---

УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2 сесія 6 скликання

РІШЕННЯ

Від 22.12.2010 р. № 60/10

м. Харків

Про затвердження Комплексної програми «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров’я м. Харкова на 2011– 2015 роки»

На підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. 59 зазначеного Закону, Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Комплексну програму «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров’я м. Харкова на 2011 – 2015 роки» (додається).

2. Фінансування Комплексної програми «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров’я м. Харкова на 2011 – 2015 роки» здійснювати відповідно до затверджених кошторисів на кожний рік.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Харківської міської ради з соціального захисту та охорони здоров’я та секретаря Харківської міської ради.

Міський голова Г.А. Кернес

Додаток

до рішення 2 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про затвердження Комплексної програми «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі

охорони здоров’я м. Харкова на 2011-2015 роки»

від 22.12.2010р . №60/10

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА СОЦІАЛЬНИХ ПИТАНЬ

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА

«ІННОВАЦІЇ В ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКАХ

РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

м. ХАРКОВА

НА 2011-2015 РОКИ»

м. Харків

2010 р.

ЗМІСТ

ЧАСТИНА І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Життя і здоров’я людини – найвищі соціальні цінності. Стан здоров'я населення є головним критерієм доцільності й оцінки ефективності діяльності влади у сфері охорони здоров’я, є інтегрованим показником розвитку суспільства.

Охорона здоров’я населення є важливою сферою суспільного життя, внутрішньою функцією і частиною соціальної політики держави.

Поряд із загальним фінансуванням охорони здоров’я в Україні прийнятий ряд цільових програм, спрямованих на організацію та підвищення рівня медичної допомоги.

Відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» та інших діючих нормативних актів у випадках потреб на місцевому рівні ініціатором розробки галузевих комплексних програм є місцеві органи влади.

Виконання Комплексної програми «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров’я міста Харкова на 2007-2010р.р.», затвердженої, рішенням 10 сесії Харківської міської ради 5 скликання, дала можливість системно та поетапно покращити матеріально-технічне оснащення медичних установ, здійснити впровадження медикаментозної та високотехнічної медичної допомоги новонародженим, а також окремим категоріям населення по життєвим показанням, в тому числі хворим на цукровий діабет, гемофілію, із гострими порушеннями серцевого, мозкового кровообігу тощо.

Такий підхід в умовах існуючої економічної та правової ситуації в країні дав змогу більш раціонально використовувати обмежені фінансові, кадрові, енергетичні та матеріальні ресурси комунальних установ охорони здоров’я для підвищення рівня надання своєчасної та висококваліфікованої медичної допомоги жителям м. Харкова.

Враховуючи позитивний досвід попередніх років та перевагу цільових фінансових потоків на найбільш важливі напрямки розвитку галузі, є необхідність пролонгувати Програму зважаючи на потребу в наданні доступної та достатньої медичної допомоги населенню.

Підставою для розробки міської Комплексної програми «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров’я м. Харкова на 2011-2015 роки» (далі Програма) є Основні концептуальні напрями реформування системи охорони здоров’я, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010р. № 208.

Турбота держави про здоров’я населення визначається статтею 49 Конституції України.

Реалізуючи конституційні права громадян України, Кабінет Міністрів, Міністерство охорони здоров’я в ході роботи над проектом Державного бюджету України і підходами до розподілу бюджетних коштів формують цільові програми по забезпеченню лікування і медичного обслуговування окремих категорій населення по життєвим показанням.

Однак, аналіз виконання Державного бюджету України у попередні роки свідчать, що існуючі державні централізовані програми не спроможні забезпечувати у повному обсязі медикаментозну потребу за життєвими показаннями хворих на ту чи іншу патологію жителів м. Харкова, а також потребу у високовартісному медичному обладнанні для надання висококваліфікованої медичної допомоги шляхом впровадження новітніх технологій на рівні європейських стандартів діагностики та лікування.

В країнах з ринковою економікою і демократичним суспільним устроєм обов’язковими компонентами регуляції у всіх сферах є інституційно й функціонально забезпечена можливість альтернативних заходів щодо організації та забезпечення галузі охорони здоров’я.

В Україні необхідні спеціальні заходи з боку держави і органів місцевого самоврядування щодо активізації інноваційних процесів сприяння розбудові комунальної системи охорони здоров’я.

З оглядом на вищенаведене запропановано для розвитку та удосконалення муніципальної системи охорони здоров’я Комплексну програма «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров’я м. Харкова на 2011-2015 роки» спрямовану на задоволення потреб хворих за життєвими показаннями, а також впровадження новітніх технологій на рівні міжнародних стандартів діагностики та лікування з надання кваліфікованої, доступної та своєчасної медичної допомоги жителям міста Харкова.

Визначення основних понятійних термінів

У цій Програмі наведені нижче понятійні терміни вживаються у такому значенні:

органи державної влади – орган законодавчої влади, міністерства, інші центральні чи місцеві органи виконавчої влади, органи судової влади чи прокуратури;

державні кошти – кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошти державних цільових фондів;

інновація – фактор цільонаправлених результативних дій або процесів; пріоритетність в інвестиційній та фінансово-кредитній політиці; сукупність організаційно-технічних заходів по розробці, впровадженню та реалізації нового або вдосконаленого продукту діяльності, який використовується в практиці;

бюджетна програма – систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій;

видатки бюджету – кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом;

місцеві бюджети – бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування;

паліативна опіка – підхід, що дозволяє покращити якість життя пацієнтів та членів їх родини, які виникають на прикінцевій стадії життя, шляхом попередження та полегшення страждань, а також наданню психологічної, соціальної, духовної та моральної підтримки;

хоспіс – спеціалізований медико-соціальний заклад, який здійснює гуманістичний напрям допомоги, реалізація засад якої повинна більш повно враховувати таку категорію хворих, як безнадійні, тобто людей, які страждають на онкологічні та інші хронічні захворювання в останній стадії розвитку, які не можуть здійснювати повноцінне життя;

інкурабельні хворі – хворі, які не мають жодного шансу на одужання при будь-яких методах лікування на сучасному етапі розвитку медичної науки;

санітарне та епідемічне благополуччя населення – стан здоров’я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на установленому рівні для даної території;

інформатизація – сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, створених на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Обґрунтування програми

Активізація інноваційних процесів є найбільш діючим механізмом соціально-економічних перетворень. Технічне оновлення і науково-технічний розвиток сумісно з соціально-економічними реформами це єдино можливий шлях розвитку галузі.

Існуюча соціально-економічна і демографічна ситуація, подальше погіршання стану здоров’я населення ставлять перед державою такі серйозні завдання, які вже неможливо вирішувати на старих організаційно-методологічних засадах господарювання. Економічний розвиток країни характеризується багатьма економічними та соціальними показниками, зокрема, рівнем життя населення, рівнем народжуваності, смертності, середньої тривалості життя, накопичення хронічних захворювань, інвалідність і таке інше.

Найважливішим з питань щодо соціального захисту населення є охорона здоров’я. Існуюча система впровадження досягнень науки і техніки в лікувально-профілактичних закладах забезпечена державними коштами не в повному обсязі. Недостатньо мотивовані та не підтримані законодавчо багатоканальні системи фінансування галузі, існуюча нормативна база не сприяє впровадженню заходів для підвищення рівня якості надання медичної допомоги мешканцям великих міст з міліонним населенням.

