---

Додаток

до рішення 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про затвердження Програми підвищення енергоефективності житлового фонду
м. Харкова на 2012-2016 рр.»

від 16.11.2011 р № 516/11

в редакції рішення 35 сесії Харківської міської ради 6 скликання

від 22.10.2014 № _______ /14

ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ М. ХАРКОВА НА 2015-2020 рр.

м. Харків

2014 р.

ЗМІСТ

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ

Найменування програми	Програма підвищення енергоефективності житлового фонду м. Харкова на 2015-2020 рр.
Нормативно-правове забезпечення розробки Програми	- Енергетична стратегія України на період до 2030 року; - Закон України «Про енергозбереження» від 01.07.1994р. №74/94-ВР, затверджений Верховною Радою України; - Державна цільова економічна програма енергоефективності на 2010-2015 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2010 р. № 243 - Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918-III від 10.01.2002 р. (в редакції від 16.10.2012 р. № 5459-V); - розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 № 838-р «Про оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії»; - інші чинні нормативно-правові акти у сфері енергозбереження та енергоефективності.
Замовник Програми	Харківська міська рада
Розробник Програми	Департамент житлового господарства Харківської міської ради
Мета та завдання Програми	Основною метою Програми є забезпечення значного скорочення споживання енергоресурсів у житловому фонді  м. Харкова та реалізація державної політики щодо енергозбереження та підвищення енергоефективності у житловому господарстві міста Харкова. Завдання Програми: визначити потенціал економії енергоресурсів; визначити напрямки та заходи для підвищення енергоефективності житла; визначити заходи з впровадження енергоефективних та енергозберігаючих технологій; забезпечити моніторинг енергоспоживання та оцінити результати впровадження енергозберігаючих технологій; створити механізм стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій; розробити систему залучення приватних інвестицій; визначити внутрішні джерела фінансування заходів з енергозбереження та здійснювати пошук інвесторів і кредиторів; вести висвітлення у засобах масової інформації нагальних питань економного споживання енергоресурсів.
Стислий зміст заходів Програми	1. Термомодернізація житлових будинків із застосуванням енергозберігаючих технологій. 2. Модернізація 4-х та 5-ти поверхових житлових будинків з застосуванням енергозберігаючих технологій. 3. Встановлення загальнобудинкових приладів обліку та регулювання споживання тепла, холодної та гарячої води. 4. Впровадження систем керування освітленням місць загального користування та заміна ламп. 5. Впровадження систем частотного регулювання приводами ліфтів.
Джерела фінансування Програми	1. Інвестиційні кошти. 2. Кошти міського бюджету міста Харкова. 3. Кошти власників житла. 4. Кошти обласного бюджету. 5. Кошти державного бюджету. 6. Інші кошти, не заборонені чинним законодавством України.
Механізми реалізації Програми	Механізмом реалізації Програми є розробка і впровадження інвестиційних проектів окремо для кожного напрямку.
Очікуваний результат реалізації Програми	Зниження споживання теплової енергії на 20-30% на 1 м2 загальної площі житлових будинків від базового рівня. Зниження споживання електроенергії на 45-55% на утримання ліфтів та освітлення місць загального користування від базового рівня. Зниження витрат сімей на оплату за споживання енергоресурсів на 15-20 % від базового рівня. Зниження витрат на обслуговування внутрішніх будинкових електричних та теплових мереж. Покращення соціально-економічних умов проживання населення.
Терміни реалізації програми	2015-2020 рр.

Програма підвищення енергоефективності житлового фонду
м. Харкова на 2015-2020 рр. (далі – Програма) розроблена з метою реалізації на місцевому рівні норм та вимог Енергетичної стратегії України на період
до 2030 року, Закону України «Про енергозбереження», Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки.

Програма спрямована на вирішення проблем, пов’язаних з підвищенням ефективності використання та зменшення споживання енергоресурсів
у житловому секторі міста Харкова та призначена для сприяння виконанню завдань діючих у місті програм.

Розробка та затвердження даної Програми є необхідною умовою для одержання кредитних ресурсів.

ЗАГАЛЬНА СИТУАЦІЯ

Україна є країною з надзвичайно високим рівнем енергозатрат, викликаним нераціональним використанням енергії. В останні роки через постійне підвищення цін на енергетичні ресурси в Україні проблема
їх раціонального використання стає все більш актуальною.

За статистичними та аналітичними даними у житлово-комунальному секторі країни споживається 44 % енергетичних ресурсів або 70 млн. тон умовного палива (у.п.), що складає близько 30 % загального споживання палива в Україні. Витрати на одного мешканця складають 0,7 – 1,7 т у. п.
У країнах Західної Європи цей показник майже вдвічі менший.

Житловий фонд держави споживає 70 % теплової енергії від загального обсягу споживання в Україні. За даними досліджень робочої групи Мінжитлокомунгоспу України, з них марно втрачається в середньому:

• у споживачів – біля 30 %;

• при транспортуванні теплової енергії – до 25 %;

• при виробництві на котельнях – до 22 %.

За даними енергетичних обстежень втрати тепла у житлових будинках масової забудови минулих років розподіляються:

В такій ситуації створити населенню комфортні та економічно ефективні умови проживання не можливо.

