ 1.3, ОЦ 2.1, ОЦ 2.2, СЦ 6.

Проблеми (слабкі сторони):

зменшення контингенту студентів у вищих на-
вчальних закладах, у тому числі іноземців;

дефіцит якісної соціально-побутової інфра-
структури для студентів;

відсутність тісного зв’язку між науковими уста-
новами і вищими навчальними закладами;

невідповідність компетенції випускників на-
вчальних закладів запитам сьогодення;

застаріла матеріально-технічна база навчаль-
них закладів;

недостатня забезпеченість дошкільними на-
вчальними закладами.

Ресурси (сильні сторони):

45 ВНЗ;
понад 600 докторів і 2,4 тис. кандида-
тів наук; близько 180 тис. студентів, із них

12 тис. іноземних;

38 ВНЗ, 27 коледжів, технікумів, 209 за-
гальноосвітніх закладів; 208 дошкіль-
них та 28 позашкільних закладів;

всесвітньо відомі наукові центри.

Діючі програми:
Комплексна програма розвитку освіти
м. Харкова на 2011–2017 рр.

Зав

ання:

 підняття іміджу міста як науково-освітнього

центру європейського рівня;

 створення умов для інтеграції наукових

установ і вищих навчальних закладів,
включення в єдиний дослідницький простір
Європи;

 розвиток міської інфраструктури

для проживання студентів (кампуси, заклади
харчування, зони відпочинку);

 розвиток державно-громадської моделі

управління освітою міста;

 забезпечення потреб дошкільних навчальних

закладів;

 оновлення матеріально-технічної бази

навчальних закладів.

Заходи:

 створення єдиного інформаційного порталу

з досягненнями і пропозиціями міста
в науково-освітній сфері;

 створення технологічних платформ

і кластерних утворень за участю наукових
установ і вищих навчальних закладів;

 створення кластерних об’єднань між вищими

і середніми навчальними закладами;

 проведення міських інтелектуальних змагань

для школярів та студентів;

 розвиток матеріально-технічної бази

навчальних закладів;

 розширення мережі дошкільних навчальних

закладів.

Стратегічна ціль 2. Розумна економіка міста

і забезпеченість населення робочими місцями





Операційна ціль 2.3. Науково-освітнє місто економіки знань

Стратегічна ціль 3.

Екологічна врівноваженість

і енергетична ефективність міста

Операційна ціль 3.1.

Зелене та екологічно чисте місто

Операційна ціль 3.2.

Енергоефективне

та енергозберігаюче місто

Операційна ціль 3.1.

Зелене та екологічно чисте місто

Операційна ціль 3.2.

Енергоефективне

та енергозберігаюче місто

Стратегічна ціль 3.

Екологічна врівноваженість

і енергетична ефективність міста

Відповідальні: департамент житлового господарства; департамент комунального господарства; департамент
земельних відносин; департамент містобудування, архітектури та генерального плану.
Індикатори: питома вага побутових відходів, які переробляються;  показник забрудненості атмосферного
повітря,  показник забрудненості води.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 1.1, ОЦ 1.2.

Проблеми (слабкі сторони):

небезпечне поводження з побутовими і про-
мисловими відходами;

невисока якість питної води;

збільшення обсягів забруднення атмосферно-
го повітря від пересувних джерел;

незадовільний стан очистки стічних вод;

незначна частка енергії з відновлюваних дже-
рел та альтернативних видів палива;

стан зелених насаджень потребує покращення;

збільшення чисельності бездомних тварин.

Ресурси (сильні сторони):

2 профільні вищі навчальні заклади;

15 природно-заповідних об’єктів пло-
щею 480,9 га; об’єкти зеленого госпо-
дарства — 1224,4 га.

Діючі програми:
Програма охорони навколишнього се-
редовища м. Харкова на 2013–2017 рр.;
Міська програма заміни аварійних, су-

хостійних, уражених омелою дерев та дерев, які
досягли вікової межі, на період 2015–2019 рр.;

Програма поводження з домашніми тварина-
ми і регулювання їх чисельності в м. Харкові
на 2013–2017 рр.

Завдання:

 упровадження сучасних методів та технологій

у сфері поводження з побутовими відходами;

 приведення якості питної води в системі

централізованого водопостачання до вимог
ДСПН;

 покращення стану атмосферного повітря;

 очищення стічних вод із застосуванням

передових технологій;

 збільшення частки енергії, отриманої

з відновлювальних джерел та альтернативних
видів палива;

 покращення стану зелених насаджень

шляхом заміни аварійних і сухостійних;

 регулювання чисельності бездомних тварин

гуманними методами.

Заходи:

 будівництво заводу з переробки твердих

побутових відходів;

 рекультивація територій полігонів з твердими

побутовими відходами;

 покращення технічного стану і благоустрій

водоймищ;

 інвентаризація джерел забруднення

навколишнього природного середовища;

 будівництво і реконструкція цехів утилізації

відходів на очисних каналізаційних
комплексах;

 переведення міських котелень

на альтернативні види палива;

 створення притулків різних форм власності

для тварин.

Стратегічна ціль 3. Екологічна врівноваженість

і енергетична ефективність міста





Операційна ціль 3.1. Зелене та екологічно чисте місто

Відповідальні: департамент житлового господарства; департамент комунального господарства; департамент
містобудування, архітектури та генерального плану.
Індикатори: вартість енергетичних послуг у відсотках від доходів населення; площа теплоізольованих зов-
нішніх стін будівель; питома вага природного газу та іншого вуглеводневого палива для потреб теплогенерації,
потужність встановлених сонячних фотогальванічних панелей; встановлена потужність світлодіодних ламп
для вуличного освітлення, коефіцієнт корисної дії міських котелень; обсяг використання вторинних енерго-
ресурсів у бюджетній та житловій сферах міста.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 1.3, ОЦ 2.1, ОЦ 3.2, ОЦ 4.2, ОЦ 5.2

Проблеми (слабкі сторони):

надмірне навантаження вартості енергетич-
них послуг у бюджеті домогосподарств;

морально застаріла та фізично зношена енер-
гетична інфраструктура міста;

низька ефективність використання первинних
паливно-енергетичних ресурсів на теплогене-
руючих об’єктах міста;

орієнтація теплогенеруючого обладнання міста
на споживання дефіцитної газової сировини.

Ресурси (сильні сторони):

розвинута виробнича база та інтелектуаль-
ний потенціал міста для створення вироб-

ництва сучасних приладів обліку тепла;
наявність доведених запасів бурого ву-
гілля в Харківській області.

Діючі програми:
участь  КП  «Харківські  теплові  мережі»
у  спільному  з  Міжнародним  банком  ре-
конструкції  та  розвитку  проекті  «Підви-

щення енергоефективності в секторі централізо-
ваного теплопостачання України»;
Програма підвищення енергоефективності жит-
лового фонду м. Харкова на 2015-2020 рр.;
Програма

підвищення

енергоефективності

і енергозбереження в місті Харкові до 2020 року
(потребує розробки і затвердження).

Завдання:

 популяризація використання засобів обліку

теплової енергії;

 створення будівель з нульовим рівнем

енергоспоживання;

 стимулювання енергозберігаючих заходів

у житловій сфері міста (для систем
централізованого теплопостачання
та гарячого водопостачання);

 модернізація систем вуличного освітлення;

 поширення використання відновлювальних

джерел енергії в бюджетній сфері міста
(лікарнях, дитячих садках, школах тощо);

 підвищення енергетичної ефективності

та економічності, а також екологічної чистоти
систем централізованого теплопостачання;

 реконструкція районних котелень

для використання національних паливно-
енергетичних ресурсів.

Заходи:

 підтримка оснащення засобами обліку

теплової енергії;

 запровадження пільгових тарифів

на теплопостачання для населення,
що впроваджує енергозберігаючі заходи;

 розробка проектів із рекуперації тепла

стічних вод житлових будівель;

 розробка проектів із впровадження

теплонасосних технологій;

 підтримка проектів теплоізоляції будівель

житлової та бюджетної сфери;

 інтелектуалізація систем вуличного освітлення:

оснащення ліхтарних стовпів світлодіодними
лампами, сенсорними датчиками;

 запровадження фотогальванічних панелей

(геліосистем) та сучасних теплофікаційних
матеріалів для опалення та гарячого
водопостачання будівель бюджетної сфери
міста;

 створення Проекту сталої водопідготовки

теплокомуненерго для безаварійної,
енергоефективної та економічної роботи
міських котелень.

Стратегічна ціль 3. Екологічна врівноваженість

і енергетична ефективність міста





Операційна ціль 3.2. Енергоефективне та енергозберігаюче місто

Стратегічна ціль 4.

Сучасний простір та забезпеченість

міста інженерною інфраструктурою

Операційна ціль 4.1.

Велике європейське

місто сучасної

архітектури

Операційна ціль 4.2.

Оновлена інженерна інфраструктура

Напрямок 4.2.1.

Харків — місто

зручного транспорту

Напрямок 4.2.2.

Харків — місто якісних
житлово-комунальних

послуг

Операційна ціль 4.1.

Велике європейське

місто сучасної

архітектури

Операційна ціль 4.2.

Оновлена інженерна інфраструктура

Напрямок 4.2.1.

Харків — місто

зручного транспорту

Напрямок 4.2.2.

Харків — місто якісних
житлово-комунальних

послуг

Стратегічна ціль 4.

Сучасний простір та забезпеченість

міста інженерною інфраструктурою

Відповідальні: департамент житлового господарства; департамент комунального господарства; департамент
земельних відносин; департамент будівництва та шляхового господарства; департамент містобудування, архі-
тектури та генерального плану.
Індикатори:  обсяг введеного в експлуатацію житла; .кількість об’єктів соціально-побутового призначення;
 кількість місць для паркування автомобілів;  наявність перехоплюючих парковок на в’їзді у місто.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 1.1, ОЦ 5.1.

Проблеми (слабкі сторони):

невідповідність просторової організації міс-
та сучасним викликам та світовим стандартам
якості життя населення;

завантаженість вулиць центральної частини
міста автомобільним транспортом;

незабезпеченість міста достатньою кількістю
альтернативних шляхів для розподілу тран-
спортних і пішохідних потоків, які концентру-
ються в історичному ядрі міста;

відсутність просторового зв’язку між района-
ми міста;

відсутність правил забудови та обмежень
об’єктів архітектури та містобудування і де-
тального зонінгу міста.

Ресурси (сильні сторони):

населення — 1449,7 тис. осіб;
2 профільні університети забезпечують під-
готовку фахівців з містобудування та архі-

тектури;

територія міста — 350 кв. км;
31,3 млн. м

житлового фонду, 21,6 м

на одну людину;

рекреаційні зони — 5 парків культури та відпо-
чинку, Лісопарк площею 2036,0 га.

Діючі програми:
Генеральний план міста;
Програма реалізації рішень генерально-
го плану м. Харкова.

Програма  подальшого  реформування  земель-
них  відносин  та  підвищення  ефективності  ви-
користання  земель  у  місті  Харкові  на 2007–
2019 рр.

Завдання:

 залучення громади до обговорення

та прийняття рішень щодо перетворення
місцевого простору;

 перерозподіл функціонального

навантаження та впровадження новітніх
принципів організації міського простору,
зокрема змішаного функціонального
використання територій;

 збереження архітектурної та містобу-

дівної спадщини міста та регенерація
історичного ядра зі збереженням основ
структури і характеру забудови;

 розбудова сучасної мережі транспортних

зв’язків та впровадження принципів
планування території, які забезпечать
просторову безперервність міста;

 розвиток безперервної мережі пішохідних зон;

 розвиток велосипедного руху;

 організація місць паркування транспорту.

Заходи:

 розробка проекту детального плану території,

зонінгу та концепції організації руху в місті;

 облаштування велосипедних доріжок

і необхідної інфраструктури відповідно
до сучасних стандартів;

 проведення реконструкції вулиць

міста та транспортної інфраструктури
з урахуванням пріоритетів громадського
транспорту та вело-пішохідного руху;

 розробка плану земельно-господарського

устрою міста;

 розробка правил забудови та облаштування

об’єктів архітектури та містобудування;

 розробка та запровадження детального

плану оптимізації руху транспорту
та пішохідних потоків у центральній частині
міста та прилеглих до центру територіях;

 впровадження системи відкритих

конкурсів на проектування архітектурних
та містобудівних об’єктів.

Стратегічна ціль 4. Сучасний простір та забезпеченість

міста інженерною інфраструктурою





Операційна ціль 4.1. Велике європейське місто сучасної архітектури

Відповідальні: департамент містобудування, архітектури та генерального плану; департамент інфраструктури;
департамент будівництва та шляхового господарства.
Індикатори: обсяг пасажирських перевезень міським наземних електротранспортом; обсяг пасажирських
перевезень метрополітеном; частка пасажирського рухомого складу зі строком експлуатації понад норматив-
ний (за видами транспорту); протяжність ліній метрополітену.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 1.1, ОЦ 3.1, ОЦ 3.2.

Проблеми (слабкі сторони):

значний моральний і фізичний знос рухомого
складу метрополітену;

невиважене дублювання маршрутів різними
видами міського пасажирського транспорту;

значний моральний і фізичний знос трамваїв
і тролейбусів;

невідповідність інфраструктури міста потре-
бам людей з обмеженими можливостями
та маломобільних груп населення;

неможливість оплати електронною карткою
проїзду в громадському транспорті.

Ресурси (сильні сторони):

Харківський національний автомобіль-
но -дорожній університет, Харківська націо-
нальна академія залізничного транспорту;

Харків — головний вузловий центр за-
лізничного сполучення Східної Украї-
ни — зв’язує 6 суміжних областей;

метрополітен (75-й у світі): 3 лінії, 30 станцій,
37,6 км експлуатаційної довжини, 650 тис. паса-
жирів щодоби; 149 автобусних, 23 тролейбусних
і 13 трамвайних маршрутів;
новий міжнародний аеропорт;
міжнародна автомобільна дорога «Київ–Харків–
Довжанський»; окружна дорога.

Діючі програми:
Програма  будівництва  та  розвитку
Харківського  метрополітену  на 2010–
2020  рр.;  Програма  розвитку  міського

електротранспорту м. Харкова на 2013–2020 рр.;

Програма реалізації рішень генерального плану
м. Харкова.

Завдання:

 розвиток екологічно безпечних видів

громадського транспорту (метрополітен,
трамвай, тролейбус);

 оновлення рухомого складу транспортних

засобів, призначених для здійснення
пасажирських перевезень;

 створення умов для збільшення обсягу

інвестицій у розвиток міжміського
автобусного громадського транспорту;

 створення доступних, якісних та безпечних

послуг з перевезення міським наземним
транспортом, зокрема для людей
з обмеженими можливостями;

 продовження будівництва нових станцій

метрополітену;

 оновлення рухомого складу вагонів

метрополітену;

 підвищення рівня технічного оснащення

метрополітену.

Заходи:

 придбання нових одиниць міського

наземного електротранспорту;

 утримання та капітальний ремонт об’єктів

інфраструктури міського наземного
електротранспорту;

 розробка і запровадження плану сталої

мобільності в місті;

 коригування комплексної транспортної

системи м. Харкова з урахуванням обсягів
перевезення всіма видами пасажирського
транспорту;

 впровадження системи електронної оплати

вартості проїзду в громадському транспорті;

 будівництво ділянки Олексіївської лінії

метрополітену до станції «Одеська»;

 придбання нових вагонів для метрополітену;

 оснащення ліній метрополітену

мікропроцесорними системами керування
рухом поїздів та забезпеченням безпеки руху.

Стратегічна ціль 4. Сучасний простір та забезпеченість

міста інженерною інфраструктурою





Операційна ціль 4.2. Оновлена інженерна інфраструктура





Напрямок 4.2.1. Харків — місто зручного транспорту

а р и з м а т и ч н и й

к т и в н и й

і ш у ч и й

р е а т и в н и й

н т е л е к т у а л ь н и й

і д п о в і д а л ь н и й

Розділ І

АНАЛІЗ ПОЧАТКОВИХ УМОВ

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО

СТАНУ ТА РОЗВИТКУ ХАРКОВА

(ПРОФІЛЬ ГРОМАДИ)

Відповідальні: департамент житлового господарства; департамент комунального господарства.
Індикатори:  енергоспоживання паливно-енергетичних ресурсів міським житлово-комунальним господар-
ством;  рівень втрати тепла у системі теплопостачання;  рівень втрати води у системі водопостачання.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 1.1, ОЦ 3.1, ОЦ 3.2.

Проблеми (слабкі сторони):

фізичний знос теплових мереж;

застаріле обладнання на ТЕЦ і комунальних
котельнях;

фізичний знос водопровідних і каналізаційних
мереж;

застарілі технології підготовки питної води
та очищення стічних вод, зневоднення та ути-
лізації осаду стічних вод;

технічно і морально застаріле інженерне об-
ладнання будинків;

знос гідро- та теплоізоляції дахів і огороджу-
вальних конструкцій.

Ресурси (сильні сторони):

Харківський

національний

університет

міського господарства ім. О.М. Бекетова;
3 джерела водопостачання, артезіанські

свердловини;

розвинута інфраструктури електро-,
газо-, водо- і теплопостачання;
сумарна потужність електростанцій

м. Харкова складає 626 МВт;

254 опалювальні і промислово-опалювальні
котельні;
29 підстанцій напругою 35–110 кВ; 2 ТЕЦ;
22 природні джерела питного споживання;
Єдина диспетчерська служба «1562».