Через це зусилля з приводу впровадження інноваційних процесів у приоритетних напрямках галузі охорони здоров’я міста Харкова є актуальною необхідністю, що сприятиме вирішенню багатьох нагальних проблем щодо надання послуг з охорони здоров’я харків’янам.

Метою Програми є впровадження інноваційних процесів в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров’я міста Харкова у період з 2011 року по 2015 рік в умовах існуючої правової системи, обмежених фінансових, матеріальних та трудових ресурсів, а саме: укріплення матеріально-технічного стану комунальних лікувально-профілактичних закладів з урахуванням альтернативних джерел фінансування, введення новітніх діагностичних та лікувальних технологій на рівні європейських стандартів, що сприятиме покращенню рівня надання медичних послуг харків’янам.

У процесі реалізації цієї мети визначені такі завдання:

– забезпечення надання своєчасної високотехнологічної медичної допомоги новонародженим, в тому числі дітям, народженим передчасно та з низькою вагою, а також хворим дітям першого року життя за життєвими показаннями;

створення умов для проведення оперативних втручань до народження дитини при встановленні вроджених вад розвитку;

– оновлення медико-технічного оснащення комунальних закладів охорони здоров’я міста Харкова шляхом придбання новітнього високовартісного медичного обладнання;

– покращення умов перевезення хворих та надання невідкладної медичної допомоги під час їх транспортування, а також умови праці медичних працівників швидкої медичної допомоги під час виконання своїх професійних обов’язків шляхом оновлення парку санітарного автотранспорту та придбання сучасних реанімобілів;

– забезпечення хворих за життєвими показаннями на інсулінозалежний цукровий діабет інсулінами вітчизняного та іноземного виробництва відповідно до визначеної потреби, хворих на цукровий діабет II типу таблетованими цукрознижуючими лікарськими препаратами, а також хворих на іншу ендокринну патологію, в тому числі хворих на нецукровий діабет;

– здійснення цільового забезпечення медикаментами за життєвими показаннями для попередження розвитку респіраторного дистрес-синдрому у новонароджених, особливо у дітей народжених передчасно та з низькою вагою, для надання екстреної допомоги хворим на гостру серцево-судинну патологію, з порушенням функції згортання крові, тощо;

– створення сучасних умов для перебування та лікування отолярингологічних хворих шляхом відновлення госпітальної бази через реконструкцію нежитлової будівлі по проспекту Московському, 197, яка знаходиться в оперативному управлінні комунальної установи охорони здоров’я міської клінічної лікарні № 30;

– забезпечення санітарно-епідеміологічне благополуччя в комунальних закладах охорони здоров’я шляхом цільового забезпечення їх сучасними дезінфікуючими засобами;

– створення умов для подальшого збільшення та покращення якості асортименту дитячого харчування, в тому числі для дітей з малозабезпечених сімей, шляхом матеріально-технічного оснащення та оновлення обладнання комунального підприємства «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування»;

– покращення якості життя пацієнтів та членів їх родини, які виникають на прикінцевій стадії життя, шляхом розширення ліжкового фонду у відділенні «ХОСПІС» по проспекту Московському, 195, в якому будуть забезпечені умови для надання медико-соціальної послуги «Паліативна опіка»;

– створення сучасних умов для надання медичної допомоги особам похилого віку;

забезпечення своєчасного та якісного надання медичної допомоги під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу шляхом покращення матеріально-технічної бази комунальних установ охорони здоров’я, які визначені базовими та допоміжними;

сформування організаційних, науково-технічних, економічних, та методичних передумов розвитку інформатизації галузі охорони здоров’я міста;

застосування сучасних інформаційних технологій при подальшому вдосконаленні служби медичної статистики у сфері охорони здоров’я міста та створення системи інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів місцевого самоврядування в галузі охорони здоров’я.

При виконанні вищезазначених завдань Програми будуть реалізовані найбільш пріоритетні напрямки розвитку та вдосконалювання галузі охорони здоров’я міста Харкова та формування єдиної міської політики в медичній сфері при збереженні економічно вигідних співвідношень ресурсів і витрат.

Джерелом фінансування при виконанні завдань Програми передбачаються кошти державного та місцевих бюджетів

Практичне значення Програми

Практична цінність Програми в умовах існуючої правової системи полягає у можливості більш раціонального використання обмежених фінансових, матеріальних, енергетичних та трудових ресурсів в комунальних закладах охорони здоров’я для поліпшення умов надання своєчасної, доступної та висококваліфікованої медичної допомоги харків’янам.

ЧАСТИНА II

ІННОВАЦІЇ В ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКАХ РОЗВИТКУ

ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я м. ХАРКОВА НА 2011-2015 РОКИ

Розділ 1

Впровадження новітніх технологій з надання високотехнологічної медичної допомоги новонародженим та дітям першого року життя

Охорона здоров’я матерів та дітей є пріоритетним напрямком діяльності галузі охорони здоров’я України та знаходиться під особливою опікою держави.

Рівень таких найважливіших демографічних показників, як народжуваність та малюкова смертність є барометром соціально-економічного розвитку країни та характеризує діяльність органів влади.

Найбільш важливою передумовою позитивної динаміки цих демографічних показників, базисом демографічних та економічних перспектив Харківського регіону є стабільність стану репродуктивного здоров’я населення.

На протязі останніх років в м. Харкові спостерігаються негативні демографічні показники, превалювання смертності над народжуваністю, від’ємний природних рух населення, зростання кількості передчасно народжених дітей.

В місті Харкові щорічно відбувається понад тисячу передчасних пологів, які завершуються народженням дітей з низькою та екстремально низькою масою тіла. На жаль, серед передчасно народжених дітей виживає лише кожна третя дитина, а серед новонароджених з екстремально низькою масою тіла реєструються поодинокі випадки виживання.

Смертність передчасно новонароджених дітей складає від 50 до 70 % в структурі смертності новонароджених, а серед передчасно новонароджених, що вижили, кожна п’ята дитина має інвалідність по одній або більш системам.

В структурі смертності новонароджених серед причин, якими є можливість керувати, превалюють респіраторні розлади, внутрішньошлуночкові крововиливи як наслідки гіпоксичного поліорганного ураження, а також інфекції специфічні для перенатального періоду.

В Україні середній показник виживання дітей з екстремально низькою масою тіла, а саме, з вагою при народженні від 500 до 999 грамів становить 28,8%. Виживання дітей зазначеної категорій у Сполучених Штатах Америки складає до 90%, у Швеції – до 77%, у Канаді – до 57%, в м. Харкові – до 13 %.

Серед передчасно народжених дітей існує високий рівень ризику смертності та інвалідності. Надання їм шансу на виживання можливо лише за умов створення відповідних, прирівняних до всесвітніх стандартів, високотехнологічних методів лікування та виходжування.

