---

УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7 сесія 6 скликання

РІШЕННЯ

від 18.05.2011 р. № 312/11

м. Харків

Про затвердження Програми розвитку дитячої гральної та спортивної інфраструктури м. Харкова в районах житлової забудови на 2012-2015 р.р.

З метою вирішення питання щодо відновлення і розвитку інфраструктури, призначеної для активного відпочинку та фізичного розвитку громадян за місцем проживання, згідно із Законом України «Про фізичну культуру і спорт», Указом Президента України від 2 серпня 2006 року № 667 «Про національний план дій щодо реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту», на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного Закону, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Програму розвитку дитячої гральної та спортивної інфраструктури м. Харкова в районах житлової забудови на 2012-2015 р.р. (додається).

2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Харківської міської ради з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та інженерної інфраструктури міста, з питань планування, бюджету та фінансів та секретаря Харківської міської ради.

Міський голова Г.А. Кернес

Додаток

до рішення 7 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про затвердження Програми розвитку дитячої гральної та спортивної інфраструктури м. Харкова в районах житлової забудови на 2012-2015 р.р.»

від 18.05.2011 р. № 312/11

Програма

розвитку дитячої гральної та спортивної інфраструктури

м. Харкова в районах житлової забудови на 2012 - 2015 р.р.

Паспорт Програми

1. Загальні положення

Громадяни мають право займатися фізичною культурою і спортом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, віросповідання, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

1.1. Програма розроблена відповідно до Указу Президента України «Про національний план дій щодо реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту» від 2 серпня 2006 року N 667/2006 та Закону України «Про фізичну культуру і спорт».

1.2. Програма розроблена для забезпечення комплексу заходів щодо створення належних умов для ефективного та всебічного розвитку громадян, дітей дошкільного та шкільного віку через фізичне виховання, що має бути доступне кожному громадянину України, незалежно від його матеріального стану та місця проживання.

2. Мета Програми

2.1. Відновлення та розвиток сучасної, що відповідає стандартам високо розвинутих країн, інфраструктури, призначеної для активного відпочинку та фізичного розвитку громадян за місцем проживання.

2.2. Виховання у молоді поваги до здорового способу життя, любові до фізичної культури та спорту, дотримання правил і норм правопорядку, вимог безпеки та самодисципліни. Збільшення числа дітей (підлітків), які займаються фізичною культурою та спортом за місцем проживання, зміцнення здоров'я дітей та підлітків, зниження рівня дитячої злочинності.

2.3. Формування культури та відповідального ставлення підприємств житлово-комунального господарства, будівельного комплексу до благоустрою дворових територій в інтересах фізичного розвитку та виховання молоді.

3. Завдання Програми

Основними завданнями фізичної культури і спорту є постійне підвищення рівня здоров'я, фізичного та духовного розвитку населення, сприяння економічному і соціальному прогресу суспільства, а також утвердження міжнародного авторитету України у світовому співтоваристві.

Держава створює умови для правового захисту інтересів громадян у сфері фізичної культури і спорту, розвиває фізкультурно-спортивну індустрію та інфраструктуру, заохочує прагнення громадян зміцнювати своє здоров'я, вести здоровий спосіб життя.

Основними завданнями Програми є:

3.1. Влаштування та відновлення об'єктів дитячої гральної та спортивної інфраструктури на дворових територіях, що відповідають сучасним вимогам щодо якості, ергономічності, безпеки та функціональності.

3.2. Забезпечення органів місцевого самоврядування необхідними можливостями за сучасними фінансовими та проектними рішеннями з питань розвитку та вдосконалення об'єктів дитячої гральної та спортивної інфраструктури.

3.3. Зосередити увагу на фізичне та духовне виховання молоді за місцем проживання.

3.4. Організувати на базі створюваної інфраструктури організований дворовий спорт та відпочинок.

3.5. Організувати широку пропаганду дворового спорту на загальноміському рівні, залучення спонсорів для забезпечення його розвитку.

