Про затвердження «Програми розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2015-2019 роки»
- Номер
- /
- Сесія
- 36/6
- Тип
- Проекты решений
- Дата прийняття
- 27.11.14
- Видавник
- Харьковский городской совет
- Вид
- Решение
Харківська міська рада
|
|
|
Затверджено рішенням сесії Харківської міської ради
|
Програма
розвитку земельних відносин
та підвищення ефективності використання земель
в місті Харкові
на 2015-2019 роки
(проект)
|
|
|
Погоджено Заступник міського голови з питань містобудування, архітектури та земельних відносин
Овіннікова Т.І |
|
|
|
|
Харків
2014
Анотація
Програма розроблена на підставі
аналізу існуючого стану використання земельних ресурсів ресурсами міста та управління земельними відносинами;
передового світового досвіду в створенні систем земельного адміністрування для сталого розвитку території.
Програма містить:
аналіз існуючого стану управління використанням земельних ресурсів міста та управління земельними відносинами, виконання існуючої нормативної бази, інвентаризації земель,
концепцію системи земельного адміністрування для сталого розвитку;
перелік заходів щодо забезпечення ефективного використання земельних ресурсів міста, переходу на новий, більш якісний рівень управління земельними ресурсами, земельними відносинами та нерухомістю на основі створення сучасної інформаційної підтримки, створення системи управління земельними ресурсами та іншим нерухомим майном в складі багатоцільового кадастру, в тому числі реєстраційної системи нерухомості;
етапи, об’єми та укрупненні показники виконання робіт.
Ключові слова: земельний менеджмент, система земельного адміністрування, визначення земельної власності, оцінка землі, використання землі, розвиток територій, ГІС, земельна інформаційна система, багатоцільовий кадастр, інфраструктура просторових даних.
Склад виконавців
|
Кернес Геннадій Адольфович |
Харківський міський голова |
|
|
|
|
Баронін Борис Іванович |
Директор Департаменту земельних відносин Харківської міської ради |
|
|
|
|
Багацький Віталій Володимирович |
Заступник директора Департаменту земельних відносин Харківської міської ради |
|
|
|
|
Букреєва Ольга Анатоліївна |
Директор Департаменту містобудівництва, архітектури та генерального плану |
|
Гук Наталя Володимирівна |
Начальник Служби містобудівного кадастру Департаменту містобудівництва, архітектури та генерального плану |
|
|
|
|
Санін Юрій Віталійович
|
Начальник Харківського міського управління по земельних ресурсах Державної агенції України земельних ресурсів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Євдокіменко Світлана Вкторівна |
Директор ДП Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою |
|
Деговцова Светлана Іванівна |
Директор комунального підприємства «Горпроект» и его подразделение НТЦ ЗИС КП «Горпроект» |
|
Осипенко Андрій Васильович |
Головний інженер державного підприємства СХІДГЕОІНФОРМ |
|
Попов Олександр Володимирович |
Директор комунального підприємства “Міський інформаційний центр” |
|
Шипулін Володимир Дмитрович |
Професор Харківського національного університету міського господарства ім. О.М.Бекетова |
Зміст
Вступ |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
6. Розрахунок очікуваних результатів виконання Програми |
|
|
|
||
Додатки |
|
|
Додаток 1. Вартість запроваджуваних заходів |
|
|
Додаток 1. Література |
|
ВСТУП
Для розвитку системи регулювання земельних відносин та управління використанням земельних ресурсів в місті Харків пропонується використати передовий світовий досвід в створенні систем земельного адміністрування для сталого розвитку території.
За останні тридцять років просторові інформаційні технології та теорія стійкості відчутно змінили уяву про кадастр і його потенціал. Сучасна теорія земельного адміністрування (Land administration) привертає все більшу увагу в світі. Проблема системного управління або адміністрування стала актуальною.
До останнього часу в розвинених країнах світу земельне адміністрування часто розглядали як належне і звертали на нього мало уваги. Але недавній глобальний економічний колапс різко сфокусував увагу на необхідності адекватної та своєчасної інформації про земельні володіння. "Земельне адміністрування еволюціонувало від зв'язування кадастрових земельних записів до демонстрації їх внутрішньої сили для спільного використання просторової інформації, яка може змінити світ. Прогрес у технології обробки просторових даних допоміг системам земельного адміністрування сприяти справедливому, рівноправному, і, в кінцевому результаті, сталому розвитку" [7].
Відомо багато джерел із земельного адміністрування, досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання проблеми і на які спирається авторський колектив. Проблеми земельного адміністрування знаходяться в постійній увазі Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй для Європи (ЄЕК ООН)
1. Сучасний стан регулювання земельних відносин та управління використанням земельних ресурсів в місті Харкові
1.1 Ресурси території міста Харкова
Земельні ресурси потребують інвентаризації земель, результати якої є основою для проведення економічного аналізу, раціонального використання земель міста Харкова. Остання інвентаризація земель міста проводилася 60 років тому - в період з 1953 -1958 рр. Зрозуміло, що після останньої інвентаризації відбулися значні зміни на території міста: у 1960 - 1980 рр. створені великі райони новобудов – «Павлове поле», «Олексіївка», «Салтівка»; у 1990 - 2000 рр. - раніше створені земельні ділянки вивільнені від багатьох промислових об’єктів, у 2012 році змінені межі міста (Постанова Верховної Ради України від 06.09.2012 № 5215-VІ «Про зміну і встановлення межі міста Харків) – загальна площа земель в межах Харкова становить 35000,2 тис. га.
За видами використання земельний фонд міста поділяється наступним чином:
сільськогосподарські землі – га;
ліси та інші лісовкриті площі – га;
забудовані землі – га;
відкриті заболочені землі – га;
відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом – га;
води – га.
Земельний фонд міста Харків за станом на 01.07.2010 р. за категоріями земель поділяється наступним чином:
землі сільськогосподарського призначення – %;
землі житлової та громадської забудови – %;
землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення – 9,4%;
землі оздоровчого призначення – %;
землі рекреаційного призначення – %;
землі історико-культурного призначення – %;
землі водного фонду – %;
землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення – %.
За станом на 01.07.2014 р. на території міста Харків зареєстровано
власників землі та землекористувачів – ,
з них: сільськогосподарських підприємств – ;
громадян, яким надані землі у власність і користування –;
закладів, установ і організацій –;
промислових та інших підприємств – ;
підприємств та організацій транспорту, зв’язку –;
частин, підприємств, організацій, установ та навчальних закладів оборони –;
інших організацій, підприємств, установ та об’єднань –.
Розподіл земель за формами власності, приватизація земель. За станом на 01.07.2010 року у державній власності знаходиться 78,3 тис. га (93,8% всіх міських земель), у приватній власності юридичних та фізичних осіб – 5,2 тис.га (6,2% міських земель).
Розмежування земель державної та комунальної власності провадиться відповідно до Земельного кодексу України та законів України „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про розмежування земель державної та комунальної власності” Київською міською радою було прийнято рішення від 28.09.2006 р. №39/96 „Про питання розроблення проекту розмежування земель державної та комунальної власності у м. Києві”. Згідно з вказаним рішенням роботи по складанню вищевказаного проекту передбачалося закінчити у 2007 році. Проте на перешкоді завершенню робіт стоїть відсутність повного єдиного реєстру об’єктів державної власності, який формується Фондом державного майна України на базі Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень за участю центральних органів виконавчої влади.
