ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18 сесія 23 скликання
РІШЕННЯ
Від 29.11.2000 р.
м. Харків
Про затвердження Статуту територіальної громади міста Харкова
На підставі ст.19, п.48 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.59 зазначеного Закону, Харківська міська рада
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Статут територіальної громади міста Харкова (додається).
2. Секретарю Харківської міської ради подати на державну реєстрацію до органів Міністерства юстиції України Статут територіальної громади міста Харкова.
3. Опублікувати Статут територіальної громади міста Харкова в газетах «Слобода» і «Городская газета».
4. Дане рішення набирає чинності у відповідності з діючим законодавством.
5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на секретаря міської ради та постійну комісію міської ради з питань місцевого самоврядування, гласності та депутатської діяльності.
Міський голова М.Д. Пилипчук
СТАТУТ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА ХАРКОВА
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Територіальна громада міста Харкова
1. Територіальна громада міста Харкова (далі - територіальна громада) як первинний суб'єкт міського самоврядування, основний носій його функцій і повноважень - це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах міста, що мають колективні інтереси і визначений Конституцією України, законами України, Статутом правовий статус.
2. Постійно проживаючими є жителі, що мають прописку або зареєстровані і мешкають на території міста Харкова (далі - міста).
3. Порядок реєстрації жителів у місті визначається Харківською міською радою (далі - міською радою) відповідно до чинного законодавства України.
4. Членство жителя міста в територіальній громаді та наявність у нього встановленої законодавством України дієздатності є підставою для володіння всією повнотою індивідуальних і колективних прав на здійснення міського самоврядування.
Стаття 2. Принципи організації та діяльності територіальної громади
Територіальна громада здійснює міське самоврядування на основних принципах, передбачених Конституцією України і Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»:
- народовладдя;
- законності;
- гласності;
- колективності;
- поєднання міських і державних інтересів;
- раціонального використання матеріальних і фінансових ресурсів;
- правової, організаційної і матеріально-фінансової самостійності в межах своїх повноважень;
- різноманіття форм організації міського самоврядування;
- державної підтримки і гарантій міського самоврядування;
- судового захисту прав територіальної громади.
Стаття 3. Мета та завдання територіальної громади
1. Територіальна громада здійснює міське самоврядування для загального блага, сприяє створенню умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток кожного члена територіальної громади.
2. Визнання, дотримання і захист конституційних прав і свобод людини та громадянина - обов'язок територіальної громади і всіх інших суб'єктів міського самоврядування.
3. Завданнями територіальної громади є:
а) економічний розвиток міста, зберігання рівноваги між економічним розвитком і екологічним середовищем;
б) забезпечення кожній людині безпечного для життя і здоров'я навколишнього середовища;
в) зберігання, раціональне і справедливе використання природних ресурсів;
г) розвиток у місті ефективних виробничої, соціальної, транспортної систем;
д) здійснення обгрунтованої політики розвитку соціальної сфери міста, що користується громадською підтримкою;
е) створення умов для працевлаштування жителів міста та їх матеріально-фінансової самостійності;
є) забезпечення достатньої пропозиції та вибору доступного за ціною житла;
ж) забезпечення різноманітного асортименту доступних та якісних послуг і товарів;
з) створення умов життя в місті, що сприяють досягненню фізичного, культурного, морального і духовного розвитку особистості;
и) організація закладів для підтримки здоров'я жителів міста, заохочення їх прагнення вести здоровий спосіб життя;
і) розширення пільгових, доступних для різних категорій населення форм користування соціально-культурними, спортивними закладами, спорудами міста;
ї) надання підтримки в розвитку національно-етнічних, вікових, фахових, культурних, релігійних та інших груп населення, створення умов для їх діяльності і мирного співіснування, участі в них широкого кола жителів міста;
й) зберігання і реставрація історичних пам'ятників і споруд, розвиток якісної сучасної архітектури, формування естетичного зовнішнього вигляду міста;
к) створення безпечного міста, забезпечення ефективного захисту від злочинності, правопорушень, будь-яких форм насильства;
л) організація безпеки руху в місті, створення гармонічного балансу між усіма, хто користується вулицями - водіями і пішоходами.
Стаття 4. Компетенція територіальної громади
1. Територіальна громада правомочна безпосередньо або через створені нею органи розглядати і вирішувати будь-яке питання, віднесене Конституцією України і законами України до відання міського самоврядування.
2. До компетенції територіальної громади, що реалізується шляхом виборів, референдумів або зборів, відноситься:
а) формування міської ради, обрання міського голови й ухвалення рішення про дострокове припинення їх повноважень;
б) заслухування звітів депутатів і міського голови;
в) здійснення контролю за діяльністю органів і посадових осіб міського самоврядування у встановлених законодавством і Статутом формах;
г) установлення переліку об'єктів комунальної власності, що не можуть бути відчужені в будь-якій формі;
д) найменування і перейменування територіальної громади;
е) об'єднання з іншими територіальними громадами і вихід із таких об'єднань, ліквідація територіальної громади як самостійного суб'єкта міського самоврядування.
3. Обмеження права територіальної громади на міське самоврядування відповідно до Конституції України і законів України може бути застосовано лише в умовах воєнного або надзвичайного стану.
4. Не можуть вирішуватися територіальною громадою безпосередньо питання виконання делегованих міському самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади.
Стаття 5. Форми реалізації прав територіальною громадою при здійсненні міського самоврядування
1. Територіальна громада здійснює своє право на міське самоврядування безпосередньо або через органи міського самоврядування.
2. Право членів територіальної громади брати участь у здійсненні міського самоврядування може бути реалізоване шляхом участі в:
а) місцевому референдумі;
б) виборах міського голови, депутатів міської ради;
в) загальних зборах громадян;
г) колективних зверненнях жителів міста;
д) громадських слуханнях;
е) прояві міських ініціатив;
є) роботі органів міського самоврядування;
ж) інших, не заборонених законодавством, формах здійснення міського самоврядування.
Стаття 6. Символіка територіальної громади
1. Символікою територіальної громади міста, що відображає його історичні, культурні, соціально-економічні й інші особливості та традиції, є прапор і герб територіальної громади.
2. Прапор територіальної громади представляє собою прямокутне полотнище (співвідношення довжини і ширини 2:3) ясно-зеленого кольору з зображенням у його центральній частині герба територіальної громади.
3. Герб територіальної громади представляє собою геральдичний щит французької форми (чотирикутний, загострений униз). На зеленому полі щита зображені перехрещені ріг достатку (наповнений плодами й заквітчаний квітами) і кадуцею (золотий жезл із срібними крилами), оповитий зміями.
4. З ініціативи органів міського самоврядування або жителів міста міською радою може бути заснована й інша символіка.
5. Порядок заснування, використання та внесення змін у символіку визначається Положенням про зміст, опис і порядок використання символіки територіальної громади, що затверджується міською радою.
Стаття 7. Знаки пошани територіальної громади
1. За видатні заслуги перед містом, за великий внесок у культурний, економічний, соціальний розвиток територіальної громади громадянам України або громадянам інших держав може присвоюватися звання «Почесний громадянин міста Харкова».
2. Громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, колективи організацій і підприємств можуть нагороджуватися «Почесною грамотою міста Харкова».
3. З ініціативи органів міського самоврядування або членів територіальної громади можуть бути засновані й інші знаки пошани.
4. Порядок заснування знаків пошани, присвоєння і нагородження знаками пошани визначається відповідним Положенням, що затверджується виконавчим комітетом міської ради.