Тому, потенціал для економії енергії в житловому фонді є величезним. Здійснення заходів з підвищення енергоефективності житлових будинків дає можливість підвищити комфортність житла та заощадити 30-40 % теплової енергії, яка постачається споживачам. До таких заходів відносяться: додаткова теплоізоляція огороджувальних конструкцій будівель, капітальний ремонт покрівель, впровадження процедур управління енергоспоживанням у будівлях, утеплення або заміна вікон, автоматичне регулювання, гідравлічне балансування систем опалення, встановлення термостатичних кранів
на радіатори тощо.

Використання інноваційних технічних, технологічних, організаційних рішень, створення привабливих умов для реалізації інвестиційних проектів
у житловому секторі дозволяє зменшити у масштабах країни споживання природного газу на 25-30 % від теперішнього обсягу. Крім того, при скороченні споживання енергії знижується і рівень забруднення навколишнього природного середовища.

ІСНУЮЧИЙ СТАН ЖИТЛОВОГО ФОНДУ м. ХАРКОВА

Житловий фонд міста Харкова складається з:

- 7 989 будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова –
загальною площею 20 550,5 тис. м²;

- 400 будинків, що знаходяться на балансі та утриманні підприємств, установ і організацій м. Харкова загальною площею 1 497,4 тис. м²;

- 774 будинків ОСББ та житлово-будівельних кооперативів загальною площею 4 464,2 тис. м².

Житловий фонд комунальної форми власності у м. Харкові обслуговує
КП «Жилкомсервіс». На балансі підприємства знаходиться 7 989 будинків
у яких мешкає більше 895 тис. людей.

Будинки обладнані системами центрального опалення – 8 344 од., централізованого гарячого водопостачання – 2 125 од., централізованого холодного водопостачання – 6 616 од., централізованого водовідведення – 6 334 од.

У будинках функціонують 6 683 ліфти, з них 4 312 ліфтів (65% від загальної кількості) відпрацювали встановлений Держстандартом України нормативний термін і потребують експертного обстеження.

Переважну більшість житлового фонду міста Харкова було збудовано
за типовими проектами масових серій у 60-80-х роках минулого сторіччя. Темпи його старіння на сьогодні значно перевищують темпи будівництва нового житла, проведення капітального ремонту, модернізації, реконструкції існуючих житлових будинків.

У ході щорічного обстеження технічного стану житлового фонду комунальної власності м. Харкова, проведеного КП «Жилкомсервіс» у березні
2014 р. встановлено, що практично для всього житлового фонду характерна проблема технічного і морального старіння інженерного устаткування будинків – систем опалення, гарячого та холодного водопостачання, каналізації, водовідведення, електропостачання, освітлення, вентиляції, ліфтового господарства. Зношена гідро- та теплоізоляція дахів і огороджувальних конструкцій призводить до їх протікання і промерзання. Не менш гострою
є проблема надлишкової інфільтрації повітря через поганий стан або відсутність дерев’яних віконних і дверних блоків у під’їздах, горищах, підвальних приміщеннях.

Капітального ремонту потребують:

• покрівля м’яка, шиферна та металева 3 944 будинків загальною площею 1 028 тис. м²;

• фасади 1785 будинків площею 260 тис. м² та цоколі 2 636 будинків площею 185,5 тис. м²;

• електромережі у 620 будинках довжиною 136,2 тис. м пог. та 408 електрощитових у 354 будинках;

• трубопроводи центрального опалення у 912 будинках довжиною
  121 тис. м пог. та 19,3 тис. од. запірно-регулювальної арматури систем центрального опалення у 1 140 будинках;

• трубопроводи гарячого водопостачання у 341 будинку довжиною
  58,2 тис. м пог. та 7,6 тис. од. запірної арматури у 317 будинках;

• бойлери у 77 будинках – 72 од.;

• трубопроводи холодного водопостачання у 524 будинках – 59,7 тис. м пог.;

• трубопроводів водовідведення у 126 будинку – 11,5 тис. м пог.

Крім того, потребують ремонту:

• 84,5 тис. м пог. міжпанельних стиків 904 будинків;

• 126 од. вхідних дверей до під’їздів у 132 будинки;

• 280 од. вхідних дверей до підвальних приміщень 217 будинків;

• 307 од. вхідних дверей до горищ у 384 будинках.

Потребують встановлення двері до:

• під’їздів 294 будинків – 416 од.;

• підвалів 376 будинків – 452 од.;

• горищ 447 будинків – 655 од.

Необхідно виконати ремонт віконних отворів та встановити 4,25 тис. м² скла у 571 будинку. Крім вищезазначених, ремонту потребують і інші конструктивні елементи та інженерні мережі будинків.

За результатами обстеження можна зробити висновок, що на даний час фізичний знос житлового фонду комунальної власності міста у середньому складає більше 50%.

У будинках відсутнє обладнання, яке дозволяє автоматично регулювати споживання тепла залежно від температури зовнішнього повітря, температури повітря у квартирах, вітрового навантаження.

Для освітлення місць загального користування у будинках в основному використовуються лампи розжарювання, які споживають значно більше електроенергії, ніж світлодіодні або енергозберігаючі лампи.