3.6. Забезпечити доступність об'єктів дитячої гральної та спортивної інфраструктури для всіх верств населення та представників усіх вікових груп за місцем проживання.

4. Цільові показники

4.1 Оцінка ефективності реалізації Програми буде здійснюватися на основі наступних показників:

- кількість обладнання встановленого на земельних ділянках;

- частка коштів позабюджетних джерел у загальному обсязі інвестицій в модернізацію дитячої гральної та спортивної інфраструктури;

- створення умов для розвитку фізичної культури та спорту за місцем проживання;

- підвищення кількості громадян, що ведуть здоровий спосіб життя через заняття фізичною культурою та спортом.

4.2. Виконання заходів Програми дозволить забезпечити до 2015 року:

- створення прибудинкової дитячої гральної та спортивної інфраструктури у відповідності із прогресивними нормами забезпеченості місцями для відпочинку та спортивних занять у крокової доступності від житла;

- створення сприятливих умов для широкого залучення позабюджетних коштів для фінансування проектів модернізації об'єктів дитячої гральної та спортивної інфраструктури.

5. Обсяги та джерела фінансування Програми

Фінансування заходів Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, бюджету міста Харкова, коштів підприємств та інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяги фінансування Програми за рахунок коштів бюджету міста Харкова визначаються на кожний окремий рік відповідно до кошторису, після затвердження його рішенням сесії Харківської міської ради у межах бюджетних асигнувань.

6. Критерії реалізації Програми

6.1. Територіальний:

Дворові спортивно-гральні комплекси можна розміщувати в будь-якому районі міста без будь-яких вимог до кліматичних, географічних, технічним (вода, каналізація, тощо) та інших умов. Більше того, існують типові рішення, які дозволяють ставити комплекси в умовах обмеженої території.

6.2. Ідеологічний:

Вирішується основне завдання - залучити дітей та підлітків до здорового способу життя. Наявність у дворі за місцем проживання сучасного та функціонального спортивно-грального комплексу притягує дітей та підлітків до занять на ньому і здійснює сильний вплив на фізичний та психологічний розвиток дитини. Заняття спортом у дитинстві ініціює дитину на подальші заняття спортом у спеціалізованих спортивних закладах під керівництвом професійних тренерів та викладачів.

6.3. За категоріями функціональності:

На прибудинкових територіях слід розміщувати такі три види майданчиків:

- для ігор дітей;

- для занять спортом;

- для відпочинку.

6.4. За категоріями населення:

Дитячі майданчики призначені для ігор та активного відпочинку дітей різних вікових груп:

- для дітей раннього віку до 3 років;

- для дітей дошкільного віку до 7 років;

- для дітей молодшого та середнього шкільного віку від 7 до 12 років;

Спортивні майданчики призначені:

- для дітей дошкільного віку від 3 до 7 років;

- для дітей молодшого та середнього шкільного віку від 7 до 12 років;

- для підлітків та молоді віком від 12 до 24 років;

- для активного населення віком від 25 років;

- для людей похилого віку.

Спортивні майданчики, призначені для занять фізкультурою та спортом усіх вікових груп населення, слід проектувати на територіях житлового та рекреаційного призначення. При цьому забезпечується максимальне охоплення та доступність, як по близькості знаходження, так і за простотою експлуатації.

Об'єкти може бути організовано у вигляді окремих майданчиків для різних вікових груп або як комплексні майданчики із зонуванням за віковими інтересами. Для дітей та підлітків віком від 12 до 16 років рекомендується організація спортивно-гральних комплексів (хокейні коробки, майданчики для активних ігор, тощо) та обладнання спеціальних місць для катання на самокатах, роликових дошках та ковзанах (скейт-парк). Майданчики відпочинку призначені для тихого відпочинку та настільних ігор дорослого населення слід розміщувати на ділянках житлової забудови, рекомендовано на озеленених територіях мікрорайону. У проектах повинні бути передбачені умови безперешкодного і зручного пересування маломобільних груп населення - інвалідів по ділянці до будинку або по території дитячого грального або спортивного майданчику.