Стаття 8. Міські свята
1. Проявляючи повагу до історичних традицій міста, турбуючись про їх збереження і збагачення, про самобутній розвиток територіальної громади, установлюються міські свята: День міста, День звільнення міста Харкова від фашистських загарбників - 23 серпня.
2. За рішенням міської ради можуть встановлюватися інші загальноміські свята.
РОЗДІЛ II. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОСНОВА ОРГАНІЗАЦІЇ
ТА ДІЯЛЬНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Стаття 9. Територія міста
1. Територіальною основою організації та діяльності територіальної громади є територія міста.
2. Територію міста, у межах якої здійснюється міське самоврядування, визначає межа міста - міська межа. Офіційним документом, що фіксує міську межу та межі районів міста, який визначає принципи розвитку, планування, забудови й іншого використання території міста, є Генеральний план міста й опис меж районів міста, що підлягають коригуванню не рідше одного разу на п'ять років.
3. Зміна межі міста здійснюється з ініціативи територіальної громади, органів міського самоврядування в порядку, визначеному Конституцією України і законами України, з урахуванням історичних і місцевих традицій, думки жителів міста і жителів сусідніх адміністративно-територіальних одиниць, вираженої у формах, що дозволяють установити думку більшості тієї частини жителів, інтереси якої можуть бути обмежені зміною меж.
Стаття 10. Адміністративно-територіальний устрій міста
1. Місто Харків є адміністративно-територіальною одиницею обласного значення й адміністративним центром Харківської області.
2. Територія міста поділяється на такі адміністративно-територіальні одиниці - райони в місті: Дзержинський, Київський, Комінтернівський, Ленінський, Московський, Жовтневий, Орджонікідзевський, Фрунзенський, Червонозаводський.
3. Розподіл на райони здійснюється з метою організації оптимальної системи міського самоврядування, наближення органів самоврядування до жителів міста, розширення можливостей вирішення питань міського значення з урахуванням думки жителів районів у місті.
4. Зміна адміністративно-територіального устрою міста, меж районів міста здійснюється з ініціативи територіальної громади міста, територіальної громади району в місті, органів міського самоврядування в порядку, визначеному Конституцією України і законами України, з урахуванням економіко-соціальних, історичних особливостей міста і думки більшості тієї частини жителів, інтереси якої можуть бути обмежені зміною адміністративно-територіального устрою міста.
Стаття 11. Склад земель міста
1. Усі землі в межах міста перебувають у віданні міської ради. Органи міського самоврядування зобов'язані охороняти права власників на землю, інших законних користувачів земельних ділянок.
2. Землі в міській межі відповідно до цільового призначення підрозділяються на:
а) землі промисловості, транспорту, зв'язку й іншого призначення;
б) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення;
в) землі запасу й інші землі.
3. Правовий режим земель у міській межі визначається чинним законодавством України.
4. Зміна правового режиму земель у межах міста, переведення їх з однієї категорії в іншу проводиться в зв'язку зі зміною їх цільового призначення в порядку, установленому чинним законодавством.
Стаття 12. Приміська зона
1. Прилегла до міської межі територія є приміською зоною, що є сферою спільних інтересів жителів міста і жителів адміністративно-територіальних одиниць, які межують з територією міста.
2. Межа приміської зони та її правовий режим визначаються міською радою на підставі договорів із представницькими органами територіальних громад суміжних адміністративно-територіальних одиниць.
РОЗДІЛ III. ПРАВА ЧЛЕНІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 13. Міське самоврядування
1. Міське самоврядування - це визнане і гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади міста Харкова самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб міського самоврядування вирішувати питання міського значення в межах Конституції України та законів України.
2. Міське самоврядування здійснюється в межах міста Харкова як безпосередньо територіальними громадами через місцевий референдум, вибори й інші форми прямого волевиявлення громадян, так і через міську раду, її виконавчі органи, міського голову, органи самоорганізації населення.
3. У міському самоврядуванні беруть участь територіальні громади районів у місті як суб'єкти права власності, районні в місті ради (у випадку їх утворення) і їх виконавчі органи.
Стаття 14. Права членів територіальної громади на участь у міському самоврядуванні
1. Кожному члену територіальної громади, що має право голосу на виборах, незалежно від матеріального становища, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, терміну проживання на відповідній території, мовних або інших ознак, забезпечується право на участь у міському самоврядуванні.
2. Члени територіальної громади мають право:
а) безпосередньо брати участь у здійсненні міського самоврядування в різноманітних формах прямого волевиявлення;
б) обирати і бути обраними в органи міського самоврядування;
в) брати участь у прийнятті рішень про дострокове припинення повноважень міської ради, окремих депутатів, міського голови у встановленому законом порядку;
г) брати участь у здійсненні контролю за діяльністю органів і посадових осіб міського самоврядування у встановлених законом і цим Статутом формах;
д) одержувати повну і достовірну інформацію про діяльність органів і посадових осіб міського самоврядування, знайомитися у встановленому порядку з документами й іншими матеріалами органів міського самоврядування;
е) одержувати копії правових актів органів і посадових осіб міського самоврядування;
є) направляти індивідуальні та колективні звернення (скарги, заяви, пропозиції) органам і посадовим особам міського самоврядування й одержувати на них відповіді у встановлені законом терміни;
ж) на персональний прийом посадовими особами органів міського самоврядування;
з) вносити пропозиції про перегляд чинних правових актів органів і посадових осіб міського самоврядування, що суперечать Конституції України і законам України;
и) доступу до служби в органах міського самоврядування;
і) брати участь у створенні органів самоорганізації населення.
3. Здійснення права на участь у міському самоврядуванні членами територіальної громади не повинно порушувати права та свободи інших осіб, права органів місцевого самоврядування і територіальної громади в цілому.
4. Будь-які обмеження права громадян України на участь у міському самоврядуванні в залежності від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними й іншими ознаками забороняється.
Стаття 15. Права членів територіальної громади на користування об'єктами комунальної власності
1. Члени територіальної громади мають рівні права, відповідно до прийнятих рішень територіальною громадою безпосередньо або міською радою, на користування спортивними міськими спорудженнями для заняття фізичною культурою та спортом, закладами та пам'ятниками культури, бібліотечними, музейними й архівними та іншими фондами міста, установами громадського призначення, іншими об'єктами комунальної власності територіальної громади.
2. Гарантії прав членів територіальної громади, викладених у пункті першому даної статті, порядок надання, форми й обсяг додаткових пільг і гарантій, соціальної допомоги, субсидій та інших видів участі територіальної громади в соціальному житті конкретного члена територіальної громади визначається міською радою.
Стаття 16. Право на освіту та додаткові гарантії його реалізації
1. Територіальна громада, органи міського самоврядування разом із державними органами відповідальні за реалізацію конституційного права громадян на освіту.
2. Діти-сироти, діти з малозабезпечених сімей користуються додатковими гарантіями соціального захисту при реалізації права на освіту.
3. Органи міського самоврядування сприяють створенню умов для одержання в місті елітарної (додаткової) освіти особливо обдарованими громадянами шляхом заохочення, організації та діяльності нетипових освітніх закладів, заснування для них спеціальних стипендій.
4. Порядок визначення обсягу додаткових гарантій соціального захисту, надання пільг, соціальної допомоги, стипендій для особливо обдарованих громадян визначається відповідним рішенням міської ради.
Стаття 17. Додаткові гарантії прав пенсіонерів та інвалідів
1. Предметом особливої турботи органів міського самоврядування є громадяни похилого віку, інваліди й інші категорії громадян, що потребують соціального захисту.