Діючі програми:
Програма розвитку і реформування жит-
лово- комунального господарства м. Хар-
кова на 2011–2020 рр.

Завдання:

 реконструкція мереж водопровідних,

каналізаційних і теплопостачання;

 підвищення ефективності виробництва

тепла за рахунок упровадження новітнього
обладнання і технологій;

 дотримання якості біологічно очищених

стічних вод відповідно до нормативів
гранично допустимих складів і утилізації
осаду за рахунок впровадження новітніх
технологій.

Заходи:

 реконструкція ТЕЦ і комунальних котелень

на основі сучасних когенераційних
і тригенераційних технологій;

 заміна тепло-, водо- і каналізаційних мереж;

 модернізація водопровідних споруд;

 відновлення і розвиток існуючих підземних

джерел водопостачання;

 модернізація каналізаційних очисних споруд;

 проведення капітального ремонту житлових

будинків із застосуванням енергозберігаючих
технологій.

Стратегічна ціль 4. Сучасний простір та забезпеченість

міста інженерною інфраструктурою





Операційна ціль 4.2. Велике європейське місто сучасної архітектури





Напрямок 4.2.2. Харків — місто якісних житлово-комунальних послуг

Стратегічна ціль 5.

Інвестиційна привабливість міста

та муніципальний бюджет

Операційна ціль 5.1.

Місто великих інвестицій

Операційна ціль 5.2.

Збалансований

муніципальний бюджет

Операційна ціль 5.1.

Місто великих інвестицій

Операційна ціль 5.2.

Збалансований

муніципальний бюджет

Стратегічна ціль 5.

Інвестиційна привабливість міста

та муніципальний бюджет

Відповідальні: департамент економіки та комунального майна; управління інвестиційного розвитку та імідже-
вих проектів; департамент міжнародного співробітництва.
Індикатори: € обсяг іноземних інвестицій, залучених у інвестиційні проекти міста; . € обсяг реалізованої промис-
лової продукції; € обсяг капітальних інвестицій; € обсяг експорту продукції та послуг.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 2.1, ОЦ 2.2, СЦ 3.

Проблеми (слабкі сторони):

зменшення обсягу прямих іноземних інвести-
цій у економіку міста;

недостатня поінформованість іноземної спіль-
ноти про інвестиційні можливості міста;

недостатня кількість організаційних заходів,
які проводить місто для збільшення інвести-
ційної привабливості.

Ресурси (сильні сторони):

Харків – другий за чисельністю населення
адміністративний центр в Україні;
7 вузів здійснюють підготовку фахівців

з міжнародних економічних відносин;

єдине місто України, яке удостоєне всіх
чотирьох почесних нагород Ради Євро-
пи; кредитний рейтинг Харкова на рів-

ні uaA+ з прогнозом «стабільний»;
інвестиційний

портал

Харкова;

Харківська

торгово-промислова плата; офіс Харківської об-
ласті у США (м. Вашингтон).

Діючі програми:
Програма  зміцнення  позитивного  між-
народного  іміджу  та  розвитку  міжна-
родного  співробітництва  м.  Харкова

на 2013–2017 рр.;
Міська програма інноваційної, інвестиційної ді-
яльності та іміджевих проектів на 2017–2020 рр.
(потребує розробки і затвердження).

Завдання:

 диверсифікація джерел інвестування

в економіку міста;

 здійснення проактивних організаційних

заходів для підвищення інвестиційної
привабливості міста;

 забезпечення високого кредитного рейтингу

міста;

 зміцнення позитивного інвестиційного іміджу

міста;

 сприяння міжнародному співробітництву

у місті;

 сприяння підвищенню інвестиційної

активності реального сектора економіки;

 підвищення поінформованості іноземної

спільноти про місто Харків.

Заходи:

 залучення коштів ДФРР у розбудову міста;

 залучення міжнародної технічної

та донорської допомоги;

 розширення участі міської ради у роботі

міжнародних організацій;

 подальше міжнародне просування бренда

міста;

 розширення мережі партнерських

та побратимських зв’язків міста
з адміністративно-територіальними
утвореннями інших країн;

 розширення мережі консульських установ

іноземних держав, представництв
міжнародних та іноземних організацій
і представництв іноземних суб’єктів
господарювання, що розташовані у місті;

 проведення щорічного міжнародного

інвестиційного форуму;

 проведення щорічного конкурсу

інвестиційних проектів для залучення
іноземних та вітчизняних інвесторів
у розвиток міста;

 активізація рекламно-інформаційної

діяльності, спрямованої на зміцнення
позитивного іміджу міста (проведення
форумів, конференцій та інших заходів);

 розроблення інвестиційного паспорта міста.

Стратегічна ціль 5. Інвестиційна привабливість

міста та муніципальний бюджет





Операційна ціль 5.1. Місто великих інвестицій

Стратегічна ціль 5. Інвестиційна привабливість

міста та муніципальний бюджет





Операційна ціль 5.2. Збалансований муніципальний бюджет

Відповідальні: департамент бюджету і фінансів.
Індикатори: ₴ суми надходжень у місцевий бюджет; ₴ сума податкових надходжень до місцевого бюджету;
₴ сума видатків місцевого бюджету; ₴ дефіцит/профіцит бюджету.
Зв’язок з іншими цілями: СЦ 1, СЦ 2, СЦ 3, СЦ 4 .

Проблеми (слабкі сторони):

постійні зміни податкового та бюджетного за-
конодавства в частині бюджетоутворюю чих
джерел дохідної частини місцевих бюджетів;

передача делегованих повноважень з дер-
жавного на місцевий рівень без відповідного
фінансового ресурсу;

недофінансування державних соціальних про-
грам, реалізація яких покладена на органи
місцевого самоврядування;

недосконалість фінансового нормативу бю-
джетної забезпеченості для розрахунку між-
бюджетних трансфертів;

нерівномірна участь адміністративно -терито-
ріальних одиниць міста в забезпеченні дина-
міки збільшення надходжень до бюджету;

недостатня спрямованість бюджету на еконо-
мічний розвиток.

Ресурси (сильні сторони):

стійке зростання доходів бюджету міста
за 2013–2015 рр. – в 1,7 разу:
власні надходження – в 1,3 разу,

обсяг трансфертів – в 2,9 разу;
видатки бюджету міста зросли в 1,7
разу; показник бюджетної забезпе-

ченості на 6,8 % вище середнього показника
по Україні;

питома вага податкових надходжень у доходній
частині бюджету міста – 45,5 %.
участь у проекті «Відкритий бюджет».

Діючі програми:
Комплексна програма розвитку місце-
вого самоврядування в місті Харкові
на 2012–2020 рр.;

Програма інформатизації Харківської міської
ради на 2013–2020 рр.

Завдання:

 взаємодія з органами державної влади

з питань оптимізації видатків між державним
та місцевими бюджетами;

 підвищення результативності та ефектив ності

використання бюджетних коштів;

 збільшення доходів місцевого бюджету;

 досягнення максимальної прозорості при

проведенні операцій з бюджетними коштами.

Заходи:

 пріоритетне фінансування з місцевого

бюджету інтегральних інвестиційних проектів,
що здатні справити мультиплікативний ефект;

 розширення сфери неподаткових надходжень

до міського бюджету за рахунок отримання
прибутку від участі у підприємницькій
діяльності комунальних підприємств,
операцій на ринку нерухомості тощо;

 широке інформування громадськості щодо

цілей бюджетної політики, напрямків
використання коштів;

 концентрація фінансових ресурсів

на виконанні міських цільових програм.

Стратегічна ціль 6.

Ефективність управління містом

і громадянське суспільство

Операційна ціль 6.1.

Відкритість і ефективність

муніципального врядування та розвиток

громадянського суспільства

Операційна ціль 6.2.

Доступність

адміністративних послуг

Напрямок 6.1.1.

Харків — відкритий

для городян

Напрямок 6.1.2.

Харків — місто

активної громади

Операційна ціль 6.1.

Відкритість і ефективність

муніципального врядування та розвиток

громадянського суспільства

Напрямок 6.1.1.

Харків — відкритий

для городян

Напрямок 6.1.2.

Харків — місто

активної громади

Операційна ціль 6.2.

Доступність

адміністративних послуг

Стратегічна ціль 6.

Ефективність управління містом

і громадянське суспільство

Відповідальні: департамент у справах інформації та зв’язків з громадськістю; департамент інформаційно-
комп’ютерного забезпечення; департамент діловодства; департамент організаційної роботи.
Індикатори:  впровадження е-уряду в міській раді;  онлайн-трансляції засідань міської ради.
Зв’язок з іншими цілями: СЦ 1, СЦ 2, СЦ 3, СЦ 4, СЦ 5, ОЦ 6.2, ОЦ 6.3.

Проблеми (слабкі сторони):

неповна відповідність системи міського само-
врядування стандартам Ради Європи;

відсутність єдиної методології розвитку інфор-
матизації міста;

відомча неузгодженість дій у сфері інформа-
тизації між структурними підрозділами місь-
кої ради;

неповна інформатизація документообігу в міс-
це вій раді;

значний час обробки звернень громадян
в електронній формі.

відсутність масової інтерактивної взаємодії
громадян і організацій з Харківською міською
радою при наданні послуг;

низька зацікавленість громадськості при роз-
робці і прийнятті рішень з питань місцевого
значення

Ресурси (сильні сторони):

2 вищих навчальних заклади готують фахів-
ців з адміністративного управління;
Офіційний сайт Харківської міської ради,

міського  голови  і  виконавчого  комі-
тету;  міський  інформаційний  центр;
веб-портал  відкритих  даних  м.  Хар-

кова; Єдиний дозвільний центр м. Харкова;
ProZorro – електронна система публічних заку-
півель;

Діючі програми:
Комплексна програма розвитку місце-
вого самоврядування в місті Харкові
на 2012-2020 рр.

Програма інформатизації Харківської міської
ради на 2013-2020 рр.

Завдання:

 формування повноцінної системи міського

самоврядування згідно зі стандартами Ради
Європи;

 створення соціально орієнтованого інфор-

маційно-комунікаційного середовища;

 забезпечення електронної та інформаційної

доступності сервісів усім категоріям
населення і бізнесу;

 поліпшення рівня та оперативності

взаємодії органів муніципального
управління з населенням і бізнесом
за рахунок впровадження ефективних
телекомунікаційних рішень;

 розвиток існуючої системи електронного

документообігу міської ради та її впровад-
ження в адміністраціях районів;

 більш широке залучення громадськості

до процесів розробки і прийняття владних
рішень з питань місцевого значення.

Заходи:

 забезпечення загальноєвропейського рівня

реалізації е-урядування в місцевій раді;

 своєчасне та повне оприлюднення всіх

нормативно-правових актів та іншої докумен-
тації міської ради на офіційному веб-сайті;

 використання ІКТ при наданні державних

послуг;

 модернізація внутрішньовідомчих операцій

із застосуванням ІКТ;

 створення регіонального репозитарію

електронних інформаційних ресурсів;

 розвиток офіційного сайта Харківської міської

ради, міського голови, виконавчого комітету;

 розвиток електронної ідентифікації

та аутентифікації.

Стратегічна ціль 6. Ефективність управління

містом і громадянське суспільство





Операційна ціль 6.1. Відкритість і ефективність муніципального

врядування та розвиток громадянського суспільства





Напрямок 6.1.1. Харків — відкритий для громадян

Відповідальні: департамент у справах інформації та зв’язків з громадськістю; департамент інформаційно-
комп’ютерного забезпечення; департамент у справах сім’ї, молоді та спорту.
Індикатори:  кількість громадських організацій;  кількість учасників волонтерських заходів;  кількість гро-
мадських рад, які взаємодіють з місцевими органами влади.
Зв’язок з іншими цілями: СЦ 5.

Проблеми (слабкі сторони):

недостатня активність громадських організа-
цій у розв’язанні проблем міста;

недостатня розвиненість громадянського сус-
пільства в місті.

Ресурси (сильні сторони):

937 громадських організацій, з них 82 —
молодіжні, 97 — професійних, 267 —
фізкультурно-спортивних;

45  громадських  організаційї  соціаль-
ної  спрямованості  об’єднує  Вели-
ка  громадська  рада  при  Харківському
міському голові.

Діючі програми:
Програма

взаємодії

міської

ради

з об’єднаннями громадян м. Харкова
на 2012–2020 рр.;

Комплексна програма розвитку місцевого само-
врядування в місті Харкові на 2012–2020 рр.

Завдання:

 підвищення ролі громадських організацій

у розв’язанні проблем міста;

 розширення практики консультацій

з громадськістю з питань стратегічного
розвитку міста;

 підтримка організацій громадянського

суспільства, діяльність яких спрямована
на забезпечення місцевого та регіонального
розвитку.

Заходи:

 підвищення участі громадських організацій

у формуванні і реалізації пріоритетних напря-
мів розвитку міста;

 надання підтримки в організації та проведен-

ні заходів об’єднань громадян;

 участь у заходах, що проводяться релігійни-

ми та ветеранськими громадськими організа-
ціями;

 електронні майданчики взаємодії

«громадськість — влада — бізнес»;

 сприяння волонтерському руху;

 єдиний інформаційний портал

(Харків благодійний; Харків спортивний;
Харків театральний…).

Стратегічна ціль 6. Ефективність управління

містом і громадянське суспільство





Операційна ціль 6.1. Відкритість і ефективність муніципального

врядування та розвиток громадянського суспільства





Напрямок 6.1.2. Харків – місто активної громади

Відповідальні: департамент підприємництва та споживчого ринку; департамент інформаційно-комп’ютерного
забезпечення; департамент діловодства; департамент реєстрації.
Індикатори:  кількість відкритих ЦНАПів;  питома вага адміністративних послуг, які надаються в електронно-
му вигляді;  час, витрачений на отримання адміністративної послуги.
Зв’язок з іншими цілями: ОЦ 1.1, ОЦ 1.3, ОЦ 2.1, Оц 2.2., ОЦ 5.1.

Проблеми (слабкі сторони):

потреба мешканців міста у розширенні попу-
лярних послуг, які надаються за принципом
«єдиного вікна»;

обмежена кількість адміністративних послуг,
які надаються в електронному вигляді;

складність та тривалість процесу надання ад-
міністративних послуг;

відсутність системного навчання адміністрато-
рів ЦНАП.

Ресурси (сильні сторони):

2 профільні вищі навчальні заклади для під-
готовки кадрів з адміністративного управ-
ління;

Центр надання адміністративних по-
слуг м. Харкова;
9 територіальних підрозділів ЦНАП;

єдиний державний портал адміністративних по-
слуг.

Діючі програми:
Комплексна програма розвитку місце-
вого самоврядування в місті Харкові
на 2012–2020 рр.;

Програма інформатизації Харківської міської
ради на 2013–2020 рр.

Завдання:

 забезпечення доступної та вичерпної

інформації щодо порядку надання
адміністративних послуг для громадян
та бізнесу;

 надання більшості адміністративних послуг

в електронному вигляді;

 мінімізація витрат часу та коштів

на отримання адміністративних послуг
для громадян та бізнесу;

 взаємна інтеграція баз даних виконавчих

органів Харківської міської ради, державних
органів і комунальних підприємств;

 розширення мережі Центрів надання

адміністративних послуг;

Заходи:

 створення універсального кол-центру з бага-

толанковою системою інформування та об-
робки дзвінків;

 удосконалення веб-ресурсів ЦНАП щодо ор-

ганізації інформаційних та технологічних кар-
ток;

 забезпеченість доступності бланків та зразків

документів для отримання адміністративних
послуг в електронному вигляді;

 інтеграція веб-ресурсів суб’єктів, які задіяні

в наданні адміністративних послуг;

 забезпечення функціонування засобів інфор-

матизації та верифікації суб’єктів звернення
для надання адміністративних послуг в елек-
тронному вигляді;

 відпрацювання разом з представниками на-

вчальних закладів процедури реєстрації/знят-
тя з реєстрації місця проживання без особис-
того залучення студентів;

 організація взаємодії з навчальними закла-

дами міста для проведення профільного на-
вчання.

Стратегічна ціль 6. Ефективність управління

містом і громадянське суспільство





Операційна ціль 6.2. Доступність адміністративних послуг

4.2. Узгодження цілей розвитку міста з регіональними,

національними та європейськими пріоритетами

Відповідність стратегічних цілей Стратегії розвитку м. Харкова до 2020 року стратегічним цілям

Стратегії розвитку Харківської області до 2020 року і Державній стратегії регіонального розвитку на пе-
ріод до 2020 року є наступною:

Державна стратегія регіонального

розвитку на період до 2020 року

Стратегія розвитку Харківської

області на період до 2020 року

Стратегія розвитку м. Харкова

до 2020 року

Підвищення рівня
конкурентоспроможності
регіонів

Конкурентоспроможність
економіки та зростання ВРП

Розумна економіка міста
і забезпеченість населення
робочими містами

Територіальна соціально-
економічна інтеграція
і просторовий розвиток

Зменшення територіальних
диспропорцій у якості життя
та поліцентричного розвитку

Соціальна впевненість
і здоров’я населення;
Екологічна врівноваженість
і енергетична ефективність;
Сучасна просторовість
та забезпеченість міста
інженерною інфраструктурою

Ефективне державне управління
у сфері регіонального розвитку

Ефективне управління місцевим
розвитком

Інвестиційна привабливість
міста та муніципальний бюджет;
Ефективність і прозорість
управління містом

У зв’язку з курсом, який взяла Україна на інтеграцію в ЄС, визначеного у 2014 році Угодою про

асоціацію між Україною та ЄС, а також розширенням співпраці України та ЄС у різних галузях встала
необхідність узгодження пріоритетів розвитку як України в цілому, так і окремих її адміністративно-
територіальних утворень з пріоритетами розвитку ЄС.