Генеральною стратегією зниження неонатальних утрат є профілактика захворювань матері і дитини під час пологів, своєчасна високотехнологічна та висококваліфікована медична допомога новонародженим. Виконання нижченаведених заходів потребує фінансового забезпечення у розмірах, гарантуючих розвиток цього напрямку медичної допомоги з деяким випередженням поточних потреб:

Розділ 2

Покращення медико-технічного оснащення

комунальних закладів охорони здоров’я

У сучасних умовах раціональна стратегія не тільки розвитку, але й функціонування соціальної сфери припускає випередження якісних параметрів змін у порівнянні з кількісними.

Ресурси охорони здоров’я – люди, приміщення, устаткування, обладнання, медикаменти, кошти – завжди обмежені. Проблеми обмеженості ресурсів у багато разів гостріші для галузі охорони здоров’я України, яка існує в умовах постійного дефіциту бюджетних коштів і стагнації економіки.

Підтримка й розвиток матеріально-технічної бази охорони здоров’я є досить складним завданням, особливо в останні роки, коли постійним став дефіцит бюджету, надмірною стала частка централізованої закупівлі високовартісного обладнання за державні кошти.

Не зважаючи на суттєве оновлення парку медичного обладнання за останні роки, матеріально-технічна база закладів охорони здоров’я міста Харкова продовжує залишатися застарілою.

Надання екстреної та невідкладної медичної допомоги пацієнтам жителям м. Харкова у лікарнях, що надають ургентну допомогу, потребує створення централізованої клініко-діагностичної лабораторії та застосування високотехнологічного та високовартісного медичного обладнання для термінової діагностики, від якої суттєво залежить кваліфіковане лікарське рішення про своєчасне оперативне втручання або адекватну медикаментозну терапію і, тим самим, життя людини.

Аналіз стану фінансового забезпечення видатків на придбання медичного обладнання у галузі охорони здоров’я м. Харкова, млн. грн.

За даними аналізу звітів рівень зносу парку медичного обладнання, особливо рентгенологічного в комунальних лікувально-профілактичних закладах становить 80-90%.

Стратегічними напрямками медико-технічного оснащення комунальних закладів охорони здоров’я м. Харкова є придбання найбільш необхідного високотехнологічного медичного обладнання, від наявності якого залежить життя пацієнта, що потребує виконання нижченаведених заходів.

Розділ 3

Впровадження медикаментозних технологій в лікуванні окремих категорій населення м. Харкова за життєвими показаннями

Надання цільової медико-соціальної допомоги найбільш потребує категорія дітей-інвалідів з дитинства, що страждають на гемофілію, тяжкі ендокринні захворювання, фенілкетонурію, муковісцидоз та хронічну ниркову недостатність.

Забезпечення спеціальним лікувальним харчуванням дітей та підлітків, що страждають на фенілкетонурію, та спеціальним лікарським препаратом для дітей-інвалідів, що хворіють на муковісцидоз є вкрай необхідним за життєвими показаннями.

На особливу увагу заслуговують новонароджені діти, що народилися передчасно та мають малу вагу при народженні і потребують високотехнологічної допомоги із використанням сучасного лікарського препарату Курасурф – замісника природного сурфактанту. Використання таких технологій в перенаталогії сприятиме зниженню малюкової смертності та дитячої інвалідності.

Застосування в родопомічних закладах для вагітних, роділь та породіль з матковою кровотечею препарату НовоСевен та інших лікарських засобів для впливу на механізм гемостазу дозволить своєчасно в ургентному порядку забезпечити надання медичної допомоги за життєвими показаннями і тим самим запобігти материнській смертності.

Надання кваліфікованої медичної допомоги хворим з хронічною нирковою недостатністю включає медикаментозне забезпечення та проведення гемодіалізу, що сприятиме покращенню якості життя хворих та зниженню рівня смертності.

Для покращення умов життя хворих дітей, дорослих і ветеранів війни із тяжкими ураженнями органу слуху передбачає протезування слуховими апаратами.

Надання екстреної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарду та гострим порушенням мозкового кровообігу за рахунок проведення тромболітичної та антитромботичної терапії хворим на гостру серцево-судинну патологію забезпечує зниження летальності, як на догоспітальному рівні так і в умовах спеціалізованих стаціонарів.

Ураження кістково-м’язового апарату, розповсюдження артрологічної патології та запальні хвороби кишечнику, особливо серед соціально незахищених верств населення викликає необхідність забезпечення їх спеціальними медикаментозними препаратами тривалого застосування.

Забезпечення пацієнтів, яким були проведені оперативні втручання з виведенням стоми – кало- та сечоприймачами є чинником їх психологічної адаптації та відновлення працездатності.

Проведення хворим пільгового контингенту з патологією зору оперативних втручань з імплантації інтраокулярних лінз із застосуванням технології факоемульсіфікації, яка дозволяє реабілітувати хворих на ранніх стадіях розвитку катаракти.

Комплексне лікування бронхіальної астми та хронічних обструктивних легеневих захворювань відповідно основних стандартів, затверджених Міністерством охорони здоров’я України, яке забезпечить зменшення рецидивів захворювань, показники стійкої та тимчасової втрати працездатності, підвищить ефективність реабілітації хворих та знизить рівень смертності від цих захворювань.

Забезпечення розхідними матеріалами та контрастними речовинами для проведення інтервенційних досліджень та втручань з метою приведення діагностики та лікування хворих на гостру цереброваскулярну патологію за життєвими показниками.

Проведення комплексу заходів, спрямованих на попередження розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій шляхом застосування дороговартісних антибактеріальних лікарських засобів.

Використання лікарських препаратів в комплексній терапії хворих на хвороби крові та кровотворних органів, аутоімунні та імунокомплексні захворювання, в тому числі спрямованих на лікування кандидозних ускладнень.

Лікування препаратом «Топамакс» хворих на епілепсію, у яких застосування традиційної терапії не сприяє позитивній течії захворювання.

Лікування гострих та хронічних психічних захворювань препаратами нового покоління «Соліан» , «Інвега» тощо.

Комплексне лікування хворих на хворобу Паркінсона з метою їх медико-соціальної адаптації.

Таким чином, забезпечення окремих категорій хворих, жителів міста Харкова, в тому числі новонароджених, медикаментозними високовартісними препаратами за життєвими показаннями може бути при виконанні нижчезазначених заходів.

Розділ 4

Медикаментозне забезпечення хворих на цукровий діабет на інші ендокринні захворювання жителів м. Харкова

Державна цільова програма «Цукровий діабет» на 2009-2013 роки, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2009 р. спрямована на забезпечення хворих на цукровий діабет інсулінами вітчизняного та іноземного виробництва, а також таблетованими цукрознижуючими лікарськими препаратами.

Станом на грудень 2010 р. зареєстровано 87285 дорослих жителів
м. Харкова та 744 дітей та підлітків з ендокринними захворюваннями, у т.ч.: 42623 хворих на цукровий діабет, серед яких 247 дітей та підлітків, 25303 хворих з патологією щитоподібної залози, 96 хворих на нецукровий діабет, 21 дитина з порушеннями росту та інші.

Розповсюдженість цукрового діабету в м. Харкові (кількість захворювань на 100 тис. населення) перевищує обласні і республіканські показники.

З року в рік збільшується кількість хворих, особливо з цукровим діабетом, у яких захворювання виявлено вперше в житті.

