---

УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36 сесія 5 скликання

РІШЕННЯ

Від 30.09.2009 р. № 230/09

м. Харків

Про затвердження Міської програми відновлення, реконструкції та благоустрою воїнських, братських поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні, на період 2010-2012рр.

З метою збереження місць поховань та пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, вшанування пам'яті захисників Вітчизни, з нагоди святкування 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, на підставі Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Харківська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Міську програму відновлення, реконструкції та благоустрою воїнських, братських поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні, на період 2010-2012 рр. (додається).

2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Харківської міської ради з гуманітарних питань (освіта, культура, духовність, молодіжна політика та спорт), з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та інженерної інфраструктури міста та секретаря Харківської міської ради.

Міський голова М.М. Добкін

Додаток

до рішення 36 сесії Харківської міської ради

5 скликання «Про затвердження Міської програми

відновлення, реконструкції та благоустрою воїнських,

братських поховань, пам'ятників, що символізують

Перемогу у Великій Вітчизняній війні, на період 2010-2012рр.»

від 30.09.2009р. № 230/09

Міська програма

відновлення, реконструкції та

благоустрою воїнських, братських

поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій

Вітчизняній війні, на період 2010-2012рр.

Паспорт Програми

Назва Програми - Міська програма відновлення, реконструкції та благоустрою воїнських, братських поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні, на період 2010-2012 рр.

Підстава до розробки Програми

- Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років»;

- Закон України «Про охорону культурної спадщини»;

- Закон України «Про географічні назви»;

- Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

- Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки»;

- Закон України «Про поховання та похоронну справу»;

- Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2000 р. № 1867 «Про затвердження Комплексної програми пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій»

Замовник Програми - Харківська міська рада

Головні розробники Програми - Департамент комунального господарства Харківської міської ради, Департамент з гуманітарних питань Харківської міської ради

Головна мета Програми - Відновлення, реконструкція та благоустрій воїнських, братських поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, вшанування пам'яті захисників Вітчизни

Строки реалізації Програми - 2010-2012 рр.

Джерела фінансування - Кошти міського бюджету, інші джерела

Обсяги фінансування - Обсяги фінансування Програми за рахунок коштів міського бюджету визначаються на кожний окремий рік відповідно до кошторису, після затвердження його рішенням сесії Харківської міської ради у межах бюджетних асигнувань

Очікувані результати від реалізації Програми - Приведення у належний стан воїнських, братських поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років

Відповідальні за виконання Програми - Департамент комунального господарства Харківської міської ради, Департамент з гуманітарних питань Харківської міської ради, Департамент містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, районні у місті Харкові ради

1. Загальні положення

Турбота про збереження й передачу нащадкам історичних і культурних цінностей бере початок ще із глибокої давнини. В історії є чимало прикладів, коли суспільство намагалося відгородити пам'ятки від навмисного їхнього руйнування й розграбування. З цією метою видавалися законодавчі акти й встановлювалися суворі міри відповідальності за завдання збитків пам'яткам. Установлювався порядок по охороні археологічних пам'яток, пам'яток природи й садово-паркового мистецтва. Не допускалися самовільна порубка дерев, винищування лісонасаджень й рослин, порушення і зміна планів і історико-художнього пейзажу в парках і садах, що перебувають на державному обліку. Порушники законодавства залучалися до кримінальної відповідальності.

На основі виданих в 1930-х рр. законодавчих актів пам'ятки, що мали особливо коштовне наукове, історичне або художнє значення, оголошувалися урядом республіки державними заповідниками. Протягом 1927-1929 рр. проводилася первинна реєстрація пам'яток, у результаті чого було прийнято на державний облік 562 пам'ятки археології, історії й архітектури, а також 2 тис. пам'яток природи.

Наприкінці 1920-х рр. радикально настроєні діячі в ряді випадків відступали від принципів охорони культурної спадщини й під видом реконструкції міст домагалися зносу ряду пам'яток архітектури в Києві, Харкові, Полтаві та в інших містах.