За рахунок місцевих бюджетів, залучення добродійних та інших коштів для них можуть установлюватися додаткові пільги.
2. Перелік додаткових пільг і соціальних гарантій, порядок їх надання, категорії громадян, яким вони надаються, визначаються відповідним Положенням, що затверджується міською радою.
Стаття 18. Право на особисту участь в обговоренні питань міського життя
1. Кожний член територіальної громади має право на особисту участь в обговоренні важливих питань міського життя.
2. З метою проведення обговорення жителями міста й урахування громадської думки органи міського самоврядування оприлюднюють у міських засобах масової інформації проекти програм соціально-економічного розвитку міста і приватизації об'єктів комунальної власності, міського бюджету, нормативно-правових актів, що торкаються інтересів усіх або більшості жителів міста.
Стаття 19. Національна рівноправність членів територіальної громади
1. З урахуванням багатонаціонального складу територіальної громади, предметом особливої уваги органів міського самоврядування є забезпечення рівності прав і свобод людини і громадянина не дивлячись на національну і мовну належність, расу, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, стать; розвиток міжнаціональних відносин у дусі злагоди, порозуміння, поваги до національних почуттів і традицій.
2. Особи, що належать до національних меншин, мають право вільно виявляти свою етнічну, культурну, мовну, релігійну й іншу самобутність, підтримувати і розвивати національну культуру шляхом створення національних шкіл, національно-культурних центрів у встановленому чинним законодавством порядку.
РОЗДІЛ IV. ФОРМИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Стаття 20. Міський референдум
1. Міський референдум є основною формою вирішення територіальною громадою питань міського значення шляхом прямого волевиявлення.
2. Предметом міського референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України і законами України до відання міського самоврядування.
3. На міський референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.
4. Питання, що виносяться на міський референдум, не повинні призводити до порушення рівноправності, громадської злагоди в суспільстві, обмежувати або скасовувати права і свободи людини і громадянина, конституційні гарантії їх реалізації.
5. Рішення, прийняті міським референдумом, є обов'язковими для виконання на території міста і мають вищу юридичну силу стосовно актів органів і посадових осіб органів міського самоврядування.
6. Якщо для реалізації рішення міського референдуму потрібне прийняття іншого правового акта, орган міського самоврядування, до компетенції якого відноситься дане питання, зобов'язаний прийняти такий акт невідкладно, але не пізніше, ніж у місячний термін після вступу в силу рішення міського референдуму.
7. Рішення, прийняте на міському референдумі, може бути визнане в судовому порядку таким, що не відповідає вимогам Конституції України і законів України.
8. Референдум не проводиться, якщо міською радою прийняте рішення з питань, що є предметом референдуму.
9. Порядок призначення і проведення міського референдуму, а також перелік питань, що вирішуються винятково референдумом, визначається чинним законодавством України.
Стаття 21. Консультативне опитування жителів
1. З метою виявлення волі членів територіальної громади під час вирішення важливих питань міського життя можуть проводитися консультативні опитування жителів.
2. Рішення про проведення консультативного опитування приймається міською радою. Одночасно приймається рішення про створення комісії з вивчення й узагальнення результатів опитування.
3. Результати консультативного опитування оприлюднюються в міських засобах масової інформації, враховуються органами міського самоврядування при прийнятті рішень.
4. Якщо проект рішення міської ради не відповідає результатам консультативного опитування, то таке рішення може бути прийняте не менше як двома третинами від загального складу депутатів міської ради.
Стаття 22. Вибори органів і посадових осіб територіальної громади
1. Вибори органів і посадових осіб територіальної громади є формою прямого волевиявлення громадян.
2. Депутати міської ради обираються згідно з мажоритарною виборчою системою відносної більшості, за одномандатними виборчими округами, на які розділяється вся територія міста.
3. Міський голова обирається за мажоритарною виборчою системою відносної більшості, за єдиним одномандатним виборчим округом, межа якого збігається з межами міста.
4. Члени територіальної громади мають право у встановленому законом порядку висувати кандидатів у депутати міської ради і кандидатів на посаду міського голови, що реалізується ними як безпосередньо шляхом самовисування, а також висування на зборах громадян за місцем їх проживання, трудової діяльності або навчання, так і через міські осередки політичних партій, виборчі об'єднання міських осередків політичних партій - блоки, громадські організації, що легалізовані відповідно до чинного законодавства України.
5. З дня реєстрації кандидатів відповідними виборчими комісіями члени територіальної громади мають право вільно і всебічно обговорювати їх передвиборні програми, політичні, ділові й особисті якості, безперешкодно проводити агітацію за або проти того або іншого кандидата у встановленому законом порядку.
6. Порядок організації та проведення виборів визначається Законом України «Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів».
Стаття 23. Загальні збори громадян за місцем проживання
1. Загальні збори громадян як форма їх безпосередньої участі у вирішенні питань міського значення скликаються за місцем проживання громадян (мікрорайону, житлового комплексу, вулиці, кварталу, будинку або іншого територіального утворення) для обговорення або вирішення питань міського життя.
2. У роботі загальних зборів громадян за місцем проживання (далі - загальні збори) можуть брати участь громадяни - члени територіальної громади, які досягли на момент проведення зборів 18 років, депутати рад, обрані від відповідних територій, представники державних органів і органів місцевого самоврядування. Не можуть брати участь у зборах громадяни, визнані в судовому порядку недієздатними, особи, що знаходяться в місцях позбавлення волі або примусового лікування.
3. Компетенція загальних зборів визначається чинним законодавством.
Загальні збори громадян за місцем проживання мають право:
а) обговорювати будь-які питання, віднесені Конституцією України і законами України до відання міського самоврядування, а також такі, що стосуються інтересів жителів відповідної території;
б) вносити пропозиції в органи місцевого самоврядування щодо вирішення питань міського значення;
в) обговорювати проекти рішень міської ради і її органів;
г) вносити пропозиції з питань порядку денного сесій ради і засідань виконавчого комітету;
д) заслуховувати звіти депутатів і міського голови, керівників виконавчих органів ради, комунальних підприємств;
е) ініціювати розгляд питання про притягнення посадових осіб міського самоврядування до відповідальності;
є) створювати органи самоорганізації населення, обирати керівників цих органів, визначати умови оплати керівників і інших працівників органів самоорганізації населення, затверджувати граничні суми на їх утримання;
ж) затверджувати статути органів самоорганізації населення, вносити до них зміни і доповнення;
з) висувати кандидатів у депутати і на посаду міського голови;
и) приймати рішення про передачу або продаж майна органу самоорганізації населення іншим юридичним або фізичним особам;
і) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність підприємств, організацій, окремих об'єктів, що мають важливе значення для забезпечення побутових і соціально-культурних потреб населення даної території, функціонування міського господарства;
ї) приймати рішення про самооподаткування;
й) залучати на добровільній основі кошти населення, трудові та матеріально-технічні ресурси підприємств, організацій на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових основах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури, благоустрій територій, заходи з охорони навколишнього природного середовища;
к) розглядати питання про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни і праці, самотнім громадянам похилого віку, багатодітним сім'ям та іншим категоріям малозабезпечених громадян;
л) обговорювати питання про найменування, перейменування населених пунктів, районів, мікрорайонів, вулиць, вносити відповідні пропозиції з цих питань;
м) вимагати від органів міського самоврядування надання інформації про стан навколишнього природного середовища, а також заслуховувати інформацію про заходи, що вживаються з метою його поліпшення;
н) обговорювати дії або бездіяльність посадових осіб, органів міського самоврядування, внаслідок якої заподіюється шкода інтересам територіальної громади, подавати міській раді пропозиції про вжиття тих або інших заходів.