1.2 Стан розвитку земельних відносин в місті Харкові
В місті вирішуються завдання земельної реформи. Розвивається нормативна база земельних відносин й інституційна основа. Зроблено подальші кроки у галузі впровадження сучасних просторових інформаційних технологій і геоінформаційних систем (ГІС). В Україні створена електронна кадастрово-реєстраційна система, яка виводить державне управління земельними ресурсами на якісно новий рівень.
Водночас, управління земельними ресурсами здійснюється за старою моделлю. Нинішній стан організації території є підсумком безсистемної сільськогосподарської політики і неупорядкованої урбанізації [1].
Одна з головних проблем регулювання земельних відносин та управління використанням землі є відомча роз'єднаність структур, діяльність яких пов'язана із збором, обробкою і аналізом земельної інформації. В Україні налічується 12 національних кадастрів і 19 реєстрів в різних сферах. Кожна структура збирає потрібні саме їй дані.
Відсутність загальної системи в роботі із земельною інформацією призводить до неефективного використання земельних ресурсів. Роздільне ведення земельного і містобудівного кадастрів та реєстру прав на нерухоме майно ускладнюють вироблення єдиної земельної політики, процесів підготовки загальних рішень і надання послуг. При такому підході інформація може пересікатися, накладатися, а то й дублюватися.
В останні десятиліття сталися значні зміни у використанні земель міста. У зв’язку з чим просторова інформаційна основа для реформування земельних відносин в місті Харкові потребує суттєвого оновлення. Впровадження єдиної державної системи координат пов’язана із рядом проблем регулювання земельних відносин.
Більш важливу роль в ефективному управлінні земельними ресурсами має відігравати Національна інфраструктура геопросторових даних, створення якої розпочало Держземагенство України. "На заваді швидкому просуванню вперед у цьому стратегічному напрямі стоїть переважно відомчий принцип формування геоінформаційних ресурсів без належного рівня координації та взаємодії та значне дублювання топографо-геодезичних та картографічних робіт. Дошкуляє і обмежений доступ до геопросторових даних, що накопичуються у відомчих фондах" [2].
Існуючі недоліки існуючої системи управління земельними ресурсами призводять до необхідності бачення, стратегії та інструментів для її подальшого розвитку.
1.3. Бачення подальшого розвитку системи регулювання земельних відносин та управління використанням землі в Україні
Для досягнення ефективного використання земельних ресурсів країни потрібний подальший розвиток системи земельних відносин та управління земельними ресурсами, які сформувалися в Харкові.
Для розвитку системи регулювання земельних відносин та управління використанням земельних ресурсів в Україні пропонується використати передовий світовий досвід в створенні систем земельного адміністрування для сталого розвитку території міської громади.
2. Мета і стратегія подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові
2.1 Мета розробки Програми
Метою розробки Програми є впровадження системи земельного адміністрування для підтримки економічного розвитку, соціальної справедливості, захисту навколишнього середовища та стійкої структури землекористування.
2.2 Основні завдання програми
Основними завданнями Програми є:
Формування інституційної основи земельного адміністрування
Реалізація заходів щодо подальшого розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові
Підтримка в актуальному стані картографічного забезпечення для управління земельними відносинами та використання земельних ресурсів
Поставлення на кадастровий облік усіх земельних ділянок всіх форм власності і пов’язаних з ними об’єктів нерухомого майна, які є об’єктами цивільно-правового обігу і оподаткування, створення автоматизованих баз даних про об’єкти кадастрового обліку;
Створення багатоцільового кадастру міста як комплексної земельної інформаційної системи міста Харкова;
Створення в виконавчих органах місцевого самоврядування програмно-технічних комплексів на базі сучасних програмних засобів та геоінформаційних систем, засобів захисту інформації, які забезпечують ефективну автоматизацію процесів земельного адміністрування;
Забезпечення інтеграції й взаємодії компонентів земельного менеджменту і чотирьох основних функцій системи земельного адміністрування
Забезпечення сумісності інформаційних систем, пов’язаних з формуванням, державним обліком, технічною інвентаризацією, оцінкою земельних ділянок та об’єктів нерухомого майна, реєстрацією прав на них, управлінням та розпорядженням нерухомістю, створенням системи електронного обміну відомостями між ними;
Розробка та удосконалення місцевої нормативно-правової бази впровадження державної політики в галузі створення земельного кадастру як єдиної системи обліку нерухомості;
Організація та проведення підготовки та перепідготовки кадрів, які забезпечують кадастровий облік землі ті інших об’єктів нерухомості, кадастрову оцінку земель.
2.3 Стратегія подальшого реформування земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові
Стратегія розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові полягає в послідовному впровадженні системних заходів і побудові системи земельного адміністрування на підставі використання передового світового досвіду в створенні систем земельного адміністрування для сталого розвитку території, особливо досвіду країн Європи, що є актуальним на шляху євроінтеграції України.
2.4 Сучасна концепція земельного адміністрування
2.4.1 Еволюція земельного адміністрування
Земельне адміністрування (Land administration) в якості нової теорії розвивається з середини 1980-х років, коли почалася просторово-інформаційна революція, хоча основні компоненти кадастру, реєстрації земель, геодезії та картографії були частиною цивілізацій протягом тисячоліть.
В 1993 році Європейська економічна комісія Організації Об'єднаних Націй для Європи (ЄЕК ООН) - United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) почала ініціативу щодо зміцнення потенціалу земельного адміністрування в основному для країн Східної та Центральної Європи. Основна мета полягала у виявленні поточних потреб і проблем, пов'язаних із земельною адмініструванням в цих країнах, а також для експертів як з країн з перехідною економікою, так і з заходу для обміну думками та досвідом. ЄЕК також ставила своєю метою оцінити можливості для застосування методів, політики і процедур земельного адміністрування аналогічні тим, які розвивалися протягом тривалого періоду часу в ринкових економіках ЄЕК регіону.
Офіційне визначення земельного адміністрування вперше з'явилося в 1996 році в базовому документі ЄЕК ООН "Керівні принципи земельного адміністрування: з особливою увагою на країни з перехідною економікою" [3]: "Земельне адміністрування: процеси записів і поширення інформації про власність, вартість та використання землі при реалізації політики в галузі земельного менеджменту".
Концепція земельного адміністрування продовжує розвиватися як частина більш широкої парадигми земельного менеджменту. Прогресу земельного адміністрування в Європейському регіоні в значній мірі сприяє постійно діюча робоча група по земельному адмініструванню (WPLA UNECE).
Підсумковим значущим документом ЄЕК ООН, що представив цей етап еволюції земельного адміністрування, стали результати дослідження "Земельне адміністрування в Європі: Тенденції розвитку та основні принципи" 2005 р. [4].
Значну роль у розвитку теорії земельного адміністрування відіграє Міжнародна федерація землемірів (French: Fédération Internationale des Géomètres – FIG, яка заснована у 1878 р. у Парижі). Роботи FIG "Кадастр 2014" [5], " Кадастрове майбутнє: створення нового бачення для природи і ролі кадастру " [6] важко переоцінити; вони мають значний вплив на розвиток теорії земельного адміністрування.