Раднарком УРСР 31 серпня 1940 р. прийняв постанову «Про організацію Комітету охорони й збереження історико-культурних, архітектурних і археологічних пам'яток УРСР». Виділення охорони культурної спадщини в окрему область державного керування було спрямовано на серйозне поліпшення охорони й використання пам'яток.

У результаті проведеного суцільного обстеження пам'яток, здійсненого з небаченим раніше розмахом і старанністю на території всієї республіки, були складені списки пам'яток історії й культури, які після аналітичної оцінки й авторитетної експертизи були представлені на розгляд уряду. Уперше за всю багатовікову історію України була дана докладна й науково обґрунтована інформація про наявність пам'яток історії й культури. Списки, затверджені урядом, є відправним правовим документом для складання орендних і охоронних договорів, на виділення асигнувань на їхню консервацію й реставрацію, а також для встановлення норм і порядку їхнього використання.

Бурхливий розвиток викликав наприкінці 50-х - початку 60-х рр. винятково широкий розмах реконструкції міст і інших населених місць, внаслідок чого потрібні були нові правові міри захисту пам'яток.

Особливо важливе значення набуло збереження навколишнього простору навколо пам'яток. У постанові Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1967 р. була звернена увага на те, що в ряді областей республіки при проведенні робіт з будівництва й реконструкції міст і інших населених місць не враховуються історичне значення й художня цінність пам'яток, їхніх комплексів і вони не включаються в сучасні архітектурні ансамблі. Виходячи із цього, Держбуд УРСР в 1968 р. затвердив список, куди ввійшло понад 300 історичні міста, селищ і сіл УРСР, проекти планування й забудови яких повинні узгоджуватись з органами охорони пам'яток історії й культури.

Восьма сесія Верховної Ради Української РСР 13 липня 1978 р. прийняла Закон Української РСР «Про охорону і використанні пам'яток історії й культури», уведений у дію 1 листопада 1978 р. і який діяв до червня 2000 року. Зазначений законодавчий акт підсумував всю методологічну базу виявлення та охорони пам'яток.

Протягом 1990-х років із зміною суспільної формації та майнових відносин практичне використання цього закону було обмежене. За цей час в Харкові було втрачено ряд об'єктів, що перебували на державному обліку. Прийняття в червні 2000 року Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також підзаконних актів дозволило почати організацію роботи з охорони пам'яток на новому рівні.

У 50-60 роки минулого століття була проведена широкомасштабна операція з перепоховання останків полеглих у боях, створення братських могил та меморіальних комплексів. Під час проведення цих заходів були допущені помилки та прорахунки, внаслідок чого була перепохована лише частина останків, і велика кількість поховань стали необлікованими і невідомими.

Харків довоєнний - місто заводів-гігантів - мав сотні підприємств, велике комунальне господарство, широко розвинуту мережу закладів культури.

Як культурний центр Харків займав одне з перших місць в Радянському Союзі. В місті було до 40 навчальних інститутів, більше 100 науково-дослідних інститутів, біля 4000 чол. професорсько-викладацького персоналу. Лише в галузі промисловості працювало 20 інститутів, в галузі сільського господарства - 8, в галузі медицини - 17.

Широко розвиненою була мережа народної освіти та охорони здоров'я. Школами було охоплено все дитяче населення Харкова шкільного віку. До війни в школах навчалося до 155000 дітей, дитячі садки та ясла обслуговували понад 25000 дітей. Добре обладнані лікарні, поліклініки та інші лікувальні заклади міста надавали кваліфіковану допомогу населенню. Лікарняна мережа мала 11000 койок.

Харків мав велике комунальне господарство. Трамвайно-тролейбусний парк становив 236 пасажирських потягів, 15 вантажних потягів, 27 тролейбусів.

Матеріальний стан населення поступово зростав.

Під час окупації Харкова фашистськими військами місту було завдано надзвичайно великих руйнувань, вартість яких вимірювалася мільярдами рублів.

Були зруйновані всі підприємства республіканської, місцевої та кооперативної промисловості; підірвані та спалені всі залізничні будівлі, споруди, шляхопроводи; мости знищені повністю. Зруйнована більша частина будівель інститутів; обладнання, апаратура, цінності кафедр вивезені в Германію або пограбовані, а книжкові фонди спалені. Знищені кращі школи, лікарні, клуби, кінотеатри; парки спотворені у кладовища, кращі насадження вирублено; стадіони перетворені у смітники. Весь рухомий склад трамваїв виведено з ладу. Водопровідні насосні станції та запасні резервуари підірвані, обладнання знищено.