6.5. За критерієм доступності:

Дитячі гральні та спортивні майданчики слід розміщувати в радіусі найближчій доступності, без будь-яких витрат з боку населення (безкоштовно).

6.6. За принципами фінансування:

Будівництво дитячих гральних та спортивних майданчиків - фінансується з бюджету на благоустрій. При залученні нових учасників (будівельні компанії, експлуатаційні компанії, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків) у Програму, є можливість за рахунок застосування типових рішень, централізації поставок, цінових знижок, співфінансування збільшити обсяги будівництва даних споруд за рахунок позабюджетних коштів.

6.7. За принципами визначення кількості необхідних об'єктів та їх розташування:

Спортивно-гральні дворові комплекси може бути розташовано у будь-яких кліматичних та географічних зонах, на території від п'ятдесяти до кількох сотень квадратних метрів.

6.8. За принципом прав власності та профілю споруди:

Об'єкти дитячої гральної та спортивної інфраструктури повністю потрапляють під дію принципу щодо заборони на приватизацію та перепрофілювання.

6.9. За відповідальністю за експлуатацію збудованих чи реконструйованих об'єктів:

Відповідальність за експлуатацію об'єктів дитячої гральної та спортивної інфраструктури покладається на балансоутримувачів даних об'єктів.

6.10. За застосуванням архітектурно-будівельних рішень:

Існують типові рішення по створенню спортивно-гральних комплексів, які легко адаптуються до вимог архітектурних органів на місцях.

6.11. За забезпеченістю тренерами і викладачами:

Не вимагають забезпечення тренерами та викладачами.

6.12. За вимогами до пристрою системи управління:

Не вимагають спеціалізованої системи управління.

Таким чином, розвиток Програми за напрямком дитячих спортивно-гральних дворових комплексів дозволяє у найкоротші терміни, спираючись на реальні можливості міського бюджету, з високою ефективністю вирішувати поставлені завдання.

7. Етапи виконання Програми

Заходи першого етапу (2012-2013 роки) включають в себе

- інвентаризацію об'єктів дитячої гральної та спортивної інфраструктури на земельних ділянках житлової забудови;

- проведення пілотних проектів з влаштування та модернізації еталонних об'єктів дитячої гральної та спортивної інфраструктури усіх необхідних типів.

- придбання:

- дитячих гральних майданчиків - 150 од., у тому числі 105 од. біля житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста, 25 од. біля будинків ЖБК, ЖК та ОСББ, 20 біля будинків приватного сектору;

- спортивних майданчиків - 100 од. біля житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста;

- майданчиків для відпочинку - 100 од. біля житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста.

Основні результати першого етапу

- отримані в результаті інвентаризації відомості про реальний стан дитячої гральної та спортивної інфраструктури у кожному районі міста та сформовані на підставі цих відомостей рішення про модернізацію та розвиток об'єктів дитячої гральної та спортивної інфраструктури.

Таким чином, в результаті заходів першого етапу повинні бути створені усі необхідні підстави для повномасштабної організації робіт, щодо влаштування та модернізації дитячої гральної та спортивної інфраструктури.

Заходи другого етапу (2013 - 2014 роки) включають в себе

- організацію тиражування проектів, створених на першому етапі;

- організацію громадського контролю з влаштування та експлуатації об'єктів дитячої гральної та спортивної інфраструктури за місцем проживання з метою контролю за використанням фінансово-матеріальних засобів, формування у населення почуття відповідальності за збереження створюваної інфраструктури, профілактики випадків вандалізму та нецільового використання спортивних об'єктів.

- придбання:

- дитячих гральних майданчиків - 300 од., у тому числі 210 од. біля житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста, 50 од. біля будинків ЖБК, ЖК та ОСББ, 40 біля будинків приватного сектору;

- спортивних майданчиків - 200 од. біля житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста;

- майданчиків для відпочинку - 200 од. біля житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста.