2.4.2 Принципи земельного адміністрування
Ключовим компонентом системи земельного адміністрування є земля. "Земля в сучасному земельному адмініструванні включає ресурси та будівлі, а також морське середовище – по суті, саму землю і все суще на ній, приєднане до неї, або під поверхнею" [7].
Земельне адміністрування створюється на підставі комплексного підходу із використанням таких десяти принципів [7]:
Парадигма земельного менеджменту. Цей принцип забезпечує концептуальну основу для розуміння та інновацій у системі земельного адміністрування.
Система земельного адміністрування (СЗА). Створює інфраструктуру для реалізації земельної політики і стратегії земельного менеджменту в підтримці сталого розвитку. В інфраструктуру входять: інституційні механізми, нормативно-правова база, процеси, стандарти, дані про земельні ділянки, менеджмент і поширення систем, технології, необхідні для підтримки розподілу та ринку землі, її оцінки, використання та розвитку територій.
Залучення людей. Взаємодія земельного адміністрування із суспільством за своєю суттю є ядром.
Права, обмеження й обов’язки. Земельне адміністрування формує основу для концептуалізації прав, обмежень, обов’язків.
Багатоцільовий кадастр. Кадастр є основою СЗА, що забезпечує просторову цілісність і унікальну ідентифікацію кожної земельної ділянки, безпеку землеволодіння записами прав на землю в земельному регістрі.
Динамічна СЗА. Динамізм системи пов'язаний із відображенням змін у еволюції відносин люди-земля, власності, оцінки нерухомості, використанні земельної інформації.
Множина процесів. Ключові процеси стосуються трансформації, мутації, створення і розподілу інтересів, оцінки та розвитку землі.
Технологія. Ефективність СЗА досягається завдяки використанню сучасних геопросторових технологій та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для роботи із земельними даними.
Інфраструктура просторових даних (ІПД). СЗА використовують ІПД для інтеграції як штучних (в основному кадастрових), так і природних (в основному топографічних) наборів даних і для передачі інформації для обслуговування чотирьох функцій земельного адміністрування.
Заходи для успіху. Успіх досягається прийняттям відповідних положень та порядків, інститутів, процесів, технологій, призначених для ефективного земельного адміністрування.
Рис. 1 – Схема системи земельного адміністрування [8].
2.4.3 Парадигма земельного менеджменту
"Земельний менеджмент – діяльність, пов'язана з управлінням землею як ресурсом для досягнення соціального, екологічного та економічного сталого розвитку" [7].
Діяльність земельного менеджменту може бути описана трьома компонентами: земельна політика, земельна інформаційна інфраструктура і функції земельного адміністрування. Завдяки інтеграції цих компонентів парадигма гарантує, що будь-який новий розвиток або зміна землекористування узгоджується із прийнятою земельною політикою і поточною або оновленою земельною інформацією, таким чином, сприяючи сталому розвитку.
Наріжним каменем парадигми земельного менеджменту є те, що чотири функції системи земельного адміністрування розглядаються у взаємодії, а не як окремі, автономні вправи.
2.4.4 Функції земельного адміністрування
Земельне адміністрування охоплює чотири основні функції: 1) визначення земельної власності, 2) оцінка землі, 3) використання землі, 4) розвиток землі. Кожна функція повинна бути системно пов'язана з усіма іншими функціями земельного адміністрування і не використовувати підхід індивідуальної діяльності.
Чотири функції земельного адміністрування відрізняються своєю професійною спрямованістю, і, як правило, здійснюються за допомогою поєднання роботи професіоналів, в тому числі землевпорядників, геодезистів, фахівців геоінформатики, юристів, оцінювачів, земельних економістів, планувальників і розробників.
Політика сталого розвитку вимагає, щоб ці чотири функції були інтегровані.
2.4.5 Визначення земельної власності
"Визначення земельної власності (Land tenure): процеси й інститути, пов'язані із забезпеченням прав на землю й інвестуванням зручностей до землі та їх розподілом, обліком і безпекою; кадастрове картографування та зйомки для визначення меж земельних ділянок; створення нової земельної власності або альтернативної існуючої власності; передача земельної власності або землекористування через продаж, оренду, або забезпечення кредиту; менеджмент та винесення судового рішення сумнівів і суперечок, що стосуються прав на землю та меж земельних ділянок" [7].
П'ять основних процесів функції "визначення земельної власності" є загальними для більшості територій: 1) оформлення прав власності на землю; 2) переоформлення земельних ділянок за договорами (купівля, продаж, іпотека та лізинг); 3) переоформлення земельних ділянок соціальними подіями (смерть, народження, шлюб, розлучення, виключення і включення в число керуючий групи); 4) формування нових земельних ділянок або власності (підрозділ і консолідація); 5) визначення меж земельних ділянок. Ці процеси землеволодіння повинні бути пов'язані з процесами функцій оцінки, використання й розвитку землі.
2.4.6 Оцінка землі
"Оцінка землі (Land valuation): процеси й інститути, пов'язані з оцінкою вартості землі та земельної власності; розрахунок і збір надходжень через оподаткування; менеджмент і судові розгляди спорів щодо оцінки земель та податкових спорів" [7].
Оцінка землі та майна може здійснюватися за допомогою двох різних підходів, які, зазвичай, називають індивідуальною і масовою оцінкою.
Індивідуальна оцінка зазвичай проводиться на прохання власника з різних причин: передбачуваного продажу, соціальних заходів, розлучення або спадкування, для іпотеки або страхування майна. Оцінка вартості землі буде враховувати всі відповідні обставини для визначення її реальної ринкової вартості.
Масова оцінка проводиться в основному для цілей оподаткування, введених урядом. Масові оцінки, як правило, засновані на стандартних моделях оцінки.
У сучасних системах вартість нерухомості записана в регістрах оцінки. Цей регістр звичайно ґрунтується на кадастровій інформації, кадастровій карті.
2.4.7 Використання землі
"Використання землі (Land use): процеси й інститути, пов'язані з управлінням використанням землі через прийняття політики планування і правил землекористування на національному, регіональному та місцевому рівнях; забезпечення дотримання правил землекористування; менеджмент і судові розгляди конфліктів землекористування" [7].
Право користування землею може бути обмежене через суспільні правила використання землі, положення галузевих правил використання землі, а також різні види приватних правил, які встановлюються по окремим приватним земельним ділянкам таких як сервітути і заповіти.
Управління використанням землі може бути виконано через просторове планування в міських й сільських районах.
Міське планування використання землі. Міське планування використання землі здійснюється при проектуванні нових міст або районів, регулюванні існуючих міських територій, міської регенерації, поліпшенні і захисті міського середовища. На Україні планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території [9]. Міське планування в країнах Америки та Європи зазвичай включає зонінг. На відміну від плану зонування території, який встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови, ландшафтної організації території, зонінг (zoning) є інструментом управління використанням земель.
Міське планування має суттєвий вплив на вартість землі в силу визначення можливості для розвитку. З іншого боку вартість землі має істотний вплив на міське планування.