Через неефективне використання енергії, поєднане із загальною зношеністю більшої частини житлового фонду створити комфортні
та економічно ефективні умови для проживання населення міста надзвичайно складно.

Актуальність цього питання сьогодні тим більша, що з постійним підвищенням вартості енергоресурсів неминуче зростають тарифи
на природний газ, теплову та електричну енергію, у тому числі і для населення, що створює соціальну напругу.

На фоні складної загальної економічної ситуації в країні така ситуація призводить до зниження платоспроможності населення за спожиті енергоресурси, що в свою чергу, призводить до заборгованості тепло-енергогенеруючих підприємств міста перед компаніями-постачальниками газу та електроенергії.

Надання державою субсидій населенню з низьким рівнем доходу забезпечує мешканцям підтримку шляхом зниження суми витрат
на теплоенергопостачання. Але, цей механізм не сприяє зменшенню споживання енергоресурсів, бо не є заохочувальним.

Крім того, слід врахувати ще один аспект існуючої системи енергозбереження у м. Харкові.

Відповідно до заходів «Комплексної програми енергозбереження в місті Харкові на 2010-2015 рр.», затвердженої рішенням 48 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.09.2010 р. № 262/10, основна увага і значні кошти спрямовуються на модернізацію устаткування виробничих потужностей
та мереж теплопостачання КП «Харківські теплові мережі».

Але, такий підхід не є ефективним через те, що біля 30-40 % теплової енергії втрачається саме у споживачів.

Таким чином, для досягнення максимальної ефективності необхідно збалансувати виконання заходів «Комплексної програми енергозбереження
в місті Харкові на 2010-2015 рр.» шляхом доведення до мінімального рівня втрати теплової енергії на рівні споживачів, перш за все у житловому секторі міста, як найбільшому споживачу енергоресурсів, і одночасно займатись енергоефективною модернізацією інженерних мереж постачання та джерел генерації теплової енергії.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ

Основною метою Програми є забезпечення значного скорочення споживання енергоресурсів у житловому фонді м. Харкова та реалізація державної політики щодо енергозбереження та підвищення енергоефективності
у житловому господарстві міста Харкова.

Для досягнення цієї мети у житловому фонді міста необхідно виконати наступні завдання:

• визначити потенціал економії енергоресурсів;

• визначити напрямки та заходи для підвищення енергоефективності житла;

  • визначити заходи з впровадження енергоефективних та енергозберігаючих технологій;

• забезпечити моніторинг енергоспоживання та оцінити результати впровадження енергозберігаючих технологій;

• створити механізм стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій;

• розробити систему залучення приватних інвестицій;

• визначити внутрішні джерела фінансування заходів з енергозбереження
  та здійснювати пошук інвесторів і кредиторів;

• вести висвітлення у засобах масової інформації нагальних питань економного споживання енергоресурсів.

Цільові показники для оцінки ефективності реалізації Програми:

• зниження енергоспоживання на 20-30% на 1 м² загальної площі житлових будинків від базового рівня;

• зниження витрат населення міста на оплату за споживання енергоресурсів на 15-20% від базового рівня.

НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ЇХ ВПРОВАДЖЕННЯ

1. Термомодернізація житлових будинків з застосуванням енергозберігаючих технологій

Для визначення ефективних технічних рішень, видів та обсягів робіт, матеріалів, устаткування необхідно проведення енергетичного аудиту житлових будинків. До даного часу така робота не проводилася, жоден житловий будинок, що знаходиться на балансі КП «Жилкомсервіс» не має енергетичного паспорту.

За результатами аудитів необхідно виконати комплекс робіт
з термомодернізації житлових будинків шляхом капітального ремонту
без відселення мешканців, який складається з:

1. Утеплення огороджувальних конструкцій (стінових огороджень).

2. Заміна вікон на енергозберігаючі.

3. Утеплення покрівлі.

4. Утеплення під’їздів:

• встановлення утеплених вхідних дверей;

• встановлення нових або утеплення існуючих тамбурних дверей;

• заміна дерев’яних вікон на металопластикові;

• заміна (у разі наявності) приладів опалення в під'їздах.

5. Ізоляція трубопроводів та запірної арматури.

6. Обладнання приладами обліку споживання гарячої та холодної води, обліку та регулювання споживання тепла.

Для попереднього визначення орієнтовної економічної ефективності утеплення стін існуючих будівель виконано 4 контрольних варіанти розрахунку теплового навантаження для 5-ти поверхового будинку на 3 під’їзди для двох типів зовнішніх стін:

• із силікатної цегли товщиною 510 мм;

• з керамзитобетонних панелей товщиною 250 мм (щільність керамзитобетону 800 кг/м³, коефіцієнт теплопередачі в умовах експлуатації 0,29 Вт/м² °С).

Для кожного з цих типів будинків виконані по 2 варіанти розрахунку теплового навантаження на опалення:

• при існуючому стані;

• при утепленні зовнішніх стін теплоізолюючим матеріалом «Ізовер» товщиною 50 мм з коефіцієнтом теплопередачі 0,041 Вт/м² °С.

Результати розрахунків наведено в таблиці № 1.