4. Загальні збори скликаються міським головою, виконавчими органами міської ради, органами самоорганізації громадян, громадськими комітетами і радами самоврядування, а також за пропозицією не менше третини від загальної чисельності громадян відповідного територіального утворення, не менше третини загальної кількості депутатів ради, постійної комісії, депутатської групи відповідної ради. У випадку, якщо загальні збори скликаються органами самоорганізації громадян або ініціативної групи членів територіальної громади, вони повідомляють про це міського голову не пізніше, ніж за 10 днів до їх проведення.
5. У випадку, коли скликання загальних зборів пов'язане із певними організаційними труднощами, можуть скликатися збори (конференція) представників громадян від відповідних територіальних утворень. Норми представництва визначаються відповідною радою, її виконавчим комітетом або органом територіальної самоорганізації громадян. Порядок обрання делегатів на збори (конференцію) представників громадян визначається чинним законодавством і рішеннями відповідних органів міського самоврядування.
6. Підготовку до скликання зборів здійснюють ініціатори загальних зборів, які роз'ясняють питання, надають документи, що виносяться на їх обговорення. Органи міського самоврядування надають необхідну допомогу в підготовці та проведенні загальних зборів.
7. Рішення про скликання загальних зборів, де вказується, жителі якого територіального утворення мають право брати участь у загальних зборах, час і місце їх проведення, питання, що виносяться на обговорення, доводиться до цих жителів не пізніше, ніж за 7 днів до їх проведення.
8. Загальні збори може відкривати і вести міський голова, а у випадку, коли збори скликаються за рішенням відповідного органу самоорганізації громадян, - керівник цього органу. Для ведення зборів може обиратися голова, президія і секретар зборів. Порядок денний і порядок роботи затверджуються зборами.
9. Загальні збори є правомочними, якщо в їх роботі бере участь більше половини жителів, що мешкають на відповідній території і мають право брати участь у зборах, а у випадку проведення зборів (конференції) - не менше двох третин представників відповідних територіальних утворень.
10. З питань, що розглядаються, загальні збори приймають рішення. Рішення загальних зборів приймаються більшістю голосів жителів, що присутні на зборах, відкритим або таємним голосуванням. Протокол і рішення зборів підписуються головою і секретарем зборів. Копії протоколу і рішення загальних зборів направляються в п'ятиденний термін до органів і посадових осіб, яких стосується прийняте рішення і доводяться до відома територіальної громади міста через міські засоби масової інформації.
11. Рішення загальних зборів, прийняті в межах чинного законодавства, є обов'язковими для виконання всіма членами територіальної громади, органами територіальної самоорганізації громадян, повинні враховуватися органами міського самоврядування в їх діяльності.
12. Рішення органу міського самоврядування, що суперечить рішенню загальних зборів, приймається не менше ніж двома третинами від загального його складу. У випадку одноособового ухвалення рішення посадова особа зобов'язана перед ухваленням рішення, що суперечить рішенню загальних зборів, у письмовому вигляді викласти свою позицію з даного питання і довести її до відома учасників загальних зборів через міські засоби масової інформації.
13. Питання, що стосуються проведення загальних зборів, регулюються також чинним законодавством України.
Стаття 24. Громадські слухання
1. Територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами міської ради, міським головою й іншими посадовими особами міського самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання, вносити пропозиції з питань міського значення, що належать до відання міського самоврядування.
2. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.
3. Громадські слухання проводяться з ініціативи не менше 20 членів територіальної громади, органів самоорганізації населення.
4. У пропозиції про проведення громадських слухань повинні бути зазначені питання (проекти актів), що пропонуються до обговорення, посадові особи міського самоврядування, які повинні взяти участь у громадських слуханнях.
5. Пропозиція про проведення громадських слухань направляється міському голові, який зобов'язаний у десятиденний термін видати розпорядження про проведення громадських слухань або відхилити пропозицію, мотивуючи при цьому своє рішення.
6. У розпорядженні міського голови повинні бути зазначені відомості про місце і час проведення громадських слухань, питання і пропозиції (проекти актів), що пропонуються до обговорення, склад посадових осіб, які будуть брати участь у громадських слуханнях.
7. Для участі в громадських слуханнях можуть запрошуватися фахівці, експерти з питань, що будуть розглядатися.
8. Загальноміські слухання веде міський голова. У випадку, коли предметом громадських слухань є діяльність міського голови, головуючий обирається учасниками слухань.
9. Розпорядження міського голови про проведення громадських слухань доводиться до відома відповідних органів і посадових осіб міського самоврядування, а також публікується в міських засобах масової інформації не пізніше, ніж за 20 днів до їх проведення.
10. Громадські слухання проводяться в обов'язковому порядку, якщо пропозицію про їх проведення підписали 100 членів територіальної громади.
11. Пропозиції, внесені за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами і посадовими особами міського самоврядування.
Стаття 25. Місцеві ініціативи
1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у міській раді будь-якого питання, віднесеного до ведення міського самоврядування (місцева ініціатива).
2. Місцева ініціатива - це викладена в письмовій формі пропозиція про необхідність розгляду питання й ухвалення рішення або внесення у відповідну раду проекту нормативно - правового акта з питань, віднесених до її компетенції.
3. Місцева ініціатива члена територіальної громади може попередньо обговорюватися на загальних зборах громадян за місцем проживання. За результатами обговорення питання на загальних зборах обирається житель або ініціативна група жителів, яким доручається розробити проект рішення з даного питання та довести до відома міського голови рішення загальних зборів з пропозицією про включення питання до порядку денного сесії міської ради.
4. Член територіальної громади має право ініціювати розгляд питання на сесії міської ради, засіданні виконавчого комітету, звернувшись із заявою (клопотанням, листом) до міського голови, депутата міської ради, а також у постійну комісію або виконавчий комітет міської ради, до компетенції якого віднесене дане питання.
5. Міський голова, виконавчий комітет, постійні комісії міської ради, депутати, розглянувши ініціативне звернення члена територіальної громади, приймають відповідне рішення.
6. Питання, ініційоване членами територіальної громади і визнане доцільним для розгляду на сесії, включається до порядку денного пленарного засідання сесії міської ради. Про час і місце проведення засідання завчасно сповіщається зацікавлена особа або група осіб, що запрошуються на засідання сесії міської ради.
7. Орган або посадова особа, що прийняли рішення про недоцільність винесення питання, ініційованого членами територіальної громади на розгляд сесії міської ради, зобов'язані в десятиденний термін письмово інформувати зацікавлених осіб із зазначенням мотивів відмови.
8. Проекти нормативно - правових актів, внесених у порядку місцевої ініціативи і підтриманих підписами не менше десятьох відсотків членів територіальної громади, підлягають розгляду в першочерговому порядку на сесії відповідної ради.
9. За результатами обговорення питання, що надійшло в порядку місцевої ініціативи, сесія ради чи виконавчий комітет приймають рішення.
РОЗДІЛ V. ОРГАНИ ТА ПОСАДОВІ ОСОБИ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Стаття 26. Система органів і посадові особи територіальної громади
1. Система органів і посадових осіб міського самоврядування, через які територіальна громада здійснює міське самоврядування, включає:
- міську раду;
- міського голову;
- виконавчий комітет міської ради;
- відділи, управління, комітети, комісії й інші виконавчі органи міської ради;
- органи самоорганізації населення.