Планування земель сільськогосподарського призначення Основним інструментом управління використанням земель сільськогосподарського призначення є землеустрій, як сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
2.4.8 Розвиток землі
"Розвиток землі (Land development): процеси й інститути, пов'язані з будівництвом нової фізичної інфраструктури; реалізація планування будівництва; придбання землі для суспільних потреб; експропріація; зміна використання землі через надання дозволу на планувальні роботи; будівництво та дозволи використання землі; розподіл витрат на розвиток" [7].
У більш загальних рисах, процес розвитку земель включає в себе перетворення нерозвинених земель в розвинені землі, які безпосередньо впливають на вартість землі. Розвиток земель призводить до земельних поліпшень, які збільшують вартість землі. Кадастрові дані грають ключову роль у сприянні управлінню розвитком земель.
Міський розвиток є загальним терміном, який охоплює широкий спектр діяльності, від планування нових міських територій до будівництва окремих споруд або будівель. Для конкретного проекту розвитку процес може включати в себе ряд заходів та процедур, у тому числі придбання земельних ділянок, дозволу планування або дозволу будівництва, детального проектування, оцінки і затвердження проекту планування, будівельного нагляду, укладання контрактів та будівництва... В принципі, будь-яка зміна використання землі в міських районах може розглядатися як міський розвиток.
У сільській місцевості центр уваги більше пов'язаний з такими галузями, як сільське господарство, лісове господарство, а також загальним захистом природного середовища.
2.4.9 Багатоцільовий кадастр
У якості двигуна системи земельного адміністрування і засобу для реалізації парадигми земельного менеджменту виступає багатоцільовий кадастр.
Кадастр у світі розвивався протягом більше 3 тисячоліть. Розвиток кадастру Європейського стилю пройшов чотири стадії: кадастр як фіскальний інструмент; кадастр як інструмент ринку землі; кадастр як інструмент планування; кадастр як інструмент земельного менеджменту – багатоцільовий кадастр.
Широко розповсюджений термін "багатоцільовій кадастр" (Multipurpose Cadastre) використовується для визначення комплексної земельної інформаційної системи (Land Information System). Багатоцільовий кадастр об'єднує різні реєстри й кадастри (наприклад, ґрунтів, землекористування, інженерних мереж та ін.).
Центральна концепція сучасного земельного адміністрування полягає в тому, що багатоцільовий кадастр підтримує кожну з чотирьох функцій земельного адміністрування, усі процеси земельного адміністрування для досягнення сталого розвитку території.
Багатоцільовий кадастр є продовженням сучасного кадастру з включенням інших земельних інформаційних регістрів. Багатоцільовий кадастр – це кадастр, призначений для вирішення широкого спектра правових, економічних, екологічних, містобудівних, управлінських та інших завдань. Характерною особливістю багатоцільового кадастру є те, що він містить відомості про об'єкти різного виду: про природні ресурси, про інфраструктуру території, про фізико-географічні особливості території і т.д. Кадастрова інформація є ключовим компонентом у рамках інфраструктури просторових даних.
Багатоцільовий кадастр забезпечує просторову цілісність і унікальну ідентифікацію кожної ділянки землі та кожної одиниці нерухомості. Ідентифікація нерухомості забезпечує зв'язок для забезпечення прав на землю, контролю над використанням землі.
.
2.4.10 Інфраструктура просторових даних
Одним з основних пріоритетів внутрішньої й зовнішньої політики України на сучасному етапі є входження в Євросоюз. Членство в ЄС потребує виконання ряду умов кожною країною, що збирається ввійти до його складу. Ці умови мають юридичний, економічний та технічний характер і спрямовані на інформаційну інтеграцію держав – членів ЄС. З метою впровадження інформаційної інтеграції майже 30 країнах створюється Національна інфраструктура геопросторових даних (НІГД).
Національну інфраструктуру геопросторових даних (НІГД) України [9] Держземагенство візначає "як систему міжгалузевої інтеграції геопросторових даних, що включає у себе організаційну структуру, технічні і програмні засоби, набори і сервіси геопросторових даних (у тому числі метаданих), мережеві сервіси і технології, технічні регламенти і стандарти, що необхідні для виробництва, оновлення, обробки, зберігання, постачання і використання геопросторових даних. Таким чином, ми розглядаємо НІГД не як "супербазу", в яку з часом має перерости державний земельний кадастр, а як "суперінтегратор" інтероперабельних геопросторових даних, які будуть створюватися різними органами державної влади і місцевого самоуправління, зацікавленими приватними структурами самостійно на єдиній геодезичній і картографічній основах за єдиними стандартами і технічними регламентами в рамках закріплених безпосередньо в тексті закону профільних наборів даних, що складаються із базової і спеціальної частин" [10].
Підхід сучасної системи земельного адміністрування полягає в побудові мосту між окремими, відомчими агентствами та їх відповідною інформацією і технічними системами, прийнявши стратегію інфраструктури просторових даних.
В системі земельного адміністрування НІГД виконує наступні задачі:
1) інтеграцію як штучних (в основному кадастрових), так і природних (в основному топографічних) наборів даних;
2) роботу в якості проміжного механізму, який забезпечує передачу інформації для обслуговування чотирьох функцій земельного адміністрування.
НІГД разом з кадастровою інформацією виступає в якості механізму підключення до обслуговування чотирьох функцій земельного адміністрування. Нова функція НІГД робить також важливою кадастрову інформацію поза рамками земельного адміністрування, розширюючи її здатність обслуговувати інші істотні функції уряду, у тому числі, наприклад, управління виконавчими структурами в надзвичайних ситуаціях.
Таким чином, СЗА представляє новий потенціал для НІГД – просторове забезпечення через широке поширення просторової інформації.