Хворих на інсулінозалежний цукровий діабет І типу, а також ІІ типу, що потребують, окрім лікування таблетованими цукрознижуючими препаратами, вживання інсулінів, в м. Харкові мешкає 7531 особа, серед яких 4926 особи (65,4%) в процесі лікування використовують інсуліни вітчизняного виробництва. За медичними показниками інсулінами іноземного виробництва лікуються 2605 хворих: 2197 дорослих, у т.ч. 18 вагітних, 161 студент (31,3%) та 247 дітей і підлітків (3,3%).

Розрахунок потреби хворих на цукровий діабет в інсулінах здійснювався на підставі листа Міністерства охорони здоров’я України від 27.02.2007 р. №3.05-52, а саме: 50 одиниць інсуліну на одну особу на добу.

Забезпечення зазначеної категорії хворих лікарськими засобами здійснюється за рахунок Державної субвенції в межах виконанням Державної цільової програми «Цукровий діабет» на 2010 – 2013 рр. та коштів міського бюджету.

Серед ендокринологічних хворих, що також потребують безумовного забезпечення спеціальними ендокринними лікарськими засобами за життєвими показаннями на пільгових умовах, що встановлено діючим законодавством України є і такі, що страждають на нецукровий діабет, важкі захворювання щитовидної залози, хронічну надниркову недостатність, передчасний статевий розвиток, акромегалію, пухлину гіпофізу, тощо.

Координація та контроль з виконання цього розділу програми покладається на головних спеціалістів з ендокринології та фахівців міського поліклінічного ендокринологічного диспансерного відділення комунального закладу охорони здоров’я міської клінічної лікарні № 2.

Таким чином, забезпечення окремих категорій хворих, жителів міста Харкова, на цукровий діабет та іншу ендокринну патологію спеціалізованими високовартісними медикаментозними препаратами за життєвими показниками може бути при виконанні нижчезазначених заходів.

Розділ 5

Створення умов для ранньої діагностики онкологічних захворювань

Сьогодні в Україні мешкає майже 860 тисяч людей, які в той чи інший час перенесли онкологічне захворювання.

Майже 90 тисяч жителів України щороку помирають від раку, при чому 35 відсотків - особи працездатного віку. Через запізнілу діагностику онкологічних захворювань залишається високим відсоток (38-40%) онкологічних хворих, які помирають протягом одного року після встановлення діагнозу. У розвинених країнах світу цей показник не перевищує 30%.

Пухлинні маркери (онкомаркери) - важлива складова діагностичного комплексу в ранній діагностиці онкологічних захворювань. Вимір рівня пухлинних маркерів широко використовується в діагностиці, лікуванні і при спостереженні за станом патологічного процесу онкологічних хворих. Лабораторна діагностика пухлин заснована на використанні чутливих специфічних (асоційованих з пухлиною) онкомаркерів з метою діагностики і моніторингу перебігу захворювання.

Симптоми і перебіг онкологічних захворювань дуже різноманітні, тому завдання ранньої діагностики раку залишається актуальним.

Крім того, навіть після самих ранніх і радикальних операцій нерідко спостерігаються рецидиви і метастази. Швидкість зростання рівня пухлинного маркера, зазвичай дозволяє робити висновки про наявність і природу розвитку захворювання, зокрема, про метастазування.

Одним із самих смертельних новоутворень є злоякісна меланома. Вона становить приблизно 1 % всіх випадків раку. Для меланоми характерна висока смертність - приблизно кожен третій пацієнт гине. Причина такого явища криється в стрімкому зростанні й схильності до метастазування пухлини. Приблизно третина меланом розвивається в області голови й шиї.

Діагностика ранніх стадій меланоми досить суттєво впливає на радикальність та ефективність лікування хворих. Якби меланома діагностувалась у передінвазивній стадії або при товщині новоутворення менше 0,75 мм, то одне тільки хірургічне лікування призвело б до одужання хворих у 100%.

З метою виявлення ознак меланоми використовують термографічний та дерматоскопічний метод обстеження новоутворення.

На сьогоднішній день розроблені комп'ютерні системи мікродермоскопії, які підвищують рівень ранньої діагностики меланоми з 60 % до 90 %, збільшує точність діагностики й дозволяє запобігти застосуванню біопсії, а також забезпечує фотодокументування в дерматології. Повне картографування тіла разом із цифровою дерматоскопією дозволяє проводити моніторинг пацієнтів з високим ризиком розвитку злоякісних новоутворень шкіри. Періодичне порівняння базового й наступного знімків є найбільш надійним засобом для точного визначення всіх змін у перебігу часу.

Рак шийки матки складає 15% від усіх ракових захворювань у жінок і є після раку грудної залози, другим найбільш поширеним видом раку.

Ситуація, що склалася із захворюваністю на рак шийки матки, потребує активного втручання шляхом відповідного інформаційного супроводу, вдосконалення діагностики, лікування та профілактики. Даний вид онкологічного захворювання реєструється серед жінок у віці з 20 років. Особливо вразливою віковою групою є жінки 45-55 років.

Розділ 6

Удосконалення санітарно-епідеміологічного благополуччя

в комунальних закладах охорони здоров'я

Серед безумовних складових організації медичної допомоги та медичного обслуговування пацієнтів як у первинній медико-санітарній ланці, так і на рівні лікарняних закладів, де надається стаціонарна допомога хворим, є створення умов для безпечного перебування хворих. Це потребує постійного і наполегливого проведення та удосконалення спеціальних заходів, спрямованих на профілактику розповсюдження збудників інфекційних хвороб. На цей час внутрішньолікарняна інфекція є одним із головних чинником виникнення ускладнень у хворих всіх хірургічних профілів, при гінекологічній патології, при вагітності та пологах, у дітей раннього віку тощо. За висновками фахівців збудники внутрішньолікарняних інфекцій в сучасних умовах набули великої контагіозності та агресивності, що є наслідком досить широкого використання в лікувальному процесі антибіотиків традиційних груп та попередніх поколінь. Прояви інфекції гальмують та перешкоджають успішному використанню нових технологій оперативних втручань, особливо за допомогою ендоскопічного обладнання, які зараз впроваджуються практично у всіх комунальних лікарняних закладах міста.

Визнаним у світі та практично єдиним шляхом попередження і боротьби із внутрішньолікарняною інфекцією є використання у медичній практиці сучасних дезінфекційних засобів нових поколінь. Ці засоби спроможні ефективно знезаражувати приміщення і медичне обладнання операційних, перев’язувальних та маніпуляційних кабінетів, медичний інструментарій і предмети довгострокового використання, а також будь-які функціональні та підсобні приміщення лікарняних закладів, меблі, твердий та м’який інвентар, санітарний транспорт та транспорт швидкої медичної допомоги тощо.