Відповідність стратегічних цілей Стратегії розвитку м. Харкова до 2020 року принципам Європей-

ської Хартії міст є такою:

Європейська Хартія міст

Стратегія розвитку м. Харкова

до 2020 року

Безпека (безпечне місто, вільне, наскільки це можливо,
від злочинності, правопорушень і насильств)
Житло (достатньо пропозицій і можливостей вибору
доступного за ціною і здорового житла)
Охорона здоров’я (підтримка фізичного і психологічного
здоров’я)
Спорт і дозвілля (доступ усіх осіб до широкого кола
спортивних споруд і для проведення дозвілля)

Соціальна впевненість
і здоров’я населення міста

Робота (можливість отримати роботу)
Культура (доступ до широкого кола культурних і творчих
видів діяльності і зайняття й участь в них)
Економічний розвиток (місцеві органи влади допомагають
економічному зростанню)

Розумна економіка міста
і забезпеченість населення робочими
місцями

Незабруднене і здорове довкілля (довкілля вільне
від забруднення атмосфери, шумів, води і землі і на охорону
природи і природних ресурсів)
Багатство природи і природні ресурси (використання
місцевих ресурсів раціональним і ефективним чином)

Екологічна врівноваженість
та енергетична ефективність міста

Європейська Хартія міст

Стратегія розвитку м. Харкова

до 2020 року

Свобода пересувань (безперешкодна свобода пересувань
і свобода поїздок, гармонійний баланс між усіма вулицями
і громадським транспортом, приватними автомобілями,
пішоходами і велосипедами)
Якісна архітектура і фізичне оточення (приємний
і стимулюючий фізичний вигляд міста, що створюється
шляхом сучасної архітектури і збереження і правильної
реставрації історичних споруд)

Сучасна просторовість
та забезпеченість міста інженерною
інфраструктурою

Фінансові механізми і структури (дозволяють місцевим
органам влади знаходити кошти, необхідні для здійснення
прав)

Інвестиційна привабливість міста
та муніципальний бюджет

Участь (у плюралістичних демократичних структурах
і міському управлінні, у співпраці між різними учасниками
на основі субсидіарності)
Рівноправ’я (місцеві органи влади забезпечують права всім
громадянам)
Послуги і товари (широкий асортимент доступних і якісних
послуг і товарів, що надаються місцевими органами влади)
Безперервний розвиток (місцева влада прагне досягти
рівноваги між економічним розвитком і охороною довкілля)

Ефективність управління містом
і громадянське суспільство

Відповідність стратегічних цілей Стратегії розвитку м. Харкова до 2020 року стратегічним пріорите-

там Стратегії «Європа-2020» є такою:

Стратегія «Європа-2020»

Стратегія розвитку м. Харкова до 2020 року

Розумне зростання: розвиток
економіки, що базується на знаннях
та інноваціях

Розумна економіка міста і забезпеченість населення
робочими місцями

Стале зростання: сприяння розвитку
економіки, що базується на більш
ефективному використанні ресурсів,
екології і конкуренції

Екологічна врівноваженість і енергетична ефективність міста

Всеохоплююче зростання: розвиток
економіки, що сприяє високому рівню
зайнятості населення, досягненню
соціальної та територіальної
згуртованості

Соціальна впевненість і здоров’я населення
Сучасна просторовість та забезпечення міста інженерною
інфраструктурою
Інвестиційна привабливість міста та муніципальний бюджет
Ефективність управління містом і громадянське суспільство

Узгодженість стратегічних цілей Стратегії розвитку м. Харкова до 2020 року як з державними пріо-

ритетами, так і з європейськими надає можливість громаді на співпрацю з ними із залучення інвести-
цій в соціально-економічний розвиток міста.

1.1. Загальний опис міста, його природно-географічних

та історичних особливостей

 Місто Харків

є адміністративним
центром Харківської
області з населенням понад
1,4 млн. жителів.

 Разом із прилеглими

територіями місто формує
Харківську агломерацію
чисельністю більше
2 млн. осіб.

Харків — це:

 друге за чисельністю

населення місто-міліонер
в Україні;

 сьоме серед міст України

за площею території;

 місто, яке мало столичний

статус у 1919–1934 рр.

 Територія Харкова

поділяється
на 9 адміністративних
районів.

 Найбільшим за чисельністю

населення є Московський
район.

 Найбільшим за площею

є Шевченківський район.

 Найбільшу щільність

населення має
Московський район.

Схема розміщення адміністративних районів м. Харкова

Адміністративно-територіальний устрій

Райони міста

Населення

Площа

Щільність,

осіб

на кв. км

тис. осіб

частка

в місті, %

кв. км

частка

в місті, %

Холодногірський

88,5

6,1

35,4

10,1

2500

Шевченківський

230,4

15,8

45,1

12,9

5109

Київський

182,1

12,6

51,7

14,8

3522

Московський

301,0

20,8

31,5

9,0

9556

Немишлянський

146,3

10,1

31,1

8,9

4704

Індустріальний

156,2

10,8

45,3

12,9

3448

Слобідський

145,2

10,0

28,1

8,0

5167

Основ’янський

92,8

6,4

45,8

13,1

2026

Новобаварський

107,2

7,4

36,0

10,3

2978

Шевченківський

Київський

Холодногірський

Московський

Новобаварський

Немишлянський

Основ’янський

Індустріальний

Слобідський

4.3. Можливі сценарії розвитку міста і етапи реалізації його стратегії

Вихідні положення сценаріїв сформовані
на основі результатів SWOT-аналізу, аналізу
соціально-економічного стану міста, виявлених
проблем за кожною стратегічної метою,
а також з урахуванням припущень консенсус-
прогнозу Міністерства економіки і торгівлі,
прогнозу економічного і соціального розвитку

України та основних макропоказників
економічного і соціального розвитку України
на 2017–2019 роки, затвердженого Кабінетом
Міністрів України, макроекономічного
прогнозу на 2016–2017 рр. Національного банку
України, прогнозу Світового банку основних
макроекономічних показників до 2018 року.

Сценарії реалізації

Стратегії розвитку міста

Харкова на 2016-2020 роки

Песимістичний

сценарій

«Крок уперед, два

кроки назад»

Реалістичний

сценарій

«Крок за кроком»

Оптимістичний

сценарій

«Відриваючись

від землі»

Песимістичний

сценарій

«Крок уперед, два

кроки назад»

Реалістичний

сценарій

«Крок за кроком»

Оптимістичний

сценарій

«Відриваючись

від землі»

Сценарії реалізації стратегії розвитку м. Харкова на 2016–2020 роки

Песимістичний сценарій — «Крок уперед, два кроки назад»

Можливі дії:

розв’язання поточних найбільш гострих проблем життєдіяльності міста, поточний

ремонт житлово-комунальної сфери, консервація великих інфраструктурних проектів, активне здій-
снення іміджевих заходів, що не потребують значного фінансування; зосередженість на організацій-
ній та інформаційній підтримці ініціатив громади, бізнесу тощо.

Імовірність реалізації:

низька у короткостроковій перспективі, дуже низька у середньостроко-

вій перспективі.

Передумови:

негативний розвиток зовнішньоекономічної
та політичної ситуації;

розгортання конфлікту на сході країни;

збереження низької кредитної активності ко-
мерційних банків;

погіршення інвестиційного клімату через
нестабільність у країні;

відсутність значних зрушень у боротьбі з ко-
рупцією;

відсутність швидких і ефективних реформ
у країні;

неефективність дерегулювання;

поширення неплатоспроможності реального
сектора і населення;

неефективна податкова реформа;

нарощування негативних інфляційних очіку-
вань населення;

подальша девальвація гривні.

Можливості:

 обмежені можливості зовнішнього

фінансування;

 недостатність фінансових ресурсів

для здійснення крупних іміджевих,
спортивних, інвестиційних проектів;

 надмірна залежність від державного

бюджету;

 переважне використання коштів державних

фондів;

 несприятливі умови для збільшення кількості

іноземних студентів;

 призупинення фінансування державних

житлових програм;

 фінансування освіти і соціальних програм

на мінімально необхідному рівні.

Результати:

 відсутність інвестицій у інноваційні

виробництва;

 формування початкових умов

для розгортання високотехнологічних
виробництв;

 переважання роздрібної торгівлі у діяльності

малих та середніх підприємств;

 збільшення тіньового сектора;

 поодинокі малоефективні заходи щодо

енергозбереження та енергоефективості;

 зниження інвестицій у інфраструктуру міста;

 продовження старіння інженерної

і транспортної інфраструктури;

 скорочення обсягів іноземних інвестицій

і зовнішньоторговельного обороту;

 низький темп зростання доходів бюджету

міста;

 продовження відтоку висококваліфікованих

фахівців до інших міст та країн;

 гальмування розвитку ІТ-індустрії;

 недоступність житла для громадян із різним

рівнем доходу;

 загострення соціальних проблем;

 часткове виконання завдань стратегії;

 втрата містом значної частини науково-

інноваційного та інвестиційного потенціалу.

Передумови:

поступове поліпшення зовнішньоекономічної
ситуації;

відсутність політичних потрясінь;

заморожування та перехід у беззбройну фазу
конфлікту на сході країни;

відновлення кредитної активності комерцій-
них банків за рахунок стимулюючих дій НБУ;

поступове відновлення довіри іноземних та віт-
чизняних інвесторів до країни;

зрушення у боротьбі з корупцією;

виважене дерегулювання підприємницької
діяльності;

відновлення платоспроможності реального
сектора і населення;

переважне збереження норм чинного бю-
джетного і податкового законодавства;

подолання негативного впливу неповороткої
адміністративної машини;

помірні інфляційні очікування населення;

підвищення рівня довіри громади до місцевих
органів влади.

Можливості:

 розширення можливості зовнішнього фінан-

сування за рахунок співпраці з міжнародними
фондами розвитку, венчурними фондами;

 часткова залежність від державного бюджету;

 залучення інвестицій і грантів в сферу освіти

і культури;

 достатність фінансових ресурсів для здійснення

іміджевих, спортивних, інвестиційних проектів;

 реалізації програм житлового кредитування

у повному обсязі;

 розробка нової програми підтримки розвитку

підприємництва.

Результати:

 відновлення інвестування з пріоритетним

вибором інноваційних виробництв;

 нарощування ресурсів і потужностей

для розгортання високотехнологічних
виробництв;

 реалізація переважної частини заходів щодо

енергозбереження та енергоефективості;

 інвестування у інфраструктуру міста

запозичених коштів;

 призупинення зменшення обсягів іноземних

інвестицій, нарощування зовнішньо-
торговельного обороту за рахунок нових
виробництв малого та середнього бізнесу;

 помірний темп зростання доходів бюджету

міста;

 реконструкція інженерної і транспортної

інфраструктури;

 поступова переорієнтація малого бізнесу

з торгівлі на виробництво товарів
і високотехнологічних послуг;

 розвиток ІТ-індустрії міста переважно

у вигляді малих та середніх підприємств,
ФОПів;

 розвиток малого та середнього бізнесу та

створення умов для накопичення капіталу;

 нарощування кількості іноземних студентів,

переважно з країн Азії та Африки;

 призупинення міграції кваліфікованих кадрів;

 розвиток відпочинкового і ділового туризму;

 поліпшення комфорту проживання у місті

завдяки оновленій системі охорони здоров’я,
освіти, культури;

 зниження екологічних проблем міста;

 повне досягнення оперативних цілей

стратегії;

 набуття містом нових конкурентних переваг

як науково-інноваційного центру країни.

Сценарії реалізації стратегії розвитку м. Харкова на 2016–2020 роки

Реалістичний сценарій — «Крок за кроком»

Можливі дії:

реалізація чіткого плану відносно незалежних заходів щодо розв’язання проблем жит-

тєдіяльності і розвитку міста, започаткування великих інфраструктурних проектів, активне здійснення імі-
джевих заходів, інформаційна, організаційна та фінансова підтримка найбільш доцільних проектів, спря-
мованих на покращення іміджу міста, підвищення його конкурентоспроможності на ринку інвестицій.

Імовірність реалізації:

висока у короткостроковій перспективі, дуже висока у середньостроко-

вій перспективі.

Передумови:

сприятливі зовнішньоекономічні умови;

поступове позитивне розв’язання конфлікту
на сході країни;

активізації кредитної діяльності комерційних
банків;

поліпшення інвестиційного клімату у країні;

зниження рівня корупції;

ефективне дерегулювання та підвищення
якості адміністративних послуг;

покращення умов діяльності малого та серед-
нього бізнесу;

макроекономічна стабілізація в країні;

розвиток інфраструктури, спрямованої на під-
тримку бізнесу;

зміцнення позитивного міжнародного іміджу
міста Харкова.

Можливості:

 розширення доступу до фондів технічної

підтримки та міжнародних грантів
для розвитку;

 переважання власних доходів бюджету над

обсягами трансфертів;

 достатні фінансові ресурси для здійснення

великих амбітних інвестиційних
та інфраструктурних проектів;

 поліпшення умов житлового кредитування

для молоді та інших категорій населення;

 залучення зовнішніх інвесторів

у високотехнологічні виробництва;

 великі інвестиції у інфраструктуру міста;

 відтворення потенціалу міста як великого

транспортного вузла.

Результати:

 зростання обсягів вітчизняних та іноземних

інвестицій, переважно у високотехнологічні
виробництва та сервіси;

 створення нових промислових зон на основі

високотехнологічних виробництв на нових
та існуючих підприємствах;

 переваження у обсягах реалізації власних

високотехнологічних товарів та послуг;

 розширення партнерства бізнесу з науковими

і освітніми установами міста;

 формуванні інноваційних кластерів,

технопарків, технополісів;

 розвиток інноваційного підприємництва,

і активне проникнення підприємств малого
та середнього бізнесу на європейські ринки;

 швидкий розвиток ІТ-галузі не тільки

як малих, але й середніх та великих
підприємств;

 створення нових якісних робочих

місць у креативних секторах економіки
для інноваційно-орієнтованої молоді;

 легалізація «тіньової» зайнятості і доходів;

 широкомасштабні заходи щодо

енергозбереження та енергоефективності;

 зростання зовнішньоторговельного обороту;

 значне зростання доходів бюджету міста;

 оновлення інженерної і транспортної

інфраструктури міста;

 розширення державних та міських житлових

програм;

 приплив іноземних студентів з країн Сходу,

Східної і Центральної Європи;

 поліпшення комфорту проживання у місті

завдяки якісній системі охорони здоров’я,
освіти, культури, покращення екології міста;

 місто перетворюється на центр тяжіння

висококваліфікованих кадрів;

 реалізація потенціалу міста як центру

ділового, відпочинкового, медичного,
наукового туризму;

 повне досягнення стратегічних цілей стратегії.

Сценарії реалізації стратегії розвитку м. Харкова на 2016–2020 роки

Оптимістичний сценарій — «Відриваючись від землі»

Можливі дії:

системне розв’язання проблем розвитку міста, здійснення програм реконструкції

та оновлення інфраструктури міста, активне здійснення великих іміджевих. інвестиційних проектів
за рахунок зовнішньої технічної та грантової допомоги, власних коштів громади.

Імовірність реалізації:

нижче середньої у короткостроковій перспективі, середня у середньо-

строковій перспективі.

Етапи реалізації стратегії розвитку м. Харкова на 2016–2020 роки

I етап — 2016–2017 рр. — «Час розкидати каміння»

Головне  завдання  етапу — визначити  першо-
чергові  проекти  за  кожною  операційною  ціллю
та  джерела  їх  фінансування,  створити  необхідні
організаційні умови для реалізації стратегії; акти-
візація  інноваційно-креативного  потенціалу  міс-
та; активне включення у державні та обласні про-
грами розвитку.
На першому етапі необхідно:
– визначити  головні  структурні  проблеми,
розв’язання  яких  є  передумовою  досягнення
стратегічних цілей міста;
– сформувати цільові програми за кожною опе-
раційною метою та проекти, які можуть фінансу-
ватися з державного бюджету та за рахунок між-
народних грантів;
– визначити пріоритети за кожною програмою;
– визначити  джерела  фінансування  проектів
та програм розвитку;

– сформувати  механізм  залучення  інвестицій
для здійснення програмних проектів;
– оптимізація  та  реорганізації  діяльності  місце-
вих органів виконавчої влади, впровадження су-
часних  технології  управління  життєдіяльністю
міста.
В  умовах  песимістичного  сценарію:  реалізація
переважно іміджевих заходів, покликаних спри-
яти  поліпшенню  інвестиційного  клімату  у  місті;
підготовка  проектів  для  пошуку  зовнішнього  фі-
нансування.
В  умовах  реалістичного  сценарію:  початок  реа-
лізації пілотних проектів за окремими напрямка-
ми; залучення інноваційних інвесторів.
В умовах оптимістичного сценарію: початок ре-
алізації  пілотних  проектів  за  усіма  напрямка-
ми;  початок  реалізації  великих  інвестиційних
проектів.