3. Заходи щодо РОЗВИТКУ земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові
3.1. Заходи щодо функції земельного адміністрування "визначення земельної власності"
|
Захід 1.1 |
Виконати суцільну інвентаризацію земель, створити електронні файли встановлених земельних ділянок та виявити їх землевласників |
|
Призначення |
|
|
Захід 1.2 |
Виконати земельно-кадастрове обстеження об’єктів нерухомого майна
|
|
Призначення |
|
|
Захід 1.3 |
Виконати розробку проектів поділу територій мікрорайонів, кварталів на при будинкові території |
|
Призначення |
|
|
Захід 1.4
|
Виконати суцільне земельно-кадастрове обстеження земель садибної забудови |
|
Призначення |
|
|
Захід 1.5. |
Розробити проект землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань; |
|
Призначення |
|
|
Захід 1.6. |
Розробити комплекс робіт з підготовки ділянок до продажу, щодо розробки проектів землеустрою по наданню і вилученню земель |
|
Призначення |
|
3.2. Заходи щодо функції земельного адміністрування "оцінка землі"
|
Захід 2.1 |
Виконати грошову нормативну оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 |
|
Призначення
|
|
|
Захід 2.2 |
Створити базу даних орендної плати за землю |
|
Призначення |
|
|
Захід 2.3 |
Створити базу даних експертних оцінок вартості землі та нерухомого майна |
|
Призначення |
|
|
Захід 2.4 |
Розробити програму продажу земельних ділянок із незабудованих земель несільськогосподарського призначення |
|
Призначення |
Проведення аукціонів, продаж земельних ділянок в місцях підвищеної ділової активності згідно генеральному плану міста для залучення додаткових фінансових ресурсів |
3.3. Заходи щодо функції земельного адміністрування "використання землі"
|
Захід 3.1. |
Розробити зонінг міста як інструмент управління використанням земель |
|
Призначення |
|
|
Захід 3.2. |
Розробити план земельно-господарського устрою міста |
|
Призначення |
|
|
Захід 3.3. |
Встановити межі земель особливого правового режиму та на яких законом встановлено обмеження господарської діяльності., включаючи землі природно-заповідного фонду, охоронні і санітарно-захисні зони, землі оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення |
|
Призначення |
|
|
Захід 3.4 |
Розробити проект землеустрою щодо раціонального використання та охорони земель сільськогосподарського використання |
|
Призначення |
|
|
Захід 3.5 |
Визначити режим використання та межі земель з особливо цінними ґрунтами на землях сільськогосподарського призначення |
|
Призначення |
|
|
Захід 3.6. |
Розробити проекти землеустрою щодо встановлення прибережних смуг із визначенням режиму використання цих земель та |
|
Призначення |
|
|
Захід 3.7. |
Визначити / оновити електронний шар червоних ліній |
|
Призначення |
|
3.4. Заходи щодо функції земельного адміністрування "розвиток землі"
|
Захід 4.1. |
Розробити електронні детальні плани визначених територій. Забезпечити загальну доступність матеріалів детального плану території шляхом його розміщення на веб-сайті міськвиконкому |
|
Призначення |
Визначення планувальної організації та розвиток території |
|
Захід 4.2. |
Розробити електронні плани забудови визначених земельних ділянок |
|
Призначення |
Визначення планувальної організації та розвиток земельних ділянок |
|
Захід 4.3. |
Розробити
містобудівний моніторинг, як систему
спостережень, оцінки та |
|
Призначення |
Забезпечення сталого розвитку територій |
|
Захід 4.4. |
Розробити підсистему контролю за використанням ґрунтового покриву при забудові та реконструкції територій |
|
Призначення |
Розвиток моніторингу за якістю ґрунтів, ґрунтового покриву на території міста як елементів моніторингу стану довкілля |
|
Захід 4.5. |
Визначити окремі ділянки, на яких не ведеться будівництво, але вони зайняті недобудованими або порушеними спорудами, будівельним та побутовим сміттям, промисловими та іншими відходами. |
|
Призначення |
|
|
Захід 4.6. |
Розробити прогноз загальної потреби територій для розміщення нових об’єктів будівництва за роками на період до 2019 р. |
|
Призначення |
Планування розвитку земель за роками на період до 2019 р. |
3.5. Заходи щодо створення багатоцільового кадастру
|
Захід 5.1. |
Виконати концептуальне проектування багатоцільового кадастру міста як комплексної земельної інформаційної системи міста Харкова |
|
Призначення |
Створення багатоцільового кадастру міста як комплексної земельної інформаційної системи міста Харкова |
|
Захід 5.2.
|
Розробити підсистеми земельної інформаційної системи міста Харкова
|
|
Призначення |
Системне ведення земельної інформаційної системи Перехід на якісно новий рівень управління в галузі земельних відносин, використання та охорони земель міста |
|
Захід 5.3. |
Придбати технічні засоби для створення земельної інформаційної системи міста Харкова |
|
Призначення |
Створення земельної інформаційної системи міста Харкова |
|
Захід 5.4. |
Придбати системне програмне забезпечення, базове інструментальне програмне забезпечення геоінформаційних систем, прикладне програмне забезпечення земельної інформаційної системи |
|
Призначення |
Створення земельної інформаційної системи міста Харкова 1 етап – для створення, інтеграції, системної організації даних та управління земельно-кадастровими даними Департаментом земельних відносин, Департаментом містобудівництва, архітектури та генерального плану Харківської міської ради 2 етап – для створення міської земельної інформаційної системи та використання її бази даних іншими управліннями виконкому |
|
Захід 5.5. |
Розробити додаткове прикладне програмне забезпечення для вирішення окремих задач в земельної інформаційної системі міста Харкова. |
|
Призначення |
|
|
Захід 5.6. |
Розробити порядок формування, ведення та використання бази даних земельної інформаційної системи міста Харкова. Розробити методичне забезпечення щодо створення та функціонування системи реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них. |
|
Призначення |
|
|
Захід 5.7. |
Здійснити пілотну реалізацію земельної інформаційної системи міста Харкова |
|
Призначення |
Перевірка функціонування апаратно-програмного комплексу земельної інформаційної системи міста Харкова |
|
Захід 5.8. |
Вирішити інформаційні та технічні проблеми взаємодії апаратно-програмних комплексів земельної інформаційної системи міста Харкова, Харківської обласної податкової адміністрації, нотаріату у Харкові в середовищі єдиної корпоративної муніципальної інформаційної системи |
|
Призначення |
|
|
Захід 5.9. |
Розробити та прийняти нормативно-правові акти та нормативних документів, що визначають правову та нормативну основу створення та ведення багатоцільового кадастру |
|
Призначення |
Визначення правової та нормативної основи створення та ведення багатоцільового кадастру |
3.6. Заходи щодо створення міської інфраструктури геопросторових даних
|
Захід 6.1. |
Створити міжвідомчий координаційний орган з формування та розвитку міської інфраструктури геопросторових даних |
|
|
Призначення |
Формування інституційної основу міської інфраструктури геопросторових даних |
|
|
Захід 6.2. |
Провести роботи з визначення параметрів трансформації місцевої системи координат до єдиної державної системи координат УСК 2000 |
|
|
Призначення |
Уведення єдиної державної системи координат для просторових даних міста |
|
|
Захід 6.3.