2. У місті за рішенням територіальної громади або міської ради відповідно до закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в місті ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.
Стаття 27. Міська рада
1. Міська рада є представницьким органом територіальної громади і міського самоврядування, що складається з депутатів, наділених відповідно до закону правом представляти інтереси територіальної громади, здійснювати від її імені й у її інтересах функції та повноваження міського самоврядування, визначені Конституцією України і законами України, приймати від її імені рішення.
2. Міська рада обирається населенням міста терміном на чотири роки на основі конституційних принципів виборчого права і закону про вибори.
3. Міська рада вважається правомочною за умови обрання не менше двох третин депутатів від загального складу ради. Очолює раду міський голова.
4. У разі, якщо до міської ради обрано менше двох третин її складу, до обрання необхідної кількості депутатів продовжує здійснювати повноваження рада попереднього скликання.
5. У разі дострокового припинення повноважень деяких депутатів, внаслідок чого в складі ради залишиться менш як дві третини депутатів, до обрання необхідної кількості депутатів рада вважається правомочною за наявності більше половини депутатів від загального складу ради.
6. Міська рада обирає постійні і тимчасові комісії, секретаря ради, утворює виконавчі органи - виконавчий комітет, відділи, управління, комітети, комісії й інші органи, дає дозвіл на створення органів самоорганізації населення.
7. Система і структура органів і апарату міської ради визначається на сесії ради за пропозицією міського голови та повинна забезпечувати належну організацію діяльності ради і реалізацію її повноважень.
8. Міська рада має право розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України і законами України до її відання.
9. Перелік питань, що вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради, визначається ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
10. Міська рада за узгодженням із районними в місті радами (у випадку їх створення) з урахуванням загальноміських інтересів, колективних потреб територіальних громад районів у місті визначає обсяг і межі повноважень районних у місті рад і їх виконавчих органів, які не можуть змінюватися міською радою без згоди відповідної районної в місті ради протягом даного скликання.
11. Міська рада є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і штамп зі своїм найменуванням, рахунки в установах банків України, наділена владними повноваженнями, у межах яких діє самостійно і несе відповідальність за свою діяльність згідно з чинним законодавством. Юридична адреса міської ради: м. Харків, вул. Сумська, 64.
12. Порядок формування, організації і діяльності, повноваження міської ради визначаються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами, а також цим Статутом.
Стаття 28. Регламент міської ради
1. Регламент - нормативно-правовий акт міської ради, що містить сукупність правил, які визначають порядок і процедуру діяльності ради і її органів.
2. Міська рада не пізніше, ніж на другій сесії чергового скликання, повинна затвердити відповідний Регламент.
3. Пропозиції про внесення змін і доповнень до Регламенту ради підлягають обов'язковому розгляду постійною комісією з питань місцевого самоврядування, гласності і депутатської діяльності або спеціально створеною радою робочою групою.
4. Регламент ради, зміни і доповнення до нього затверджуються рішенням, що приймається на пленарному засіданні міської ради більшістю депутатів від загального її складу.
Стаття 29. Сесія міської ради
1. Міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія міської ради складається з пленарних засідань і засідань її постійних комісій.
2. Перша сесія новообраної міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніше, ніж через місяць після обрання ради в правомочному складі. Її відкриває та веде голова цієї виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, міського голови і визнання їх повноважень.
3. Наступні сесії міської ради скликає міський голова в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал.
4. Сесія міської ради також повинна бути скликана за пропозицією не менше однієї третини депутатів від загального складу ради або за пропозицією виконавчого комітету ради.
5. У випадку немотивованої відмови міського голови скликати сесію ради, сесія міської ради скликається секретарем міської ради.
6. У випадку, якщо посадові особи, зазначені в частинах третій і п'ятій цієї статті, у двотижневий термін не скликають сесію міської ради, на вимогу не менше третини депутатів від загального складу ради або виконавчого комітету сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, що складають не менше однієї третини складу ради, або постійною комісією ради.
7. Сесія міської ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більш половини депутатів від загального складу ради.
8. Пропозиції щодо питань порядку денного пленарного засідання сесії міської ради можуть вноситися відповідно міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, загальними зборами громадян. Вони подаються міському голові в письмовому вигляді й у терміни, установлені Регламентом ради, з обгрунтуванням доцільності розгляду і з проектом рішення питання, що вноситься.
9. Міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні і ненормативні правові акти у формі рішень.
10. Рішення міської ради приймаються на його пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законом. При визначенні результатів голосування міської ради враховується голос міського голови, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради.
11. Рішення міської ради приймаються таємним, за допомогою автоматичної електронної системи, або відкритим (у тому числі поіменним) голосуванням. Відкрите (у т.ч. поіменне) голосування проводиться за рішенням більшості депутатів, що присутні на пленарному засіданні ради, а також у випадках, визначених законодавством України.
12. Рішення міської ради після прийняття підписується міським головою і набирає чинності в порядку, установленому чинним законодавством і цим Статутом.
13. Рішення міської ради в п'ятиденний термін із моменту його прийняття може бути зупинено міським головою і внесено на повторний розгляд ради з обгрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий термін повторно розглянути рішення. Якщо міська рада відхилила зауваження міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Стаття 30. Депутат міської ради
1. Депутатом міської ради може бути обраний громадянин України, що має право голосу. Повноваження депутата міської ради починаються з моменту офіційного оголошення територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутата і принесення присяги і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.
2. Перед відкриттям першої сесії новообраної ради депутати приносять перед міською радою таку присягу:
«Присягаю при здійсненні наданих мені повноважень дотримуватися Конституції і законів України, шанувати, охороняти і відстоювати права та законні інтереси жителів міста Харкова. Зобов'язуюся ніколи не ставити особисті інтереси вище громадських, діяти виключно в інтересах територіальної громади міста Харкова, сприяти соціально-економічному і культурному розвитку міста».
Присягу зачитує старший за віком депутат, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом.
3. Депутат міської ради представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності міської ради й утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, міською радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря міської ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій міської ради.
4. На час сесій, засідань постійних комісій міської ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи й інших витрат, пов'язаних із депутатською діяльністю, за рахунок відповідного міського бюджету.
5. Депутат має право і зобов'язаний брати участь у роботі сесій міської ради, засідань постійних та інших комісій ради, до складу яких він обраний.
6. У випадку пропуску депутатом протягом року більше половини пленарних засідань міської ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів міська рада може звернутися до виборців із пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.
7. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної й інших комісій, робочих груп ради, до складу яких він обраний.
8. Депутат має право звернутися з запитом до міського голови, керівників виконавчих органів міської ради, посадових осіб державних і місцевих органів, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, розташованих або зареєстрованих на відповідній території, а також до голови обласної державної адміністрації з питань, віднесених до відання ради.
9. Орган або посадова особа, до яких звернуто запит депутата, зобов'язані дати на нього усну або письмову відповідь на пленарному засіданні сесії міської ради в терміни і в порядку, встановленому радою. За результатами розгляду запиту міська рада приймає рішення.
10. Депутат має право звертатися до всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, організацій, установ усіх форм власності, посадових осіб для одержання інформації або роз'яснення з питань депутатської діяльності. Відповідь на депутатське звернення може бути оголошена на пленарному засіданні сесії міської ради або дана депутату в індивідуальному порядку в установлений законом термін.
11. Депутат має право з питань депутатської діяльності знайомитися з будь-якими офіційними документами, що зберігаються у відповідних органах міського самоврядування, робити виписки, копіювання цих документів.