Таблиця 1

Вариант	Характеристики будинку			Характеристики утеплювача «Ізовер»			Витрати тепла		Вартість, грн.
	Кількість поверхів	Загальна площа, м2	Матеріал стін	Щільність кг/м3	К, Вт/м2 °С	Товщина, мм	Розрахунково Гкал/год	Питома хар-ка	За опалювальний період	Економія
До утеп-лення	5	2 700	силікатна цегла	-	-	-	0,1645	61	206 032	-
Після утепл.	«-»	«-»	«-»	18	0,041	50	0,1324	49	165 928	40 104
До утеп-лення	5	2 700	керамзи-това панель	-	-	-	0,1570	58	196 758	-
Після утеп-лення	«-»	«-»	«-»	18	0,041	50	0,1301	48	163 046	33 712

У таблиці 2 і таблиці 3 наведені результати розрахунків при застосуванні утеплювального матеріалу «Ізовер» по місяцях опалювального періоду при середньомісячних нормативних температурах зовнішнього повітря для м. Харкова:

5-ти поверховий цегляний житловий будинок на 3 під’їзди:

Теплове навантаження до утеплення – 0,16450 Гкал/год.

Теплове навантаження після утеплення – 0,13240 Гкал/год.

Вартість 1 Гкал (з урахуванням ПДВ) – 584 грн.

Розрахункова температура – -18 °С

Таблиця 2

Місяць	Температура, °С	Теплове навантаження, Гкал		Вартість, грн.		Економія, грн.
		до утеплення	після утеплення	до утеплення	після утеплення
жовтень	7.1	15.7	12.7	9188,8	7400,2	1788,6
листопад	- 0.3	52.8	42.5	30854,2	24848,5	6005,7
грудень	- 4.8	68.0	54.8	39722,7	31990,8	7731,9
січень	-7.3	75.5	60.8	44078,2	35498,5	8579,7
лютий	- 6.9	67.1	54.0	39183,2	31556,3	7626,9
березень	- 1.7	58.8	47.3	34321,8	27641,2	6680,6
квітень	7.7	14.9	12.0	8683,0	6992,9	1690,1
Всього за опалювальний період				206032	165928	40103,5
Середньомісячно				34338,7	27654,7	6683,9

5-ти поверховий панельний житловий будинок на 3 під’їзди:

Теплове навантаження до утеплення – 0,15700 Гкал/год.

Теплове навантаження після утеплення – 0,13010 Гкал/год.

Вартість 1 Гкал (з урахуванням ПДВ) – 584 грн.

Розрахункова температура – -18 °С

Таблиця 3

Місяць	Температура, °С	Теплове навантаження, Гкал		Вартість, грн.		Економія, грн.
		до утеплення	після утеплення	до утеплення	після утеплення
жовтень	7.1	15.0	12.5	8 775,2	7 271,7	1 503,5
листопад	- 0.3	50.5	41.8	29 465,4	24 416,9	5 048,5
грудень	- 4.8	65.0	53.8	37 934,7	31 435,0	6 499,6
січень	-7.3	72.1	59.7	42 094,2	34 881,9	7 212,3
лютий	- 6.9	64.1	53.1	37 419,4	31 008,1	6 411,4
березень	- 1.7	56.1	46.5	32 776,9	27 161,0	5 615,9
квітень	7.7	14.2	11.8	8 292,2	6 871,4	1 420,8
Всього за опалювальний період				196 758,0	163 046,0	33 712,1
Середньомісячно				32 793,0	27 174,3	5 618,7

Для визначення ефективності застосування інших видів утеплюючих матеріалів необхідно виконати аналогічні розрахунки із заданими для них теплотехнічними характеристиками.

2. Модернізація 4-х та 5-ти поверхових житлових будинків з застосуванням енергозберігаючих технологій

На даний час у м. Харкові налічується 142 житлових будинки, які можливо модернізувати шляхом надбудови мансардного поверху.

Надбудова мансардних поверхів забезпечує отримання додаткової житлової площі, вартість якої не перевищує 30% вартості нового будівництва. Є можливість використовувати місцеві будівельні та оздоблювальні матеріали. Роботи можуть виконуватися без застосування кранового устаткування та інших дорогих засобів механізації.

Недоцільно реконструювати будівлі зі ступенем зносу понад 40%.

Реалізація проекту реконструкції/модернізації житлових будинків дасть змогу:

• збільшити житлову площу будинків комунальної власності за рахунок надбудови мансардних поверхів і прибудови житлових блоків;

• зменшити на 50 % енерговитрати житлових будинків за рахунок утеплення зовнішніх захисних конструкцій будівель, модернізації інженерного обладнання та застосування систем регулювання споживання та обліку теплової енергії, холодної та гарячої води;

• зменшити потребу у міських територіях, необхідних для нового житлового будівництва;

• сприяти збереженню, відновленню житлового фонду, підвищенню експлуатаційних якостей житла і поліпшенню архітектурної виразності забудови.

Орієнтовна вартість робіт з реконструкції складає 6 000,0 грн. за 1 м² площі. Вартість реконструкції одного 4-х під’їздного будинку складає біля 6,0 млн. грн.