|
Визначити і створити базові набори геопросторових даних щодо топографічного плану міста масштабу 1:2000 |
|
|
Призначення |
|
|
|
Захід 6.4. |
Визначити і створити базові набори геопросторових даних відповідно до масштабу 1:500 топографічного плану міста для забудованих територій |
|
|
Призначення |
|
|
|
Захід 6.5. |
Визначити і створити набори базових геопросторових даних про екологічне, інженерно-геологічне, санітарно-гігієнічне середовище для функціонування земельної інформаційної системи |
|
|
Призначення |
Функціонування земельної інформаційної системи |
|
|
Захід 6.6. |
Запровадити положення про обов’язкове створення метаданих земельної інформаційної системи землевпорядними організаціями |
|
|
Призначення |
Забезпечення ефективного пошуку геопросторових даних |
|
|
Захід 6.7. |
Розробити систему стандартів на просторові дані та технології їх опрацювання |
|
|
Призначення |
Уніфікація процедур створення і використання земельної інформаційної інформації |
|
|
Захід 6.8. |
Визначення форматів обміну даними між суб’єктами земельно-майнового комплексу |
|
|
Призначення |
Забезпечення ефективного обміну даними між суб’єктами земельно-майнового комплексу |
|
|
Захід 6.9. |
Створити адресну інформаційну система міста, що містить формалізовані записи про об'єкти нерухомого майна та їх розташування у складі адресного реєстру та адресного плану міста |
|
|
Призначення |
|
|
3.7. Заходи щодо електронного урядування
|
Захід 7.1. |
Вдосконалити систему щодо оформлення правових документів на землю за принципом «єдиного вікна» в єдиному інформаційному середовищі управління містом |
|
Призначення |
|
|
Захід 7. 2. |
Розробити та запровадити відповідні автоматизовані технологічні процеси на підставі встановлених технологій регулювання земельних відносин |
|
Призначення |
|
|
Захід 7.3. |
Створити довідкову інформаційну систему „Інтернет-карта земель та нерухомості міста Харкова” |
|
Призначення |
|
3.8. Заходи щодо створення інституційної основи земельного адміністрування
|
Захід 8. 1. |
Створити координаційну раду по земельному адмініструванню в місті Харкові |
|
Призначення |
Координація діяльності суб’єктів регулювання земельних відносин та земельно-майнового комплексу |
|
Захід 8.2. |
Створити організаційну структуру суб'єктів земельно-майнового комплексу шляхом чіткого визначення повноважень і взаємодії інститутів, створення відповідної нормативно-правової бази, укладання договорів на співробітництво, створенням системи електронного обміну відомостями між ними. |
|
Призначення |
Організація системної взаємодії у вирішенні питань управління земельними ресурсами та нерухомим майном в місті Харкові Харківської міської ради, постійної комісії містобудування, архітектури та земельних відносин, Департаментом земельних відносин, Департаментом містобудування та архітектури, Департаментом комунального майна та приватизації, Департаменту бюджету та фінансів, Харківського міського управління земельних ресурсів Держземагенції України, Харківської обласної податкової адміністрації, нотаріату Мінюсту України, комунальних підприємств МіськБТІ, Міський інформаційний центр, Міськпроект, УкрНІІНТВ, СхідГЕОІНФОРМ, Інституту Землеустрою, інших топографо-геодезичних та землевпорядних організацій. |
|
Захід 8.3. |
Розробити систему взаємодії, обліку та обміну просторовою інформацією між підрозділами Харківської міської ради, розподіливши обов'язки щодо їх внесення в єдину базу даних |
|
Призначення |
Забезпечення системної взаємодії у вирішенні питань управління земельними ресурсами та нерухомим майном в місті Харкові |
|
Захід 8.4. |
Створити центр технічної підтримки земельної інформаційної системи
|
|
Призначення |
Створення організаційної структури ведення земельної інформаційної системи |
|
Захід 8.5. |
Розглянути, розробити та затвердити місцеву нормативну базу управління використанням земельних ресурсів та регулювання земельних відносин, методичні рекомендації й посібники щодо створення системи земельного адміністрування |
|
Призначення |
Створення місцевої нормативної бази (в т. ч. порядків та положень) щодо управління використання земельних ресурсів та регулювання земельних відносин |
|
Захід 8.6. |
Організувати цільову підготовку та перепідготовку кадрів для створення системи земельного адміністрування в місті Харкові, періодичну атестацію та конкурсний відбір персоналу для управління земельними ресурсами та регулювання земельних відносин в місті Харкові |
|
Призначення |
Вирішення проблеми підготовки та перепідготовки кадрів для земельної реформи в місті Харкові, стимулювання державних працівників до знань законодавчо-нормативної бази та умінь виконувати складні задачі автоматизованого ведення робіт з управління земельними ресурсами та регулювання земельних відносин |
|
Захід 8.7. |
Забезпечити регулярне інформування населення міста про завдання та хід виконання заходів розвитку системи земельного адміністрування через засоби масової інформації |
|
Призначення |
Залучення населення до участі в заходи розвитку земельної реформи через засоби масової інформації |
4. Фінансове забезпечення програми
4.1 Вартість реалізації програми
Витрати на реалізацію Програми за попередніми розрахунками складають
тис. грн. Розподіл коштів по рокам такий:
|
Рік |
Витрати, тис. грн. |
|
2015 |
|
|
2016 |
|
|
2017 |
|
|
2018 |
|
|
2019 |
|
|
Усього |
|
Основна частина витрат припадає на 2017-2019 роки. Саме на цей час передбачено впровадження міської системи земельного адміністрування, а тому і основна частина необхідних витрат — покупка обладнання, програмних продуктів, виконання топографо-геодезичних, оціночних робіт тощо. Останній рік реалізації Програми це в основному витрати на налагодження і апробацію Системи, яка в цей час має працювати і давати стабільний ефект.
4.2 Механізм фінансування програми
Фінансування заходів, передбачених Програмою, здійснюватиметься за рахунок коштів міського бюджету, а також за кошти власників земельних ділянок і землекористувачів та за рахунок інших джерел.
За рахунок коштів громадян, підприємств, установ і організацій – власників земельних ділянок і землекористувачів провадитимуться заходи по:
розробці проектів землеустрою щодо надання, вилучення, викупу, передачі в оренду земельних ділянок;
приватизації земельних ділянок громадянами та видачі правовстановлюючих документів на землю;
встановленню в натурі меж земельних ділянок і виготовленню правовстановлюючих документів на землю підприємствам, установам, організаціям;
земельно-кадастровій інвентаризації земель, які знаходяться у користуванні громадян та підприємств, установ і організацій не комунальної власності.
Решта заходів, передбачених Програмою, планується фінансуватися з міського бюджету та інших джерел.
Враховуючи те, що реалізація Програми матиме позитивний вплив в цілому для міста, а впроваджені заходи будуть використано багатьма управлінськими структурами (підготовка цифрової карти міста масштабу 1:2000, розробка електронної інформаційної бази і таке інше) частина витрат може бути профінансована за рахунок інших статей міського бюджету.
4.3 Планування впровадження програми
Передбачено поетапну реалізацію Програми. Термін реалізації Програми складає 5 років. Обсяги фінансових ресурсів в по окремим заходам та термін реалізації кожного з них по рокам наведено в Додатку 1.
5. РОЗРАХУНОК ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Реалізація заходів, передбачених Програмою, забезпечить підвищення ефективності регулювання земельних відносин у місті, поліпшить використання та охорону земельного фонду, сприятиме збільшенню надходжень коштів до міського бюджету від плати за землю, продажу земельних ділянок та права оренди землі, зокрема на конкурентних засадах. На протязі 2015-2019 років від плати за використання землі, продажу земельних ділянок та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва передбачено одержати коштів на суму __млрд. __ млн. гривень (табл. 5.1).
Табл. 5.1. – Прогноз надходження коштів в результаті реалізації Програми
|
№ з/п |
Показники |
Надходження коштів усього, млн. грн. |
2015 р., млн. грн. |
2016 р., млн. грн. |
2017 р., млн. грн. |
2018 р., млн. грн. |
2019 р., млн. грн. |
|
|
Земельний податок
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оренда землі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення та права оренди землі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, пов’язаних з вилученням (викупом) сільськогосподарських і лісових угідь |
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом
|
|
|
|
|
|
|
Поряд із зростанням інвестиційного та виробничого потенціалів землі як самостійного фактору економічного зростання буде завершено здійснення важливіших заходів і завдань, необхідних для подальшого розвитку земельних відносин, гарантування прав на землю територіальної громади міста, формування якісного екологічного середовища, зокрема:
проведено формування земель територіальної громади міста з виготовленням документів на право комунальної власності на землю;
розроблено і затверджено план земельно-господарського устрою території одного із районів міста як основний документ для оптимізації та екологізації землекористування, розвитку ринку земель та системи оподаткування, забезпечення належного режиму для використання і охорони земель;
завершено інвентаризацію земель міста, формування об’єктів і встановлення меж водного, природно-заповідного, рекреаційного та історико-культурного фондів земель, прибудинкових територій, земель у межах охоронних, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму землекористування;
забезпечено подальший розвиток ринку земель з запровадженням прозорої процедури конкурентних засад, оновленням нормативної грошової оцінки земель, переглядом ставок оренди землі, законодавчим врегулюванням існуючих проблем щодо земельного податку, орендної плати, пільг щодо плати за землю;
удосконалено зонування території міста, досліджено земельно-правові проблеми формування приміської зони столиці України, здійснено оптимізацію землекористування промислово-транспортних об’єктів та територій реновації житлового фонду;
забезпечено належний рівень охорони всіх категорій земель, рекультивацію порушених земель з залученням їх у господарський обіг тощо.