12. Депутати ради можуть об'єднуватися в депутатські групи (фракції), мінімальний кількісний склад яких визначається Регламентом міської ради.
13. З числа депутатів міської ради, за пропозицією міського голови, на строк повноважень ради обирається секретар міської ради.
14. Секретар міської ради працює в раді на постійній основі, не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової і творчої роботи в позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом. Повноваження секретаря міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням ради.
15. Повноваження депутатів, порядок організації та гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України і Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», іншими законами, цим Статутом.
Стаття 31. Постійні та тимчасові контрольні комісії
міської ради
1. Постійні комісії міської ради - органи, що обираються радою з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготування питань, що віднесені до відання ради, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчих органів.
2. Постійні комісії обираються міською радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. До їх складу не можуть бути обрані міський голова, секретар міської ради.
3. Постійні комісії за дорученням міської ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти міських програм соціально-економічного та культурного розвитку, міського бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан і розвиток відповідних галузей міського господарства, розробляють проекти рішень міської ради і готують висновки з цих питань і рекомендації.
4. Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, що пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження міською радою, готують висновки з цих питань.
5. Організація роботи постійної комісії покладається на голову комісії, що скликає та веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями, громадянами.
6. Засідання постійної комісії скликаються в міру необхідності і є правомочними, якщо в них бере участь не менше половини від загального складу комісії.
7. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації, що приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а у випадку його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою комісії і секретарем комісії.
8. Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень міської ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів.
9. Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах.
10. Постійні комісії підзвітні міській раді і відповідальні перед нею. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються Регламентом міської ради і Положенням про постійні комісії, що затверджується міською радою.
11. Тимчасові контрольні комісії - органи міської ради, що обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень міського самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд міської ради.
12. Рішення про створення тимчасової контрольної комісії ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу ради.
13. Засідання тимчасових контрольних комісій проводяться, як правило, закриті. Депутати, що входять до складу тимчасової контрольної комісії, залучені для участі в роботі комісії фахівці, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, що стала їм відома в зв'язку з її роботою.
14. Повноваження тимчасової контрольної комісії припиняються з моменту прийняття міською радою остаточного рішення за результатами роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень ради, що створила цю комісію.
Стаття 32. Харківський міський голова
1. Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади, що представляє її інтереси, обирається на чотири роки та здійснює свої повноваження на постійній основі.
2. Міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової і творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержуючи від цього прибуток.
3. Міським головою може бути обраний громадянин України, що має право голосу і на день виборів досяг 18 років.
4. Повноваження міського голови починаються з моменту оголошення міською виборчою комісією на пленарному засіданні міської ради рішення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої, обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.
5. При вступі на посаду міський голова приносить перед міською радою присягу такого змісту:
«Я (прізвище, ім'я, по батькові), заступаючи на посаду Харківського міського голови, присягаю дотримуватися Конституції України і законів України, при здійсненні наданих мені повноважень шанувати, охороняти і відстоювати права і законні інтереси жителів міста Харкова. Зобов'язуюся ніколи не ставити особисті інтереси вище громадських, діяти виключно в інтересах територіальної громади міста Харкова, всебічно сприяти соціально-економічному і культурному розвитку міста»
6. Міський голова має право розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України і законами України до його повноважень, і несе персональну відповідальність за їх реалізацію.
7. Міський голова очолює міську раду, виконавчий комітет міської ради, головує на їх засіданнях.
8. Міський голова здійснює повноваження міського самоврядування відповідно до чинного законодавства України, якщо вони не віднесені до виняткових повноважень міської ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.
9. На міського голову поширюються повноваження і гарантії депутатів міських рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
10. При здійсненні наданих повноважень міський голова підзвітний, підконтрольний і відповідальний перед територіальною громадою, відповідальний - перед міською радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.
11. Міський голова у встановленому законом порядку не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу і роботу виконавчих органів ради перед територіальною громадою або перед міською радою.
12. Міський голова в межах своєї компетенції видає розпорядження.
13. Міський голова має регалії й атрибути, Положення про які затверджується міською радою.
14. У випадку тимчасової відсутності міського голови з будь-якої причини його обов'язки виконує секретар ради, а щодо роботи виконавчих органів - перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
15. Порядок обрання, діяльність, повноваження міського голови визначаються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», законом про вибори, іншими законами, Статутом.
Стаття 33. Виконавчі органи міської ради
1. Виконавчими органами міської ради є її виконавчий комітет, відділи, управління, комітети й інші утворені радою виконавчі органи.
2. Виконавчі органи міської ради підконтрольні і підзвітні міській раді, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
3. У межах, установлених законами України, виконавчі органи міської ради здійснюють власні і делеговані повноваження в сферах і галузях: соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку; бюджету, фінансів і цін, управління комунальною власністю; житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку; будівництва, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту; регулювання земельних відносин і охорони навколишнього природного середовища; соціального захисту населення; зовнішньоекономічної, оборонної діяльності; адміністративно - територіального устрою; забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод, законних інтересів громадян та інші повноваження.
4. Міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між його виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами та міським головою в межах повноважень, наданих законами виконавчим органам міської ради.
Стаття 34. Виконавчий комітет міської ради
1. Виконавчим органом міської ради є виконавчий комітет, що утворюється радою на термін її повноважень, очолює його міський голова.
2. Кількісний склад виконавчого комітету визначається міською радою. Персональний склад затверджується міською радою за пропозицією міського голови.
3. До складу виконавчого комітету входять: міський голова, перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючий справами (секретар) виконавчого комітету, секретар міської ради, а також керівники відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, інші особи.
4. Виконавчий комітет міської ради формується на строк повноважень міської ради, міського голови. По закінченні терміну повноважень міської ради або міського голови, а також у випадку дострокового припинення їх повноважень, виконавчий комітет міської ради здійснює свою діяльність до сформування нового складу виконавчого комітету.
5. Основною формою роботи виконавчого комітету міської ради є його засідання, що скликаються міським головою або його першим заступником з питань діяльності виконавчих органів ради в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.
6. Повноваження виконавчого комітету міської ради визначаються главою другою Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.
7. Виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету приймає рішення, що підписуються міським головою, а у його відсутність - першим заступником з питань діяльності виконавчих органів ради.
8. У разі незгоди міського голови з рішенням виконавчого комітету він може тимчасово зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням і винести це питання на розгляд міської ради.
9. Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані міською радою.
Стаття 35. Відділи, управління та інші виконавчі органи
міської ради
1. Міська рада у межах затвердженої нею структури і штатів може створювати відділи, управління, комітети й інші виконавчі органи для здійснення повноважень виконавчих органів ради.
2. Відділи, управління та інші виконавчі органи ради підзвітні та підконтрольні міській раді, підпорядковані виконавчому комітету, міському голові.
3. Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади міським головою, а у випадках, передбачених законом, - за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.
4. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи затверджуються міською радою.
Стаття 36. Акти органів і посадових осіб територіальної громади
1. Органи і посадові особи територіальної громади в межах своїх повноважень приймають нормативно-правові акти та інші акти:
- міська рада - рішення;
- міський голова - розпорядження;
- виконавчий комітет міської ради - рішення;
- керівники відділів, управлінь, інші виконавчі органи - накази;
- постійні комісії - висновки, рекомендації.
2. Акти органів і посадових осіб територіальної громади, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також жителями, що постійно або тимчасово мешкають на території міста.