3. Встановлення загальнобудинкових приладів обліку та регулювання споживання тепла, холодної та гарячої води

Впровадження регуляторів в теплових пунктах будинків для управління виконавчими ланками у системах автоматизації регулювання температури теплоносія опалення, гарячого водопостачання (ГВП) та інших технологічних процесів забезпечує регулювання параметрів теплоносія в залежності від введеної програми, температурний комфорт в приміщеннях, підтримку необхідної температури гарячої води. Правильний підбір обладнання з урахуванням усіх чинників дозволяє знизити теплоспоживання житлового будинку на 10 - 40%.

Ефективність застосування загально будинкових приладів обліку та регулювання споживання тепла у житловому фонді м. Харкова можна оцінити на прикладі будинку по вул. Героїв Праці, 33-б, який належить житловому кооперативу «Рекорд» у попередньому опалювальному сезоні.

Таблиця 4

Опалюваль-ний період	Відповідно до показань лічильника з системою регулювання подачі тепла (грн.)	За відсутності лічильника з системою регулювання подачі тепла (грн.)	Економія по кварти-рах (грн.)	Кількість квартир / кімнат	Загальна економія по будинку (грн.)
Жовтень	46,26	132,72	86,46	10 / 1 кімн.	864,60
	69,10	198,27	129,16	40 / 2 кімн.	5166,53
	92,45	265,26	172,81	10 / 3 кімн.	1728,06
				60	7759,19
Листопад
	79,59	165,52	85,92	10 / 1 кімн.	859,23
	118,91	247,27	128,36	40 / 2 кімн.	5134,45
	159,08	330,82	171,73	10 / 3 кімн.	1717,33
				60	7711,02
Грудень
	158,76	165,52	6,76	10 / 1 кімн.	67,58
	237,17	247,27	10,10	40 / 2 кімн.	403,84
	317,31	330,82	13,51	10 / 3 кімн.	135,07
				60	606,50
Січень
	158,76	165,52	6,76	10 / 1 кімн.	67,58
	237,17	247,27	10,10	40 / 2 кімн.	403,84
	317,31	330,82	13,51	10 / 3 кімн.	135,07
				60	606,50
Лютий
	182,03	165,52	-16,51	10 / 1 кімн.	-165,13
	271,94	247,27	-24,67	40 / 2 кімн.	-986,76
	363,82	330,82	-33,00	10 / 3 кімн.	-330,04
				60	-1481,93
Березень
	123,64	165,52	41,88	10 / 1 кімн.	418,79
	184,70	247,27	62,56	40 / 2 кімн.	2502,55
	247,11	330,82	83,70	10 / 3 кімн.	837,03
				60	3758,37
Квітень
	83,74	155,98	72,24	10 / 1 кімн.	722,37
	129,00	233,02	104,02	40 / 2 кімн.	4160,71
	167,38	311,76	144,38	10 / 3 кімн.	1443,78
				60	6326,86
Економія за весь опалювальний сезон по квартирах:
				1 кімн.	283,50
				2 кімн.	419,63
				3 кімн.	566,63
Загальна економія за весь опалювальний сезон по будинку:					25 088,5

Не менш актуальним для житлового фонду м. Харкова є обладнання будинків приладами обліку споживання холодної та гарячої води.

Основними споживачами води в м. Харкові є населення, на долю якого припадає більше 60 % від загального споживання.

За аналітичними даними третина води, що подається, втрачається
у мережах водопостачання, внутрішніх будинкових системах та приладах.

Нормативне споживання води на одну особу в м. Харкові складає близько
350 л на добу, що у 2-3 рази більше ніж у країнах Західної Європи.

За висновками фахівців, збитки через нераціональне споживання води населенням складають 56 %.

При цьому досвід встановлення квартирних приладів обліку свідчить про те, що при справних внутрішніх будинкових приладах добове споживання води на одну особу більш ніж вдвічі нижче за встановлену норму. Сам факт наявності квартирного обліку стимулює населення до раціонального використання води.

4. Впровадження систем керування освітленням місць загального користування та заміна ламп

Найбільш ефективним напрямком заощадження електричної енергії
у житловому господарстві є впровадження систем керування освітленням місць загального користування.

Враховуючи невелику вартість обладнання і значний заощаджувальний ефект – із досвіду застосування заощадження становить від 40 % до 75 % – вони мають невеликий термін окупності.

Нижче наведений план впровадження даного обладнання для будівель комунальної власності при наступних умовах:

1. Вважається, що освітлення працює тільки у темну пору доби.

2. Тип (лампи розжарювання) та кількість освітлювальних приладів згідно проекту будівлі.

3. Освітлення підвалів та горищ до уваги не береться не зважаючи
   на те, що воно теж підлягає регулюванню.

4. Усі освітлювальні прилади знаходяться у робочому стані.

5. Економія 45%.

6. Усі ціни дійсні на 20.10.2011 р.