II етап — 2017–2018 рр. — «Час збирати каміння»

Головне  завдання  етапу — активна  реалізація
програм стратегії, великих інноваційних інвести-
ційних та інфраструктурних проектів, концентра-
ція зовнішніх і внутрішніх ресурсів; активне спри-
яння  розвитку  ІТ-індустрії,  інноваційних  вироб-
ництв, креативної індустрії.
На другому етапі передбачається:
– залучення великих внутрішніх та іноземних ін-
вестицій;
– початок  реалізації  великих  інвестиційних
та інфраструктурних проектів;
– постійних моніторинг виконання і ефективнос-
ті програм реалізації стратегії.

В умовах песимістичного сценарію: активне за-
лучення внутрішніх та зовнішніх ресурсів для ви-
конання основних проектів, які розв’язують най-
більш болючі проблеми міста; підтримка іміджу
міста.
В умовах реалістичного сценарію: активна фаза
реалізації  започаткованих  пілотних  проектів
та  розгортання  повномасштабного  виконання
інфраструктурних проектів.
В умовах оптимістичного сценарію: активна фаза
реалізації  інвестиційних  інноваційних  та  інфра-
структурних проектів.

III етап — 2019–2020 рр. — «Заглядаючи у майбутнє»

Головне завдання етапу — створити підґрунтя
майбутнього розвитку міста.
На цьому етапі передбачається:
– завершення розпочатих пілотних проектів;
– активна реалізація інноваційних інвестиційних
та інфраструктурних проектів за рахунок у першу
чергу внутрішніх ресурсів;
– моніторинг результатів виконання програм
стратегії і досягнення оперативних і стратегічних
цілей розвитку міста, області держави;
– перегляд стратегії на наступний період.

В  умовах  малоймовірного  песимістичного  сце-
нарію: продовження підтримки позитивного імі-
джу міста; поступовий початок реалізації великих
інфраструктурних проектів.
В  умовах  реалістичного  сценарію:  організацій-
на та інфраструктурна підтримка високотехноло-
гічних галузей виробництва і послуг; активна ре-
алізація інноваційних інфраструктурних проектів.
В умовах оптимістичного сценарію: активне про-
довження,  завершення  великих  інвестиційних,
інфраструктурних проектів; створення нової інфра-
структури високотехнологічного підприємництва.

а р и з м а т и ч н и й

к т и в н и й

і ш у ч и й

р е а т и в н и й

н т е л е к т у а л ь н и й

і д п о в і д а л ь н и й

Розділ V

МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ

СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

ХАРКОВА

Механізм реалізації Стратегії розвитку міста включає такі елементи:

План заходів з реалізації Стратегії міста

На наступні чотири роки розробляється міською
адміністрацією не пізніше ніж через місяць після
затвердження міською радою Стратегії розвитку
міста і подається на затвердження міській раді.
План заходів включає:

 відібрані на конкурсній основі проекти

розвитку, об’єднані спільною метою у програ-
ми міського розвитку;

 орієнтовні обсяги і джерела фінансування;

 індикатори оцінки результативності реаліза-

ції програм та проектів міського розвитку, які
включені до програм.

Інституціонально-організаційне забезпечення

 Виконання заходів і проектів з реалізації Стра-

тегії розвитку міста здійснюють відповідні
структурні підрозділи міської адміністрації.

 Моніторинг реалізації плану заходів здійснює

визначений головою міської ради структурний
підрозділ з широким залученням громадськості.

Програмування та проектування розвитку міста

Реалізація  Стратегії  розвитку  міста  здійснюється
через державні і міські цільові програми.
Виконавцями державної цільової програми мо-
жуть  бути  підприємства,  установи  та  організа-
ції незалежно від форм власності, що визнача-
ються  державним  замовником  для  включен-
ня заходів і завдань програми на конкурентних
засадах.
Ініціатором розроблення міської цільової програ-
ми може бути місцевий орган виконавчої влади
або орган місцевого самоврядування.
Програма має:

 розв’язувати проблеми на рівні міста за раху-

нок залучення бюджетних коштів, координації

спільних дій місцевих органів виконавчої вла-
ди та органів місцевого самоврядування, під-
приємств, установ та організацій;

 мати реальні можливості ресурсного забезпе-

чення коштами місцевого бюджету;

 відповідати пріоритетним напрямам розвитку

регіону.

Проект  програми  затверджується  органом  міс-
цевого  самоврядування  і  включається  у  перелік
програм,  які  фінансуються  із  залученням  коштів
місцевого бюджету.
Виконання програми здійснюється шляхом реалі-
зації її заходів і завдань виконавцями, зазначени-
ми у цій програмі.

Науково-методичне забезпечення

Наукове супроводження і методичне забезпечен-
ня розробки та реалізації Стратегії розвитку міс-
та здійснюють наукові установи. Воно включає
в себе:

 наукове обґрунтування соціальної, економіч-

ної, екологічної, інноваційної, промислової
та іншої політики на середньострокову і дов-
гострокову перспективу;

 розроблення методологій моделювання і про-

гнозування соціально-економічного розвитку
і обґрунтування управлінських рішень з пи-
тань розвитку міста;

 визначення пріоритетних сфер господарю-

вання, секторів економіки за критеріями
соціально-економічної ефективності і конку-
рентоздатності;

 дослідження, аналіз і моніторинг проблем сві-

тового, національного, регіонального, місько-
го розвитку та міжнародної співпраці;

 обґрунтування принципів формування страте-

гії діяльності міста Харкова;

 підготовку та реалізацію науково-дослідних

проектів  та  програм  з  вирішення  проблем
міжміського,  міжрегіонального,  міжнарод-
ного  співробітництва  та  європейської  інте-
грації;

 розробки та впровадження системи моніто-

рингу та оцінки реалізації Стратегії розвитку
міста Харкова;

 підготовку рекомендацій щодо механізмів фі-

нансування реалізації стратегії із залученням
державних, місцевих і приватних коштів, а та-
кож коштів міжнародних організацій;

 підготовку довідника щодо міжнародних про-

грам підтримки секторального, регіонального,
міського розвитку, міжміського, міжрегіональ-
ного, міжнародного співробітництва та мето-
дичних рекомендацій підготовки проектів.

 постійне супроводження реалізації Страте-

гії розвитку міста Харкова, розробку пропо-
зицій і рекомендацій щодо оперативного
управління.

Фінансове забезпечення

Фінансовий механізм реалізації стратегії перед-
бачає концентрацію фінансових ресурсів на пріо-
ритетних напрямках розвитку міста.
Основні фінансові інструменти реалізації страте-
гії такі:

 бюджет міста (внутрішній ресурс підвищен-

ня ефективності економічного та соціального
розвитку міста);

 цільове фінансування за рахунок коштів дер-

жавного та обласного бюджетів на умовах

співфінансування з бюджету міста в реаліза-
ції пріоритетних національних проектів, регіо-
нальних цільових програм, адресних інвести-
ційних програм, проектів;

 кошти державного фонду регіонального роз-

витку та інших державних фондів для кон-
кретних програм, проектів, що реалізуються
в місті;

 кошти інвесторів, суб’єктів господарювання,

об’єднань;

 кошти відповідно до угод державно -приват-

ного партнерства;

 кошти міжнародних фінансових установ;

 міжнародна технічна допомога та ін.

Комплексна взаємодія елементів механізму реа-
лізації Стратегії розвитку міста забезпечить ефек-
тивність її впровадження.

Публічно-приватне партнерство

Публічно-приватне  партнерство  є  інструментом
успішної  реалізації  Стратегії  розвитку  міста.  За-
кон  «Про  державно-приватне  партнерство»  пе-
редбачає реалізацію проектів лише у формі дого-
вору, який фіксує систему відносин між держав-
ним  та  приватним  партнерами,  при  реалізації
яких ресурси обох партнерів об’єднуються з від-
повідним  розподілом  ризиків,  відповідальності
та  винагород  (відшкодувань)  між  ними  для  вза-
ємовигідної  співпраці  на  довгостроковій  осно-
ві у створенні (відновленні) нових та/або модер-
нізації (реконструкції) діючих об’єктів, які потре-
бують залучення інвестицій, та користуванні (екс-
плуатації) такими об’єктами.

Перевагами публічно-приватного партнерства
для держави, органів виконавчої влади та орга-
нів місцевого самоврядування є:

 скорочення витрат на надання послуг;

 активізація інвестиційної діяльності;

 ефективне управління майном;

 економія фінансових ресурсів держави;

 використання досвіду приватних компаній;

 оптимізація розподілу ризиків;

 підвищення ефективності інфраструктури;

 розвиток форм проектного фінансування;

 стимулювання підприємницького мислення;

 рівний діалог між владою та бізнесом;

 збереження та створення робочих місць.

Дорожня карта реалізації Стратегії розвитку міста

Стратегія розвитку міста реалізується відповідно
до розробленої дорожньої карти — формалізова-
ного  наочного  представлення  покрокового  сце-
нарію реалізації стратегії розвитку міста Харкова.
Дорожня  карта  пов’язує  між  собою  місію,  візію,
стратегічні  і  оперативні  цілі,  завдання,  програ-
ми,  проекти  і  план  заходів  із  реалізації  Стратегії

розвитку  міста  та  вибудовує  в  часі  основні  кроки
цього процесу з визначенням конкретних виконав-
ців, термінів виконання, очікуваних результатів.
Дорожня  карта  націлена  на  інформаційно-
комунікаційну  підтримку  процесу  конт ро лю
та  ухвалення  управлінських  рішень  з  реалізації
Стратегії розвитку міста.

Звітність

Щоквартально:  звіт  про  результати  реалізації
проектів  міського  розвитку,  визначених  планом
заходів,  за  відповідний  період  за  встановленою
формою.
Щорічно:  звіт  про  результати  проведення  моні-
торингу виконання плану заходів за відповідний
період  за  встановленою  формою;  звіт  відпові-
дального виконавця програми.

Виконавчий комітет Харківської міської ради:

 подає згідно з установленим порядком під-

сумкові звіти та звіти з оцінки результативнос-
ті на затвердження Харківської міської ради;

 оприлюднює затверджені Харківською місь-

кою радою підсумкові звіти та звіти з оцінки
результативності на своєму офіційному веб-
сайті.

а р и з м а т и ч н и й

к т и в н и й

і ш у ч и й

р е а т и в н и й

н т е л е к т у а л ь н и й

і д п о в і д а л ь н и й

Розділ VІ

МОНІТОРИНГ І ОЦІНЮВАННЯ

ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ

СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ МІСТА

Природні особливості

Харків розташований у північно-східній частині
України на вододілі річкових систем Дніпра і Дону,
на межі ландшафтних зон лісостепу і степу.

Територія міста

Площа

Протяжність

Висота над рівнем моря

Поверхня

350 кв. км
24 км — північ–південь, 25 км — схід–захід
100 м для понад 50 % території
горбиста (холмова) рівнина

Кліматичні умови

Температура

Кількість опадів

Швидкість вітру

Вологість повітря

Клімат

середня +7,5 °C; січень — – 6,1 °C; липень — +20,5 °C
515 мм
4,0 м/с
74 %
помірно континентальний з відносно холодною мінливою зимою
і тривалим стійким, іноді посушливим та спекотним літом

Водні ресурси

Річки

Фонтани

Водойми

4 річки: Уди, Лопань, Харків, Немишля сумарною
протяжністю в межах міста 58 км
16 одиниць
понад 20 штучного і природного походження

Зелені насадження

Паркова зона

Природно-заповідний фонд

15 кв. м — на кожного жителя міста
15,4 тис. га — загальна площа насаджень міста
31 парк, 5 садів, 150 скверів і бульварів,
понад 500 зелених куточків відпочинку
467,7 га — площа 15 об’єктів природно-заповідного
фонду державного і місцевого значення

Природно-географічне положення забезпечує місту
значні можливості для розвитку міжнародного
співробітництва та зовнішньоекономічної діяльності.

Основними  завданнями  під  час  проведення
моніторингу  та  оцінки  результативності  реалі-
зації  стратегії  і  планів  заходів  є  визначення  рів-
ня  їх  виконання  через  відстеження  стану  та  оці-
нювання  результативності  виконання  програм
і проектів розвитку міста, їх впливу на соціально-
економічний  розвиток,  рівень  виконання  цільо-
вих індикаторів.

Проведення  моніторингу  і  оцінки  результа-
тивності  реалізації  стратегії  та  планів  заходів
здійснюється  міською  адміністрацією  на  осно-
ві  звітів  відповідальних  за  виконання  програм,
проектів міського розвитку, визначених планом
заходів.

Результати реалізації Стратегії розвитку міста визначаються на підставі

проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації планів заходів.

Види моніторингу

Проведення моніторингу здійснюється за такими
видами:

 моніторинг соціально-економічного розвит-

ку — відстеження соціально-економічних та
екологічних процесів за низкою індикаторів
(перелік індикаторів наведено у Додатку Г);

 адміністративний моніторинг — оцінка рів-

ня реалізації планів заходів, цільових програм
та проектів;

 моніторинг громадської думки — встановлення

зворотного зв’язку між населенням та міською
владою щодо виконання Стратегії (через «круглі
столи», опитування громадської думки тощо).

Виконавчий комітет Харківської міської ради:

Виконавчий комітет виконує такі функції:

 створює моніторингові групи та визначає

склад та порядок їх роботи;

 визначає порядок внесення, перевірки

та оприлюднення результатів проведення мо-
ніторингу та оцінки результативності реаліза-
ції стратегії і плану заходів на своєму офіцій-
ному веб-сайті;

 проводить аналіз стану виконання плану за-

ходів  (з  порівняльною  оцінкою  ступеня  від-
хилення  фактичних  значень  індикаторів  ре-
зультативності  від  їх  прогнозованих  значень)
та згідно з вимогами Порядку готує і оприлюд-
нює  на  своєму  офіційному  веб-сайті  узагаль-
нений звіт про виконання плану заходів за від-
повідний період.

Звіт з оцінки результативності

Складається на основі даних звіту про результати
моніторингу і передбачає:

 оцінку досягнення цілей стратегії розвитку

шляхом  порівняння  фактичних  значень  інди-
каторів  (показників)  оцінки  результативності
виконання  плану  заходів  з  їх  прогнозованим
значенням у відповідному періоді;

 опис проектів розвитку міста, які включені

до програм, з оцінкою їх впливу на соціально-
економічний розвиток міста;

 аналітичний звіт щодо:

– стану фінансування проектів розвитку міста
з описом запланованих та фактичних джерел
і обсягів фінансування у відповідному періоді;

– результатів реалізації проектів розвитку міс-
та та порівняння фактичних значень індикато-
рів (показників) оцінки результативності реа-
лізації плану заходів з їх прогнозованим зна-
ченням у відповідному періоді;

– проблемних питань, зовнішніх та внутріш-
ніх факторів, що мали вплив на виконання пла-
ну заходів (з поясненням причини виникнення
проблемних питань та пропозицій щодо шля-
хів їх вирішення);

 висновки та пропозиції щодо:

– впливу реалізації проектів розвитку міста
на динаміку основних показників соціально-
економічного розвитку регіону;

– доцільності продовження виконання проек-
тів розвитку міста;

– включення додаткових проектів розвитку
міста;

 уточнення індикаторів (показників) оцінки ре-

зультативності реалізації плану заходів, обся-
гів і джерел фінансування, переліку виконав-
ців, строки виконання тощо.

Узагальнена  оцінка  результативності  реалізації
стратегії  розвитку  міста  проводиться  Виконав-
чим комітетом Харківської міської ради не пізні-
ше ніж через 6 місяців після завершення строку
її реалізації з поданням відповідного звіту на за-
твердження Харківської міської ради.
На  офіційному  веб-сайті  Харківської  міської
ради  розміщуються  затверджені  міською  ра-
дою  звіти  щодо  результатів  узагальненої  оцінки

результативності  реалізації  стратегії  розвитку
міста.
За  результатами  узагальненої  щорічної  оцін-
ки  результативності  реалізації  Стратегії  розви-
тку  міста  доцільно  у  разі  необхідності  вносити
зміни  до  стратегії  розвитку  міста  та  плану  захо-
дів по її реалізації відповідно до Закону України
«Про  засади  державної  регіональної  політики»
та інших нормативно-правових документів.

Нормативно-правове та інформаційне забезпечення стратегії розвитку міста

1. Конституція України : Закон України від

28.06.1996 р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

2. Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР

«Про місцеве самоврядування в Україні» [Електро-
нний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.
gov.ua.

3. Закон України від 23.03.2000 р. № 1602-III

«Про державне прогнозування та розроблення про-
грам економічного і соціального розвитку України»
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.
rada.gov.ua.

4. Закон України від 07.02.2002 р. № 3059-III

«Про Генеральну схему планування території України»
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.
rada.gov.ua.

5. Закон України від 08.09.2005 р. № 2850-IV

«Про стимулювання розвитку регіонів» [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

6. Закон України від 17.02.2011 р. № 3038-VI

«Про регулювання містобудівної діяльності» [Елек-
тронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.
gov.ua.

7. Указ Президента України від 12.01.2015 р.

№ 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна -
2020» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://
zakon.rada.gov.ua.

8. Указ Президента України від 25.05.2001 р.

№ 341/2001 «Про Концепцію державної регіональної
політики» [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua.

9. Закон України від 05.02.2015 р. № 156-VIII

«Про засади державної регіональної політики» [Елек-
тронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.
gov.ua.