3. Нормативно-правові акти органів і посадових осіб територіальної громади набирають чинності після їх офіційного оприлюднення в міських засобах масової інформації, якщо ними не встановлений більш пізній строк введення їх у дію.
4. Акти органів і посадових осіб територіальної громади через їхню невідповідність Конституції України і законам України можуть бути визнані незаконними в судовому порядку і підлягають скасуванню органом або посадовою особою, що видали цей акт.
Стаття 37. Служба в органах міського самоврядування
1. Правовий статус службовця, порядок і умови проходження служби в органах міського самоврядування визначається законом України і рішеннями міської ради.
2. Рішення міської ради про пільги і гарантії для службовців в органах міського самоврядування приймаються в умовах гласності і підлягають оприлюдненню в міських засобах масової інформації.
Стаття 38. Органи самоорганізації населення
1. Органи самоорганізації населення - це домові, вуличні, квартальні й інші представницькі органи, що утворюються частиною жителів, тимчасово або постійно проживаючих на відповідній території в межах міста, для вирішення питань місцевого значення у межах повноважень, наданих їм законами, рішеннями міської ради, статутом, і матеріально-фінансових коштів, що виділяються.
2. Органи самоорганізації населення утворюються за ініціативою жителів міста з дозволу міської ради, що наділяє їх частиною повноважень, а також фінансів і майна.
3. Питання про створення органу самоорганізації обговорюється і вирішується жителями будинку, вулиці, кварталу й інших територіальних утворень на загальних зборах. Порядок проведення загальних зборів визначається цим Статутом та чинним законодавством України.
4. Для участі в роботі загальних зборів можуть запрошуватись депутати ради.
5. На зборах обговорюються і вирішуються питання про необхідність створення органу самоорганізації населення, а також про підготовку проекту його статуту.
7. Рішення громадських зборів про необхідність створення органу самоорганізації населення і проект його Статуту направляються міському голові для включення до порядку денного сесії міської ради із зазначенням мети створення органу самоорганізації населення, обгрунтуванням необхідності його створення і питань, вирішення яких могло б бути віднесене до відання даного органу.
8. Питання про дозвіл створення органу самоорганізації населення виноситься на пленарне засідання сесії міської ради, куди запрошується представник відповідного територіального об'єднання, що обгрунтовує необхідність створення органу самоорганізації населення.
9. За результатами обговорення даного питання міська рада дозволяє або не дозволяє створення відповідного органу самоорганізації населення, про що приймає рішення.
10. Після одержання дозволу загальні збори громадян, що прийняли рішення про необхідність створення органу самоорганізації населення, обирають орган самоорганізації населення, затверджують Статут і приймають рішення про його реєстрацію у виконавчому комітеті міської ради. З моменту реєстрації Статуту орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи.
11. Міська рада може наділяти органи самоорганізації населення частиною своїх повноважень, передавати їм кошти, а також матеріально-технічні й інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень.
12. Органи самоорганізації населення підконтрольні, підзвітні та відповідальні перед міською радою в межах реалізації делегованих повноважень і використання переданих їм матеріальних і фінансових коштів.
13. У випадку невиконання або неналежного виконання органами самоорганізації населення делегованих їм повноважень міська рада вправі прийняти рішення про скасування делегованих повноважень, вилучення з їх відання окремих питань із відповідним зменшенням обсягів фінансування.
14. Правовий статус, порядок організації і діяльність органів самоорганізації населення визначається законом і цим та власним Статутом.
РОЗДІЛ VI. МАТЕРІАЛЬНЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Стаття 39. Матеріальна і фінансова основа територіальної громади
1. Матеріальну основу територіальної громади становлять:
рухоме та нерухоме майно, земля, природні ресурси, що входять до складу комунальної власності територіальної громади, державна власність, передана територіальній громаді для здійснення делегованих повноважень виконавчої влади, інша власність, передана територіальній громаді фізичними або юридичними особами.
2. Фінансову основу територіальної громади становлять:
доходи міського бюджету, позабюджетні цільові кошти, цінні папери, кредитні та інші фінансові ресурси, визначені органами територіальної громади відповідно до чинного законодавства місцеві податки, збори й інші платежі, що є джерелами фінансових та інших надходжень.
Стаття 40. Комунальна власність територіальної громади
1. Територіальна громада відповідно до Конституції України і законів України має комунальну власність, володіє, користується та розпоряджається нею. Об'єкти комунальної власності можуть знаходитися як на території міста, так і за його межами.
2. У комунальній власності територіальної громади знаходиться:
- рухоме та нерухоме майно;
- кошти міського бюджету, позабюджетних і цільових фондів, інші кошти;
- землі територіальної громади, не передані в інші форми власності, інші природні ресурси;
- підприємства, установи, організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, цінні папери, частки в майні підприємств, інші фінансові активи;
- майно, придбане в результаті підприємницької діяльності комунальних підприємств;
- майно, передане органам місцевого самоврядування безоплатно, на основі угод і договорів, а також односторонніх актів передачі майна: житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади освіти, культури, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального забезпечення й інше майно і майнові права, віднесені відповідно до вимог чинного законодавства до об'єктів права комунальної власності територіальної громади.
3. Перелік об'єктів комунальної власності затверджується міською радою за поданням виконавчого органу міської ради, що веде реєстр об'єктів комунальної власності.
4. Від імені та в інтересах територіальної громади правочинність суб'єкта комунальної власності здійснює міська рада.
5. Міська рада своїми рішеннями визначає порядок користування, володіння і розпорядження комунальною власністю міста, передачі окремих об'єктів комунальної власності в управління районних (у місті) рад (у випадку їх створення), спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області.
6. Повноваження щодо користування та розпорядження окремими об'єктами комунальної власності міською радою можуть бути передані виконавчим органам міської ради.
7. Комунальна власність захищається законом у той же спосіб, що і приватна та державною формами власності.
Стаття 41. Комунальна власність територіальної громади районів
у місті
1. Територіальні громади районів у місті є суб'єктами права комунальної власності, володіють, користуються і розпоряджаються комунальною власністю районів міста.
2. Від імені та в інтересах територіальної громади району міста правомочності суб'єкта комунальної власності здійснює районна (в місті) рада (у випадку її створення).
3. Рішення про надання міській раді права на управління майном і фінансовими ресурсами, що є власністю територіальних громад районів міста, приймається на місцевих референдумах відповідних районних (у місті) громад. У разі, якщо територіальна громада району (в місті) внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном і фінансами міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняли рішення про створення органів місцевого самоврядування районів (у місті), міська рада здійснює управління майном і фінансовими ресурсами, що є власністю територіальних громад районів (у місті), і відповідає перед громадою відповідного району в місті.
Стаття 42. Бюджет міста
1. Міська рада самостійно розробляє, затверджує і виконує бюджет міста.
2. Бюджет міста формується за рахунок загальнодержавних прибуткових джерел, а також місцевих податків, зборів і обов'язкових платежів, визначених відповідно до чинного законодавства України.
3. Бюджет міста поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку. Прибутки бюджету розвитку формуються за рахунок частини податкових надходжень, коштів, залучених від розміщення місцевих позик, а також інвестиційних субсидій з інших бюджетів.
4. Суми перевищення доходів над видатками бюджету міста за результатами звітного року вилученню органами державної влади не підлягають і не можуть бути підставою для зниження нормативів відрахувань від регульованих прибутків на наступний фінансовий рік.
5. У випадку недостатності коштів, що надходять від закріплених джерел, для здійснення функцій і повноважень, покладених на органи міського самоврядування, забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, органи державної влади можуть прийняти рішення про надання дотацій, субсидій і субвенцій.