Вказані пристрої розробляються спеціально для потреб житлово-комунального господарства, тому ризик їх розкрадання населенням майже відсутній. Вони можуть керувати різноманітними освітлювальними пристроями (безпосередньо світлодіодними та лампами розжарювання,
а за наявністю регулюючих баластів – лампами денного освітлення), що призводить до ще більшого заощаджувального ефекту. Живлення ламп розжарювання може бути здійснено через понижуючий трансформатор
для запобігання несанкціонованого підключення до електричних мереж
з метою крадіжки електроенергії. Також дані пристрої здатні керувати освітленням прибудинкової території.

Крім того, впровадження інтелектуальних систем керування освітленням подовжує термін роботи ламп розжарювання до 5 разів, що зменшує витрати
на їх заміну.

Застосування обладнання, яке виготовляється харківськими підприємствами може дати додаткові надходження до бюджету міста.

ВПРОВАДЖЕННЯ
СИСТЕМ КЕРУВАННЯ ОСВІТЛЕННЯМ МІСЦЬ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ
БЕЗ ЗАМІНИ ПРИЛАДІВ ОСВІТЛЕННЯ

Таблиця 5

Вартість кВт*г, грн. з ПДВ:	0,3648
Середньорічний час роботи лампи на добу, г:	11,77	*) На широті 50 градусів
Потужність ламп, Вт:	60
Середня вартість обладнання та робіт, грн.:	7 000,00	**) На під'їзд
Кількість поверхів:	16	14	12	10	9	5	УСЬОГО
Ламп на поверсі:	6	6	3	3	3	1
Середня кількість під'їздів:	2	1	5	5	5	5
Кількість домівок комунальної власності:	299	78	114	85	1017	1548	3141
БЕЗ РЕГУЛЮВАННЯ (при умові роботи освітлення лише у темний час доби)
Споживча потужність, кВт:	3 516,2	402,5	1 299,6	816,0	8 847,9	3 250,8	18 133,0
Обсяг спожитої електроенергії (ЕЕ) за рік, кВт*г:	15 116 289,4	1 730 258,5	5 586 970,7	3 507 977,9	38 037 055,7	13 975 164,8	77 953 717,0
Вартість спожитої ЕЕ за рік, грн.:	5 514 422,37	631 198,30	2 038 126,89	1 279 710,33	13 875 917,93	5 098 140,13	35 079 172,65
З РЕГУЛЮВАННЯМ (45% заощаджень)
Обсяг спожитої ЕЕ за рік, кВт*г:	8 313 959,2	951 642,2	3 072 833,9	1 929 387,8	20 920 380,7	7 686 340,7	42 874 544,3
Вартість спожитої ЕЕ за рік, грн.:	3 032 932,30	347 159,07	1 120 969,79	703 840,68	7 631 754,86	2 803 977,07	19 293 544,94
Сума заощаджень за рік, грн.:	2 481 490,07	284 039,24	917 157,10	575 869,65	6 244 163,07	2 294 163,06	15 785 627,71
Кількість систем керування:	598	78	570	425	5085	7740	14 496
ВАРТІСТЬ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ, грн.:	2 392 000,00	312 000,00	2 280 000,00	1 700 000,00	20 340 000,00	30 960 000,00	57 984 000,00

ПЛАН ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ ОСВІТЛЕННЯМ МІСЦЬ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ

Таблиця 6

	2012 р.	2013 р.	2014 р.	2015 р.	2016 р.	2017 р.	2018 р.	2019 р.
Будівлі, де встановлюється обладнання, поверхи:	16, 14, 9 (30%)	12, 10, 9 (70%)	5 (50%)	5 (50%)
Кількість систем керування:	2 202	4 555	3 870	3 870
Вартість систем керування, грн.:	8 806 000,00	18 218 000,00	15 480 000,00	15 480 000,00
Заощаджувані суми відповідно до встановленого устаткування, грн.:		2 481 490,07	2 481 490,07	2 481 490,07	2 481 490,07	2 481 490,07	2 481 490,07	2 481 490,07
		284 039,24	284 039,24	284 039,24	284 039,24	284 039,24	284 039,24	284 039,24
		1 873 248,92	1 873 248,92	1 873 248,92	1 873 248,92	1 873 248,92	1 873 248,92	1 873 248,92
			4 370 914,15	4 370 914,15	4 370 914,15	4 370 914,15	4 370 914,15	4 370 914,15
			917 157,10	917 157,10	917 157,10	917 157,10	917 157,10	917 157,10
			575 869,65	575 869,65	575 869,65	575 869,65	575 869,65	575 869,65
				1147081,528	1147081,528	1147081,528	1147081,528	1147081,528
					1147081,528	1147081,528	1147081,528	1147081,528
Заощаджувана сума на етапі впровадження, грн.:	0,00	4 638 778,22	10 502 719,12	11 649 800,65
Заощаджувана сума по роках, грн.:					12 796 882,18	12 796 882,18	12 796 882,18	12 796 882,18
Кошти інвестора, грн.:	8 806 000,00	13 579 221,78	4 977 280,88	3 830 199,35	0,00
Борг перед інвестором, грн.:	8 806 000,00	22 385 221,78	27 362 502,65	31 192 702,00	18 395 819,82	5 598 937,64	0,00
Повернення коштів інвестору, грн.:					12 796 882,18	12 796 882,18	5 598 937,64	0,00
Фактичні заощадження, грн.:							7 197 944,54	12 796 882,18

Підсумкові дані:

	УСЬОГО
Кількість систем керування:	14 496
Вартість систем керування, грн.:	57 984 000,00
Заощаджувана сума на етапі впровадження, грн.:	26 791 298,00
Кошти інвестора, грн.:	31 192 702,00

5. Впровадження систем частотного регулювання приводами ліфтів

Другим за значенням напрямком заощадження електричної енергії у житловому господарстві є впровадження частотного регулювання приводів ліфтів. Не перебільшуючи, можна сказати, що впровадження частотного регулювання є ключовим та єдиним ефективним засобом заощадження електричної енергії у ліфтовому господарстві.