10. Постанова Кабінету Міністрів України від

21.10.2015 р. № 856 «Про затвердження Порядку
та Методики проведення моніторингу та оцінки ре-
зультативності реалізації державної регіональної полі-
тики» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://
zakon.rada.gov.ua.

11. Постанова Кабінету Міністрів України від

18.03.2015 р. № 196 «Питання державного фонду регі-
онального розвитку» [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

12. Наказ МРРБУ від 24.04.2015 р. № 80 «Питання

підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм
і проектів регіонального розвитку, що можуть реалі-
зовуватися за рахунок коштів державного фонду регі-
онального розвитку» [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

13. Постанова Верховної Ради України від

24.12.1999 р. № 1359-XIV «Про Концепцію сталого роз-
витку населених пунктів» [Електронний ресурс]. — Ре-
жим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

14. Закон України від 06.09.2012 р. № 5205-VI

«Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріори-
тетних галузях економіки з метою створення нових ро-
бочих місць» [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua.

15. Постанова Кабінету Міністрів України від

06.08.2014 р. № 385 «Про затвердження Держав-
ної стратегії регіонального розвитку на період
до 2020 року» [Електронний ресурс]. — Режим досту-
пу: http://zakon.rada.gov.ua.

16. Постанова Кабінету Міністрів України від

11.11.2015 р. № 932 «Про затвердження Порядку роз-
роблення регіональних стратегій розвитку і планів за-
ходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу
та оцінки результативності реалізації зазначених регі-
ональних стратегій і планів заходів» [Електронний ре-
сурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

17. Постанова Кабінету Міністрів України від

16.11.2011 р. № 1186 «Про затвердження Порядку
розроблення, проведення моніторингу та оцінки реа-
лізації регіональних стратегій розвитку» [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

18. Наказ Міністерства економіки та з питань єв-

ропейської інтеграції України від 29.07.2002 р. № 224
«Про затвердження Методичних рекомендацій щодо
формування регіональних стратегій розвитку» [Елек-
тронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.
gov.ua.

19. Наказ МРРБУ від 31.03.2016 р. № 79 «Про за-

твердження Методики розроблення, проведення мо-
ніторингу та оцінки результативності реалізації регіо-
нальних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалі-
зації» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://
zakon.rada.gov.ua.

20. Закон України «Про охорону навколишнього

природного середовища» вiд 25.06.1991 р. № 1264-
XII (зі змінами та доповненнями) [Електронний ре-
сурс]. — Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

21. Закон України «Про державно-приватне парт-

нерство» від 01.07.2010 р. № 2404-VI [Електронний ре-
сурс]. — Режим доступу: http://rada.gov.ua.

22. Закон України «Про об’єднання співвласників

багатоквартирного будинку» від 29.09.2001 р. № 2866-
ІІІ (зі змінами та доповненнями) [Електронний ре-
сурс]. — Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

23. Закон України «Про житлово-комунальні по-

слуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV (зі змінами та допо-

вненнями) [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.rada.gov.ua.

24. Закон України «Про відходи» від 05.03.1998 р.

№ 187/98-ВР (зі змінами та доповненнями) [Електро-
нний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

25. Закон України «Про спеціальний режим ін-

вестиційної діяльності на території міста Харкова» вiд
11.05.2000 р. № 1714-III (зі змінами та доповненнями)
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.
rada.gov.ua.

26. Закон України «Про спеціальний режим інвес-

тиційної та інноваційної діяльності технологічних пар-
ків» вiд 16.07.1999 р. № 991-XIV (зі змінами та допо-
вненнями) [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua.

27. Закон України «Про наукові парки» вiд

25.06.2009 р. № 1563-VI [Електронний ресурс]. — Ре-
жим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

28. Закон України «Про державне регулюван-

ня діяльності у сфері трансферу технологій» вiд
14.09.2006 р. № 143-V [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

29. Закон України «Про національну програму

сприяння розвитку малого підприємництва в Україні»
від 21.12.2000 р. № 2157-III [Електронний ресурс]. — Ре-
жим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

30. Постанова Кабінету Міністрів України

«Про розроблення прогнозних і програмних докумен-
тів економічного і соціального розвитку та складан-
ня проекту державного бюджету» від 26.04.2003 р.
№ 621 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://
zakon.rada.gov.ua.

31. Постанова Кабінету Міністрів України від

30.06.1995 р. № 216 «Про концепцію державної жит-
лової політики» // база даних «Законодавство Украї-
ни» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //
www. rada.gov.ua.

32. Розпорядження Кабінету Міністрів України

від 17.10.2007 р. № 880-р «Про схвалення Концепції
національної екологічної політики України на період
до 2020 року» [Електронний ресурс]. — Режим досту-
пу: http://zakon.rada.gov.ua.

33. Рішення Харківської обласної ради [Електро-

нний ресурс]. — Режим доступу: http://www.oblrada.
kharkov.ua.

34. Рішення Харківської міської ради [Електро-

нний ресурс]. — Режим доступу: http://www.city.
kharkov.ua.

35. Європа 2020 [Електронний ресурс]. — Режим

доступу: http://fra.org.ua/uploads/media/file/0001/01/
85c65ab6bada07f232e264f4d68d79ac8c9ee1a4.pdf.

36. Europe 2020 [Електронний ресурс]. — Режим

доступу: http://ec.europa.eu/europe2020.

37. Европейская Хартия городов. Європей-

ская декларация прав городов [Электронный ре-
сурс]. — Режим доступа: https://normativ.kontur.ru/
document?moduleId=1 &documentId=22053

38. Хартия «Города Европы на пути к устойчиво-

му развитию» (Ольборгская Хартия) [Электронный
ресурс]. — Режим доступа: http://masters.donntu.
org/2004/feht/lebedev/libra library/aalborgchapter.htm.

39. Європейська хартія міст ІІ (Маніфест но-

вої урбаністики) [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://www.slg-coe.org.ua/wp- content/
uploads/2015/05/Principle-9.-European-chart.pdf.

40. The European Sustainable Cities & Towns

Campaign [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.sustainable-cities.org.

41. Декларация тысячелетия ООН [Электронный

ресурс]. — Режим доступа: http: // www.un.org/
russian/

42. Программа действий : повестка дня на ХХІ век

и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро
в популярном изложении. — Женева : Центр «За наше
общее будущее», 1993. — 70 с.

43. Міжнародні екологічні угоди та конвенції

[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://portal.
cemu.kiev.ua/legislation/conventions2 _ua.htm.

44. Стамбульская декларация по населенным

пунктам [Электронный ресурс]. — Режим доступа:
http://zakon.rada.gov.ua.

45. Стратегія розвитку Харківської облас-

ті  до 2020 року  (рішення  Харківської  облра-
ди  (ХХХІV  сесії  VІ  скликання)  від 05.03.2015 р.
№ 1151-VІ) [Електронний  ресурс]. — Режим  досту-
пу: http://kharkivoda.gov.ua/content/ documents/
431/43045/files/new-563_SRR2020.pdf.

46. Стратегія розвитку Києва до 2025 року [Елек-

тронний ресурс]. — Режим доступу: http://dnipr.
kievcity.gov.ua/files/Strategy_Kyiv2025.pdf.

47. Стратегія економічного і соціального роз-

витку Одеса-2022 [Електронний ресурс]. — Ре-
жим

доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/ jspui/

bitstream/123456789/705/1/Стратегія%20економіч-
ного%20та%20соціального%20розвитку%20міста%20
Одеси%20до%202022 %20року%20.pdf.

48. Стратегічний план розвитку міста Дніпропе-

тровська до 2020 року [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://www.mled.org.ua/images/ stories/files/
Strategic_Plans_materials/dnipropetrovsk_startegic_
plan_ukr.pdf.

49. Комплексна стратегія розвитку Львова 2012-

2025 рр [Електронний ресурс]. — Режим досту-
пу: http://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/
0/23349f49bc91ba52c225793400489747/$FILE/Се-
сія2.pdf.

50. Стратегия развития Люблина на период 2013–

2020 гг [Електронний ресурс]. — Режим доступу:http://
people2people.com.ua/uploads/polsha_5_2.pdf

51. Стратегия устойчивого развития Риги

до 2030 года  и  программа  развития  Риги  на 2014–
2020  годы  «Рига 2030» [Электронный  ресурс]. — Ре-
жим  доступа: http://www.rdpad.lv/ru/faili/2015/01/
STRATEGIJA_RUS.pdf

52. Державна цільова соціальна програма «Мо-

лодь України» на 2016–2020 роки, затверджена По-
становою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р.
№ 148 [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/148-2016-п/
paran11#n11.

53. Концепція загальнодержавної програми

«Здоров’я - 2020: український вимір», схвалена Розпо-
рядженням Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р.
№ 1164-р [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1164-2011-р

54. Комплексна державна програма енергозбе-

реження України, схвалена Постановою Кабінету Міні-
стрів України від 5.02.1997 р. № 148 [Електронний ре-
сурс]. — Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/1/
FIN41650.html.

55. Комплексна державна програма щодо під-

тримки,  соціальної  адаптації  та  реінтеграції  грома-
дян  України,  які  переселилися  з  тимчасово  окупова-
ної  території  України  та  районів  проведення  антите-
рористичної операції в інші регіони України, на період
до 2017 року, затверджена Постановою Кабінету Міні-
стрів України.

56. Програма розвитку інвестиційної та інновацій-

ної діяльності в Україні, затверджена Постановою Ка-
бінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 389 [Елек-
тронний ресурс]. — Режим доступу: http://search.
ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP110389.html.

57. Концепція стратегії розвитку міста Харкова

до 2030 р. (проект) / Міністерство освіти і науки, моло-
ді та спорту України; Харківська національна академія
міського господарства. — Харків, 2012. — 201 с.

58. Генеральний план міста Харкова / Державний

комітет України з будівництва та архітектури; Україн-
ський державний науково-дослідний інститут проек-
тування міст «Діпромісто». — Київ, 2004. — 47 с.

59. Міська програма спортивних іміджевих про-

ектів  на 2013–2020 роки  (рішення  Харківської  місь-
кої  ради (21 сесія 6 скликання)  від 19.12.2012 р.
№ 1000/12) зі  змінами  (рішення  Харківської  міської
ради (5 сесія 7 скликання) від 20.04.2016 р. № 218/16).

60. Про бюджет міста Харкова на 2016 рік (рішен-

ня Харківської міської ради (2 сесія 7 скликання) від
23.12.2015 р. № 14/15).

61. Комплексна програма розвитку місцевого

самоврядування в місті Харкові на 2012–2020 роки

(рішення Харківської міської ради (16 сесія 6 скликання)
від 22.06.2012 р. № 745/12) зі змінами (рішення Харків-
ської міської ради (42 сесія 6 скликання) від 23.09.2015 р.
№ 2046/15).

62. Програма зміцнення позитивного міжна-

родного  іміджу  та  розвитку  міжнародного  спів-
робітництва  міста  Харкова  на 2013–2017 роки  (рі-
шення  Харківської  міської  ради (20 сесія 6 скликан-
ня)  від 24.10.2012 р.  № 927/12) зі  змінами  (рішен-
ня Харківської міської ради (42 сесія 6 скликання) від
23.09.2015 р. № 2043/15).

63. Програма інформатизації Харківської міської

ради на 2013–2020 роки (рішення Харківської міської
ради (21 сесія 6 скликання) від 19.12.2012 р. № 999/12)
зі змінами (рішення Харківської міської ради (42 сесія
6 скликання) від 23.09.2015 р. № 2040/15).

64. Програма підвищення безпеки дорож-

нього  руху  в  м.  Харкові  на 2013–2020 роки  (рішен-
ня  Харківської  міської  ради (21 сесія 6 скликан-
ня)  від 19.12.2012 р.  № 997/12) зі  змінами  (рішен-
ня Харківської міської ради (42 сесія 6 скликання) від
23.09.2015 р. № 2038/15).

65. Програма розвитку міського електротранспор-

ту м. Харкова на 2013–2020 роки (рішення Харківської
міської  ради (21 сесія 6 скликання)  від 19.12.2012 р.
№ 997/12) зі  змінами  (рішення  Харківської  місь-
кої  ради (42 сесія 6 скликання)  від 23.09.2015 р.
№ 2038/15).

66. Програма будівництва та розвитку Харків-

ського метрополітену на 2010–2020 роки (рішен-
ня Харківської міської ради (41 сесія 5 скликання) від
24.02.2010 р. № 37/10) зі змінами (рішення Харківської
міської ради (42 сесія 6 скликання) від 23.09.2015 р.
№ 2036/15).

67. Міська програма відновлення, реконструк-

ції  та  благоустрою  воїнських,  братських  поховань,
пам’ятників,  що  символізують  Перемогу  у  Вели-
кій  Вітчизняній  війні,  на  період 2010–2020 рр. (рі-
шення  Харківської  міської  ради (36 сесія 5 скликан-
ня)  від 30.09.2009 р.  № 230/09) зі  змінами  (рішен-
ня Харківської міської ради (42 сесія 6 скликання) від
23.09.2015 р. № 2033/15).

68. Програма підтримки розвитку підприємни-

цтва у м. Харкові на 2012–2017 рр. (рішення Харківської
міської  ради (12 сесія 6 скликання)  від 23.12.2011 р.
№ 562/11) зі  змінами  (рішення  Харківської  місь-
кої  ради (42 сесія 6 скликання)  від 23.09.2015 р.
№ 2027/15).

69.

Програма

взаємодії

міської

ради

з об’єднанням громадян м. Харкова на 2012–2020 рр.
(рішення Харківської міської ради (11 сесія 6 скли-
кання) від 16.11.2011 р. № 524/11) зі змінами (рішен-
ня Харківської міської ради (42 сесія 6 скликання) від
23.09.2015 р. № 2025/15).

70. Міська програма «Молодь Харкова» на 2012–

2017 рр. (рішення Харківської міської ради (12 сесія 6
скликання) від 23.12.2011 р. № 587/11) зі змінами (рі-
шення Харківської міської ради (42 сесія 6 скликання)
від 23.09.2015 р. № 2023/15).

71. Міська Комплексна програма «Назустріч ді-

тям» на 2011–2017 рр. (рішення Харківської міської
ради (3 сесія 6 скликання) від 29.12.2010 р. № 116/10)
зі змінами (рішення Харківської міської ради (42 сесія
6 скликання) від 23.09.2015 р. № 2021/15).

72. Комплексна програма «Інновації в пріоритет-

них напрямках розвитку галузі охорони здоров’я м. Хар-
кова на 2011–2020 роки» (рішення Харківської міської
ради (2 сесія 6 скликання) від 22.12.2010 р. № 60/10)
зі змінами (рішення Харківської міської ради (42 сесія
6 скликання) від 23.09.2015 р. № 2019/15).

73. Комплексна програма розвитку освіти м. Хар-

кова на 2011–2017 роки (рішення Харківської міської
ради (2 сесія 6 скликання) від 22.12.2010 р. № 47/10)
зі змінами (рішення Харківської міської ради (42 сесія
6 скликання) від 23.09.2015 р. № 2012/15).

74. Міська цільова соціально-економічна про-

грама будівництва (придбання) доступного житла
на 2010–2020 роки (рішення Харківської міської ради
(48 сесія 5 скликання) від 22.09.2010 р. № 274/10)
зі змінами (рішення Харківської міської ради (42 сесія
6 скликання) від 23.09.2015 р. № 2005/15).

75. Міська цільова програма молодіжного жит-

лового  кредитування  на 2011–2020 роки  (рішен-
ня  Харківської  міської  ради (49 сесія 5 скликан-
ня)  від 27.10.2010 р.  № 312/10) зі  змінами  (рішен-
ня Харківської міської ради (42 сесія 6 скликання) від
23.09.2015 р. № 2003/15).

76. Програма по реалізації рішень генерального

плану м. Харкова до 2026 р. на період до 2026 р. (рі-
шення Харківської міської ради (31 сесія 4 скликан-
ня) від 29.12.2004 р. № 249/04) зі змінами (рішен-
ня Харківської міської ради (42 сесія 6 скликання) від
23.09.2015 р. № 1993/15).

77. Міська комплексна цільова програма під-

тримки засобу масової інформації місцевого значення
комунального підприємства «Газета «Харьковские из-
вестия» Харківської міської ради» на 2014–2016 роки
(рішення Харківської міської ради (29 сесія 6 скликан-
ня) від 25.12.2013 р. № 1418/13) зі змінами (рішен-
ня Харківської міської ради (36 сесія 6 скликання) від
24.12.2014 р. № 1790/14).

78. Програма розвитку і реформування житлово-

комунального господарства м. Харкова на 2011–
2020 роки (рішення Харківської міської ради (49 сесія 5
скликання) від 27.10.2010 р. № 328/10) зі змінами (рі-
шення Харківської міської ради (36 сесія 6 скликання)
від 24.12.2014 р. № 1779/14).

79. Програма сприяння безпечній життєдіяльнос-

ті у сфері соціального захисту населення м. Харкова
на 2013–2016 роки (рішення Харківської міської ради
(21 сесія 6 скликання) від 19.12.2012 р. № 989/12)
зі змінами (рішення Харківської міської ради (36 сесія
6 скликання) від 24.12.2014 р. № 1766/14).

80. Програма подальшого реформування зе-

мельних відносин та підвищення ефективності вико-
ристання земель в місті Харкові на 2007–2019 роки
(рішення Харківської міської ради (11 сесія 5 скли-
кання) від 21.02.2007 р. № 56/07) зі змінами (рішен-
ня Харківської міської ради (36 сесія 6 скликання) від
24.12.2014 р. № 1752/14).