Фашистськими окупантами було знищено кращі монументальні споруди Харкова. В місті спалено понад 11 тисяч будівель. Зруйнована та спалена торговельна мережа на 70%.

Крім руйнування господарства, окупанти проводили планомірне масове знищення населення міста. Десятки тисяч чоловік були повішені та розстріляні. На каторжні роботи до Германії вивезено біля 100 тисяч чоловік.

65 років відділяють нас від того пам'ятного дня, коли над Харковом було піднято прапор визволення від фашистської окупації. 23 серпня 1943 року війська Степного фронту під командуванням генерал-полковника І.С.Конєва з боєм звільнили місто від загарбників, вписавши одну з найяскравіших сторінок в історію Великої Вітчизняної війни.

Пам'ять про відомих та невідомих героїв, про всіх, хто на фронті та в тилу наближав перемогу над фашизмом, піднімав з руїн наше місто, назавжди залишиться в серці кожного харків'янина. Відновити в пам'яті кожну мить визволення та відбудови першої столиці України, відкрити людям імена героїв тих славетних і трагічних років - наш громадянський обов'язок.

В останні роки активізовано роботу з виявлення місць поховань жертв Великої Вітчизняної війни. Повернено історії імена багатьох захисників Харкова.

Більшість облікованих поховань перебувають у критичному стані і потребують термінового ремонту та облаштування. У той же час на території міста є багато необлікованих поховань, які поступово знищуються внаслідок господарського використання земель.

2. Мета та основні завдання Програми

Метою Програми є відновлення, реконструкція та благоустрій воїнських, братських поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні, вшанування пам'яті захисників Вітчизни, пропагування історії міста, його культурного надбання, створення умов для туристично-екскурсійної привабливості об'єктів історико-культурної спадщини.

Основними завданнями Програми є:

- здійснення капітального ремонту та реконструкції пам'яток Великої Вітчизняної війни, упорядкування прилеглих територій;

- виявлення та упорядкування у відповідності з діючим законодавством пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні, які не мають балансового відображення;

- виявлення об'єктів поховань жертв Великої Вітчизняної війни;

- здійснення заходів з перепоховання жертв Великої Вітчизняної війни. Заходи на виконання основних завдань Програми додаються.

3. Відповідність Програми державній політиці

Програма розроблена у відповідності до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про географічні назви», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки», Закону України «Про поховання та похоронну справу», Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2000 р. № 1867 «Про затвердження Комплексної програми пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій», інших нормативно-правових актів в сфері охорони культурної спадщини.

4. Строки реалізації Програми

Виконання Програми заплановане на період 2010-2012 рр.

5. Фінансове забезпечення Програми

Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів міського бюджету та інших джерел.

Обсяги фінансування Програми за рахунок коштів міського бюджету визначаються на кожний окремий рік відповідно до кошторису, після затвердження його рішенням сесії Харківської міської ради у межах бюджетних асигнувань.

6. Очікувані результати

Приведення у належний стан воїнських, братських поховань, пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій Вітчизняній війні, підвищення рівня роботи, в тому числі виховної, з охорони історико-культурної спадщини, гідне вшанування пам'яті жертв війни та політичних репресій, створення нових популярних екскурсійних маршрутів, виховання у харків'ян почуття патріотизму та гордості за рідне місто.

Додаток

до Міської програми відновлення, реконструкції

та благоустрою воїнських, братських поховань,

пам'ятників, що символізують Перемогу у Великій

Вітчизняній війні, на період 2010-2012 рр.

ЗАХОДИ

на виконання основних завдань Міської програми відновлення, реконструкції

та благоустрою воїнських, братських поховань, пам'ятників, що символізують

Перемогу у Великій Вітчизняній війні, на період 2010-2012 рр.

Директор Департаменту комунального господарства.

В.О. Кітанін