Незважаючи на великий заощаджувальний ефект, який для ліфтового господарства складає 40-60 %, безпосередньо регулятор частоти має велику вартість, що призводить до значних термінів окупності впровадження даного устаткування (досягає декілька років).

Однак, застосування частотного регулювання разом з керуванням освітленням призведе до скорочення енергоспоживання житловим господарством майже вдвічі.

В таблиці 8 наведений план впровадження регуляторів частоти впродовж терміну дії Програми.

ВПРОВАДЖЕННЯ
ЧАСТОТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОПРИВОДУ МОТОВИЛА ЛІФТА

Вартість кВт*г, грн. з ПДВ:	0,3648
Кількість ліфтів:	6 653
Середня вартість регулятора частоти, грн.:	10 000,00	*) Вартість залежить від потужності приводу
Середня вартість електроприводу мотовила, грн.:	0,00
Вартість станції керування, грн.:	0,00
			Таблиця 8
Район	Споживання електроенергії (ЕЕ) за для потреб ліфтового господарства, кВт*г
	2010 р.	2011 р., 9 місяців	2011 р., ПРОГНОЗ
Комінтернівський	3 247 594,00	2 496 168,00	3 328 224,00
Орджонікідзевський	4 635 295,00	3 756 767,00	5 009 022,67
Фрунзенський	2 428 895,00	2 225 853,00	2 967 804,00
Червонозаводський	1 760 040,00	1 130 680,00	1 507 573,33
Київський	4 472 282,00	3 401 125,00	4 534 833,33
Московський	6 778 051,00	5 089 656,00	6 786 208,00
Дзержинський	5 060 445,00	3 794 770,00	5 059 693,33
Ленінський	1 356 852,00	1 102 918,00	1 470 557,33
Жовтневий	1 962 935,00	1 560 693,00	2 080 924,00
УСЬОГО, кВт*г:	31 702 389,00	24 558 630,00	32 744 840,00
УСЬОГО, грн.:	11 565 031,51	8 958 988,22	11 945 317,63
БЕЗ РЕГУЛЮВАННЯ
Середньорічне споживання ЕЕ, кВт*г:	32 223 614,50
Середньорічне споживання ЕЕ одного ліфта, кВт*г:	4 843,47
Середньодобове споживання ЕЕ одного ліфта, кВт*г:	13,27
Вартість спожитої ЕЕ, грн.:	11 755 174,57

З ЧАСТОТНИМ РЕГУЛЮВАННЯМ
Економія, %:	55,0	**) Із досвіду впровадження досягає 60%
Середньорічне споживання ЕЕ, кВт*г:	14 500 626,53
Середньорічне споживання ЕЕ одного ліфта, кВт*г:	2 179,56
Середньодобове споживання ЕЕ одного ліфта, кВт*г:	5,97
Вартість спожитої ЕЕ, грн.:	5 289 828,56
Середньорічні заощадження, грн.:	6 465 346,01

Підсумкові дані:

	УСЬОГО
Кількість встановлених регуляторів частоти:	6 653
Заощадження від впровадженого обладнання, кВт*г:	17 722 987,98
Вартість обладнання, грн.:	66 530 000,00
Заощадження на етапі впровадження, грн.:	13 170 725,16

ПЛАН ВПРОВАДЖЕННЯ РЕГУЛЯТОРІВ ЧАСТОТИ

Таблиця 9

	2015 р.	2016 р.	2017 р.	2018 р.	2019 р.	2020 р.
Споживання на початок року, кВт*г:	32 223 614,50	30 092 487,13	26 629 405,16	21 567 977,66	14 500 626,53	14 500 626,53
Кількість встановлених регуляторів частоти:	800	1 300	1 900	2 653
Заощадження від впровадженого обладнання, кВт*г:	2 131 127,37	3 463 081,97	5 061 427,50	7 067 351,13
Загальні заощадження по роках, кВт*г:	2 131 127,37	5 594 209,34	10 655 636,84	17 722 987,98	17 722 987,98	17 722 987,98
Вартість обладнання, грн.:	8 000 000,00	13 000 000,00	19 000 000,00	26 530 000,00
Заощадження на етапі впровадження, грн.:	777 435,26	2 040 767,57	3 887 176,32	6 465 346,01
Загальні заощадження, грн.:	777 435,26	2 040 767,57	3 887 176,32	6 465 346,01	6 465 346,01	6 465 346,01

Впровадження частотного регулювання також має дати додатковий економічний ефект за рахунок того, що значно подовжується термін служби найкоштовніших та найвідповідальніших систем ліфту – приводив мотовил, канатів, канатоведучого шківа, гальмівних колодок, елементів підвіски противаг, направляючих, іншого обладнання. Регулятор забезпечує повний захист приводу,
в наслідок чого майже відсутній вихід з ладу електроприводу. Значно зменшуються витрати на обслуговування відповідних систем.