81. Міська програма заміни аварійних, сухос-

тійних, уражених омелою дерев та дерев, які дося-
гли вікової межі, на період 2015–2019 рр. (рішен-
ня Харківської міської ради (35 сесія 6 скликання) від
29.10.2014 р. № 1700

14).

82. Програма підтримки житлово -будівельних ко-

оперативів, житлових кооперативів та об’єднань спів-
власників багатоквартирних будинків у місті Харко-
ві на 2015–2019 рр. (рішення Харківської міської ради
(31 сесія 6 скликання) від 26.02.2014 р. № 1497/14).

83. Комплексна цільова програма розвитку футбо-

лу в м. Харків на 2014–2016 роки (рішення Харківської
міської ради (29 сесія 6 скликання) від 25.12.2013 р.
№ 1398/13).

84. Комплексна Програма розвитку цивільно-

го захисту міста Харкова на 2014–2017 роки (рішен-
ня Харківської міської ради (27 сесія 6 скликання) від
20.11.2013 р. № 1355/13).

85. Програма охорони навколишнього природ-

нього м. Харкова на 2013–2017рр. (рішення Харківської
міської ради (21 сесія 6 скликання) від 19.12.2012 р.
№ 990/12).

86. Програма поводження з домашніми тварина-

ми і регулювання їх чисельності в м. Харкові на 2013–
2017 рр. (рішення Харківської міської ради (20 сесія 6
скликання) від 24.10.2012 р. № 919/12).

87. Міська комплексна цільова соціальна програ-

ма розвитку фізичної культури та спорту м. Харкова
на 2012–2016 роки (рішення Харківської міської ради
(12 сесія 6 скликання) від 23.12.2011 р. № 585/11).

88. Комплексна міська програма розвитку куль-

тури в місті Харкові на 2011–2016 роки (рішен-
ня Харківської міської ради (3 сесія 6 скликання) від
29.12.2010 р. № 104/10).

89. Державний комітет статистики України : офі-

ційний веб-сайт [Електронний ресурс]. — Режим до-
ступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

90. Офіційний веб-сайт Головного управління ста-

тистики у Харківській області [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

91. Статистичний збірник «Регіони України»

2015 рік / Державна служба статистики України ;
за ред. І.М. Жук. — Київ, 2015. — Ч. 1. — 305 с.

92. Статистичний збірник «Регіони України»

2015 рік / державна служба статистики України ;
за ред. І.М. Жук. — Київ, 2015. — Ч. 2. — 681 с.

93. Міста і райони Харківської області в 2014 році

(статистичний щорічник) / Головне управління ста-
тистики у Харківській області ; за ред. О.Г. Мамонто-
вої. — Харків, 2015. — 371 с.

94. Автоматизована система муніципальної ста-

тистики [Електронний ресурс] // Асоціація міст Укра-
їни. — Режим доступу: http://www.auc.org.ua/sites/
default/files/asms__prikladi_vikoristannya._dani_
za_2013_rik._.pdf.

95. Муніципальне дослідження рівня якості жит-

тя : Всеукраїнське  муніципальне  опитування 2016
[Електронний  ресурс] // Center for Insights in Survey
Research. — Режим  доступу: http://mresearcher.
com/2016/04/gruppa-rejting-vseukrainskij-municipalnyj-
opros.html.

96. Город-мечта: рейтинг городов Украины

по уровню жизни [Электронный ресурс]. — Ре-
жим доступа: http://biz.liga.net/ekonomika/all/stati/
3310047-gorod-mechta-reyting-gorodov-ukrainy-po-
urovnyu-zhizni.htm.

97. Рейтинг инвестиционной эффективности

городов Украины по итогам 1-го квартала 2016
г [Электронный ресурс] // Рейтинговое агентство
«Евро-Рейтинг». — Режим доступа: http://euro-rating.
com.ua/obnovlen-rejting-investitsionnoj-effektivnosti-
gorodov-ukrainy.

98. Кредитний рейтинг міста Харків [Електро-

нний ресурс] // Ratіng Agency «ІВІ-Ratіng». — Ре-
жим доступу: http://ibi.com.ua/UK/ company/kharkiv.
html?type=cr&ID=93.

99.

Список

городов-миллионеров

Европы

[Электронный ресурс]. — Режим доступа: https://
ru.wikipedia.org.

100. Индекс качества жизни: середина 2016 года

[Электронный ресурс] // База пользовательского кон-
тента Numbeo. — Режим доступа: http://ukrtime.net/
mir/numbeo-sostavila-rejting-stran-mira-po-urovnyu-
zhizni/

101. Ukraine: Rise of a Technology Nation [Електро-

нний ресурс]. — Режим доступу: http://itc.ua/news/
vyishlo-ischerpyivayushhee-issledovanie-sostoyaniya-
otrasli-v-ukraine.

102. Reputation Institute : Рейтинг репутации горо-

дов мира 2015 года [Электронный ресурс]. — Режим
доступа: http://gtmarket.ru/news/2015/ 10/23/7260.

103. World University Rankings 2015–2016 [Елек-

тронний ресурс]. — Режим доступу: h ps://www.

timeshighereducation.com/world-university-rank-
ings/2016/ world-ranking#!/page/31/length/25/sort_by/
rank_label/sort_order/asc/cols/ rank_only.

104. Economist Intelligence Unit : Рейтинг горо-

дов мира по уровню качества жизни в 2014 году
[Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://
gtmarket.ru/news/2014/08/19/6864.

105. The Global City Competitiveness Index 2012

: Рейтинг конкурентоспособности городов мира
[Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://
gtmarket.ru/ratings/global-city-competitiveness-
index/info.

106. Western european cities top : Рейтинг каче-

ства жизни и личной безопасности [Электронный ре-
сурс] // Mercer. — Режим доступа: http://www.mercer.
com/newsroom/western-european-cities-top-quality-of-
living-ranking-mercer.html.

107. European Green City: «Зеленый» : рейтинг го-

родов Европы [Электронный ресурс]. — Режим досту-
па: h p://w5.siemens.com/ web/ua/ru/ news_press/
publica ons/Documents/ EuropeanGreenCity.pdf.

108. Sarwant Singh. Smart Cities — A $1.5 Trillion

Market Opportunity [Електронний ресурс] // Forbes. —
Режим

доступу : http://www.forbes.com/sites/

sarwantsingh/2014/06/19/smart-cities-a-1-5-trillion-
marketopportunity/#456cb93c7ef9

109. Cities of Tomorrow. Challenges, Vision, ways

forward [Електронний ресурс] // European Commission,
Regional Policy. — Режим доступу : h  p://ec.europa.eu/
regional_policy/sources/docgener/studies/pdf/ci  eso  -
omorrow/ci  eso  omorrow_fi nal.pdf.

110. Cities-key for Europe [Електронний ресурс] //

Market Place of the European Innovation Partnership
onSmart Cities and Communities. — Режим доступу:
https://eu-smartcities.eu/about/european_context.

111. Strategic Implementation Plan of the European

Innovation Partnership for Smart Cities and Communities
[Електронний ресурс] // European Commission. — Ре-
жим доступу : http://ec.europa.eu/eip/smartcities/files/
sip_final_en.pdf.

112. Operational Implementation Plan of the

European Innovation Partnership for Smart Cities and
Communities: First Public Draft [Електронний ре-
сурс] // European Commission. — Режим доступу :
http://ec.europa.eu/eip/smartcities/files/operational-
implementation-plan-oip-v2_en.pdf.

113. Mapping Smart Cities in EU [Електронний ре-

сурс] // European Parliament’s Committee on Industry,
Research and Energy. — Режим доступу : http://
www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/etudes/
join/2014/507480/IPOLITRE_ ET(2014)507480_EN.pdf.

а р и з м а т и ч н и й

к т и в н и й

і ш у ч и й

р е а т и в н и й

н т е л е к т у а л ь н и й

і д п о в і д а л ь н и й

ДОДАТКИ

Додаток А

Організація розробки та затвердження стратегії розвитку міста

Зацікавленими сторонами в розробці і затвердженні
стратегії розвитку міста є:

Організація розробки та затвердження
стратегії розвитку міста здійснюється
в наступній послідовності:

 На другому етапі проводяться

тематичні «круглі столи» з обго-
ворення проблем розвитку міс-
та і формуються фокус-групи.

 на чолі з інтеграторами за на-

прямами.  Створюється  сайт
для  інформування  про  перебіг
справ  щодо  розробки  стратегії
міста.

 На третьому етапі по різних ін-

формаційних

каналах

здій-

снюються  соціологічні  опиту-
вання  громадськості  і  експерт-
ного  співтовариства,  бізнес-
спільноти,

науково-освітньої

спільноти, членів робочої групи,
фахівців департаментів і управ-
лінь  виконавчого  комітету  і  ко-
місій  Харківської  міської  ради.
Аналітична  група  обробляє  ре-
зультати  соціологічних  опиту-
вань,  збирає  і  узагальнює  ста-
тистичні  дані  та  пропозиції,  які
надходять від сторін, зацікавле-
них у розробці і прийнятті стра-
тегії міста.

 На четвертому етапі фокус-

групи та аналітична група скла-
дають напрацювання в єдиний
документ — проект стратегії
розвитку міста.

 На п’ятому етапі проект страте-

гії  розвитку  міста  обговорюєть-
ся  на  спільному  «круглому  сто-
лі» фокус-груп, які брали участь
у  її  розробці.  Після  доопрацю-
вання проект стратегії оприлюд-
нюється на сайті. У подальшому
проект  стратегії  обговорюється
на інвестиційному форумі міста.

 На шостому етапі після доопра-

цювання  проект  стратегії  роз-
витку  міста  подається  в  місь-
ку  раду  для  розгляду  і  затвер-
дження.

 На першому етапі здійснюється формування і затвердження

міським головою робочої групи. На засіданні робочої групи
затверджується план заходів з розробки і затвердження стра-
тегії міста, формується аналітична група з науковців і освітян
для роботи над проектом стратегії.

Додаток Б

Методологія розробки стратегії розвитку міста

Розробка стратегії розвитку міста базується
на таких науково-методичних засадах:

Формування стратегії розвитку міста Харкова
здійснювалося за такими принципами:

 відкритості — оприлюднення та широке

обговорення стратегії на усіх етапах
розробки;

 співпраці — залучення громадянського

суспільства, місцевих органів влади, бізнесу;

 адресності — спрямованість на визначену

цільову групу;

 реалістичності — здійсненність в існуючих

умовах;

 законності — відповідність чинному

законодавству;

 наукової обґрунтованості — використання

сучасних методів та інструментарію.

Стратегія розвитку м. Харкова базується
на таких ключових концепціях міст
майбутнього:

Методологія розробки стратегії розвитку міста включає в себе:

Етап

Кроки

Методи та інструменти

1. Аналіз
і прогнозування

1. Оцінка ситуації

Ситуаційний аналіз

2. Визначення проблем

Соціологічні опитування, порівняння,
позиціонування

3. Прогнозування ризиків
і тенденцій

Консенсус-прогноз, економіко-
математичне моделювання

4. Прогнозування міст майбутнього Форсайт-прогноз

2. Планування
і програмування

5. Ідентифікація проблем
і конкурентних переваг

SWOT-аналіз, PEST-аналіз,
когнітивне моделювання

6. Визначення місії та візії

Соціологічне опитування, контент-аналіз

7. Формування стратегічних
і оперативних цілей

SMART-метод, дерево цілей

8. Визначення завдань, програм,
заходів, проектів

Експертне опитування

9. Розробка сценаріїв розвитку

Сценарний підхід, логічне моделювання

3. Реалізація
і конт ро ль

10. Обґрунтування механізму

Чинне законодавство, аналіз і синтез
досвіду інших міст, країн

11. Моніторинг і оцінка

Чинне законодавство, логіко-структурний
підхід

 Відкрито реконструйований ЦПКіВ

ім. М. Горького

 Чемпіонат Європи з футболу

«Євро-2012»

 КБ «ХДАВП» розроблено надлегкий

двомісний спортивно-навчальний
літак ХАЗ-30

 Продовжена З-тя лінія

метрополітену

 Розроблено та прийнято

на озброєння ВС України танк
БМ «Оплот»

ХХІ СТОЛІТТЯ

 У місті функціонувало понад

70 промислових підприємств

 Перша черга міського водопроводу

 Газове освітлення на вулицях

 Залізнична магістраль

 Станція електричного телеграфу

 Перший в Україні університет

(нині — ХНУ ім. В.Н. Каразіна)

ХІХ СТОЛІТТЯ

 Перша згадка в літописі

(про Донець)

 Відомості про територію

майбутнього Харкова як міста
Донець

 Перші поселення слов’ян

ПЕРШІ ЗГАДУВАННЯ

2012 р.

2010 р.

2009 р.

1897 р.

1881 р.
1871 р.
1869 р.
1857 р.
1805 р.

1185 р.

Х ст.

VIII ст.

1990 р.

1983 р.

1975 р.
1962 р.

1932 р.

1920–
1930 рр.

1919 р.
1906 р.

1785 р.
1765 р.
1726 р.
1656 р.

 Населення міста зросло

до 1,6 млн. осіб

 Перша в Україні лабораторія

репродукції людини, перша дитина
після запліднення поза організмом

 Перша лінія метрополітену

 Харків — місто-міліонер, друге після

Києва

 Вперше розщеплене ядро атома

літію

 Створено Українську рентгенівську

академію, Інститут гематології
та переливання крові, Коксобуд,
УФТІ, інші

 Харків — столичне місто (до 1934 р.)

 Перший електричний трамвай

на вулицях міста

ХХ СТОЛІТТЯ

 Міська дума

 Слобідсько-Українська губернія

 Перший Харківський колегіум

 Окреме Харківське воєводство

ХVII–ХVIIІ СТОЛІТТЯ

Історичні особливості

Місто Харків є історично-географічним центром
України у складі Харківської, Полтавської та Сумської

областей, що називаються Слобожанщиною.
Історія міста налічує три з половиною століття, на-
повнених визначними подіями.

Додаток B

…

Аналіз результатів анкетування громади і експертного співтовариства

з питань розвитку міста

Розподіл пропозицій «круглих столів»

за напрямами, %

Ефективність стратегії розвитку м. Харкова

суттєво залежить від характеру її сприйняття на-
селенням міста. Втілення в стратегію сукупного
досвіду громадян, їх інтересів, цінностей, іден-
тифікація переліку, актуальності і способів вирі-
шення проблем міста посилює надійність її реа-
лізації.

У зв’язку з цим при формуванні проекту стра-

тегії було виконано дослідження думки населен-
ня міста. Створена керівництвом міста спеціаль-
на робоча група на основі узагальнення рекомен-
дацій відповідних міжнародних нормативних до-
кументів  (Європейська  хартія  міст,  Європейська
хартія  місцевого  самоврядування),  досвіду  роз-
будови  стратегій  сталого  розвитку  європейських
і вітчизняних міст, аналізу стану і тенденцій роз-
витку м. Харкова визначила основні його пробле-
ми і точки економічного зростання.

Ставлення населення до проблем міста і то-

чок економічного зростання діагностувалося
на основі технологій проведення «круглих столів»,
опитування і онлайн-анкетування, фокус-груп.

З 15 червня до 25 липня 2016 року було про-

ведено 11 «круглих столів», в яких взяли участь
700 громадян міста, що представляли інтереси
різних соціальних груп.

Найбільша активність громадян міста спо-

стерігалася при обговореннях проблем молоді,
житлово-комунального господарства, екології, ін-
женерної інфраструктури і транспорту. В резуль-
таті роботи «круглих столів» було запропоновано
267 заходів з вирішення цих питань.

Найбільша кількість пропозицій припала

на сфери житлово-комунального господарства;
екології, інженерної інфраструктури і транспорту
(16 %); соціального захисту і зайнятості населення
(15 %); розвитку науки і освіти (14 %). Характерис-
тика активності членів засідань «круглих столів»:

Тематика «круглих столів»

Кількість

присутніх

Пропозиції

кількість

питома вага, %

Промисловість, підприємницька діяльність, споживчий
ринок

ІТ-технології, креативна економіка

Бюджет та інвестиції

Медицина та охорона здоров’я

Наука та освіта

Молодь

111

Житлово-комунальне господарство, екологія,
інженерна інфраструктура та транспорт

Населення, соціальний захист і зайнятість

Розвиток спорту в місті

Містобудування, архітектура та енергоефективність

Культура і туризм

Разом

682

267

100

Учасники «круглих столів» заповнили анке-

ту, в якій респондентам пропонувалося визначи-
ти свої варіанти формулювання місії і візії розви-
тку  міста, першочергових  проблем, шляхи  їх  ви-
рішення,  джерела  фінансування  і  прогнозова-
ний  ефект  від  розв’язання  зазначених  проблем
для громади. Крім того, для визначення суспіль-
ної  думки  щодо  шляхів  забезпечення  сталого
розвитку  міста  робоча  група  за  цією  ж  анкетою
організувала онлайн-опитування населення.

Для порівняння активності різних соціаль-

них груп населення м. Харкова сукупність учас-
ників  круглих  столів  було  розділено  на 4 групи
(громадянське суспільство — ГС, місцева влвда
та  робоча  група — МВ+РГ,  бізнес-спільнота —
БС,  науково-освітня  спільнота — НО)  і  проана-
лізовано  структурне  наповнення  їх  присутності
при  обговоренні  різних  проблем  і  шляхів  зрос-
тання міста.