Сучасною тенденцією у світовій медичній практиці є перехід від хлорвмістких дезінфекційних засобів, що у свій час масово та широко використовувались у всіх медичних закладах, але приводили до пошкодження інструментарію, медичного обладнання та інвентарю, до сучасних препаратів на основі амонійних сполук, а також до альдегідвмістких засобів. Така тенденція пояснюється і тим, що більшість штамів сучасних збудників внутрішньолікарняної інфекції, які виявляються у лікарняних закладах, мають значну резистентність до попередніх поколінь дезінфекційних засобів і певною мірою практично втратили чутливість до хлорвмістких дезінфекційних засобів. З урахуванням особливостей використання дезінфекційних засобів інших груп та досягнення одночасної комбінаційної дії таких препаратів є доцільним на певний період зберегти використання хлорвмістких дезінфекційних засобів.

Для поетапного впровадження у практичну діяльність комунальних закладів охорони здоров’я міста Харкова використання нових дезінфекційних засобів – насамперед у пологових будинках та у лікарнях для дітей і дорослих, а також у протитуберкульозних закладах – необхідним заходом є розробка та впровадження концептуальних засад переходу до таких препаратів.

Реалізація завдання цієї Програми на рівні комунальних закладів охорони здоров’я, які безпосередньо підпорядковані управлінню охорони здоров’я Харківської міської ради і фінансуються за рахунок коштів міського бюджету, є етапом поступового впровадження сучасних технологій боротьби із внутрішньолікарняною інфекцією.

Поступове впровадження сучасних технологій боротьби із внутрішньолікарняною інфекцією у закладах охорони здоров’я великого міста дозволить забезпечити незагрозливі умови для перебування хворих, постійне і наполегливе проведення та удосконалення спеціальних заходів, спрямованих на профілактику розповсюдження збудників інфекційних хвороб.

Вирішення зазначених питань, щодо забезпечення комунальних закладів охорони здоров’я сучасними дезінфікуючими засобами, організації безпечного перебування хворих дітей та дорослих, вагітних, роділь та породіль під час їх госпіталізації, передбачає здійснення нижченаведених заходів.

Розділ 7

Підвищення якості дитячого харчування для дітей раннього віку та вдосконалення матеріально-технічної бази комунального підприємства «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування»

Державна політика в сфері дитячого харчування визначає стратегічні пріоритети забезпечення грудних дітей та дітей раннього віку достатнім, високоякісним та безпечним дитячим харчуванням з метою реалізації конституційних прав дитини на достатній життєвий рівень, охорону здоров’я і життя.

Проблема харчування дитячого населення є однією із найважливіших в формуванні здоров’я дитини. Харчовий раціон більшою мірою визначає стан розвитку дитини. Незбалансоване харчування, застосування неякісних і забруднених продуктів зумовлює необхідність впровадження заходів в рамках місцевих програм.

Комунальне підприємство «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування», що належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення Харківської міської ради від 31.05.2002 року № 654 є єдиним виробником екологічно чистого дитячого харчування для дітей раннього віку.

Комунальне підприємство здійснює свою діяльність на засадах діючої законодавчої бази: Закон України від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини»; Закон України від 24.06.2004 р. № 1870-IV «Про молоко й молочні продукти»; Закон України від 14.09.2006 р. № 142-V «Про дитяче харчування».

За період існування комунального підприємства «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування» впроваджено нові технології виробництва продуктів дитячого харчування, постійно розширюється та оновлюється його асортимент. Для вирішення питання транспортування молочної продукції застосовується спеціальний транспорт, що забезпечує холодовий режим та своєчасну доставку цієї продукції до споживачів. Здійснюється поетапне оснащення та оновлення матеріально-технічної бази виробництва продуктів дитячого харчування та фасування готової продукції згідно вимогам санітарного законодавства. На підприємстві забезпечується висока якість продукції з урахуванням поставок екологічно чистої сировини із господарств, що мають відповідні параметри безпечності та мінімальні специфікації якості. Впроваджені нові рецептури продуктів дитячого харчування, шляхом вітамінізації та виготовлення продукції різного рівня калорійності із урахуванням віку дітей та стану їх здоров’я. Застосовуються санітарні заходи, що спрямовані на належну практику виробництва, систему аналізу ризиків та контролю у критичних точках забезпечення безпечності та якості. За рахунок коштів міського бюджету організовано автономне водопостачання цього підприємства зі свердловини, яка знаходиться на території підприємства, та очистка води сучасною установкою згідно санітарних вимог.

Відповідно до зазначеної вище нормативної бази на підприємстві розроблені й затверджені у встановленому порядку “Технічні умови». Разом з тим, у відповідності до Закону України “Про дитяче харчування», затвердженому 14 вересня 2006 року, підвищені вимоги до виробників продуктів дитячого харчування, виробництва продуктів дитячого харчування і його технологічного процесу.

Для реалізації завдань державної політики у сфері дитячого харчування та цієї Програми необхідно здійснити заходи по зміцненню матеріально-технічної бази комунального підприємства «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування».

Розділ 8

Матеріально-технічне забезпечення комунального підприємства

«Автобази швидкої медичної допомоги міста Харкова»

Комунальне підприємство «Автобаза швидкої медичної допомоги міста Харкова» це єдине, унікальне підприємство м. Харкова, яке забезпечує спеціальним медичним транспортом службу швидкої та невідкладної медичної допомоги, а також надає транспортні послуги іншим лікувально-профілактичним та медико-соціальним закладам. Виробнича потужність підприємства 158 одиниць спеціалізованих автомобілів у т.ч. за профілями «реанімаційний» – 4 одиниці, «кардіологічний» – 10, «педіатричний» –12, «психіатричний» –3.

Основний вид діяльності підприємства – надання транспортних послуг по перевезенню хворих спеціальними автомобілями швидкої медичної допомоги. Протягом 2008-2010 років на виконання Комплексної програми було оновлено біля 70% рухомого складу автомобілів швидкої медичної допомоги. Однак, з огляду на цілодобовий режим роботи автомобілів, оптимальний термін служби санітарного автомобілю швидкої медичної допомоги складає біля 3 років. Поповнення парку автомобілів дозволить збільшити коефіцієнт використання парку автомобілів, як основного техніко-експлуатаційного показника роботи транспорту і, відповідно, збільшити вихід автомобілів на лінію з урахуванням вимог нормативів встановлених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 175 від 19.06.96 р. «Про заходи щодо удосконалення швидкої медичної допомоги», поліпшити якість і ефективність обслуговування замовника транспорту, забезпечити своєчасність прибуття автомобілів на виклики.

З метою вдосконалення технологічних процесів виробництва необхідно передбачити заходи щодо придбання сучасного гаражного устаткування (гідродомкратів, автомобільних підйомників, верстатного устаткування). Установка даного устаткування дасть можливість знизити трудоємкість ремонтних робіт, підвищити якість ремонту і, відповідно, підвищити коефіцієнт технічної готовності автомобілів.

Матеріально-технічне оснащення комунального підприємства «Автобаза швидкої медичної допомоги міста Харкова» за рахунок своєчасного оновлення парку санітарних автомобілів і забезпечення умов для їх технічного обслуговування, дасть змогу підвищити рівень якості надання транспортних послуг по перевезенню пацієнтів та умов роботи медичного персоналу. Здійснення цих завдань полягають у виконанні нижченаведених заходів.