Не менш важливим є те, що із застосуванням регулятора частоти зникає необхідність у дуже коштовних спеціалізованих двошвидкісних приводах, натомість з’являється можливість застосування загальнопромислових приводів.

Крім того, зважаючи на значну перевантаженість внутрішніх будинкових електромереж, ліфтове устаткування працює в умовах пониженої напруги,
що призводить до ненадійного пуску кабіни та її застряганню. Привод
із застосуванням частотного регулятора може працювати при умові зниження мережевої напруги вдвічі.

З існуючого досвіду відомо, що експлуатація ліфтів із регуляторами частоти є більш безпечною та комфортною для пасажирів.

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ

Фінансовою основою реалізації Програми є:

1. Інвестиційні кошти.

2. Кошти міського бюджету міста Харкова.

3. Кошти власників житла.

4. Кошти обласного бюджету.

5. Кошти державного бюджету.

6. Інші кошти, не заборонені чинним законодавством України.

МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Головним механізмом реалізації Програми є розробка інвестиційних проектів
з енергозбереження для кожного з вищезазначених напрямків.

Проект повинен містити «дорожню мапу» проекту, що дозволить гарантувати досягнення головної мети Програми та повернення коштів інвесторам.

Також, проект повинен мати методику оцінювання досягнення закладених економічних показників.

Отримані результати підлягають досконалому аналізу. За наслідками аналізу потрібно оперативне корегування «дорожньої мапи» проекту з метою отримання максимального економічного ефекту.

Крім того, результати, отримані на кожному етапі реалізації проектів, повинні бути доведені до населення через засоби масової інформації. Активна інформаційна політика та значні капіталовкладення повинні продемонструвати населенню важливість енергозбереження та призвести до більш відповідального ставлення
до цього питання.

Головним стимулом для населення є зменшення платежів по комунальних тарифах, однак тарифи можуть зростати випереджаючими по відношенню
до заощадження темпами. У цьому випадку необхідно демонструвати населенню динаміку фактичного росту тарифів і вплив на тарифи впроваджених заходів енергозбереження.

Важливим є розповсюдження досвіду реалізації Програми на інші регіони України. Це призведе до залучення нових інвесторів і додаткових коштів
для впровадження технологій з підвищення енергоефективності.

ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Реалізація напрямків Програми дозволить:

• знизити споживання теплової енергії на 20-30% на 1 м² загальної площі житлових будинків від базового рівня;

• знизити споживання електроенергії на 45-55% на утримання ліфтів та освітлення місць загального користування від базового рівня;

• знизити витрати сімей на оплату за споживання енергоресурсів на 15-20 % від базового рівня;

• зменшити витрати на обслуговування внутрішніх будинкових електричних та теплових мереж;

• покращення соціально-економічних умов проживання населення.

Додаток

до Програми підвищення енергоефективності житлового фонду м. Харкова на 2015-2020 рр.

ЗАХОДИ
Програми підвищення енергоефективності житлового фонду м. Харкова
на 2015-2020 рр.

№№ з/п	Найменування заходів	Термін виконання	Виконавець
1.	Термомодернізація житлових будинків із застосуванням енергозберігаючих технологій	2015-2020 рр.	Департамент житлового господарства Харківської міської ради
2.	Модернізація 4 і 5 поверхових житлових будинків із застосуванням енергозберігаючих технологій	2015-2020 рр.
3.	Встановлення загальнобудинкових систем регулювання та обліку споживання тепла	2015-2020 рр.
4.	Встановлення систем управління освітленням місць загального користування із заміною світильників	2015-2020 рр.
5.	Встановлення регуляторів частоти на двигуни ліфтів	2015-2020 рр.

Директор Департаменту

житлового господарства Р.Б. Нехорошков

У К Р А Ї Н А ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 35 сесія 6 скликання

У К Р А И Н А ХАРЬКОВСКИЙ ГОРОДСКОЙ СОВЕТ ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ 35 сессия 6 созыва

Р І Ш Е Н Н Я

від 22.10.214 № _____/14

м. Харків

Провнесення змін до «Програми підвищення енергоефективності житлового фонду м. Харкова
на 2012-2016 рр.»

З метою корегування напрямків та термінів реалізації «Програми підвищення енергоефективності житлового фонду м. Харкова на 2012-2016 рр.»,
на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного Закону, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Внести зміни до «Програми підвищення енергоефективності житлового фонду м. Харкова на 2012-2016 рр.», затвердженої рішенням 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 16.11.2011 №  16/11, виклавши додаток до рішення
у новій редакції (додається).

2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію Харківської міської ради з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та інженерної інфраструктури міста та секретаря Харківської міської ради.

Міський голова Г.А. Кернес

О.М. Новак

А.О. Парамонов

М.В. Стаматіна Т.Д. Таукешева

Р.Б. Нехорошков

В.В. Коваленко