Додаток 1
Вартість запроваджуваних заходів
|
№ з/п |
Захід |
Видатки, млн. грн. |
2015 р., млн. грн. |
2016 р., млн. грн. |
2017 р., млн. грн. |
2018 р., млн. грн. |
2019 р., млн. грн. |
|
1. |
Заходи щодо функції земельного адміністрування "визначення земельної власності" |
|
|
|
|
|
|
|
1.1 |
Виконати суцільну інвентаризацію земель, створити електронні файли встановлених земельних ділянок та виявити їх землевласників та оброблення зйомок. Визначити окремі ділянки, на яких не ведеться будівництво, але вони зайняті недобудованими або порушеними спорудами, будівельним та побутовим сміттям, промисловими та іншими відходами. |
3,0 |
1,0 |
2,0 |
- |
- |
- |
|
1.2 |
Виконати земельно-кадастрове обстеження об’єктів нерухомого майна |
3,0 |
1,0 |
2,0 |
- |
- |
- |
|
1.3 |
Виконати розробку проектів поділу територій мікрорайонів, кварталів на при будинкові території в масштабі 1:500 |
3,0 |
- |
1,0 |
2,0 |
- |
- |
|
1.4 |
Виконати суцільне земельно-кадастрове обстеження земель садибної забудови, садових товариств |
3,0 |
1,5 |
1,5 |
- |
- |
- |
|
1.5 |
Встановити межі земель особливого правового режиму та на яких законом встановлено обмеження господарської діяльності, включаючи землі природно-заповідного фонду, охоронні і санітарно-захисні зони, землі оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення |
4,0 |
2,0 |
2,0 |
- |
- |
- |
|
1.6 |
Розробити комплекс робіт з підготовки ділянок до продажу шляхом аукціонів |
8,0 |
1,0 |
2,0 |
2,0 |
3,0 |
- |
|
1.7 |
Переведення земель сільськогосподарського призначення до земель несільськогоосподарського призначення |
0,8 |
0,8 |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
Заходи щодо функції земельного адміністрування "оцінка землі" |
|
|
|
|
|
|
|
2.1 |
Виконати грошову нормативну оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 |
2,0 |
- |
- |
2,0 |
- |
- |
|
2.2 |
Створити базу даних орендної плати за землю |
5,0 |
- |
1,5 |
1,5 |
1,0 |
1,0 |
|
2.3 |
Створити базу даних експертних оцінок вартості землі та нерухомого майна та її подальше обслуговування |
2,0 |
- |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
2.4 |
Розробити програму продажу земельних ділянок із незабудованих земель несільськогосподарського призначення |
0,2 |
- |
0,2 |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. |
Заходи щодо функції земельного адміністрування "використання землі" |
|
|
|
|
|
|
|
3.1 |
Розробити основи зонінгу міста як інструмент управління використанням земель |
8,5 |
- |
1,0 |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
|
3.2 |
Розробити план земельно-господарського устрою міста |
2,0 |
- |
- |
1,0 |
1,0 |
- |
|
3.3 |
Розробити проект землеустрою щодо раціонального використання та охорони земель сільськогосподарського використання |
0,5 |
- |
0,5 |
- |
- |
- |
|
3.4 |
Розробити проекти землеустрою щодо встановлення прибережних смуг, водоохоронних зон із визначенням режиму використання цих земель |
2,0 |
0,5 |
1,0 |
0,5 |
- |
- |
|
3.5 |
Розробити проект червоних ліній міста та затвердити міською радою |
3,0 |
0,5 |
1,5 |
1,0 |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. |
Заходи щодо функції земельного адміністрування "розвиток землі" |
|
|
|
|
|
|
|
4.1 |
Розробити електронні детальні плани визначених територій. Забезпечити загальну доступність матеріалів детального плану території шляхом його розміщення на веб-сайті міськвиконкому |
5,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
4.2 |
Розробити електронні плани забудови визначених земельних ділянок |
2,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
4.3 |
Розробити
містобудівний моніторинг, як систему
спостережень, оцінки та |
2,0 |
1,0 |
1,0 |
- |
- |
- |
|
4.4 |
Розробити прогноз загальної потреби земель для розміщення нових об’єктів будівництва за роками на період до 2019 р. |
1,25 |
- |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. |
Заходи щодо створення багатоцільового кадастру |
|
|
|
|
|
|
|
5.1 |
Виконати концептуальне проектування багатоцільового кадастру міста як комплексної земельної інформаційної системи міста Харкова |
0,5 |
0,5 |
- |
- |
- |
- |
|
5.2 |
Розробити підсистеми земельної інформаційної системи міста Харкова
|
6,0 |
1,0
-
-
- |
-
1,0
-
1,0 |
-
-
1,0
1,0 |
-
-
1,0
- |
-
-
-
- |
|
5.3 |
Придбати технічні засоби для створення земельної інформаційної системи міста Харкова |
5,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
5.4 |
Придбати системне програмне забезпечення, базове інструментальне програмне забезпечення геоінформаційних систем, прикладне програмне забезпечення земельної інформаційної системи |
5,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
5.5 |
Розробити додаткове прикладне програмне забезпечення для вирішення окремих задач в земельної інформаційної системі міста Харкова. |
2,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
5.6 |
Розробити порядок формування, ведення та використання бази даних земельної інформаційної системи міста Харкова. Розробити методичне забезпечення щодо створення та функціонування системи реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них. |
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
5.7 |
Здійснити пілотну реалізацію земельної інформаційної системи міста Харкова |
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
5.8 |
Вирішити інформаційні та технічні проблеми взаємодії апаратно-програмних комплексів земельної інформаційної системи міста Харкова, Харківської обласної податкової адміністрації, нотаріату в Харкові в середовищі єдиної корпоративної муніципальної інформаційної системи |
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
5.9 |
Розробити та прийняти нормативно-правові акти та нормативних документів, що визначають правову та нормативну основу створення та ведення багатоцільового кадастру |
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. |
Заходи щодо створення міської інфраструктури геопросторових даних |
|
|
|
|
|
|
|
6.1 |
Створити міжвідомчий координаційний орган з формування та розвитку міської інфраструктури геопросторових даних |
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
6.2 |
Провести роботи з визначення параметрів трансформації місцевої системи координат до єдиної державної системи координат УСК 2000 |
0,5 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
6.3 |
Визначити і створити базові набори геопросторових даних щодо топографічного плану міста масштабу 1:2000 |
3,0 |
1,5 |
1,5 |
- |
- |
- |
|
6.4 |
Визначити і створити базові набори геопросторових даних відповідно до масштабу 1:500 топографічного плану міста для забудованих територій |
14,5 |
2,5 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
3,0 |
|
6.5 |
Визначити і створити базові набори геопросторових даних про інженерно-геологічне середовище для функціонування земельної інформаційної системи |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
- |
- |
- |
|
6.6 |
Запровадити положення про обов’язкове створення метаданих земельної інформаційної системи землевпорядними організаціями |
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