Розділ 9

Створення умов для надання медико-соціальної послуги

«Паліативна опіка» населенню м. Харкова

Концепція політики щодо паліативної опіки, з урахуванням існуючого законодавства України та міжнародних зобов'язань, визначає систему заходів, спрямованих на забезпечення комплексними медико-соціальних послугами людей на прикінцевій стадії життя з метою гідного його завершення.

В Україні, як і в більшості країн Європи, сьогодні існує проблема постаріння населення. Все більше людей в фінальному періоді життя страждають від тяжких хронічних захворювань. Є переконливі наукові докази на користь того, що паліативна допомога завдяки ранньому виявленню та лікуванню больового синдрому та інших розладів може приводити до значного покращення якості життя помираючих хворих та їх близьких, що їх опікують. Актуальним питанням розвитку паліативної допомоги в м. Харкові є створення інституту паліативної допомоги з урахуванням можливостей галузі охорони здоров’я та сфери соціального захисту.

Результатом впровадження політики щодо паліативної допомоги стане забезпечення потреб мешканців м. Харкова як такої що гарантується Міжнародною конвенцією з прав людини, Конституцією України та іншими законодавчими актами. Міська політика щодо паліативної допомоги забезпечить реалізацію комплексу заходів з медико-соціальної допомоги, психологічної, етичної та духовної підтримки спрямованих на полегшення страждань пацієнтів у термінальних стадіях життя, а також їх родин.

Фінансування заходів, пов'язаних з реалізацією завдань Програми, здійснюватиметься відповідно до законодавства за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, залучених у встановленому порядку коштів іноземних держав та міжнародних організацій, інших джерел, не заборонених законодавством.

На цей час в місті Харкові, як і взагалі в Україні, гостро постає проблема гідної смерті в гідних умовах безнадійних, невиліковних хворих в умовах хоспіса.

В межах виконання комплексної програми «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров’я міста Харкова на 2007-2010рр» в 2010 році організовано відділення паліативної опіки «Хоспіс» на 50 ліжок для хворих на невиліковні хвороби з метою надання всебічної паліативної медичної, соціальної, психологічної й духовної допомоги всім хворим, спеціалізоване лікування яких уже вичерпало свої можливості.

Відповідно до рекомендацій ВООЗ, в хоспісах, крім онкологічних хворих, мають перебувати також геріартричні, неврологічні та хворі з важкою судинною патологією.

В м. Харкові потенційними пацієнтами хоспісів можуть бути:

- хворі на розповсюджений рак – 23567 пацієнтів;

- поодинокі похилого віку з різною хронічною патологією – 11206 пацієнтів;

- неврологічні хворі з невиліковною патологією – біля 12000 пацієнтів;

- хворі з важкою судинною патологією - 1248

Загальноприйняті світові стандарти передбачають одне хоспісне ліжко на 10 000 населення. Таким чином у місті Харкові може бути створено 145 ліжок на 1464,7 тисяч чоловік постійно проживаючого населення.

Виходячи з існуючого світового досвіду, організація патронажної допомоги вдома інкурабельним онкологічним хворим є одним із пріоритетних напрямків діяльності системи паліативної допомоги.

У своїй діяльності заклад паліативної допомоги (хоспіс) також має співпрацювати з різноманітними громадськими, волонтерськими, гуманітарними організаціями, представниками всіх існуючих в регіоні релігійних конфесій.

Для надання паліативної опіки харків’янам необхідно впровадити нижченаведені заходи, спрямовані на створення кращої якості життя для хворого та членів його родини.

Розділ 10

Заходи щодо вдосконалення надання отоларингологічної допомоги населенню м. Харкова

В мережі комунальних установ та закладів галузі охорони здоров’я м. Харкова функціонує комунальна установа охорони здоров’я «Міська клінічна лікарня № 30», яка є однопрофільною лікарнею, що цілодобово надає отоларингологічну допомогу населенню м. Харкова.

Комунальна установа охорони здоров’я «Міська клінічна лікарня № 30» (далі – Лікарня) розміщена у двох пристосованих будівлях 20-х років минулого століття за адресою вул. Гуданова, 5/7. Площа будівель складає 4847 м?, знос будівель, згідно оцінки, проведеної спеціалістами будівельно-технічної інспекції, складає близько 100%.

Існуючі будівлі перебувають в аварійному стані, фундаменти будівель мають нерівномірну усадку й руйнуються, спостерігається наявність тріщин на стінах й у місцях примикання сходових маршів до будівлі. Також спостерігається порушення капітальної стіни фасаду будівлі, що прилягає до даху. Міжповерхові перекриття дерев’яні, потребується їх часткова заміна, підлога в коридорах клінічних відділень також знаходиться у непридатному стані. Приміщення гардеробної для хворих перебуває в аварійному стані, також потребує ремонту. Крім перерахованих, є багато інших аварійних ділянок, які ускладнюють умови надання медичної допомоги.

У відповідності із затвердженими нормативами, передбаченими техніко-економічним обґрунтуванням генерального плану розвитку м. Харкова, прийнята норма 7-7,5 м? на одне ліжко, але фактично у Лікарні на одне ліжко доводиться 3,7 м?, таким чином для доведення до нормативів потребує залучення додаткових площ біля 740 м?.

У приміщенні лікарні, розташоване поліклінічно-амбулаторне відділення, де здійснюється амбулаторний прийом хворих відповідно до профілю лікарні. Під амбулаторне відділення відведено 365 м?, що відповідно до нормативів дозволяє здійснювати 41 відвідування у зміну, але фактично здійснюється понад 57 відвідувань у зміну. Згідно санітарних норм на одного хворого, який перебуває на амбулаторному лікуванні необхідна площа 14м?, але фактично – 6,3 м?, відповідно дефіцит площі складає біля 435 м?. Такий дефіцит площі не дає можливості вести роздільний прийом хворих дітей та дорослого населення, а також хворих на гостру респіраторну патологію.

Крім того, недостатність площ приводить до неможливості дотримання санітарних норм, у зв’язку з чим у центральному стерилізаційному відділенні склалась незабезпечена потоковість повітря. Розміщення операційного блоку на мінімальній площі ускладнює проведення операцій, а відсутність матеріальної кімнати для передопераційної підготовки, також веде до порушень санітарних норм.

Спеціалізовані кабінети кріоультрозвукової хірургії та лазеротерапії розташовані у пристосованих приміщеннях, а фоніатричні та сурдологічні кабінети працюють без звукоізоляції та на значно обмежених площах.

Але, не зважаючи на дефіцит зазначених площ у Лікарні, пацієнти майже на протязі останніх 50-ти років отримують доступну ургентну та кваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу, про що свідчать стабільні показники роботи за останні роки.

З метою подальшого удосконалення надання оторіноларінгологічної допомоги населенню м. Харкова необхідна реструктуризації ліжкового фонду з виділенням відділення мікрохірургії вуха на 25-30 ліжок, ендоскопичної риносінусохірургії на 30 ліжок, але на існуючих площах це зробити неможливо.

Вирішення питань щодо покращення умов для функціонування Лікарні бачиться шляхом її переведення у будівлю по проспекту Московському, 197, де виникає можливість збільшення загальної площі та покращення умов для пацієнтів та проведення лікувально-діаностичного процесу шляхом розташування лікувально-консультативного, ургентного, стаціонарного та лікувально-допоміжного підрозділів, а також забезпечити дотримання санітарних та протипожежних норм.