Характеристика активності членів засідань «круглих столів»:

Тематика «круглих столів»

Питома вага представників, %

ГС

МВ+РГ

БС

НО

Разом

Промисловість, підприємницька діяльність, споживчий ринок

100

ІТ-технології, креативна економіка

100

Бюджет та інвестиції

100

Медицина та охорона здоров’я

100

Наука та освіта

100

Молодь

100

Житлово-комунальне господарство, екологія, інженерна
інфраструктура та транспорт

100

Населення, соціальний захист і зайнятість

100

Розвиток спорту в місті

100

Містобудування, архітектура та енергоефективність

100

Культура і туризм

100

 В обговореннях перших трьох напрямів розви-

тку міста найбільш активними були представ-
ники науки і освіти (44 %–49 % загальної кіль-
кості учасників «круглих столів»).

 На обговоренні проблем медицини і охорони

здоров’я зосередили найбільшу увагу пред-
ставники громадських організацій і фізичні
особи, а також працівники державних підпри-
ємств і бізнесу — 50 %.

 В обговоренні проблем науки і освіти найбіль-

шу активність показали саме представники
цієї соціальної групи — 68 %.

 Проблемами молоді стурбовані громадські

організації — 51 %.

 Членів громадських організацій також хви-

люють проблеми соціального захисту і зайня-
тості — 63 %, житлово-комунального госпо-
дарства, екології, інженерної інфраструктури
і транспорту міста — 42 %.

 Проблеми розвитку спорту в місті турбують

громадянські організації — 42 %; державні
підприємства і бізнес — 39 %.

 Містобудуванню, архітектурі та енергоефек-

тивності приділяють увагу громадські органі-
зації — 50 %, культурі і туризму — державні
підприємства і бізнес — 47 %.

Ґрунтуючись на точці зору громадян і експер-

тів, а також враховуючи глобальні виклики, про-
гнози світових і національних ризиків, тенденції
розвитку міст майбутнього, візія м. Харкова може
бути сформульована таким чином:

• візія міста — велике європейське зелене

місто з унікальною інфраструктурою, з комфорт-
ними і безпечними умовами проживання осві-
ченого населення, яке працює в інноваційно-
креативних галузях економіки.

В онлайн-опитуванні взяли участь 60 грома-

дян.  Найбільш  проблемною  громадськість  вва-
жає  ситуацію  із  забезпечення  населення  робо-
чими  місцями,  які  відповідають  креативності
його потенціалу, освіченості, націленості на опа-
нування  технологічного  укладу,  орієнтованого
на формування економіки знань — 39,1 % заува-
жень.

Пріоритети серед напрямів вирішення про-

блем представлені в такому порядку: отримання
містом статусу міста економіки знань — 17,4 %;
приблизно однаковими за нагальністю визначе-
но розвиток інформаційної та інноваційної актив-
ності населення — 10,1 % та 11,6 % згадувань.

Проведене у ході підготовки стратегії анкет-

не  опитування  населення  з  подальшим  вико-
ристанням  контент-аналізу  відповідей  визначи-
ло  частоту  згадувань  компонент,  які  складають
сутність  сформульованої  громадянами  та  екс-
пертами  місії  м.  Харкова.  Найбільше  згадувань
отримало м. Харків як інноваційне — 15 %. Част-
ка  респондентів — 12 %  відзначили,  що  м.  Хар-
ків має бути комфортним. Також були відзначе-
ні такі компоненти місії міста: креативне — 11 %,
бізнесове — 10 %, освітнє — 8 %, наукове — 7 %,
інше — 28 %.

Ґрунтуючись на точці зору громадян і експер-

тів, результатах SWOT-аналізу, який дозволив ви-
значити головні проблеми міста і його конкурент-
ні переваги, місія м. Харкова визначається таким
чином:

• місія міста — бути точкою інноваційно -кре-

ативного зростання національної економіки

з комфортними умовами проживання освіченого
і здорового населення.

Анкетне опитування громадян і експертів

щодо сутності візії м. Харкова з подальшим його
контент-аналізом дозволило відокремити такі
компоненти: європейське — 16 %, наукове —
14 %, екологічне — 13 %, комфортне — 12 %, без-
печне — 10 %; креативне — 9 %, інноваційне —

Другим за актуальністю виявився комплекс

проблем  забезпечення  здорового  способу  жит-
тя — 26,3 %. Зокрема, на проблемі соціальної під-
тримки  населення  наголошують 18,4 %  респон-
дентів,  і  приблизно  однаково  часто  згадувалися
проблеми  організації  здорового  способу  життя
молоді і безпечність та комфорт проживання на-
селення в цілому — 3,9 % та 4 % відповідно.

Наступний комплекс проблем — 3 % загаль-

ної кількості згадувань — населення пов’язало
з інженерною інфраструктурою — 11,1 % та ста-
ном архітектурної забудови міста — 1,9 %.

Неякісне забезпечення екологічного стану

території міста — 6,3 % і низька енергоефектив-
ність — 2,4 % в цілому актуалізують проблему
гармонізації заходів з енергозбереження і еколо-
гічних стандартів життя — 8,7 %.

Звертає увагу населення і на якість механізму

управління містом — 7,7 % загальної кількості зга-
дувань.  При  цьому  найбільшу  стурбованість  ви-
кликала відкритість інформації щодо роботи ор-
ганів  управління — 3,4 %, 2,4 %  пов’язують  про-
блеми  з  дерегулюванням  підприємницької  ді-
яльності, а 1,9 % — з доступністю адміністратив-
них послуг.

Додаток Г

Індикативні показники моніторингу та оцінювання ефективності реалізації

стратегії розвитку міста

Стратегічна ціль

Індикатори

Одиниця

виміру

1. Соціальна
впевненість
і здоров’я населення
міста

Кількість злочинів

одиниць на 10 тис.
осіб наявного
населення

смертність населення у ДТП

осіб на 10 тис. осіб
наявного населення

кількість створених ОСББ

одиниць

очікувана тривалість життя при народженні

років

обсяги реконструйованого та збудованого житла

тис. м2

обсяг наданих молодіжних кредитів на житло

млн. грн.

введення в експлуатацію доступного житла для молоді тис. м2
кількість діючих молодіжних громадських організацій

одиниць

коефіцієнт безробіття серед молоді

захворюваність на ВІЛ/СНІД серед молоді

випадків на 10 тис.
населення
відповідного віку

питома вага населення, яке займається фізичною
культурою та спортом

питома вага молоді, яка займається вуличними видами
спорту

% населення
відповідного віку

кількість учасників масових спортивних заходів

тис. осіб

питома вага вразливих верст населення, яким
надається державна соціальна допомога

рівень безробіття населення за методологією МОП.

2. Розумна економіка
міста і забезпеченість
населення робочими
місцями

Кількість впроваджених інновацій

одиниць

обсяг витрат підприємств на інновації

млн. грн.

кількість технопарків, технополісів, центрів трансферу
технологій, кластерів

одиниць

кількість підприємств, що реалізують інноваційну
продукцію

одиниць

обсяг реалізованої інноваційної продукції;

млн. грн.

обсяг експортованої високотехнологічної продукції

тис. дол. США

чисельність суб’єктів підприємницької діяльності

одиниць на 10
тис. осіб наявного
населення

питома вага малих підприємств у загальному обсязі
виробництва

частка підприємців у загальній чисельності зайнятого
населення

чисельність найманих працівників

тис. осіб

рівень зайнятості населення

% економічно
активного населення

середня заробітна плата

грн./ міс.

середній наявний дохід

грн. /рік

Стратегічна ціль

Індикатори

Одиниця

виміру

кількість перевірок суб’єктів господарювання

одиниць на рік

обсяг експорту послуг у сфері інформаційних
технологій

тис. дол. США

кількість ІТ-компаній

одиниць

кількість офісів глобальних ІТ-компаній

одиниць

кількість зайнятих у сфері ІТ

тис. осіб

обсяг залучених інвестицій у розвиток ІТ-галузі

млн. грн.

доступність та швидкість доступу до Інтернету

Кбіт/с

кількість комп’ютерів з доступом до Інтернету
на одного учня середньої школи

одиниць

кількість патентів (заявок) на ІТ-розробки

одиниць

кількість внутрішніх та іноземних туристів,
що відвідали місто

тис. осіб

кількість проведених у місті міжнародних,
всеукраїнських фестивалів, конкурсів

одиниць

кількість учасників проведених конкурсів і фестивалів

тис. осіб

кількість місць у готелях, хостелах, мотелях тощо

одиниць

кількість відвідувачів театрів, музеїв тощо

тис. осіб

кількість лауреатів мистецьких конкурсів

осіб

кількість нових театральних постановок, перфомансів

одиниць

кількість проведених масових культурних заходів,
у тому числі з неформальних ініціатив

одиниць

кількість стипендій для обдарованих дітей та молоді;

осіб

кількість відкритих дошкільних закладів

одиниць

кількість студентів вузів

тис. осіб

кількість іноземних студентів вузів

тис. осіб

кількість переможців всеукраїнських та міжнародних
учнівських та студентських олімпіад, наукових
конкурсів

осіб

якісні результати ЗНО

кількість ВНЗ міста, які входять до ТОП-500 вузів світу.

одиниць

3. Екологічна
врівноваженість
і енергетична
ефективність міста

Питома вага побутових відходів, які переробляються

показник забрудненості атмосферного повітря

тис. т

показник забрудненості води

тис. т

вартість енергетичних послуг у відсотках від доходів
населення

площа теплоізольованих зовнішніх стін будівель

тис. м

питома вага природного газу та іншого вуглеводного
палива для потреб теплогенерації

потужність встановлених сонячних фотогальванічних
панелей

кВт

встановлена потужність світлодіодних ламп для
вуличного освітлення

кВт

коефіцієнт корисної дії міських котелень

обсяг використання вторинних енергоресурсів
у бюджетній та житловій сферах міста.

Стратегічна ціль

Індикатори

Одиниця

виміру

4. Сучасний простір
та забезпеченість
міста інженерною
інфраструктурою

Обсяг введеного в експлуатацію житла

тис. м

кількість об’єктів соціально-побутового призначення

одиниць

кількість місць для паркування автомобілів

одиниць

наявність перехоплюючих парковок на в’їзді у місто,
місткість

місць

обсяг пасажирських перевезень міським наземним
електротранспортом

тис. осіб

обсяг пасажирських перевезень метрополітеном

тис. осіб

частка трамваїв зі строком експлуатації
понад нормативний

частка рухомого складу метрополітену зі строком
експлуатації понад нормативний

протяжність ліній метрополітену

км

енергоспоживання паливно-енергетичних ресурсів
міським житлово-комунальним господарством

тис. т ум. п

рівень втрати тепла у системі теплопостачання;

рівень втрати води у системі водопостачання.

5. Інвестиційна
привабливість
міста та ефективна
бюджетна політика

Обсяг іноземних інвестицій, залучених у інвестиційні
проекти міста

тис. дол. США
на одну особу

обсяг реалізованої промислової продукції

млн. грн.

обсяг капітальних інвестицій

млн. грн.

обсяг експорту продукції та послуг

тис. дол. США
на одну особу

суми надходжень у місцевий бюджет

млн. грн.

сума податкових надходжень до місцевого бюджету

млн. грн.

сума видатків місцевого бюджету

млн. грн.

дефіцит/профіцит бюджету.

млн. грн.

6. Ефективність
управління містом
і громадянське
суспільство

Кількість сервісів е-врядування в міській раді

одиниць

онлайн-трансляції засідань міської ради

одиниць

кількість громадських організацій

одиниць

кількість учасників волонтерських заходів

тис. осіб

кількість громадських рад, які взаємодіють
із місцевими органами влади

одиниць

кількість відкритих ЦНАПів

одиниць

питома вага адміністративних послуг, які надаються
в електронному вигляді

час, витрачений на отримання адміністративної
послуги.

годин

Список розробників

РОБОЧА ГРУПА

Кернес Геннадій Адольфович Харківський міський голова, кандидат наук з державного

управління, голова Робочої групи

Фатєєв Михайло Іванович

заступник міського голови – директор Департаменту економіки
та комунального майна Харківської міської ради, заступник
голови Робочої групи

Лобойченко
Костянтин Анатолійович

заступник міського голови з питань сім’ї, молоді та спорту,
заступник голови Робочої групи

Кизим
Микола Олександрович

директор Науково-дослідного центру індустріальних
проблем розвитку Національної академії наук України, член-
кореспондент Національної академії наук України, доктор
економічних наук, заступник голови Робочої групи з питань
наукового супроводу розробки стратегії

Грецька-Миргородська
Вікторія Вікторівна

заступник директора Департаменту – начальник управління
інвестиційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту
у справах сім’ї, молоді та спорту Харківської міської ради,
секретар Робочої групи

Бабаєв
Володимир Миколайович

ректор Харківського національного університету міського
господарства імені О. М. Бекетова, академік Міжнародної
інженерної академії, академік Академії будівництва України,
доктор наук з державного управління, кандидат технічних наук

Бакіров Віль Савбанович

ректор Харківського національного університету імені
В.Н. Каразіна, академік НАН України, член-кореспондент
Національної академії педагогічних наук України, доктор
соціологічних наук

Водовозов Євгеній Наумович заступник міського голови з питань інфраструктури міста

Горбунова-Рубан
Світлана Олександрівна

заступник міського голови з питань охорони здоров’я та
соціального захисту населення, кандидат соціологічних наук

10 Данько Тарас Володимирович координатор ініціативи «Kharkiv Going Global», професор

кафедри менеджменту ЗЕД та фінансів Національного
технічного університету «Харківський політехнічний інститут»,
кандидат економічних наук

11 Дробот Олег Ігорович

директор Департаменту реєстрації Харківської міської ради

12 Дудка Олександр Олексійович голова громадської організації «Інститут міжнародної інтеграції

та інноваційного регіонального розвитку»

13 Звєрєв Віктор Олександрович президент Харківської торгово-промислової палати
14 Коваленко

Володимир Вікторович

директор Юридичного департаменту Харківської міської ради

15 Колос Андрій Леонідович

голова депутатської фракції «Фракція політичної партії «Наш
Край»

16 Коновалова Ірина Олегівна

регіональний менеджер Харківської філії Європейської бізнес-
асоціації

17 Лазарєв

Михайло Володимирович

голова Молодіжної ради при Харківському міському голові

18 Мамонтова Олена Григорівна начальник Головного управління статистики у Харківській

області

19 Мкртчан Роберт Юрійович

директор компанії ТОВ «Європа»

20 Новак

Олександр Миколайович

секретар Харківської міської ради

Додаток

РОБОЧА ГРУПА

21 Овіннікова Тетяна Іванівна

заступник міського голови з питань містобудування, архітектури
та земельних відносин

22 Пономаренко

Володимир Степанович

ректор Харківського національного економічного університету
імені Семена Кузнеця, доктор економічних наук

23 Попов Сергій Віталійович

голова Харківської обласної ради молодих вчених і спеціалістів,
перший заступник голови Ради молодих учених при Міністерстві
освіти і науки України, доктор технічних наук

24 Порошин Сергій Михайлович президент Спілки підприємців Харківської області, завідувач

кафедри мультимедійних інформаційних технологій і систем
Національного політехнічного університету «Харківський
політехнічний інститут», доктор технічних наук

25 Розсказова Олена Анатоліївна керівник Східноукраїнського регіонального представництва

Міжнародного фонду «Відродження»

26 Руденко Андрій Іванович

заступник міського голови з питань житлово-комунального
господарства

27 Рудь Віктор Олександрович

директор Департаменту міжнародного співробітництва
Харківської міської ради

28 Сідоренко Юрій Сергійович

директор Департаменту у справах інформації та зв'язків
з громадськістю Харківської міської ради

29 Сімсон Едуард Альфредович

директор ІГ «УПЕК» з досліджень та розробок, директор
Об'єднаного інженерного центру, професор кафедри опору
матеріалів Національного технічного університету «Харківський
політехнічний інститут», доктор технічних наук

30 Сокол Євген Іванович

ректор Національного технічного університету «Харківський
політехнічний інститут», член-кореспондент НАН України,
доктор технічних наук

31 Стаматіна

Марина Владиславівна

заступник міського голови з питань правового забезпечення

32 Таукешева Тетяна Дмитрівна

заступник міського голови – директор Департаменту бюджету
і фінансів Харківської міської ради, кандидат економічних наук

33 Тацій Василь Якович

ректор Національного юридичного університету імені Ярослава
Мудрого, президент Національної академії правових наук
України, академік НАН України, доктор юридичних наук

34 Чернов Сергій Іванович

президент Асоціації органів місцевого самоврядування
Харківської області, дійсний член Інженерної академії України,
доктор наук з державного управління

35 Чечельницький

Сергій Георгійович

заступник директора Департаменту містобудування, архітектури
та генерального плану міської ради – начальник управління
містобудування та архітектури, головний архітектор міста,
голова правління Харківської обласної організації Національної
спілки архітекторів України, член-кореспондент Української
академії архітектури, дійсний член Української академії
архітектури, кандидат наук з архітектури

36 Чечетова-Терашвілі

Тетяна Михайлівна

заступник міського голови, керуючий справами виконавчого
комітету міської ради, кандидат економічних наук

37 Чубаров Олексій Сергійович

директор Департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту
Харківської міської ради

38 Шкодовський

Юрій Михайлович

ректор Харківського національного університету будівництва
та архітектури, доктор архітектури