Основні результати другого етапу

- розроблені та пройшли апробацію фізкультурно-оздоровчі програми та технології пов'язані з використанням створеної інфраструктури, створено комплексну програму, щодо їх впровадження та тиражування;

- знайдені та опрацьовані механізми громадського контролю за створенням та експлуатацією дитячої гральної та спортивної інфраструктури за місцем проживання, розгорнуто пропагандистську та агітаційну роботу серед громадян, щодо забезпечення схоронності створюваної інфраструктури;

- передбачається збільшення молоді та людей старшого віку, які систематично займаються фізкультурою та спортом.

Таким чином, в результаті проведених заходів у рамках другого етапу повинен бути запущений механізм широкомасштабної організації влащтування та модернізації об'єктів дитячої гральної та спортивної інфраструктури за місцем проживання з паралельним організованим процесом правильної експлуатації споруд, як з технічної, так і з функціональної точок зору.

Заходи третього етапу (2014 - 2015 роки) включають в себе

- завершення будівництва та модернізації об'єктів дитячої гральної та спортивної інфраструктури за місцем проживання;

- впровадження комплексної програми впровадження та повномасштабного використання фізкультурно-оздоровчих програм та технологій на створеній інфраструктурі;

- впровадження механізмів громадського контролю за створенням та експлуатацією дитячої гральної та спортивної інфраструктури за місцем проживання, організація пропагандистської та агітаційної роботи серед громадян щодо забезпечення схоронності створюваної інфраструктури.

- придбання:

- дитячих гральних майданчиків - 300 од., у тому числі 210 од. біля житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста, 50 од. біля будинків ЖБК, ЖК та ОСББ, 40 біля будинків приватного сектору;

- спортивних майданчиків - 200 од. біля житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста;

- майданчиків для відпочинку - 200 од. біля житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста.

Основні результати третього етапу

- побудовано вісімдесят відсотків дитячої гральної та спортивної інфраструктури від необхідної за місцем проживання;

- налагоджено громадський контроль експлуатації створеної інфраструктури;

- впроваджені та використовуються фізкультурно-оздоровчі програми та технології у ході занять з підростаючим поколінням;

- передбачається продовження збільшення молоді та людей старшого віку, які систематично займаються фізкультурою та спортом.

Таким чином, результати третього етапу досягають задекларованої мети Програми та створюють можливості для подальшого розвитку дитячого та юнацького спорту, забезпечують сприятливі умови для духовного та фізичного розвитку підростаючого покоління.

8. Оцінка соціально-економічної ефективності реалізації Програми

Для оцінки соціально-економічної ефективності реалізації Програми використовуються наступні показники:

- число днів тимчасової непрацездатності за усіх причин серед дітей та підлітків;

- число днів тимчасової непрацездатності по догляду за дитиною серед дорослих;

- витрати на фізичну культуру та спорт;

- динаміка збільшення придатної до військової служби призовної молоді з 2012 по 2015 роки;

- збільшення числа спеціалізованих клубів та секцій для тренувань спортсменів.

Факторами ризику порушення здоров'я людини є недолік руху, незбалансоване харчування, куріння, вживання алкоголю та наркотиків, інфекційні захворювання, переохолодження організму, недосипання та відсутність повноцінного відпочинку.

Підвищення рухової активності та закалювання організму, які є основними компонентами регулярних занять фізичною культурою та спортом, позитивно впливають на збереження, розвиток та зміцнення здоров'я молодої людини, зниження рівня захворюваності.

Виражена тенденція до зниження середнього числа днів тимчасової непрацездатності за усіх причин буде свідчити про ефективність реалізації програмних заходів.

Масовий спорт, особливо серед дітей та молоді, дозволить підвищити якість спортивної підготовки у сфері спорту вищих досягнень.

Директор Департаменту

житлового господарства Р.Б. Нехорошков