Вирішення зазначених питань щодо покращення умов для функціонування Лікарні вимагають впровадження відображених нижче заходів.

Розділ 11

Створення умов для надання медичної допомоги особам похилого віку з урахуванням геронтологічних особливостей та вікового аспекту

Одна з важливих причин зростання витрат на охорону здоров'я – зростання потреб населення в різних видах медичної допомоги. Деякою мірою це обумовлено тенденціями в демографічному розвитку, а саме: зі старінням населення, зі зміною характеру захворюваності населення. Для України в останні роки характерним є збільшення чисельності осіб старших вікових груп. Так, чисельність осіб пенсійного віку на цей час наближається до 30 % загальної кількості населення.

Зі збільшенням віку громадян росте число хронічних захворювань, зростає потреба в медичній допомозі. В осіб старше 40 років у нашій країні виявляється 3-4 різні хронічні захворювання.

У структурі захворюваності переважають хронічні неінфекційні хвороби (серцево-судинні захворювання, злоякісні новоутворення, психічні та ендокринні розлади, алергічні прояви), які характеризуються негативною динамікою.

Поширеність серцево-судинної патології збільшилася за останнє десятиліття в 1,9 раза, онкологічної патології — на 18, бронхіальної астми — на 35,2, цукрового діабету — на 10,1 відсотка. Сьогодні в Україні кожен п’ятий житель хворіє на артеріальну гіпертензію. Зростають захворюваність і смертність від раку у зв’язку з несприятливою екологічною ситуацією та значним постарінням населення. У більшості розвинених країн як генеральна лінія в охороні здоров'я населення прийняті положення щодо підкреслення рівноправності всіх громадян і груп населення відносно доступності і якості медичної допомоги, сприяння оздоровленню за допомогою широких соціально-політичних заходів, профілактики захворювань, розвитку первинних ланок охорони здоров'я, активної участі широких суспільних кіл, місцевих органів самоврядування і соціально направлених приватних структур у реалізації оздоровчих програм і подальшому вдосконаленні охорони здоров'я.

Однією із складових політики соціально орієнтованої держави є піклування про здоров’я та покращення якості життя і добробуту літніх людей.

Україна відноситься до найбільш демографічно проблемних країн світу. Частка населення старше працездатного віку становить більш 23%.

В м. Харкові також спостерігаються негативні демографічні тенденції. Збільшення кількості людей пенсійного віку обумовлює значне навантаження на працездатне населення та необхідність здійснення заходів щодо підвищення та збереження здоров’я людей похилого віку. Кількість осіб старше працездатного віку (55-60 років і старше) у м. Харкові складає понад 340 тисяч, що становить 23,7% загально чисельності населення.

В зв’язку з постарінням населення збільшується популяція людей похилого віку з хронічною, прогресуючою патологією, яка обмежує їх самостійність в повсякденному житті і створює залежність від оточення.

Рівні захворюваності, первинної інвалідності і смертності населення пенсійного віку вищі у декілька разів ніж у працездатному віці, що детерміновано віковими змінами організму. Погіршення з віком стану здоров’я літніх людей супроводжується значними змінами обсягу і характеру їх потреб у різних видах медичної допомоги і зумовлює необхідність переорієнтації сучасних систем надання медичної допомоги населенню літнього віку.

Літні люди є тією верствою населення, яка найбільш потребує медико-соціальної допомоги i найменш платоспроможна.

Надання адекватної медичної допомоги людям старшим 65 років на 17% знижує рівень їх смертності та на 23% підвищує бажання жити в громаді.

На жаль, сучасний рівень надання медичної і соціальної допомоги населенню літнього віку в Україні не відповідає його реальним потребам і має високу соціально-демографічну вартість – зростання захворюваності і смертності.

За станом здоров’я 43,1% населення старше працездатного віку потребують періодичного медичного нагляду і профілактичних реабілітаційних заходів, 40,7% – активного медичного нагляду і відновного лікування, 9,7% – інтенсивного стаціонарного лікування.

Організацію допомоги особам старших вікових груп слід розглядати як окрему частину загальної системи лікувально – профілактичних заходів. Весь комплекс заходів повинен бути спрямований не тільки на лікування хворого, але й в значній мірі, на максимальне стимулювання його рухомості, здатності до самообслуговування, трудову реабілітацію.

З метою своєчасного виявлення захворювань та попередження їх ускладнень, на підставі рішення сесії Харківської міської ради від 22.09.2010р. № 258/10, в комунальних закладах, установах охорони здоров’я міста Харкова з 2010р. організовано проведення щорічних профілактичних медичних оглядів ветеранів праці та осіб похилого віку.

Людям похилого віку в закладах охорони здоров’я надається амбулаторно-поліклінічна і стаціонарна допомога. Однак, для врахування особливостей вікових аспектів стану здоров’я літніх людей та психологічної їх підтримки необхідно запровадити систему надання медико-соціальної допомоги особам похилого віку шляхом організації комплексу заходів щодо надання зазначеній категорії громадян консультативної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної та реабілітаційної допомоги спеціально підготовленими фахівцями з геріатрії.

Розділ 12

Створення єдиного інформаційного поля та вдосконалення служби медичної статистики в системі охорони здоров’я міста

Впровадження новітніх інформаційних технологій надає можливість підвищення ефективності управлінської діяльності в галузі охорони здоров’я.

Оснащення установ охорони здоров’я сучасним обладнанням для забезпечення своєчасного збору, обробки та передачі інформації, виконання сумісного проекту із міським інформаційним центром щодо забезпечення зв’язку оптико волоконними засобами зв’язку дадуть змогу створити умови для прийняття оптимальних управлінських рішень в галузі охорони здоров’я.

З метою створення єдиного інформаційного поля в системі охорони здоров’я міста Харкова та ефективної реалізації концептуальних положень державної політики інформатизації охорони здоров’я і оптимізації процесу управління галуззю охорони здоров’я міста Харкова, створено комунальний заклад охорони здоров’я «Харківський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики».

Створення інформаційно-аналітичних центрів медичної статистики передбачено діючими нормативно-правовими актами (Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2007р. № 815 «Про затвердження Національного плану розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року», накази Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.1998 року № 127 «Про створення Єдиного інформаційного поля системи охорони здоров’я України», від 28.10.2002 року № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я», від 02.12.2004 року № 592 «Про подальше вдосконалення служби медичної статистики системи МОЗ України»).

Метою діяльності Центру є: реалізація державної політики з питань медичної статистики; інформаційно-аналітичне забезпечення управління охорони здоров’я; впровадження інноваційних технологій в систему охорони здоров’я.

Джерело фінансування комунального закладу охорони здоров’я «Харківський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики»: кошти загального та спеціального фондів міського бюджету галузі «Охорона здоров’я».

Розділ 13

Забезпечення надання необхідних медичних послуг належної якості та максимальної доступності під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу

Мета галузі охорони здоров’я приймаючого міста це створення соціальних, економічних та організаційних умов для надання екстреної медичної допомоги кожній особі у разі виникнення потреби під час підготовки та проведення в Україні чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Забезпечення мети досягається за рахунок оптимального використання потенціалу існуючої бази закладів охорони здоров’я міського, обласного та державного підпорядкування та інтеграції їх дій в єдиному просторі екстреної медичної допомоги.