6. Видатки бюджету міста здійснюються в межах прибуткової частини, а також дотацій і субвенцій.
7. Видатки бюджету міста поділяються на витрати, пов'язані з виконанням власних повноважень міського самоврядування, і видатки, пов'язані з виконанням делегованих повноважень органів виконавчої влади.
8. У видатковій частині окремо передбачаються видатки поточного бюджету і видатки бюджету розвитку.
9. З бюджету поточних видатків фінансуються утримання і ремонт об'єктів комунального господарства, закладів охорони здоров'я, освіти та інші виплати.
10. З бюджету розвитку фінансуються програми соціально-економічного розвитку підвідомчої території, здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності.
11. Бюджет міста є самостійним, він не включається до Державного бюджету України та інших місцевих бюджетів. Самостійність бюджету міста гарантується власними і закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними прибутками, а також правом самостійно визначати напрямки використання коштів бюджету міста відповідно до закону.
12. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і використання бюджету міста не допускається, за винятком випадків, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законів.
13. Районні в місті ради (у випадку їх створення) відповідно до закону також самостійно розробляють, затверджують і виконують бюджет району в місті.
Стаття 43. Позабюджетні, цільові та інші кошти
1. Міська рада може мати позабюджетні, цільові кошти, отримані від добровільних внесків і пожертвувань громадян, підприємств, установ, організацій, інших джерел, визначених законом.
2. Позабюджетні засоби знаходяться на спеціальному рахунку міської ради в установах банків.
3. Порядок формування і використання позабюджетних цільових засобів визначається Положенням про ці кошти, що затверджується міською радою.
Стаття 44. Комунальне замовлення
1. Виконавчі органи міської ради мають право виступати замовником на виконання робіт із благоустрою території міста, комунального обслуговування населення, будівництва та ремонту об'єктів соціальної інфраструктури, виробництва продукції, надання послуг, необхідних для задоволення побутових і соціально-культурних потреб населення, на виконання інших робіт із використанням передбачених для цього власних матеріальних і фінансових коштів.
2. Порядок і умови комунального замовлення визначаються Положенням про комунальне замовлення, яке затверджується міською радою.
3. Здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за кошти бюджету міста провадиться в порядку, визначеному чинним законодавством.
РОЗДІЛ VIІ. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ,
ЇЇ ОРГАНІВ, ПОСАДОВИХ ОСІБ МІЖ СОБОЮ, З ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ, ПІДПРИЄМСТВАМИ, ОРГАНІЗАЦІЯМИ,
УСТАНОВАМИ
Стаття 45. Відповідальність органів і посадових осіб
територіальної громади
1. Органи і посадові особи територіальної громади відповідають за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
2. Органи і посадові особи територіальної громади підзвітні, підконтрольні і відповідальні перед територіальною громадою, періодично, але не менше ніж два рази за рік інформують членів територіальної громади про виконання програм соціально-економічного і культурного розвитку, бюджету, інших питань міського значення, звітують перед територіальною громадою про свою діяльність.
Стаття 46. Дострокове припинення повноважень органів і посадових осіб територіальної громади
1. Територіальна громада може достроково припинити повноваження її органів і посадових осіб за встановленим Законом порядком, якщо вони порушують Конституцію України і закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.
2. Повноваження міської ради можуть бути достроково припинені у випадках:
- якщо міська рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, законів України, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень відповідно до закону;
- якщо сесія міської ради не проводиться без поважних причин у встановлені законом терміни або рада не вирішує питань, віднесених до її відання.
3. Повноваження міської ради можуть бути припинені достроково за рішенням міського референдуму. Питання про дострокове припинення повноважень міської ради за рішенням референдуму може бути порушене міським головою, а також не менше ніж однією десятою частиною громадян, які проживають на відповідній території і мають право голосу.
4. Міська рада, повноваження якої достроково припинені за рішенням референдуму, продовжує здійснювати свою діяльність до обрання нового складу ради.
5. Повноваження міського голови можуть бути достроково припинені у випадках і в порядку, встановлених законом.
Стаття 47. Відносини територіальної громади, її органів і посадових
осіб із підприємствами, установами та організаціями
1. Відносини територіальної громади, її органів і посадових осіб із підприємствами, установами й організаціями, що перебувають у комунальній власності, будуються на принципах їх підпорядкованості, підзвітності і підконтрольності територіальній громаді, її органам і посадовим особам.
2. Відносини територіальної громади, її органів і посадових осіб із підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності, будуються на договірній і податковій основі та на принципах підконтрольності в межах повноважень, наданих їм законом.
3. Органи територіальної громади в межах своєї компетенції сприяють розвитку підприємницької діяльності в місті на основі множинності форм власності та їхньої рівноправності.
4. Міська рада вправі встановлювати відповідно до чинного законодавства додаткові пільги по оподатковуванню в межах сум, що зараховуються до міського бюджету.
Стаття 48. Міжнародні зв'язки територіальної громади
1. Територіальна громада, її органи і посадові особи в межах своєї компетенції можуть брати участь у розвитку міжнародних відносин.
2. Територіальна громада, її органи і посадові особи сприяють посиленню і розвитку добросусідських відносин із територіальними громадами й органами, що знаходяться під юрисдикцією інших держав. Транскордонне співробітництво здійснюється в межах компетенції територіальних громад або органів міського самоврядування, визначеної законодавством України.
3. Органи міського самоврядування, із метою розвитку зовнішньоекономічних, науково-технічних, культурних, спортивних та інших зв'язків, мають право укладати договори з іноземними підприємствами, організаціями, установами, а також з органами місцевого самоврядування інших держав.
4. Органи міського самоврядування сприяють розвитку міжнародних зв'язків територіальної громади м. Харкова і територіальних громад міст-побратимів інших країн світу.
5. Органи міського самоврядування сприяють також розвитку зовнішньоекономічної діяльності комунальних підприємств, організацій і установ, стимулюють збільшення експортних можливостей суб'єктів підприємницької діяльності міста.
РОЗДІЛ VIII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 49. Порядок прийняття і реєстрації Статуту
1. Статут приймається міською радою більшістю від загального складу депутатів міської ради.
2. Статут підлягає державній реєстрації в органах Міністерства юстиції України в порядку, передбаченому чинним законодавством.
3. Підставою для відмови в державній реєстрації Статуту може бути його невідповідність Конституції України, законам України. Відмову в державній реєстрації Статуту може бути оскаржено в судовому порядку.
Стаття 50. Порядок внесення змін і доповнень до Статуту
1. Внесення змін і доповнень до Статуту провадиться міською радою в такому ж порядку, як і його прийняття.
2. Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Статуту подаються до міської ради з ініціативи однієї третини депутатів міської ради, міського голови або групи жителів міста в порядку місцевої ініціативи, підтриманої не менше ніж 1500 жителями міста.
3. Зміни і доповнення до Статуту, що передбачають приведення його у відповідність до положень Конституції України, законів України, указів Президента України, а також постанов Кабінету міністрів України вносяться міською радою за пропозицією міського голови в двомісячний термін із моменту введення їх у дію або в терміни, визначені в цих актах.
Стаття 51. Дія Статуту в часі і просторі
1. Статут набирає сили з дня його офіційного обнародування в міських засобах масової інформації.
2. Статут є постійно діючим нормативно-правовим актом і не підлягає затвердженню знову обраним складом міської ради.
3. Статут має вищу юридичну силу відносно до інших правових актів органів і посадових осіб міського самоврядування.