РОЗРОБНИКИ ЗА РОЗДІЛАМИ

39 Ажиппо

Олександр Юрійович

ректор Харківської державної академії фізичної культури,
доктор педагогічних наук

40 Андрусенко

Юрій Володимирович

вчитель фізичної культури загальноосвітньої школи № 165

41 Бабицька Світлана Ігорівна

директор Департаменту культури Харківської міської ради

42 Багацький

Віталій Володимирович

заступник директора Департаменту земельних відносин
Харківської міської ради

43 Бєлікова

Надія Володимирівна

вчений секретар Науково-дослідного центру індустріальних
проблем розвитку НАН України, доктор економічних наук

44 Богач Олексій Анатолійович

директор Департаменту комунального господарства Харківської
міської ради

45 Болгова Лариса Віталіївна

директор Департаменту праці та соціальної політики Харківської
міської ради

46 Бубенко Павло Трохимович

директор Північно-cхідного наукового центру НАН і МОН
України, член-кореспондент Академії економічних наук України,
доктор економічних наук

47 Виноградська

Наталія Олександрівна

керівник Громадської Спілки «Харківський Кластер
Інформаційних Технологій»

48 Ворона Олена Василівна

депутат фракції «Об’єднання «САМОПОМІЧ» Харківської міської
ради

49 Горошко Олена Ігорівна

депутат фракції «Об’єднання «САМОПОМІЧ» Харківської міської
ради

50 Губарєва Ірина Олегівна

завідувач сектору енергетичної безпеки та енергозбереження
відділу промислової політики та енергозбереження Науково-
дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН
України, доктор економічних наук

51 Дегтярьова Ольга Вікторівна

аспірант кафедри фінансів Національного аерокосмічного
університету імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний
інститут»

52 Деменко Ольга Іванівна

директор Департаменту освіти Харківської міської ради

53 Дороніна Майя Степанівна

завідувач сектору проблем регіонального розвитку та децен-
тралізації відділу макроекономічної політики та регіонального
розвитку Науково-дослідного центру індустріальних проблем
розвитку НАН України, доктор економічних наук

54 Дульфан Сергій Борисович

директор Департаменту інфраструктури Харківської міської
ради

55 Зінченко

Володимир Анатолійович

депутат фракції «За Харків, за Відродження» Харківської міської
ради, голова правління-президент ПАТ «Харківський завод
«Оргтехніка», доктор економічних наук

56 Іванов Юрій Борисович

заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного
центру індустріальних проблем розвитку НАН України, доктор
економічних наук

57 Іванова Ольга Юріївна

завідувач сектору дерегулювання підприємницької діяльності
відділу промислової політики та енергетичної безпеки Науково-
дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН
України, кандидат економічних наук

58 Ігнатьєв Станіслав Євгенович

проректор з науково-методичної роботи Харківського
національного університету радіоелектроніки, кандидат
географічних наук

59 Ісаєва Наталія Іллівна

доцент кафедри фінансів Національного аерокосмічного
університету імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний
інститут», кандидат економічних наук

60 Китайгородська

Вікторія Володимирівна

директор Департаменту підприємництва та споживчого ринку
Харківської міської ради

РОЗРОБНИКИ ЗА РОЗДІЛАМИ

61 Козирєва Олена Вадимівна

докторант Науково-дослідного центру індустріальних проблем
розвитку НАН України, кандидат економічних наук

62 Козоріз Віктор Петрович

віце-президент громадської організації «Товариство учасників
руху»

63 Конєва Марина Василівна

заступник директора КЗК «Харківська муніципальна галерея
імені С. Васильківського»

64 Костенко

Дмитро Миколайович

молодший науковий співробітник сектору енергетичної
безпеки та енергозбереження відділу промислової політики

та енергетичної безпеки Науково-дослідного центру
індустріальних проблем розвитку НАН України

65 Красноносова

Олена Миколаївна

старший науковий співробітник сектору проблем регіонального
розвитку та децентралізації відділу макроекономічної
політики та регіонального розвитку Науково-дослідного центру
індустріальних проблем розвитку НАН України, кандидат
економічних наук

66 Куфтеріна Наталія Сергіївна

голова Ради молодих вчених та фахівців Харківського

національного медичного університету, голова Ради молодих
вчених при Міністерстві охорони здоров’я України, кандидат
медичних наук

67 Лихачев Роман Борисович

адвокат міськрайонної громадської організації «Чугуївська
правозахисна група»

68 Максимов

Михайло Сергійович

аспірант кафедри економічної кібернетики та прикладної
економіки Харківського національного університету імені
В.Н. Каразіна, член Ради аспірантів Харківського національного
університету імені В. Н. Каразіна, член Громадської організації

«Міські реформи»

69 Матюшенко Ігор Юрійович

старший науковий співробітник сектору промислової
політики та інноваційного розвитку відділу промислової
політики та енергетичної безпеки Науково-дослідного центру
індустріальних проблем розвитку НАН України, кандидат
технічних наук

70 Мацевитий Юрій Михайлович президент Наукового парку «Наукоград-Харків», академік НАН

України, доктор технічних наук

71 Мединська Елліна

директор Департаменту міжнародного співробітництва

Харківського національного університету радіоелектроніки

72 Михайленко

Дар'я Геннадіївна

73 Мельник Олена

Олександрівна

кандидат у майстри спорту з лижних гонок України, суддя другої
категорії з велосипедного спорту України

74 Мілютіна Вікторія Василівна

виконавчий директор Українсько-німецької медичної асоціації

75 Мохнач Ольга Миколаївна

заступник начальника управління – начальник відділу розвитку
соціальних послуг управління праці та соціальних питань
Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської
ради

76 Найденко Олексій Євгенович

завідувач кафедри оподаткування Харківського національного
економічного університету імені Семена Кузнеця, кандидат
економічних наук

77 Нехорошков

Роман Борисович

директор Департаменту житлового господарства Харківської
міської ради

78 Полякова Ольга Юріївна

завідувач сектору макроекономічного аналізу та прогнозування

відділу макроекономічної політики та регіонального розвитку
Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку
НАН України, кандидат економічних наук

79 Проскурін

Андрій Миколайович

заступник директора Департаменту підприємництва
та споживчого ринку Харківської міської ради

Ілля Мечников

Лев Ландау

Саймон Кузнець

 Різні частини міста, в основному на околицях,

зберегли за собою історичні неофіційні назви:
Олексіївка, Павлове Поле, Помірки, Сокольни-
ки, Салтівка, Журавлівка, Іванівка, Гончарівка,
Лиса Гора, Холодна Гора.

 Як науково-освітній, промислово- торговий і

куль турний центр Харків завжди був у центрі
подій, звик бути одним із перших в Україні:

 у місті першими в країні відкрилися театр,

художній музей, художнє та музичне учили-
ща, зоопарк, цирк;

 започатковано перший журнал, вийшов

перший словник української мови.

 Із Харківщиною пов’язані імена трьох із семи

нобелівських лауреатів із України:

 мікробіолог, ембріолог, зоолог, імунолог

І.І. Меч ников — за дослідження з імуноло-
гії (1908 р.);

 фізик-ядерник, академік Л.Д. Ландау —

за основоположні теорії конденсованої ма-
терії, особливо рідкого гелію (1962 р.);

 економіст Саймон Кузнець — за успіхи в до-

слідженні проблем економічного зростан-
ня (1971 р.).

 У Харкові народилися, жили і працювали такі

видатні особистості, як:

 астроном, академік М.П. Барабашов;

 архітектор, академік О.М. Бекетов;

 кінорежисер і актор Л.Ф. Биков;

 фізик, академік Б.І. Вєркін;

 професор медицини, окуліст Л.Л. Гіршман;

 професор медицини, хірург М.П. Трінклер

 діячі культури К.І. Шульженко

та Л.М. Гурченко.

РОЗРОБНИКИ ЗА РОЗДІЛАМИ

80 Решетняк

Олена Володимирівна

голова правління громадської організації «Агенція змін
«Перспектива», кандидат економічних наук

81 Рубін Едуард Юхимович

тимчасово виконуючий обов’язки ректора Харківського
національного університету радіоелектроніки, член Академії
комп’ютерних наук України, кандидат технічних наук

82 Садовський

Олексій Миколайович

директор Департаменту містобудування, архітектури
та генерального плану Харківської міської ради

83 Салашенко Тетяна Ігорівна

84 Севостьянова Ганна Сергіївна начальник управління координації публічних закупівель

Департаменту економіки та комунального майна Харківської
міської ради

85 Семигуліна Ірина Борисівна

молодший науковий співробітник сектору макроекономічного
аналізу та прогнозування відділу макроекономічної політики

та регіонального розвитку Науково-дослідного центру
індустріальних проблем розвитку НАН України

86 Семиноженко

Володимир Петрович

голова Ради директорів Державної наукової установи НТК
«Інститут монокристалів» НАН України, член Президії НАН
України, академік НАН України, доктор фізико-математичних
наук

87 Сороколат

Юрій Володимирович

директор Департаменту охорони здоров'я Харківської міської
ради

88 Тищенко Вікторія Федорівна

старший науковий співробітник сектору проблем регіонального
розвитку та децентралізації відділу макроекономічної
політики та регіонального розвитку Науково-дослідного
центру індустріальних проблем розвитку НАН України, доктор
економічних наук

89 Топчій

Валентин Олександрович

директор Департаменту по взаємодії з правоохоронними
органами та цивільного захисту Харківської міської ради

90 Фетісенко

Олександр Анатолійович

директор Департаменту інформаційно-комп’ютерного

забезпечення Харківської міської ради

91 Хаустова Вікторія Євгенівна

завідувач сектору промислової політики та інноваційного
розвитку відділу промислової політики та енергетичної безпеки
Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку
НАН України, доктор економічних наук

92 Чичина Ольга Андріївна

голова громадської організації «ЛІНК», депутат фракції
«За Харків, за Відродження» Харківської міської ради

93 Чумаков

Володимир Миколайович

директор Департаменту будівництва та шляхового господарства

Харківської міської ради

94 Шликова

Вікторія Олександрівна

науковий співробітник сектору енергетичної безпеки
та енергозбереження відділу промислової політики
та енергетичної безпеки Науково-дослідного центру
індустріальних проблем розвитку НАН України, кандидат
економічних наук

95 Шпілєвський

Володимир Вікторович

завідувач відділу промислової політики та енергетичної безпеки
Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку
НАН України, кандидат економічних наук

96 Шум Михайло Анатолійович

завідувач кафедри обліку, аудита й економічного аналізу
Харківського інституту фінансів Українського державного
університету фінансів і міжнародної торгівлі, кандидат
економічних наук

97 Ярошенко Ігор Васильович

завідувач відділу макроекономічної політики та регіонального
розвитку Науково-дослідного центру індустріальних проблем
розвитку НАН України, кандидат економічних наук

ЕКСПЕРТИ ТА АКТИВНІ ПРЕДСТАВНИКИ ГРОМАДСЬКОСТІ

98 Афанасьєв

Михайло Васильович

експерт з медичного страхування ПАТ «Страхова компанія
«Центральна»

99 Вяткін Олег Борисович

член Ради Екологічної групи «Печеніги»

100 Гагауз Інна Борисівна

директор Центру «Харківські Технології»

101 Голіков Олександр Сергійович доцент кафедри соціології Харківського національного

університету імені В.Н. Каразіна, кандидат соціологічних наук

102 Горда Марина Вадимівна

член комісії з питань волонтерської діяльності та інфраструктури
Молодіжної ради при міському голові

103 Гук Валерій Іванович

завідувач кафедри містобудування та урбаністики Харківського
національного університету будівництва та архітектури, доктор
технічних наук

104 Димченко

Олена Володимирівна

директор Центру регіонального розвитку, завідувач
кафедри економіки підприємств, бізнес-адміністрування
та регіонального розвитку ХНУМГ імені О.М. Бекетова, доктор
економічних наук

105 Довженок Ірина Аркадіївна

керівник Ініціативної екологічної групи

106 Єфименко Дмитро

Олександрович

студент Харківського національного університету міського
господарства імені О.М. Бекетова

107 Затенко Віталій Іванович

член Екологічної групи «Печеніги»

108 Івахненко

Андрій Володимирович

старший викладач кафедри менеджменту
зовнішньоекономічної діяльності та фінансів Національного
технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

109 Касьянов

Сергій Володимирович

голова Громадської організації «Україна-Нідерланди»

110 Кирилова Ірина Євгенівна

мешканець м. Харкова

111 Кисіль Анастасія Андріївна

депутат комісії з питань волонтерської діяльності та інфраструктури
Молодіжної ради при Харківському міському голові

112 Косенко

Володимир Анатолійович

голова Харківської обласної громадської організації «Спілка
працівників сфери безпеки»

113 Котик Ольга Василівна

мешканець м. Харкова

114 Куваєва Олена Вікторівна

голова англійського дебатного клубу Національного
юридичного університету імені Ярослава Мудрого

115 Куц Михайло Костянтинович

експерт Українсько-німецької медичної асоціації з лікування
болю

116 Леванда Олена Михайлівна

провідний інженер сектору макроекономічного аналізу
та прогнозування відділу макроекономічної політики
та регіонального розвитку Науково-дослідного центру
індустріальних проблем розвитку НАН України

117 Леонтьєва Катерина Сергіївна депутат комісії з питань волонтерської діяльності

та інфраструктури Молодіжної ради при Харківському міському
голові

118 Малишко Юлія Михайлівна

аспірант Науково-дослідного центру індустріальних проблем
розвитку НАН України

119 Маркін Євген Маркович

директор S-Park

120 Марков

Олександр Володимирович

керівник комітету реабілітації Українсько-німецької медичної
асоціації

121 Мєшков Костянтин Сергійович директор PRIX web studio
122 Миксимов Сергій Іванович

заступник керівника громадської організації «Харківське
юридичне товариство»

123 Мілов

Олександр Володимирович

професор кафедри економічної кібернетики Харківського
національного економічного університету імені Семена
Кузнеця, кандидат технічних наук

ЕКСПЕРТИ ТА АКТИВНІ ПРЕДСТАВНИКИ ГРОМАДСЬКОСТІ

124 Мохов Вадим Олександрович директор ПрАТ «Укргазвидобуток»
125 Нарижна Олександра

Сергіївна

голова громадської організації «Міські Реформи», викладач
кафедри основ архітектури Харківського національного
університету будівництва та архітектури

126 Пеньков Андрій Юрійович

президент Українсько-німецької медичної асоціації, керівник
комітету дитячої паліативної допомоги

127 Полякова Людмила Юріївна

старший викладач кафедри теоретичної та прикладної
інформатики Харківського національного університету імені
В. Н. Каразіна

128 Ріга Олена Олександрівна

професор кафедри педіатрії №1 та неонатології, представник
Харківського національного медичного університету
в Українсько-німецькій медичній асоціації

129 Рофе-Бекетова

Олена Федорівна

менеджер проектів Благодійної організації «Благодійний фонд
«Харків з тобою»

130 Сєніна Анастасія

Олександрівна

аспірант кафедри оподаткування Харківський національний
економічний університет імені Семена Кузнеця

131 Стельмахов

Юрій Миколайович

віце-президент з питань екології міжнародної неурядової
гуманітарно-екологічної організації «ІНТЕР-ЧОРНОБИЛЬ», член
Асоціації військових вчених – учасників бойових дій

132 Тарелін Андрій Анатолійович

заступник директора з інноваційної діяльності Інституту
проблем машинобудування НАН України, Науковий парк
«Наукоград-Харків», кандидат технічних наук

133 Ткаченко Артем Ігоревич

мешканець м. Харкова

134 Тютрюмова Наталія Юріївна

заступник директора центру довузівської освіти Харківського
національного університету імені В. Н. Каразіна

135 Удовенко Анастасія Олексіївна аспірант Науково-дослідного центру індустріальних проблем

розвитку НАН України

136 Фомін Андрій Дмитрович

депутат комісії з питань волонтерської діяльності
та інфраструктури Молодіжної ради при Харківському міському
голові

137 Харківська-Дзюба Жанна

Вікторівна

голова правління Харківської обласної громадської організації
«МИР»

138 Циганков

Борис Олександрович

депутат комісії фізичної культури та спорту Молодіжної ради
при Харківському міському голові

139 Чайкова Олена Ігорівна

доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
та фінансів Національного технічного університету «Харківський
політехнічний інститут», кандидат економічних наук

140 Чернецька Тетяна Миколаївна віце-президент Федерації бадмінтону Харківської області
141 Чернишова Олена Сергіївна

керівник напрямку сталої мобільності громадської організації
«Міські Реформи», дослідник Технічного університету Дрездена

142 Чернова Наталія Леонідівна

доцент кафедри економічної кібернетики Харківського
національного економічного університету імені Семена
Кузнеця, кандидат економічних наук

143 Чумак

Олександр Валерійович

голова Харківської обласної громадської організації «Асоціація
приватних роботодавців»

144 Шапаренко

Сергій Олександрович

голова Ради Екологічної групи «Печеніги»

145 Ширяєва

Наталя Володимирівна

доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
та фінансів Національного технічного університету «Харківський
політехнічний інститут», кандидат технічних наук

146 Шуміло Олексій Михайлович

керівник Харківської міської громадської організації «ЕкоПраво-
Харків»

147 Ярошенко Іван Васильович

мешканець м. Харкова, кандидат економічних наук