Забезпечення на належному рівні підготовки і проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу потребує додаткових заходів щодо своєчасного отримання та обробки інформації від лікувально-профілактичних установ, органів державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів.

Під час підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу виконання першочергових завдань для медичного забезпечення міста відповідно до очікуваної кількості вболівальників і гостей передбачає: формування медичних бригад з оснащенням для роботи в чаші стадіону та на фан-зонах; забезпечення роботи медичних пунктів у містах проживання, доїзду, тренування та відпочинку учасників та гостей міста; забезпечення чергування бригад швидкої медичної допомоги під час проведення матчів на стадіоні та фан-зонах; визначення лікарень (базових, допоміжних та додаткових) та забезпечення їх готовність для госпіталізації осіб різних категорій за окремими напрямками спеціалізації.

Розділ 14

Забезпечення добровільного страхування від нещасних випадків працівників виїзних бригад швидкої медичної допомоги під час виконання службових обов’язків

В повсякденній роботі при виконанні своїх функціональних обов’язків по наданню невідкладної медичної допомоги населенню, персонал виїзних бригад швидкої медичної допомоги постійно перебуває в умовах високої травматичної небезпеки: неосвітлені під’їзди будинків, ожеледиця, надання допомоги хворим в стані алкогольного та наркотичного сп’яніння, асоціальним верстам населення, які неадекватно реагують при налагодженні контактів, стикаються з агресивними домашніми та бродячими тваринами; надають допомогу при дорожньо-транспортних пригодах, побиттях, тяжких суїцидальних спробах та кримінальних випадках.

За останній період під час виконання службових обов’язків на персонал бригад швидкої медичної допомоги були здійснені напади із застосуванням сили та нанесенням тілесних ушкоджень, що привело до втрати працездатності (2005 р. – у 5 медичних працівників, 2006 р. – у 5 медичних працівників, 2007 р. – у 4 медичних працівників, 2008р. – у 1 медичного працівника, 2009р. – у 2 медичних працівників).

Згідно Конституції України кожний громадянин має право на охорону здоров’я, що передбачає соціальне обслуговування і забезпечення безпечних здорових умов праці.

Згідно Закону України «Про страхування» юридичні особи, тобто страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб). Одним із видів страхування є страхування від нещасних випадків, яке належить до добровільного страхування.

Страхування від нещасних випадків медичних працівників швидкої медичної допомоги під час виконання своїх функціональних обов’язків є соціальним пакетом та забезпечує соціальний захист працівників та їх родин при втраті годувальника, втраті працівником працездатності, дозволяє залучити висококваліфікованих спеціалістів та забезпечити їм стимул для тривалої та плодотворної роботи.

Страховими випадками при добровільному страхуванні від нещасних випадків працівників виїзних бригад швидкої медичної допомоги під час виконання службових обов’язків є:

- смерть в результаті нещасного випадку;

- стійка непрацездатність (встановлення інвалідності III, II або I групи) внаслідок нещасного випадку;

- тимчасова непрацездатність внаслідок нещасного випадку.

Страхування передбачає наслідки наступних подій, яки відбулися протягом терміну дії договору страхування:

- травма;

- утоплення;

- опік, обмороження;

- ураження електричним струмом або блискавкою;

- випадкове гостре отруєння хімічними речовинами, ліками, отруйними рослинами, недоброякісними харчовими продуктами;

- укуси тварин, отруйних комах, змій;

- захворювання кліщовим енцефалітом або поліомієлітом;

- розриви або поранення внутрішніх органів внаслідок невірних медичних маніпуляцій.

Передбачати при укладанні договору розміри страхових виплат згідно Правил добровільного страхування від нещасних випадків не нижче:

тимчасова непрацездатність внаслідок нещасного випадку виплачується по 0,5% від страхової суми за кожний день непрацездатності, але не більше 50% від страхової суми;

стійка непрацездатність (встановлення групи інвалідності) внаслідок нещасного випадку (50% від страхової суми при III групі інвалідності, 75% від страхової суми при II групі інвалідності, 100% страхової суми при I групі інвалідності, смерті внаслідок нещасного випадку).

ЧАСТИНА ІІI

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ця Програма передбачає реалізацію фінансування інноваційних заходів для цільового забезпечення окремих напрямків розвитку галузі охорони здоров’я міста Харкова у 2011-2015 роках за рахунок коштів загального та спеціального фондів міського бюджету.

Програма розроблена з урахуванням вимог Бюджетного Кодексу України, ст. 32 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» та інших діючих нормативних актів.

Заступник директора Департаменту –

начальник управління охорони здоров’я Ю.В.Сороколат

Окремі показники

ресурсного забезпечення галузі охорони здоров’я,

стану здоров’я населення та діяльності

лікувально-профілактичних закладів

комунальної власності м. Харкова

за 2007-2010 р.р.

м. Харків

2010

Динаміка показників фінансового забезпечення

галузі охорони здоров’я м. Харкова

Виконання завдань Комплексної програми

“Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров’я м. Харкова на 2007-2010 роки»

На реалізацію завдань Комплексної програми за три роки використано 146,1 млн. грн., у т. ч. за рахунок загального фонду бюджету – 120,9 млн. грн.

тис. грн.

• за рахунок спеціального фонду бюджету – 25,19 млн. грн.

тис. грн.

Забезпечення пільгових контингентів населення медикаментами, безкоштовним зубним протезуванням, харчуванням дітей раннього віку із малозабезпечених сімей

Розвиток ринку платних медичних послуг та госпрозрахункової діяльності

Виконання “Міської цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» за рахунок коштів міського бюджету

млн. грн.

Народжуваність, смертність, природний рух населення м. Харкова за

(за даними Головного управління статистики

у Харківській області)

на 1000 населення

Смертність населення м. Харкова за основними причинами

(на 100 тисяч населення)

Рівень розповсюдженості хвороб серед населення м. Харкова

Структура поширеності хвороб населення м. Харкова

Рівень захворюваності населення м. Харкова

Захворюваність найбільш социальнонебезпечними

і соціальнозначимими хворобами

(на 100 тисяч населення)

Захворюваність дітей першого року життя

(на 1000 дітей першого року життя)

Захворюваність немовлят

(на 1000 народжених живими)

Показники надання медичної допомоги

комунальними установами охорони здоров’я м. Харкова.

Стаціонарозамінні форми надання медичної допомоги.

Профілактичні огляди жінок

Виконання Програми профілактики захворювань

грудної залози у жінок

Ліжковий фонд та показники його використання (бюджетні)

Діяльність діагностичних та лікувально- допоміжних відділень комунальних установ охорони здоров’я

Рентгенодіагностична робота

Ультразвукові дослідження

Діяльність ендоскопічних відділень

Діяльність лабораторій

Діяльність кабінетів функціональної діагностики

Діяльність фізіотерапевтичних відділень

Діяльність кабінетів лікувальної фізкультури

Заступник директора Департаменту –

начальник управління охорони здоров’я Ю.В.Сороколат