6.7 |
Розробити систему стандартів на просторові дані та технології їх опрацювання |
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
6.8 |
Визначення форматів обміну даними між суб’єктами земельно-майнового комплексу |
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
6.9 |
Створити адресну інформаційну система міста, що містить формалізовані записи про об'єкти нерухомого майна та їх розташування у складі адресного реєстру та адресного плану міста |
2,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. |
Заходи щодо електронного урядування |
|
|
|
|
|
|
|
7.1 |
Вдосконалити систему щодо оформлення правових документів на землю за принципом «єдиного вікна» в єдиному інформаційному середовищі управління містом |
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
7.2 |
Розробити та запровадити відповідні автоматизовані технологічні процеси на підставі встановлених технологій регулювання земельних відносин |
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
7.3 |
Створити довідкову інформаційну систему „Інтернет-карта земель та нерухомості міста Харкова” |
5,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8. |
Заходи щодо створення інституційної основи земельного адміністрування |
|
|
|
|
|
|
|
8.1 |
Створити координаційну раду щодо створення системи земельного адміністрування в місті Харкові |
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
8.2 |
Створити організаційну структуру суб'єктів земельно-майнового комплексу шляхом чіткого визначення повноважень і взаємодії інститутів, створення відповідної нормативно-правової бази, укладання договорів на співробітництво, створенням системи електронного обміну відомостями між ними. |
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
8.3 |
Розробити систему взаємодії, обліку та обміну просторовою інформацією між підрозділами Харківської міської ради, розподіливши обов'язки щодо їх внесення в єдину базу даних |
2,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
8.4 |
Створити технічний центр земельної інформаційної системи |
5,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
8.5 |
Організувати цільову підготовку та перепідготовку кадрів для створення системи земельного адміністрування в місті Харкові, періодичну атестацію та конкурсний відбір персоналу для управління земельними ресурсами та регулювання земельних відносин в місті Харкові |
0,5 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
8.6 |
Інформування населення міста про завдання та хід виконання заходів розвитку системи земельного адміністрування через засоби масової інформації |
0,5 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
|
Разом |
113,95 |
22,20 |
31,85 |
25,55 |
19,55 |
14,80 |
|
додаток 2
Література
Третяк А. Концептуальні засади розвитку в Україні сучасної багатофункціональної системи управління земельними ресурсами / А. Третяк, Р. Курильців, Н. Третяк // Землевпорядний вісник. – 2013. – № 9. – С. 25-28.
Тимченко С. Забезпечити створення та розвиток національної інфраструктури геопросторових даних – наше першочергове завдання / С.Тимченко. // Землевпорядний вісник. – 2013. – № 9. – С. .
Land Administration Guidelines with special reference to countries in transition. – United Nations Economic Commission for Europe. - New York and Geneva, 1996 . – 112 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unece.org/fileadmin/DAM/hlm/documents/Publications/
land.administration guidelines.e.pdf
Land Administration in the UNECE region: Development trends and main principles. – United Nations Economic Commission for Europe. - New York and Geneva, 2005 . – 112 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unece.org/fileadmin/DAM/hlm/documents/Publications/
Сadastre 2014. [Електронний ресурс]. – http://www.fig.net/cadastre2014/
Cadastral Futures: Building a New Vision for the Nature and Role of Cadastres / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fig.net/pub/monthly_articles/june_2011/
june_2011_bennett_rajabifard_et_al.html
Williamson Ian. Land administration for sustainable development / Ian Williamson, Stig Enemark, Jude Wallace, Abbas Rajabifard . – Esri Press, 2010, - 506 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.esri.com/landing-pages/industries/land-administration/e-book#sthash.KF25CaWH.dpbs
Шипулін В. Перспектива земельного адміністрування / В.Шипулін // Землевпорядний вісник. – 2014. – № 5. – С. 35-39.
Бердніков Є. Концептуальні начала побудови національної інфраструктури геопросторових даних / Є. Бердніков // Землевпорядний вісник. – 2013. – № 12. – С. 4-6.
Карпінський Ю. Стратегія формування національної інфраструктури геопросторових даних в Україні / Ю. Карпінський, А. Лященко. – К.: НДГІК, 2006. – 108 с.
|
|
У К Р А Ї Н А
ХАРКІВСЬКА
МІСЬКА
РАДА 36 сесія 6 скликання |
У К Р А И Н А
ХАРЬКОВСКИЙ
ГОРОДСКОЙ
СОВЕТ 36 сессия 6 созыва
|
|
Р Е Ш Е Н И Е
от 24.12.2014 № ________/14
г. Харьков
|
Об утверждении «Программы развития земельных отношений и повышения эффективности использования земель в городе Харькове на 2015-2019 года» |
|
На основании Земельного кодекса Украины, ст. 25 Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине», руководствуясь ст. 59 указанного Закона Украины, Харьковский городской совет
РЕШИЛ:
1.
Утвердить «Программу развития земельных
отношений и повышения эффективности
использования земель в городе Харькове
на
2015-2019 года», которая прилагается.
2. Департаменту бюджета и финансов предусмотреть в бюджетах на 2015-2019 года средства на финансирование «Программы развития земельных отношений и повышения эффективности использования земель в городе Харькове на 2015-2019 года».
3. Контроль за выполнением данного решения возложить на постоянные комиссии Харьковского городского совета и секретаря Харьковского городского совета.
Городской голова Г.А. Кернес
|
А. Н. Новак
|
|
|
М. В. Стаматина
|
|
Т. И. Овинникова
|
|
|
Т. Д. Таукешева |
Б. И. Баронин
|
|
|
В. В. Коваленко |
|
|
У К Р А Ї Н А
ХАРКІВСЬКА
МІСЬКА
РАДА 36 сесія 6 скликання |
У К Р А И Н А
ХАРЬКОВСКИЙ
ГОРОДСКОЙ
СОВЕТ 36 сессия 6 созыва
|
|
Р І Ш Е Н Н Я
Від 24.12.2014 № ________/14
м. Харків
|
Про затвердження «Програми розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2015-2019 роки» |
|
На підставі Земельного кодексу України, ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного Закону України, Харківська міська рада
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити «Програму розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання земель в місті Харкові на 2015-2019 роки», що додається.
2.
Департаменту бюджету та фінансів
передбачити в бюджетах на
2015-2019 роки
кошти на фінансування «Програми розвитку
земельних відносин та підвищення
ефективності використання земель в
місті Харкові на 2015-2019 роки».
3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Харківської міської ради та секретаря Харківської міської ради.
Міський голова Г.А. Кернес
|
О. М. Новак
|
|
|
М. В. Стаматіна
|
|
Т. І. Овіннікова
|
|
|
Т. Д. Таукешева |
Б. І. Баронін
|
|
|
В. В. Коваленко |